Методи цькування. Як тролі протягом року атакували фінську журналістку, котра пише про російську пропаганду
"Бажали смерті через отруєння ураном". Рік тому журналістка-розслідувальниця фінської телерадіокомпанії Yle Джессика Аро (Jessikka Аро) розпочала серію програм, присвячених російським інформаційним війнам. Відтоді вона стала ціллю російських тролів, її спамили, погрожували, продукували образи сексуального характеру, навіть присилали СМС-ку від імені давно померлого батька.
Переклад з Kioski
Журналістка фінської телерадіокомпанії YLE Джессика Аро пережила різноманітні цькування внаслідок висвітлення російської онлайн-пропаганди
Близько року тому у моєму житті стався крутий поворот. Я усвідомила глибину того, що відбулося, коли шанований журналіст Пасі Ківіоя (Pasi Kivioja) запропонував мені поділитися власним досвідом в якості мішені переслідування на семінарі для журналістів. Цей текст розповідає вичерпну історію того, як у результаті змінилося моє життя.
У вересні 2014 року я розпочала серію фінансованих пожертвами розслідувань, присвячених проросійським тролям - бійцям інформаційного фронту, які поширюють пропаганду в соціальних мережах та впливають на фінський народ.
Одразу ж після публікації першого матеріалу я перетворилася на ціль міжнародної кампанії з дискредитації: знаменитий фінський пропагандист на ім'я Йоган Бекман (Johan Bäckman) став поширювати неправдиву інформацію, стверджуючи зокрема, що я працюю на зовнішню розвідку Сполучених Штатів, співпрацюю з НАТО та естонськими спецслужбами та що мені доручено складання незаконного реєстру прихильників президента Владіміра Путіна у Фінляндії.
Знаний пропагандист Йохан Бекман заявляв на різних майданчиках, що я відома поплічниця різноманітних спеціальних служб та НАТО. Мене заатакували, оприлюднивши мої контактні дані засмученим цією дезінформацією читачам, які почали мені писати. Цей принтскрін зі сторінки Notum.info.
Пан Бекман, який активно поширює викривлену інформацію на російському державному телебаченні щодо Фінляндії, України і т.п., а свого часу відіграв активну роль у дезінформуванні аудиторії під час конфлікту навколо Бронзового солдата в Естонії, розповсюджує дезінформацію про мене головно на сайтах російських «новинних аґенцій», але також і на своїх сторінках у Твіттері та Фейсбуку.
Його ціллю було спровокувати тролів та агресивних користувачів атакувати мене особисто, а також створити мені імідж ненадійного джерела інформації перед оприлюдненням наступних матеріалів. Інші поширювачі фейкової інформації від Кремля активувалися на Фейсбуку одночасно з Бекманом:
Після першої присвяченої тролям статті мене затаврували як «агента пропаганди, що організовує трольську кампанію з полювання на відьом»
Мою електронну пошту негайно наводнили тролінгові повідомлення російською мовою «Путін найкращий, захід - відстій». Я отримувала телефонні дзвінки з погрозами та абсурдні SMS-ки з Росії та сусідніх пострадянських держав.
На ранній стадії я мала доступ до списку розсилки, через який поширювалася проросійська пропаганда та теорії змови і дискредитувалася я та інші особи, які публічно коментували Росію або кризу з біженцями.
Ці електронні листи досі розсилаються міністрам, урядовцям, очільникам фінських медіа і навіть президентові Фінляндії. В якості бонусу дезінформація щодо мене та моїх розслідувань про тролів була розіслана електронкою близько 200 моїм колегам з телерадіокомпанії Yle.
В результаті інформаційної операції, організованої Бекманом та кількома іншими тролями-активістами, мене було стигматизовано і в Росії, і у Фінляндії. Якщо ви скористаєтеся пошуком «Яндекса», російського аналога Google, то знайдете анонімні тексти, які розповідають про мене як про приклад «західного інституційного расизму та ненависті до Росії».
Невдовзі після моєї першої статті групка людей створила «гумористичну» тролінг-групу на Фейсбуці на знак протесту проти мого проекту. Ці пропагандисти – схоже до пана Бекмана – заявляли, що моє розслідування «знищує фінську свободу слова у Фінляндії та спричиняє переслідування реальних людей за їхні переконання».
Спочатку я відслідковувала діяльність групи, однак невдовзі припинила це, оскільки мене невпинно і люто тегали в тролінгових коментах: мене звинувачували в українському кровопролитті, критикували мою зовнішність та висловлювали сумніви щодо мого психічного здоров’я, продукували образи сексуального характеру та називали русофобкою.
Мою історію фальсифікували, а дехто бажав моєї смерті шляхом отруєння ураном. Позиція тролів була абсолютно чіткою: не існує жодних пропутінських блогерів на зарплаті.
На додачу, мене зробили героїнею російських та фінських мемів та картинок-коміксів. Йохан Бекман полюбляє надсилати мені такі картинки через Твіттер.
«Натівська паскуда літає гелікоптером за рахунок чесних платників податків. Перепрошую, @jessikkaaro, але я реально роздратований», прокоментував Бекман на своїй твіттер-сторінці. Усі картинки тролівського комікса є кадрами з відеорепортажу, який я робила на гелікоптері в Гельсінкі.
Кожен мій публічний виступ систематично перекручується: один з активістів троль-групи робив відео мого виступу на журналістському семінарі в жовтні 2014 року.
Відео надзвичайно оперативно було опубліковано на ютубі Йохана Бекмана, а потім його перепостили до тролінгової групи, де тролі виривали з контексту і висміювали кожне сказане мною на семінарі речення. Цей спосіб дискредитації використовується практично після кожної моєї появи на телебаченні чи радіо.
На початку я сконтактувалася із засновником групи RT & Sputnik, що фонтанувала посиланнями, та запропонувала йому особисту зустріч. Я хотіла переговорити і поцікавитися, чому він поширює неправдиву інформацію та керує групою, яка цькує мене та інших осіб, які досліджують або коментують Росію.
Ця група мала до мене особливий інтерес, однак вона цілила також і в журналістку Лауру Хальмінен (Laura Halminen) з газети Helsingin Sanomat, блоґерів та в будь-кого, хто наважувався публічно пролити світло на російську діяльність.
Засновник групи не погодився зустрітися особисто. Натомість він запропонував послабити спрямовану на мене мову ненависті, якщо я вибачуся за свою статтю та перестану надалі писати матеріали про тролів. Я розцінила цю пропозицію як спробу шантажу журналіста, припинила з дискусію та продовжила працювати над своїм проектом.
Після цього він заохотив купу людей та анонімних пропагандистів заатакувати мене та поставити під сумнів не тільки мене особисто, але й розкопану мною інформацію щодо російських інформаційних воєн.
Посадовець Фінського Парламенту Петер Сарамо коментує мій матеріал на тролінг-сторінці у Фейсбуку. «Джессика Аро ганьбить YLE та всіх журналістів. Якщо це поширюється на державному телебаченні, Фінляндія жодним чином не є нордичною країною».
Моє приватне життя, сімейні справи та неіснуюче політичне підґрунтя стали об’єктом пильної уваги. Анонімні користувачі намагалися і досі намагаються втягнути мене в безглузді, затяжні і втомливі дискусії на Твіттері.
Протягом минулого року мене звинувачували у знищенні свободи слова напевно сотні разів – цю абсурдну думку висловлювали як анонімні користувачі, так і публічні пропагандисти, які цькують людей та поширюють російські побрехеньки (при тому, що їхні власні брудні прийоми власне й спрямовані на послаблення свободи слова журналістів та громадян загалом).
Мій роботодавець, фінська телерадіокомпанія Yle, також потрапила під вогонь. Минулої осені велика кількість копій однієї і тої самої скарги, що начебто новини про тролів на Yle «порушують кілька законів» було надіслано парламентському Омбудсмену.
Усі скарги було відхилено. Тролі повідомили, що вони також поскаржилися на мене до поліції безпеки та в Раду ЗМІ. Не варто й згадувати, що ані мене не запрошували на допит у поліцію, ані Yle не отримала від Ради жодних санкцій.
З тим, як моє розслідування продовжувалося, з’явилися звинувачення, що я і мій колега Міка Мекелейнен (Mika Mäkeläinen) давали хабарі російським інформантам з фабрики тролів у Санкт-Петербургу, мене звинувачували у залученні до інформаційних воєн, розповсюдженні американської пропаганди та розпалюванні війни.
Цікавий приклад того, наскільки глибокою була кампанія в соціальних мережах: один із постів, в якому я і мій колега звинувачувалися в «медіа-проституції», був поширений задля того, щоб викликати більше мови ненависті, на 16 різних фейсбук-сторінках, які як правило розповсюджували фейкові новини «Спутніка» або з аналогічних джерел. Ілюстрацією до посту були фото мого та Мікиного облич в поєднанні з покручем логотипа НАТО та свастики.
Основна ідея посту: я та мій колега є «медіа-повіями, які продали за гроші свою незалежність, та щодня продукують антиросійську гидоту з метою посилити натівське розпалювання війни»
Протягом цього року в кампанії ненависті щодо мене поряд з тролями взяло участь багато реальних людей. Те, що участь брали звичайні люди, означає, що дезінформація досягла своєї мети і вплинула на людей. Наприклад, високопосадовець фінського парламенту Петер Сарамо поширював про мене брехню – Сарамо казав, що я ганьблю всіх фінських журналістів, а згодом поширював про мене фейкову інформацію.
Минулої весни поновилися атаки проти мого роботодавця. Тролі-активісти організували протести проти «Фабрики тролів Yle» спочатку на Фейсбуку, а згодом просто перед центральним офісом Yle. Однією зі скромних вимог протестувальників було «покласти край поширенню пропаганди на Yle». Зрештою, особисто на протест з'явилося лише кілька осіб.
Але найбільш огидний контакт трапився минулої весни. Я отримала смс-ку від особи, яка видавала себе за мого батька, який помер 20 років тому. Мій «батько» повідомляв, що він не мертвий, але «спостерігає за мною».
(Хочу побажати приємної осені особі, хоббі або робота якої - посилати журналістам подібні повідомлення, я нітрохи не заздрю вашому життю, так само як не заздрю життю жодного професійного інформаційного вояки або ж ненависника-добровольця).
Мем, анонімно надісланий електронкою мені, фінським журналістам, міністрам та президентові Фінляндії. Також популярний сайт фейкових новин MVlehti (англійською це можна було б перекласти «газета WTF» – і так, WTF дійсно означає What the Fuck або ж «Що за Хуйня?») також доклався до моєї дискредитації в численних статтях.
Мене досі переслідують на регулярній основі. Наразі тролінг тимчасово посилився, оскільки дослідниця Саара Янтунен (Saara Jantunen) опублікувала свою книгу Infosota («Інформаційна війна»), яка детально аналізує мій випадок. (Я рекомендую книгу, це дуже якісна аналітика).
Не знаю, чи вистачить мені фантазії уявити, наскільки абсурдні та набридливі повідомлення отримаю я чи інші фінські журналісти, дослідники чи політики в майбутньому, коли інформаційні впливи стануть ще більш активними та розвинутими.
Але я точно знаю одну річ: що б не трапилося, переслідування не вплинули і ніколи не вплинуть на мою роботу як журналіста. Я продовжу свої розслідування з тим самим ентузіазмом, наполегливістю та любов’ю до правди, якими я керувалася до сьогодні.
Дякую кожному, хто підтримував мене на цьому шляху. Я знаю вас. І якщо буде потрібно комусь допомогти або з кимось поговорити, контактуйте зі мною. Я буду рада розділити цю ношу.
***
Розслідування Джессики щодо тролів можна почитати за наступними лінками (англійською):
