Митниця збільшує тиск на імпортерів (ІНФОГРАФІКА)
Герой цієї історії – звичайний Імпортер. Разом зі своїми товаришами Імпортер завозив у країну товар і платив у бюджет збори і мито. Та внесок Імпортера у бюджет держави був аж надто великий, щоб лишати його сам на сам із такої відповідальною місією. За Імпортером пильно спостерігав Митник.
Текст і візуалізація: Володимир Голомб
За даними http:/
Фіскальна функція митниці стає дедалі більш важливою для наповнення бюджету. Із увезених на територію України товарів справляється акцизний збір і мито, а митна вартість імпорту, в яку включено ці податки, стає основою для сплати ПДВ.
Так і працювали вони пліч-о-пліч на користь собі і державній скарбниці. Аж раптом у країні почалася негода і курс гривні залихоманило. Імпортер почув себе зле, занедужав і почав рідше їздити за товаром. Та Митник знав що робити.
За даними http:/
Знецінення національної валюти та її брак стали однією із головних, проте не єдиною причиною зменшення імпорту. Його падіння серед іншого зумовлено зміною географії зовнішніх поставок та здешевленням російських енергоносіїв.
Аби запобігти лиху та не допустити зриву виконання бюджетного плану Митник «підтримав» Імпортера підвищеними ставками мита. А щоб примножити дохід від своїх лікувальних дій вдався і до нетрадиційних практик.
За даними http:/
Для наповнення бюджету від початку 2015 року в Україні запроваджено додаткові мита на всі товари «некритичного» імпорту. До того ж, всупереч діючому законодавству і вимогам міжнародних договорів, на митниці почастішали випадки безпідставного збільшення митної вартості імпорту як бази для його подальшого оподаткування ПДВ.
Маніпуляції із завищенням митної вартості, що їх здійснював Митник, вкінець розсварили його із Імпортером. Останній почав судитися.
За даними http:/
За статистикою 2014-2015 рр. абсолютна більшість судових рішень у справах щодо оскарження дій митниці по коригуванню митної вартості винесено проти неї. Основною причиною цього стала відсутність у Міндоходів доказів щодо держава не може застосувати першого і основного методу визначення митної вартості - за ціною контракту.
Справа в тому, що традиційно у вирішенні питання митної вартості митники віддавали перевагу застосуванню Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС). Тобто вони самі придумували ціну, вносили її у свою базу, а потім змушували бізнес платити, виходячи не з реальної ціни, а з вигаданої Митником. У разі значних розбіжностей між ціною договору поставки і даними ЄАІС, посадовці спочатку вимагали надання додаткових документів, які підтверджують вартість товару, а якщо вони їх не влаштовували, то визначали його митну вартість самостійно.
Власне, саме такі традиційні дії органів доходів і зборів суперечили новим положенням Митного кодексу (прийнятим на виконання Угоди про асоціацію з ЄС) і не дозволяли митникам вигравати суди. Але уряд виручив і прийняв постанову №724 від 16.09.2015 р., яка дозволяє митникам повернути старі схеми визначення митної вартості товару.
Практика використання відомостей ЄАІС із дати вступу постанови в силу отримала назву «єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів, що ввозяться на територію України».
Хоча бізнес і не зобов’язали таким чином розмитнювати свій вантаж за цінами ДФС, проте у митниці з’явилася додаткова аргументація на користь відмови від застосування основного методу визначення митної вартості. Отже збільшилися її шанси довести в суді свою позицію, через що найближчим часом ситуація для імпортерів може погіршитися.
Будемо слідкувати.
