Впаде Україна — впаде об'єднана Європа. На Книжковому Арсеналі інтелектуали з ЄС обоговорювали війну

Книжковий Арсенал, відвідали письменники і діячі з 12 країн. Певно в стінах Арсеналу не було жодного заходу, де б не згадали про війну на Донбасі і роль Європи у конфлікті. Власне саме з круглого столу, який мав назву “Європа для України: вибір чи необхідність”, і стартував фестиваль 22 квітня.

Не всі європейці усвідомлюють, що агресією проти Україні Путін прагне убити двох зайців: залишити нашу країну в зоні свого впливу і розвалити Європу, таким чином зробити Росію гегемоном на континенті на все ХХІ сторіччя, за оцінкою деяких експертів. «Чому ми маємо жертвувати своїм комфортом заради країни, про яку за великим рахунком майже нічого не знаємо»,- питають європейці.

Французька письменниця-історик Галя Аккерман: Україну в Європі вважають чужою хоча б тому, що її історія у Франції ніколи не викладалася. У Франції вивчали історію Радянського союзу, тобто історію Росії. Ціле покоління слов'яністів виховано на російській історії, російській літературі.

Все інше – українське, грузинське, литовське – було для них другорядним і непомітним. За двадцять з гаком років у сприйнятті України мало що змінилося. До нас досі ставляться, як до чогось, що належить «рускому міру».

Письменниця Галя Аккерман

Чому так? У Французькому інституті східних мов російську вчать декілька сотень людей, на українському відділенні – десятеро. І це вже вважається великим досягненням. Те, що українська держава протягом 24 років «плідно» працювала для популяризації України за кордоном, сумніві не викликає.

Україна для французів – це Чорнобиль, Євро-2012, Майдан і… сьогодні Донбас.

Так було не скрізь і не завжди. Австрійська репортерка у Москві а також письменниця Сюзанна Шолль: під час розпаду Радянського союзу Україну в Австрії сприймали, як країну, яка найбільше прагне відокремлення. Отже найперспективнішу... Останні ж роки Україну згадують у австрійських ЗМІ лише тоді, коли відбувається щось надзвичайне – Майдан, війна.

Журналістка і письменниця Сюзанна Шолль

Ще коли була газова криза 2009 року австрійці казали, що злі українці перекрили газ.

Відповідно, якщо через запровадження санкцій проти Росії європейці відчувають зворотній ефект, Україна для них стає джерелом неприємностей.

Соратник президента Гавела і колишній міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценрберг: агресію проти України можна порівняти зі злочином, у якому жертва є тихою непомітною дівчиною, про існування якої дізналися лише після зґвалтування.

Глава княжого роду Шварценбергів, екс-міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценрберг

Якраз чехи найбільше дивують українців. Здавалося б після 1968 року вони, як ніхто інший, мають розуміти українців і підтримувати їх. Але будучи членами НАТО та Євросоюзу, тобто захищеними, влада цієї країни дозволяє собі загравати з Росією.

Президент Чехії справді нагадує якусь бальзаківську жіночку, яка хоче загуляти на стороні, але покинути європейську сім'ю не те щоб не хоче але й об'єктивно не може з багатьох причин.

Не варто ідентифікувати народ з його президентом. Майже кожен чех знайомий з українцем, тому українське питання актуальне в Чехії. Всі останні соцопитування свідчать про те, що чехи солідарні з українцями.

Німецький історик, який спеціалізується на вивченні російського тоталітаризму Карл Шльогель: співвітчизники нарікають на потужну проросійську течію у власній країні. Тому, мовляв, пані Меркель змушена буди надзвичайно виваженою і обережною.

Крім того, Німеччина досі відчуває провину перед народами колишнього Радянського Союзу, і на жаль, перш за все перед Росією, за злочини Другої світової... Тобто німці не зовсім розуміють, що саме Україна була головною ареною тієї війни.

Зараз, вважають німецькі інтелектуали, преш за все надзвичайно важливо закріпити Україну в свідомості німців.

Ще рік тому Україна для німців була частиною російського світу. Головне завдання зараз полягає в тому, щоб Україна таки завоювала своє місце в уяви пересічного німця.

За словами історика, німці досі не можуть повірити, що в Європі вже іде війна. Це усвідомлення — є шоком не тільки для німців, а й для всіх європейців.

Фахівець з російського тоталітаризму, історик Карл Шльогель

Попри те, що німці відчувають провину перед Росією за Другу світову, якраз досвід тієї війни і не дозволяє європейцям, мовляв, залишити Україну сам на сам з агресором. У цьому контексті в Європі часто згадують розподіл Польщі.

Російська пропаганда вже говорить про те, що Росія перебуває в третій світовій війні, а деякі пропагандисти навіть кажуть, що в четвертій, бо третьою вважають Холодну війну, - підкреслює французька письменниця-історик Галя Аккерман. - Україна — це те місце, де зітнулися дві моделі бачення майбутнього Європи: правова держава, громадянське суспільство і авторитарне суспільство. Тому Путіну не потрібен Донбас, в якійсь мірі — навіть Крим. Якщо Європа хоче зберегти свої цінності, вона зобов'язана підтримувати Україну.

- Впаде Україна — впаде об'єднана Європа, - погоджується німець Карл Шльогель. - Путін хоче подробити Європу питанням санкцій.

- Зараз на долі України вирішується, хто буде гегемоном у Європі в ХХІ сторічі. Ми бачимо, що США поступово залишає свої позиції і вже не збирається охороняти Європу. Захищаючи Україну, ми захистимо самі себе, - переконаний Карел Шварценрберг.

Але поки що за великим рахунком виходить навпаки. Захищаючи себе, Україна захищає Європу.

єс арсенал війна дискусія