Х

Ходимо на своїх. Вітчизняні музиканти почали давати більше концертів

Війна відлякала західних музикантів, російські, які були окупували наш ринок не їдуть бо теж бояться. Чимало українських музикантів відчули простір і сили досягати нових висот. Зменшення корпоративів в час економічної кризи це ще один стимул, адже штучно створені проекти закриваються. Ті ж, хто піддався спокусі і переорієнтувався на обслуговування цього сегменту, або почнуть знову займатись творчістю і розвиватись, або підуть займатися чимось іншим.

Автор: Сергій Зимогляд

Зсередини це може здаватись не так, але закордоном всю території країни часто сприймають як гарячу точку. Менеджмент західних артистів не йтиме на ризики, їм простіше оминути Україну, страхові компанії в свою чергу теж не готові брати на себе відповідальність.

“Ринок впав в десятки разів і тримався на певному рівні. Але в грудні додалися валютні ризики, хоча ми сподіваємося на краще. У нас завжди був у продажу, як мінімум один стадіонний проект та декілька “палаців спорту” великих закордонних “зірок”. На сьогодні у нас в продажу лише один Палац Спорту закордонного артиста – в квітні очікуємо на концерт Thirty Seconds To Mars”, - розповідає директор білетного сервісу Karabas.com Дмитро Прикордонний.

Водночас він прогнозує, що 2015 рік буде складним для концертного бізнесу і українці практично не побачать світових зірок.

Не всі концертні агенції витримали зміни, власниця піар-агенції Дель-Арте Ольга Стельмашевська додає, що організатори, які орієнтувалися на артистів «категорії А» з Європи та США просто поїхали з України. Великі гравці мають дуже песимістичні прогнози. Втім ті, хто був націлений на середній сегмент продовжують працювати.

Тому нерідко, хоча й у меншій кількості ніж раніше, відбуваються виступи менш касових артистів, у залах на 500-2000 осіб.

“Багато агентств закрилися. Але все таки ті, які залишилися продовжать хоч щось робити для відновлення ринку. У мене наприклад на весну вже заплановано 9 заходів”, - говорить власник Happy Music Group Євген Кібець.

Також він додає, що деякі організатори самі “добивали” ринок тим, що першими ініціювали скасування подій і не повертали гроші.

Шукаючи плюси в цій ситуації, деякі артисти та менеджери прогнозували ріст попиту на концерти українських артистів, адже люди в будь-якому разі потребуватимуть музичних подій.

Дмитро Прикордонний каже, що концертів стало дійсно більше і відвідувати їх стали краще: “Ми бачимо, що попит на якісний український продукт дійсно є. Найкращий приклад – це концерти Океану Ельзи. Зібрати 75 тисяч людей – справжній рекорд.

Крім того, є ще дві причини, чому концерти українських артистів стали більше відвідувати – це патріотизм та рівень довіри. І, дійсно, відмін концертів українських артистів було мало порівняно з кількістю відмін концертів закордонних.

Втім концертний директор київського клубу “Бінго” та продюсер творчого об’єднання “ІншаМузика” Влад Ляшенко, вважає, що прошарок людей яких цікавить українська музика все ще невеликий, а Євген Кібець додає, що у нас мало артистів, які можуть зібрати зал навіть на 500-800 чоловік, це одиниці. Більшість можуть 50-150 чоловік.

Ольга Стельмашевська каже, що зараз зірковий час малих концертних агенцій, адже саме вони займаються українським продуктом. Але на допомогу їм мають прийти телеканали та радіостанції: частіше “крутити” українських артистів не заради виконання норм, а заради популяризації. Зрештою це може відкрити нових зірок і збільшити популярність існуючих.

Українські виконавці першого ешелону відчули, що можуть збільшити аудиторію і багато з них почали робити великі сольні концерти. Так кінець 2014-го року став піком, одразу кілька відомих українських артистів представляли нові програми у Києві. Зокрема можна згадати С.К.А.Й., Тартак, Dруга Ріка, O.Torvald і ТНМК, яким вдалося зібрати на своїх виступах 1000-2000 людей.

І хоча ця цифра не сильно перевищує їхні середньостатистичні показники, варто також звернути увагу на те, що всі події відбулися протягом 2-х місяців, а ціни на квитки стали дорожчими.

Набирають обертів і нові артисти, варто відзначити проект Onuka, який в досить короткий період часу став популярним і знайшов свою публіку. Підтвердження цьому повністю розкуплені квитки на концерти.

Новий київський майданчик „Метрополь” став свіжим диханням для важкої альтернативної музики. Середнього розміру клуб у самому центрі столиці почав на регулярній основі проводити концерти гуртів, на які медіа рідко звертають увагу, але перші місяці показали, що попит є.

Концерт "Бумбокс" у Палаці спорту

Бумбокс та Іван Дорн на початку 2015-го вперше спробували зібрати столичний Палац спорту і у них це вийшло. Якщо раніше в Україні був лише один артист, якому це вдавалось, то тепер їх принаймні кілька. Ця тенденція вселяє впевненість, у тому, що український музичний ринок буде розвиватись, і за рік може з’явитись ще кілька подібних випадків.

Велика кількість українських музикантів відчула в собі сили пробувати нове і досягати нових висот.

Зменшення корпоративів в час економічної кризи це ще один стимул, адже штучно створені проекти закриваються. Ті ж, хто піддався спокусі і переорієнтувався на обслуговування цього сегменту, або почнуть знову займатись творчістю і розвиватись, або підуть займатися чимось іншим.

Для відновлення ж концертів західних артистів у всіх один рецепт – закінчення війни.

Втім навіть коли це станеться, то на повернення ринку до попереднього стану потрібно буде від 2 до 5 років. І хоча грошей зараз у людей мало для українських виконавців утворилися справжні тепличні умови – жоден міністр культури не зміг би їх створити, бо зупинити потік конкурентів, тобто російських і західних виконавців чиновникам не під силу. А чи скористається наша музична індустрія цим шансом залежить тільки від неї.

економіка музика

Знак гривні
Знак гривні