На власній фотовиставці Черновецький розповів про орла

Багато людей ламають голову над питанням: «Ху із містер Черновецький?» Геніальний бізнесмен, який прикидається дурнем, соціаліст-послідовник Уго Чавеса, релігійний фанатик або пересічний наркоман? Ці питання турбують журналістів, політологів, психіатрів і простих громадян України. Аналітична група порталу ZaUa.org, здається, підійшла до розгадки феномена столичного мера. І щоб дати відповідь на всі питання, вона дослідила творчість Леоніда Михайловича.

Як відомо, київський мер захоплюється фотографією. І це захоплення можна порівняти з пристрастю римського імператора Діоклетіана щодо вирощування капусти. Кажуть, коли придворні хвалили його за успіхи в управлінні державою, він показував їм свій город і казав: «Та що там ваша держава, подивіться, яку я капусту вирощую». Те саме і з Леонідом Михайловичем, який на днях презентував у галереї «Лавра» свою чергову фотовиставку «Вічне місто».

Фото Сєгодня

"Фотошедевр" від Черновецького

Як ви, напевно, вже здогадалися, мова йде про «найкрасивіше місто на землі», за словами харків'янина Черновецького, - Київ. Виставка складається з двадцяти однієї роботи, на яких увіковічнені Андріївська церква і Софійський собор, Андріївський узвіз - все, що складає візитку української столиці. Спочатку у нас виникла деяка підозра щодо причетності Леоніда Михайловича до цих робіт, однак незабаром вона зникла.

Адже на всіх фото є одна фірмова деталь: тут практично відсутні люди. Вони, звичайно, десь є, але глибоко заховані - за деревами, за стінами храмів, у фунікулері та під землею. Десь можна навіть побачити їхні силуети. Але в принципі Київ Черновецького - це порожнє місто, по якому ходить тільки один сумний чоловік з фотоапаратом. Для Леоніда Михайловича як стовідсоткового гоголівського персонажа з «Мертвих душ» всі інші вже померли. Живі люди його майже не цікавлять.

Про пристрасть мера красномовно говорить його сповідь, розказана кореспондентові ZaUa.org:

- Одного разу, це було в 1993 році, ми разом з дружиною їхали в машині з Криму. Проїжджаючи повз пшеничне поле десь у районі Умані, ми відчули, що зараз розпочнеться потужна гроза. І раптом у цей час над полем повис орел. Я знаю поведінку орлів: він вивідав собі мишку-норушку. Птах застиг приблизно у трьох метрах від машини. А я відкрив вікно, дістав фотоапарат і став його знімати. Орел не звертав на мене жодної уваги, його цікавили тільки мишки. Все це відбувалося на тлі блискавок, поривів вітру. Поле, я й орел, - Черновецький розповідав, і у його словах відчувалася якась самотність.

Шкода, звичайно, що Леонід Михайлович не пред'явив цю роботу, а то про композиції, колір та інші інгредієнти мистецтва фотографії в роботах «Вічного міста» навіть говорити не доводиться. Передати словами, що потрапило в об'єктив мера, - неможливо. Просто тому, що у цих фото нічого немає.

І, слава Богу, він не став влаштовувати цього разу аукціон своїх робіт. Інакше знову його придворним довелося б викладати величезні гроші за порожні картинки. (Нагадаємо: Черновецький - один з найдорожчих фотографів у світі. У грудні 2007 року під час аукціону було продано 20 його фотографій. Стартова ціна кожної фотороботи становила 5 тис. гривень. Максимальна ціна його роботи -- 80 тис. У цілому було отримано 1,55 млн. гривень.)

Фото Таблоїд

Ще один "шедевр" від мера

Сам Черновецький сказав, що «Вічний місто» складається з робіт, які зроблені у різні роки. Однак на всіх фото – на і таж пора року - літо або пізня весна, всі підписані 2009 роком. До речі, на відміну від попередніх презентацій фоторобіт мера, нинішня виставка не була головною подією у галереї «Лавра». Тут лише відбувалася фотовиставка, присвячена Дню Києва, а Черновецький був на ній весільним генералом.

На своєму сайті Черновецький цілком серйозно пропонує купити цю фотографію.

На виставку було відібрано 700 робіт, серед яких є і досить непогані. Щоправда, якщо історики будуть складати сьогоднішній портрет столиці з цих зображень, то ніколи не дізнаються, що у 2009 році Київ був містом нескінченних пробок, незаконних і незавершених забудов та вирубаних парків.

Виявилося, однак, що Київ – місто бабусь і дідусів. Оглядаючи виставку, Леонід Михайлович довго зупинявся біля зображень старих, розглядав їх, захоплювався. Особливо його вразило фото ветеранів війни, робота, на якій зображено, як цілуються двоє літніх закоханих, а третій сидить поруч, і танцмайданчик з людьми за шістдесят.

Тепер зрозуміло, чому Черновецький любить старих: їм вже недовго залишилося. Ще трохи, і він буде фотографувати Київ таким, яким його бачить. Вимерле, самотнє місто.

Черновецький Фотографія