Українські силовики воювати не можуть. Оборону організує лише Майдан
Війна з Росією показала, за що б не взялися державні структури, за рідким виключенням – провал. Це при тому, що посади отримали загалом не дурні політики. На противагу цьому, як тільки за справу береться громадськість - отримуємо успіх.
Автор: Орест ЗОГ
Коли все валиться і «силовики» саботують та переходять на бік ворога найоптимальніший варіант дати ініціативу громадянам. Вони уміють робити грандіозні справи, доведено Майданом.
Щоб зберегти країну і свою владу Туриинов і Ко мать знати спосіб як максимально повно залучити громадськість до організації війни і спосіб як громадські ініціативи можуть поступово стати державними структурами, замінивши нинішні, прогнилі органи «старої України».
Активісти вже закуповують амуніцію армії, організовують евакуацію біженців. Під час протистояння в Криму саме активісти придумали стрімити з частин, фактично вигадали новий тактичний прийом і навчили військових це робити. Навіть увити важко щоб ця ініціатива народилася в Міноборони.
Під час Майдану різнопланові народні ініціативи тісно перепліталися з партійним кістяком і дисципліною. Поєднання дало результат. Тепер треба придумати, як «відкрити код» силових структур для його удосконалення усіма бажаючими. Оборона за принципом «відкритого програмного забезпечення» дасть нечувану гнучкість і швидкість дій.
РНБО має прийняти нестандартне рішення: частину своїх функцій і своїх ресурсів передати людям, причому відмовитися від жорсткого контролю за виконанням, обмежившись лише постановкою цілей. Це буде унікальний винахід, але він насправді є нашою єдиною надією.
Півтора місяці влад боялася активістів Майдану більше ніж Росії. Лише вчора від безвиході Аваков вирішив створити «корпус спецпідрозділів МВС, на основі громадських формувань по всій території країни». Сподіваємося туди увійдуть різноманітні Самооборони і Громадські варти, а не відставні міліціонери.
"Батальйон Майдану" у Нац Гвардії теж правильне рішення, але воно половинчате бо не дає залученим волонтерам свободи дії. А така свобода забезпечує швидкість. В умовах нинішньої війни будь-яка централізована структура програватиме мережі спільнот. Росія це вже викоритосує. Ми ж намагаємося воювати за правилами 25-річної данини, тобто, як у часи, коли осколок радянської армії законсервували в армію українську. До того ж діяти до смішного неефективно.
Втрачені дні
Останні два дні стали ще одним прикладом безпорадності більшості державних структур. Хвалена «Альфа» виявила верх ламерства, коли її керівники а заодно і керівники усього «антитерору» приїхали на бойову операцію на простих джипах і відразу потрапили під обстріл. Після цього здулася вся атака. Пропав день.
Сьогодні - ще один. Ранок інтернету почався із шокуючої заяви Тимошенко, яку вона виголосила напередодні увечері на каналі Ахметова «Україна»: ніякого застосувння сили, лише мирні переговори, а то Росія нападе. Цю мантру протягом дня поторив Ахметов, Партія Регіонів і Лавров. Вони тиджень затягували час даючи надію "київським наївним", що хтось добровільно вийде з лугансьткого СБУ чи донецької ОДА. Тоді номер вдався, тепер сподіваються на повтор.
Після таких слів очікувані багатьма військові дії на Донбасі по знищенню російських бойовиків ставали все примарнішими. Передчуття не підвели. Українські сили не здійснили жодної атаки. Лише героїчно відбивався начальник горлівської міліції Андрей Крищенко. Маємо ще одного героя.
Сепаратисти ж навпаки нарощували темп і озброювалися. В Слов’янськ прибуло підкріплення з ганатометами. Розжилися навіть переносними зенітно-ракетними комплексами «Ігла». По одній версії захопити український транспорт, який перевозив ці комплекси, по іншій зброю привезли бойовикам, а «захоплення» лише легалізація.
Турчинов вчергове підписав указ, який дозволяє воювати. Цього разу своїм вів у дію останнє рішення РНБО. Ми, ж наївні думали, що відразу після того, як Нацбез щось вирішили відповідальні чиновники почали працювати.
Така тяга до бюрократії має своє пояснення. Як стверджують наші джерела силовики готові діяти, але очікують письмового наказу, щоб не повторилася ситуація, як після Майдану. Їхні страхи логічні, тільки не вписуються в концепцію служіння Батьківщині. Хоча стан міліції, армії та СБУ та їх настрої давно не новина.
В другій половині дня з’явилися проблиски надії, що наші почнуть діяти. Тимошенко радикально змінила позицію і виступила за застосування сили, Цензор.нет написав, що для «антитерристичної операції» наші підготували опорні бази у містах сходу. Щоправда такі повідомлення не дуже викликають довіру, вчора на близьких до влади медіа рапортували про звільнення половини Слов’янська.
І поки офіцери на службі розкачуються активісти дають надію, що все буде добре:
"На Донбасі кількість людей бажаючих боротися за єдину Україну у військових формуваннях перевищила всі очікування. Формується замість одного три батальйони - на базі МВС, Міноборони, батальйон добровольців. Послали нашого представника на Шустера сьогодні, говоритиме за Донбас", - написав капітан-лейтенант запасу ВМСУ України Семен Семенченко, який очолив і координує створення батальйонів Самооборони в Донецьку для боротьби з сепаратистами
****
Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів
Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.
Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти
Як можна перерахувати кошти:
EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;
096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com