Чи зможе Росія окупувати Україну?

Переклад: Артем Чапай

Вторгнення Росії на материкову Україну продовжує турбувати українських і західних політиків, незважаючи на заяву Путіна та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, що Москва таких намірів не має. Незаконна окупація Криму є одним із джерел невіри у щирість Росії. Іншим джерелом є відмова Москви визнати український уряд і вибори президента, що пройдуть 25 травня. Третя причина – продовження дислокації російських військ на українських кордонах. Оцінка їхньої кількості широко варіюється – він 30 тисяч до 220 тисяч, але найчастіше звучить цифра у 50-80 тисяч російських військових.

Українські політики правильно вважають, що наміри Путіна – геть не доброзичливі. Але якщо й так – чи зможе Росія справді окупувати Україну? Скільки військ потрібно Росії, щоб утримати Україну, особливо за умов повстань українців?

Дослідження 2008 року (пдф) майора армії США Гленна Козелки надає приблизну відповідь. Як пише Козелка:

“Для визначення історичного рівню з метою планування рівню військових сил в умовах повстання, це дослідження базується на кількісному та якісному аналізі двох успішних випадків, а саме Малайської операції під проводом Великобританії операції в Іраку під проводом США. Кількісний аналіз цих випадків використовується для порівняння сил безпеки з кількістю населення... Хоча кожна ситуація – унікальна й певне співвідношення не може гарантувати успіху, існує сильна кореляція між рівнем військових сил та успіхом операції... Дослідження показує, що чим ближче співвідношення до 20 військових на 1000 населення, тим більше ймовірність, що антиповстанські сили досягнуть успіху”.

Козелка також користується дослідженням 1995 року, проведеним військовим аналітичним центром RAND під проводом Джеймса Квінлайвена, який “проголошує варіювання щільності сил безпеки на підставі трьох рівнів насильства чи загрози”.

Низький рівень насильства (поліцейські операції): 1-4 представники сил безпеки на 1000 населення

Середній рівень насильства (масові заворушення): 5-10 представників сил безпеки на 1000 населення

Високий рівень насильства (повстанські сили): понажд 10 представників сил безпеки на 1000 населення

Козелка наголошує, що на ці цифри впливають багато місцевих демографічних, географічних, політичних, культурних, економічних чинників. Тому цифри слід розглядати як загальний покажчик, а не використовувати для точних вимірювань.

Я поєднав цифри Козелка та Квінлайвена, щоб приблизно оцінити, скільки військ потрібно Росії для окупації України. Оскільки якість і досвід сил у боротьбі з повстаннями російських військ, імовірно, значно менші, ніж британських або американських, то я використав вищі оціночні рівні: 4 на 1000 при низькому насильстві, 10 на 1000 при середньому рівні насильства, та 20 на 1000 за умов високого насильства.

Я також розділив регіони України за різними рівнями. Для Донецька й Луганська я порахував усі три випадки: вони найбільш проросійські, але і в них є значні проукраїнські сили, й тому ці регіони можуть бути непередбачувані.

Помноживши на кількість населення, за низького рівня насильства Росії потрібно 26702 військових, за середнього – 66757 військових, для високого, в разі необхідності придушити повстання – 133514 військових.

Для п’ятьох інших південносхідних регіонів я рахував середній та високий рівень. Це Харків, Херсон, Миколаїв, Одеса й Запоріжжя. Тут імовірні як мінімум масові заворушення. Отже, за середнього рівня насильства для цих регіонів Росії потрібно 91834 військових, за високого – 183668 військових.

В решті регіонів, де повстанська діяльність буде найбільшою, я порахував найвищий рівень насильства. Тут Росії потрібно 548587 військових.

Повна таблиця

Результати не надто сприяють тим, хто вірить у повномасштабне російське вторгнення.

Лише для того, аби окупувати Донецьк і Луганськ, Росії потрібно від 26 до 133 тисяч військових.

“Сухопутний перешийок” від Криму до Придністров’я означатиме окупацію Херсонської, Миколаївської й Одеської областей – що викличе необхідність мати від 46 до 93 тисяч солдатів.

Окупація всіх семи південно-східних областей вимагатиме від 118 до 317 тисяч солдатів.

Якщо Росія вирішить завоювати всю Україну, їй буде потрібно ще 548 тисяч солдатів. Загалом це означає від 667 до 865 тисяч військових.

Тільки на утримання під владою Києва й Київської області потрібно 90676 окупантів.

У світлі найбільш імовірних оцінок російських сил на українських кордонах (50-80 тисяч), найбільше, що може робити Росія, припускаючи низький чи середній рівень насильства – це вторгнутись у кілька південносхідних областей. Якщо припускати середній чи високий рівень насильства – Росія здатна вхопити лише одну-дві області. І ці припущення передбачають, що при вторгненні війська не зазнають втрат унаслідок опору української армії. Змініть і це припущення – і здатність Росії окупувати південно-східну Україну надалі падає.

Якщо підсумувати: Київ має рацію, коли переживає щодо відкритого вторгнення на весь південний схід чи його частину – але тільки якщо Росія зробить оптимістичні припущення щодо рівню опору. Відповідно, безпосередньою метою України має бути посилення оборони на південному сході – бажано з допомогою Америки – з метою відбити зосереджену на цих напрямках атаку чи принаймні зробити так, щоб атака обійшлася Росії значними жертвами й вона мусила підняти свої очікування щодо опору в окремих областях. (Звісно, в середній перспективі Україні слід розвивати свою обороноздатність).

Але, якщо тільки Путін не вирішить кинути практично всю армію Росії (близько 750 тисяч) проти України й тим перевести Росію повністю на воєнні рейки – то підготовка бомбосховищ у Києві не має бути пріоритетом для України.

росія агресія