Стара пісня нового Уряду: забрати пільги і збільшити податки. Жодної перепони для бізнесу не знято

Новий український Уряд, ухвалив перші антикризові рішення. ВР прийняла закони про зміни у Бюджет на 2014 рік та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».

Якщо коротко, то нові закони зменшують видатки державного бюджету, збільшують податки (акцизи), скорочують пільги та виплати. Чи було це потрібно? Так, обов’язково.

Адже той державний бюджет, що був прийнятий на початку року ще минулим Урядом, по-перше, мав дефіцит 71.5млрд. грн. а де брати ці гроші ніхто не знав.

По-друге, закладені в бюджеті 395.3 млрд. грн. доходів взяли із стелі. Новий Уряд порахував, що доходи бюджету 2014 року Азаров намалював на 44.1 млрд. грн більше ніж може дати економіка.

Тобто, фактичний дефіцит мав складати 115 млрд. грн, (офіціно передбачений дефіцит 71.5млрд.+ нереальні доходи 115 млрд.) або чверть видатків. Це нереальний бюджет не мав права на існування.

Тому Уряд, по-перше, скоротив доходи державного бюджету на 22.4млрд грн., по-друге, скоротив видатки на 25.4 млрд. грн, і отримав менший дефіцит менший на 3 млрд грн - 68.5млрд. грн. Доходи бюджету стали більш реальними.

Щоб цього досягти Уряд скоротив фінансування ряду проектів, пільг та виплат, і, відповідно, запровадив нові податки, або збільшив старі.

З бухгалтерської точки зору це зрозуміло і вірно. Але економіка – це не бухгалтерія, вона вивчає не цифри, а людські відносини в процесі виробництва та розподілу благ.

З цієї точки зору, коли Ви у когось забираєте через зменшення бюджетного фінансування, треба комусь додати через зменшення податків, спрощення в роботі. Ви збільшили тарифи, прибрали пільги? Дайте можливість цій людині (або її дитині, онуку) більше заробити. А коли в одних відбирають через зменшення пільг та виплат, а у інших – через збільшення податків, і нікому нічого не полегшують, такі дії не можуть дати нічого доброго.

На чому зекономили 25.4 млрд. грн?

Скорочення адміністративних витрат. Розкішне життя можновладців викликало справедливе обурення. Так, передбачено скоротити на 10% чисельність працівників центральних та місцевих органів державної влади, у т.ч. силових структур.

Скасована виплата 10 посадових окладів депутатам, суддям, прокурорам при виході на пенсію. Сама пенсія у колишніх держслужбовців зменшиться з 80% до 70% від зарплати, з якою сплачувався єдиний внесок на соціальне страхування.

Між іншим, громадяни при стажі у 40 років отримували пенсію у 54% від своєї зарплати. Мінфін зауважує, що реалізація цієї норми стосуватиметься 3328 осіб та дасть можливість скоротити видатки Державного бюджету України на виплату пенсій до кінця 2014 року на суму близько 10,7 млн. гривень.

Фінансування з бюджету санаторіїв Апарату ВР та Управління справами Президента зменшується на 13.5 млн грн, мешканцям державних дач у Кончі-Заспі та Пущі-Водиці доведеться сплачувати 100% плати за користування ними, що зменшить видатку бюджету на 3.1 млн. грн.

Це корисні заходи з точки зору справедливості, але вони дають бюджету приблизно 0,5% від необхідної економії - зберігає десятки мільйонів гривень, а бюджет потребує десятки мільярдів.

Головне джерело бюджетних видатків – це соціальна допомога. На неї прийшлися основні скорочення.

З понад 130 пільг, що їх гарантує українське законодавство, є такі, що надаються без обмежень по доходах пільговиків.

Так, наприклад, для багатьох категорій громадян надається сплата комунальних послуг, аренда приміщень т.ін., якщо пільговик працює у сільській місцевості. Працівникам, у т.ч. колишнім ряду силових структур надавалася знижка з оплати транспорту та комунальних послуг. Тепер всі пільги будуть надаватися тільки при невисоких доходах. Це правильно.

Були зменшені видатки на підтримку економіки. Відмова від збільшення статутного фонду НАК «Енергоатом» зберегла 1.6млрд грн , 2.4млрд грн не будуть виділені на будівництво нових шахт, 135 млн грн – на національні проекти (їх також вирішено не фінансувати).

Підтримка вугільних підприємств зменшилась на 1.1 млрд грн – до 12.2 млрд грн.

Прем’єр Яценюк публічно сказав, що з 13 млрд. для вугільних шахт 10 розкрадається. І чомусь залишив 12. Не пояснивши у кого він забрав мільярд: у шахт, чи розкрадачів.

Зменшено фінансування ряду медичних програм. 70 млн грн не отримає центр дитячої хірургії на медичне обладнання, 625 млн грн – служба екстреної медичної допомоги на придбання автотранспорту і 185 млн грн на ліки. 50 млн грн не отримає Донецьк на будівництво лікарні швидкої допомоги. Лікарі, що надають первинну медичну допомогу, не отримають 150 млн грн надбавок. Зупинено ще кілька медичних проектів на сотні мільйонів гривень.

Спорт вищих досягнень недоотримає 110 млн грн, програма «Питна вода» - 148 млн., програма «Доступне житло» - 100 млн. грн. Заплановані і інші подібні скорочення.

На 2014 рік не заплановано підвищення мінімальної зарплати та межі малозабезпеченості. Мінімальна зарплата весь рік буде складати 1218 грн (передбачалося її підвищення до 1250 та 1301гр з 1 липня та 1 жовтня відповідно), межа малозабезпеченості для працездатних залишається 1218 грн, для непрацездатних – 949 грн. Це збереже бюджету ще 1.9 млрд грн.

Який висновок з цих скорочень витрат? Більшість з них необхідні і навіть корисні, але не досить радикальні. Влада розуміє, що в багатьох витратах більше корупції, аніж користі, і все одно залишає старі практики, як з дотаціями вуглепрому.

Премєр Яценюк літає рейсоіими літаками, - це добра новина. Погана в тому, що дерегуляція економіки не проводиться

Дивує форма скорочення витрат на медицину. Фахівці давно кажуть – треба скорочувати кількість лікарень. А ті, що залишаються, забезпечувати всім необхідним. Натомість робиться навпаки. ВР майже в перший день після зміни влади прийняла закон про заборону закривати лікарні.

В результаті в країні тисячі лікарень, що працюють як готелі, не надають потрібної допомоги, заради заповнення ліжок утримують хворих, яким не потрібна госпіталізація, обстеження продовжуються тижнями та місяцями. І в яких за реальне лікування паціенти платять зі своєї кишені.

І на все це йдуть податки, які не дають працювати економіці. Замість закриття зайвих лікарень, впровадження просунутих способів обстеження, влада економить зменшуючи і без того малу зарплату персоналу та відмовляючись від технічного переоснащення.

Ще один резерв – освіта, яка забирає найбільше коштів бюджету після соціальної сфери.

Так, у 1990-му році на 7132 тис. учнів в нас було 21800 тис. шкіл, тобто 327 учнів на школу.

В 2013 році кількість учнів зменшилась до 4204 тис. (на 42%), а шкіл - лише до 19300 (на 11%). Тобто 218 учнів на одну школу.

Це безглузді видатки і неякісна освіта. Тримати школу для двадцяти учнів може дозволити собі багата Данія, але не бідна Україна.

Студентів у 1990 р. було 881 тис., в 2013 – 1 млн 723 тис. Населення зменшилося, а студенів стало у двічі більше.

Кількість аспірантів зросла - в 2.35 рази, 90% з них учаться за рахунок бюджету. Хтось вірить, що з 1990 року ми здійснили науковий прорив на який працюють ці аспіранти?

Закриття шкіл, в яких недостатньо учнів, немає кваліфікованих викладачів, припинення бюджетного фінансування магістратурур в яких немає фахівців (які працюють як радянський 5-й курс), факультетів, що не дають знань, доведення питомої кількості шкіл, студентів, аспірантів хоча б до рівня 1990 року, радикально зменшило б видатки бюджету і дозволило б покращити фінансування тих, що залишилися.

Майже в кожній з десятків тисяч шкіл та лікарень відбувається своя невеличка корупція. В силу незначущості про неї не пишуть у ЗМІ, вона не цікавить громадськість. Але помножена на десятки тисяч вона дає цифри співставні з Нафтогазом чи митницею. І кожен директор уразливий, тому вимушений виконувати будь-які, у т.ч. політичні забаганки місцевої влади – на виборах, мітингах та ін.

Уряд. судячи з декларацій. все це розуміє. Але нічого не змінює.

Друга сторона антикризових реформ – збільшення податків

Уряд планує, що це збільшення торкнеться тільки «багатих». Але насправді, більшість заходів погіршить життя середньому класу і неминуче збільшить корупцію.

Запроваджується податок на «пасивні доходи» найбільш розповсюджений з яких – банківський депозит. Податок починає братися, якщо сума отриманих відсотків на рік перевищує 17 прожиткових мінімумів працездатної людини. Зараз це 20 706 грн.

Якщо Ви отримали менше відсотків, податок сплачувати не треба. Якщо більше – на суму перевищення нараховується податок в розмірі 15%. При сумі отриманих за рік відсотків від 236 тис грн передбачено ставка податку – 20%, більше 500 тис - 25%.

Вводиться податок на пенсії що перевищують 10 000 грн на місяць – в тих розмірах, що й на зарплату.

Повертається збір у пенсійний фонд в розмірі 0.5% при покупці валюти (і в готівковій і в безготівковій формі). Уряд планує отримати від цього збору додатково 9.1 млрд грн.

Зменшення неоподатковуваного імпорту товарів, що переміщуються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях з 300 до 150 Євро на думку Уряду дасть додатково 300 млн грн. Це прямий удар по дрібних підприємцях, котрі купують через інтернет товари на розпродажах за кордоном і продають тут. Часто цим бізнесом займаються мами, котрі сидять дома з дітьми і не можуть піти на повноцінну роботу і торгують вони, як правило, дитячим одягом.

Ліки, які раніше постачались без ПДВ, тепер будуть окладатися цим податком по ставці 7%

Збільшились акцизи, плата за воду, за землю, за користування надрами, екологічний збір, збір за радіочастоти, цільова надбавка до ціни газу. Фактично збільшується фіксований сільськогосподарський податок (за рахунок індексації на інфляцію).

Скасоване зменшення НДВ до 17% та на прибуток підприємств – до 16%, яке було закладене ще при прийнятті Податкового кодексу. Ставки податку залишились 20% та 18% відповідно.

Акциз при реєстрації автомобілів з об'ємом двигуна більше 1000 м.куб збільшився у 2 рази.

Збір за першу реєстрацію збільшується для всіх транспортних засобів.

Акциз на 1л.спирту у 2013 рік був 49.49 грн, а став 70.53 грн, на 1000 шт. сигарет з фільтром був 173.2гр, став - 216.5 грн.

Чи варто обкладати податком відсотки з великих депозитів?

Що стимулює цей захід? Не тримати багато грошей в наших банках? Ще б було зрозуміло, якби обкладалися високі ставки проценту. Наприклад, більше 15% річних у гривні, більше 9% у валюті. Хоч якийсь сенс би був.

В 2 рази збільшився податок на радіочастоти. Це подорожчання мобільного зв’язку для всіх, зовсім не тільки для багатих.

На 10% збільшився збір на використання води, що входить до складу напоїв, їх також споживають всі.

Збір на купівлю валюти зробить валюту ще дорожчою.

Адже якщо сьогодні Ви купуєте 100$ і сплачуєте банку, наприклад, 1050гр, то тепер Ви додатково сплатите 5.25гр до Пенсійного фонду. Для імпортерів, що купують валюту у великій кількості, це буде велика сума, яку в кінцевому рахунку сплатить покупець – весь імпорт додатково подорожчає на 0.5%, які підуть до ПФ.

Техніку та одежу із західних Інтернет-магазинів на суму до 300 Євро купує середній клас, а не олігархи. Обкладення її податком – удар по них.

Підприємці нарікали не стільки на розмір податку, скільки на процедуру адміністрування, яка потребує великих витрат часу та дозволяє податківцям пресувати бізнес.

У відповідь на вимоги депутатів УДАРу спростити цю процедуру Яценюк каже:

«Доповідаю, в цьому законопроекті немає спрощення процедури оподаткування. По тій простій причині, що нам треба прийняти нову редакцію Податкового кодексу, яка б передбачала зменшення кількості податків до восьми і розширення бази оподаткування».

До чого тут кількість податків, коли мова про спрощення процедури? У прийнятому законі є чимало змін до Податкового Кодексу, чому б не прийняти ще кілька?

Новий міністр економіки Шеремета чудово розповідає, як в нас буде легко працювати бізнесу, як спроститься регулювання, оцівілізуються відносини бізнесу з владою – не гірше, ніж у Сінгапурі чи Малайзії, де пан міністр працював радником глави Уряду. Який результат з тих розповідей?

Жодної регулюючої процедури не скасували, жодного регулюючого органу не розпустили.

Зменшена гранична кількість чиновників центральних відомств. Але не зменшено їх функцій контролю, обліку, звітності. Тобто на місце звільнених через деякий час наберуть нових, «своїх» і граничну кількість знову збільшать? Варто було б зменшити функції чиновників, а потім думати про чисельність.

Антикризові заходи Уряду несуть в собі дуже мало нового. Економія на чиновниках потрібна, але вона не велика, дає мало коштів. Скорочення зайвих, корупційно небезпечних витрат проведено недостатньо, несистемно і також не принесе великої користі.

Збільшення податків копіює ініціативи минулої влади. Не має жодних рішень, які б спрощували роботу, зменшували зайві видатки для підприємців, фахівців, давали б стимули для роботи.

Кажуть, мовляв, що ж ти хочеш, за місяць провести реформи? В нас війна, які зміни?

Декларації нового Уряду чудові, але практика майже не змінюється

Але війна – не танкових армад, а якості державного апарату та привабливості способу життя. Існуючий державний апарат, способи його роботи принесли країні поразку і втрату Криму.

Силові структури мали широкі повноваження, що використовувалися на догоду приватних осіб і не змогли ані передбачити протести ані зарадити минулій владі.

Так само, працюють і численні регулятори, суди, контролери. Сваволя чиновників, легальне і нелегальне здирництво на кожному кроці, заплутані процедури, - такий «український стиль» не надто привабливий.

І мова не про реформи, що потребують часу на підготовку та впровадження. Мова про ідеологію та культурні практики. Декларації нового Уряду чудові, але практика майже не змінюється. Які підстави сподіватися, що результат відрізнятиметься від дій Януковича-Азарова?

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

реформи економіка яценюк шеремета уряд