Після жорстокого розгрому запорізький Майдан знову на площі

«Приблизно 400-500 людей», - швидко рапортує телефоном міліціонер про кількість присутніх на Майдані та додає: «Все було мирно, так. Спокійно. Ні, ніяких закликів щодо повалення влади. Ну, ви ж знаєте, пара некерованих тут є. А так – ніяких таких гасел». Взагалі правоохоронці - по всьому периметру, у дворах та вздовж дороги.

Але майданівці позитивно налаштовані і мирні. Причин тривожитися у міліції немає.

«Помножте цю цифру на десять», - підказують мені організатори майдану, які чують телефонний рапорт. Цієї неділі, 2 лютого, майдан відбувається на новому, зовсім незвичному місці: майже в кінці проспекту, на площі Поляка зі схованими під пластиковими куполами фонтанами.

Майдан у Запоріжжі 2 лютого тобто минулої неділі

Після подій минулої неділі, коли біля на площі Фестивальній, біля облдержадміністрації (ОДА) тітушки жорстоко побили мітингувальників у відповідь на загрозу штурму будівлі, влада заборонила всі акції біля держустанов і заарештувала 47 майданівців та випадкових перехожих. Більшість з них відпущені під домашній арешт.

Заборона на мітинги поширюється не на всіх.

З понеділка, через завірюху на площі перед ОДА проглядалися шанувальники Партії Регіонів та багато правоохоронців. Аби зігрітися учасники мітингу грали на сильному морозі в хокей (чи футбол) пластиковими пляшками, іноді їх запускали в будівлю погрітися.

Там народ розповідав про відданість землі і миру: «Я сюди з якою метою прийшов? Я прийшов за Януковича. Я хочу, щоб наші землі не відібрали!», - трохи похитуюсь, декларує наміри чоловік невизначеного віку. «Ми тут за мир. Ми не хочемо війни», - приходить йому на допомогу ще один учасник мітингу.

Реанімація

Про нове місце та час зустрічі майданівців, в основному, повідомляли через соцмережі. В Запоріжжі вже утворився своєрідна кодована мова: «Йдемо шукати загублений олівець на площу Поляка».

Автор «загубленого олівця», політичний журналіст щотижневика «МІГ» Володимир Москаленко. Олівці шукає кожного разу, коли збирається мітинг. По соцмережам мандрує ціла серія картинок з різними варіантами запрошення на майдан. Минулого тижня вони особливо яскраві. Тож, 2 лютого на новому майдані організатори нарахували приблизно півтори - дві тисячі людей. Сонце та мінус 10 додавали оптимізму.

Сніг на площі активісти розчистили напередодні. Бо комунальні служби вулицями і площами не дуже переймаються.

«Це добре, що люди перемогли свій страх. Ми більше всього побоювалися, після 26 січня прийде не більше 100-200 людей. Народ обурений, але налаштований мирно. Нинішній мітинг я називаю – реанімація. Просто варто було вийти та показати, що Майдан не помер, він є. Конкретні плани формуватимемо наступного тижня», - розповідає один з нових організаторів майдану, головред щотижневика «Субота плюс» Богдан Василенко.

Після «чорної неділі», як вже назвали 26 січня, Богдана як свідка викликали до міліції на допит саме на 2 лютого, 11.00. Мова йде про три статті кримінального кодексу: «Замах на злочин» (ст. 15, п.1), «Захоплення державних або громадських будівель чи споруд» (ст. 341, п.2), «Масові заворушення». Не пішов: «Нехай принаймні повістку принесуть в рамках закону – за три дні до дати допиту», - говорить він.

До речі, минулого тижня суд постановив «громадянину Василенку» заборонити пересуватися з 12.00 по 17.00 по проспекту ім. Леніна на відрізку від мерії до обласної адміністрації. Та в неділю, Богдан, вкрившись прапором України, порушив постанову суду. Правда, щоб уникнути «ескалації», йшов на мітинг від адміністрації та повз міськраду по іншій стороні проспекту.

Мітинг тривав кілька годин: з новинок - прапор Канади, яка ввела візові санкції для українських чиновників, виступи та ухвала, де є один емоційний пункт: не вважати губернатора запорожцем. Багато знайомих облич та нові люди, які дуже ретельно фіксують все на відеокамери та телефони, гучні «Слава Україні» та потужне виконання гімну. Все. «Наступного разу збираємось на цьому ж місці, о 13.00», - завершують виступ лідери майдану.

Замість арештованих

Наразі у Майдану нові лідери. Ігор Артюшенко, який до подій 26 січня керувавав процесом, - під домашнім арештом. Його затримали 27 січня після проведення чергового Майдану під будинком обласної адміністрації. Тоді на площі зібралися пару сотень людей. Величезна кількість міліції знову готувалася до сутичок. Однак все пройшло тихо.

Майже одразу Ігоря затримали: «Я знав, що на мене є «орієнтування». Прихильні до нашої справив міліціонери і чиновники повідомляли про це протягом дня. Але я не мав морального праву не прийти на площу і о 19.00, як і заплановано, був там. Коротко провів мітинг і люди, а їх було пару сотень, заспівали Гімн України. Після цього скомандував організовано залишити площу, зробивши марш по центральному проспекту. В районі універмагу «Україна» я зі своєю охороною залишив людей, щоб дістатися місця ночівлі. Не вийшло.

На нас напали. Пролунав постріл у повітря і команда «лягти на землю». Нас скрутили, на мене одягнули наручники і затягнули в машину. Вже потім я зрозумів, що затримали мене правоохоронці. 28 січня мені повідомили, що я підозрююсь у скоєнні кримінальних правопорушень». Статті - ті ж, що і у Богдана Василенка. В Ігоря відібрали всі телефони, наділи браслет на ногу та обмежили пересування 20 метрами від будинку.

Прилад завжди ламається, говорить Ігор, і міліція стала частим гостем у нього вдома. Наразі зв'язок з зовнішнім світом тримає через «Facebook» та новий телефон. Дмитро Харьков, ще один керівник майдану, - в бігах. Поїхали з міста ще кілька активістів: серед них Катерина Коротченко, екс-прокурор області Олександр Шацький.

«А ту бидлу треба розігнати»

Як і годиться, біля ОДА йде Антимайдан. Дві години шанувальники георгіївських стрічок розмовляли про бандерівців, фашистську ідеологію та російську ідею. Знімав подробиці мітингу канал «Тезіс».

Головний меседж учасників мітингу: «Ми теж люди. А ту бидлу треба розігнати».

Організатор - відома в Запоріжжі особистість Олександр Патаман з «козачої дружини «Січ». Через мегафон він запевняє нечисленних учасників - «жінок, чоловіків, молодих дівчат, які не побоялися», про те, що «цю чуму ми зупинимо». Чума – це все, що, знову таки пов’язано з майданом: «Ми стали третьою силою на шляху фашистської ідеології. Ніколи Запоріжжя не стане на коліна у західної ідеології».

Серед учасників – головний редактора газети «Іскра» Артем Тимченко, відомий як «людина Анісімова», бізнесмена, який вважався «смотрящим» в Запоріжжі до свого арешту восени 2013 року. Учасники мітингу називають майданівців «бєспрєдєльщіками» та «запорізькими нацистами», кричать, співають «Ой, на горі, та й женці жнуть», створюють групи самооборони по районах міста. Схоже, що запитання: як «женці» співвідносяться з ідеєю «руського міра», наразі неважливе. Через дві години мітингу вже немає.

Цього разу обійшлося без «тітушок». Весь тиждень влада з приміщення ОДА дистанційно передавала привіти громадянам: через офіційні заяви, новини на телебаченні та яскраві філологічні перли на кшталт «Все эти слюнявки и чернявки - чистый бред», процитовані в медіа. «Слинявки» – це про так званих «тітушок», яких немовби не було ані в будівлі облдержадміністрації, ані взагалі ніде. До речі, наразі слідів цих кремезних хлоп’ят характерної зовнішності дійсно знати не вдалося.

Після мітингу на площі Фестивальній - тільки міліціонери. Багато їх всередині ОДА, та по всьому периметру будівлі. Група «беркутівців», десь півтори десятки людей, явно на когось чекають. Вони без шоломів, але в масках. «Слава Україні!», - вітаюся до них. Секундна пауза і одинока відповідь звідти: «Героям Слава…».

Проте далі розмова не клеїться. Вони злі, втомлені і достатньо агресивні. «Немає у нас вихідних, ви що, не бачите, що зараз неділя, а ми тут!» - найстарший і, судячи з усього, командир, без маски. Він намагається зберігати добре ставлення до нас, двох журналістів.

Один з хлопців, дізнаючись, що ми журналісти, емоційно включається в бесіду: «Ви все бачили? Все, що в інтернеті є? Ви бачили, що в неділю в мене жбурнули пляшку і розбили лице? Ось, подивися!» - через прорізь на губі дійсно видніється шрам. «Правду ви пишете… Ви брешете!», - кінець розмови.

- Скільки тут ще будете?

- Поки ви не зупинитесь!

«Ми» - це ті, хто стоять на майдані. Далі йде набір штампів про бандерівців і фашизм…

Командир примирливо говорить: «Будемо стояти, поки буде наказ. Ви зрозумійте, ми стояли і при тій владі, і при цій, і наступна влада теж накаже і ми будемо стояти. Бо ми давали присягу. …Йдіть, краще йдіть», - відправляє нас.

Тим часом до групи під’їжджає мікроавтобус знятий із міського маршруту «Беркути» сідають і їдуть. Біля облдержадміністрації повна тиша.

******

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

майдан запоріжжя