Сумна репутація с. Підгірці: тут живе В. Захарченко (+ відео)
Новина про причетність до побиття журналістки Тетяни Чорновіл керівника одного з осередків Партії Регіонів, а також повільні темпи розслідування суспільно значущої справи та кваліфікація цієї трагедії як «хуліганство» (замість «замаху на життя») поклали край репутації тимчасового головного слідчого України Захарченка як просто чоловіка. Про міру обурення, а, точніше, про його безмежність мав нагоду дізнатись кожен, хто 26 грудня провів у пікеті біля будівлі МВС, що на вулиці Академіка Богомольця у Києві.
Автор: Олексій Гордєєв
Звісно, на початок мітингу найрішучіше були налаштовані журналісти. Причина проста: кожен з них вже встиг уявити, що – за «найкращими» зразками нацистської реал політик – він може стати наступним, кого «підріже» Кайєн. Спікерам не вдалось підняти журналістський протест до температури майданного аналогу, але пікет виявився аргументованим і насправді щирим. Поряд зі мною крокували як представники середнього класу, так і люди похилого віку. Знайомство з одним з них, з ієромонахом Української Греко-Католицької церкви Петром Мірчуком, що приїхав з Ковеля, знову нагадало, що на Майдані українські християнські церкви показали своє людське, не ритуалізоване обличчя. Це обличчя з жалем дивиться і на трагедію пані Чорновіл, і пан Петро є тому доказом.
Височіли партійні прапори. Серед них переважав текстиль «Демократичного Альянсу», який закликав до 14.00 чекати на те, що Захарченко, після статті про маєток якого "чомусь" була побита Тетяна Чорновіл, піде у відставку. Звісно, головний силовик України залишив позов Майдану без задоволення, отже, охочі до автоподорожей "раптово" захотіли відвідати і сам маєток.
На шляху до бізнес-центру Парус, де були залишені автомобілі, з'явився невеличкий кордон з міліції, який, не маючи запасних варіантів, пропустив мітингувальників йти далі.
Нестрункою колоною з десь приблизно 30 автомобілів громадські активісти попрямували до елітних заміських садиб на межі сел Підгірці та Романків.
Слово «Підгірці» у новому політичному словнику України, напевно, набуде виключно негативних конотації: село з аналогічною назвою на Львівщині стало відоме завдяки секті донгалівців. Галицькі «підгорецькі» отці стали каналом поширення ідеології «русского міра» на Львівщині, саме маєток у Підгірцях став приводом до насилля над відчайдушною журналісткою.
Майже чудо, що автоколона виявилась нецікавою для представників ДПС, які, як відомо, охочі до спілкування з громадськістю. Прибувши під домашнє вогнище «кривавого ката», народ згадав всі 360 способів мирного спротиву і почав виражати своє незадоволення так, як може це робити людина без зброї.
Отже, що зроблено: нанесена фарба на ворота (з написом «це за Таню» чи щось подібне), розкидані та розклеєні листівки, створена потужна звукова бомба, дія якої помічена з 15.00 до десь 17.30.
На «діалог з суспільством» через паркан виліз (він ніяк не хотів вийти і поговорити, боявся, що він наодинці, а народу десь під 100 чоловік), за його словами, власник цього маєтку. Він спочатку запевнив, що ніколи не чув прізвище «Захарченко», але зрештою сказав, що здає йому в оренду житло.
Скільки б я і інші журналісти не намагались дізнатись його ім’я, чоловік (він на відео) представлятись не волів. Але переконував, що покаже усі документи, але завтра і тільки для двох журналістів, без камер і міліції. Краєм око помітив, що від спостереження за «іншою стороною» мене відтісняє журналістка-білявка, що тримала мікрофон з нанесеною великою літерою «Н» на ньому та відважно кричала: «Возьмите меня, меня!»…
Цікаве спостереження: складно було не помітити роздвоєння цілей мітингу. Одні, переважно журналісти і ті, хто мав отримати хоч якусь інформацію стосовно маєтку, намагались вести з представником діалог. Цьому заважали інші: які безперестанку свистіли у такт черговим гаслам «Ката на нари» і «Не бреши».
Зрештою приїхала міліція, але, відчувши підвищену увагу з боку збудженого народу, поспішила залишити місце подій, але зупинилась за 40-50 метрів і почала спостерігати за протестами звідтіля.
Що ми отримали? По-перше, ми переконались, що річ юридично законна не завжди означає річ справедливу. Будемо розумними: завтра представник маєтку покаже нам документи, які доведуть, що прізвище Захарченка у Підгірцях чують дійсно вперше. По-друге, ми сподіваємось на те, що згаданий міністр хоча б на 1/100 відчує силу суспільства, яке може самоорганізовуватись і висувати свої вимоги. Такий досвід корисний і для самого суспільства.
*******
Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів
Нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.
Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти
Як можна перерахувати кошти:
EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;
096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com