Індекс кредитної залежності регіонів. За роки кризи ми стали більше заощаджувати і менше позичати (ІНФОГРАФІКА)

У той же час, обсяги кредитів невпинно зменшуються, що свідчить про поступовий вихід із позичкової залежності щонайменше фізичних осіб. Інша справа, що це зовсім не означає покращення в економіці.

Що і як ми рахували?

Тексти вирахували умовний «індекс кредитної залежності регіонів». Загальна методологія проста. Щомісяця Національний банк оприлюднює статистичну звітність щодо сум виданих кредитів (не за місяць, а станом на певну дату) та залучених банками депозитів. Ми брали до уваги виключно позики та внески домогосподарств, тобто звичайних громадян, не враховуючи підприємства та приватних осіб-підприємців.

Ми відслідкували динаміку депозитів / кредитів від 2008 до 2012 року по кожній області, а також детально розібрали сучасний стан депозитно-кредитного портфелю станом на кінець грудня 2012.

У відповідних частинах ми використовували дані Держстату щодо кількості населення на відповідний рік. Отримані дані співставляли між собою та отримували рівень заощаджень і рівень кредитів на душу населення в тому чи іншому регіоні. Щоб зрозуміти, хто більше витрачає, аніж заощаджує, ми відняли від суми середнього депозиту середню суму кредиту і отримали умовний рівень заощадливості.

Це дослідження не можна вважати визначенням середнього рівня заощаджень в регіонах. Оскільки для цього необхідно провести певні перетворення з цифрами. Щонайменше помножити на 3 (кількість людей у сім’ї), а потім на 10 (пояснення тут).

Тобто сума, помножена на 30 буде більш менш достовірним показником середнього значення реальних депозитів. Під час розрахунку рейтингу ми не брали до уваги показники Києва та області (у даних НБУ вони невіддільні) через їхнє надто велике «випадіння» із загальної картини.

Нижче інтерактивна графіка, навівши мишку на область ви побачите, як змінювалися кількість кредитів і депозитів потягом п'яти років.

Ключові знахідки

1. За 2012 рік найкращу динаміку збільшення заощаджень у перерахунку на одну особу показали Донецька, Луганська та Кіровоградська області. Середньостатистичний мешканець цих регіонів за рік наростив свої надбання на 30-35%. Найгірше зростали обсяги депозитів на душу населення в Івано-Франківській, Львівській, Волинській областях - приріст усього 17-19%.

2. За 5 років кризи найбільше зросли вклади мешканців Криму (+102%), Донецької (+112%) та Луганської (+115%) областей. Найгірший приріст продемонстрували Львівська, Закарпатська та Тернопільська області (34-40%). Див. пункт 1: на Донбасі це річні темпи приросту.

3. За підсумками 2012 року найбільші депозити мали мешканці Дніпропетровської (у середньому 9878 грн. на одного жителя), Донецької (8151 грн.) та Одеської областей (8302 грн.). Найменші заощадження «за душею» мають традиційно на Закарпатті (2608 грн.), Кіровоградщині (3366 грн.) та Житомирщині (3523 грн.).

4. Найбільше кредитне навантаження на одного мешканця станом на кінець 2012 року у жителів Одещини. Кожен з них - від малюка до пенсіонера ніс позичковий тягар у середньому на суму 5896 грн. Трохи більше пощастило жителям Дніпропетровська і області (4418 грн.) та Харківщини (3615 грн.). Натомість у Чернігівській, Тернопільській та Сумській областях - кредитне навантаження найменше - 1501, 1603 та 1593 грн. відповідно.

5. В усіх регіонах України громадяни заощаджують більше, ніж взяли в кредит. На відміну від попередніх років, коли у кількох регіонах рівень закредитованості «зашкалював», за підсумками 2012 року, мешканці всіх областей у перерахунку на одного мешканця вийшли в плюс.

Найменша перевага депозитів над кредитами - на Закарпатті. Тут вона становить всього 40 грн. на користь заощадження. Інші невеликі суми - 1335 грн. та 1532 грн. - це різниця між кредитами і депозитами у Волинській та Херсонській областях. У регіонах, де різниця є найбільшою - на Дніпропетровщині, Донеччині та Полтавській областях - депозити переважають над кредитами на 50-60%.

6. Банкам довіряють більше всього у Криму, на Волині і в Полтавській області. Тут 15%, 18,5% і 12% всіх своїх коштів люди зберігають на депозитах строком понад 2 роки. Фінансові установи готові і за це додатково платити до 5-6% річних у гривні і 2-3% у валюті. Проте є регіони, де довіра до банків – на найнижчому рівні. Найменше довіри до фінустанов на Одещині, Сумщині та Херсонщині.

Тут 21-24% своїх заощаджень прийнято зберігати на депозитах до запитання, тобто таких, де гроші можна зняти за першим дзвінком. Ставка нижча - проте доступ до грошей, особливо за умови, якщо вкладник не дуже довіряє банкові - майже моментальний.

7. Найбільші патріоти національної валюти живуть в Кіровоградській, Луганській та Чернігівській областях. Тут не більше 36% коштів зберігають в іноземній валюті. Решту вкладають у гривні. Найменш патріотичними виявилися одесити (61% в іноземній валюті), львів’яни та закарпатці (по 54%). Звичайно, це можна пояснити географією заробітчанського руху. Проте небажання переводити гроші в гривню напередодні внесення вкладу в Україні, говорить про все ще стійкі кризові очікування серед людей.

*******

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

ЛікПей

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

кредити депозити економіка банки криза інфографіка datavis