Карпати в дамбах. Гірські річки можуть забрати з русла і пустити в трубах

Найбільш екологічно чистим з усіх регіонів України традиційно вважаються Карпати. Та крім нещадних вирубок горам загрожують нові екологічні проблеми: наміри будівництва малих гідроелектростанцій на гірських річках. У Закарпатській області їх планується до 360, Львівській – близько 20, Івано-Франківській – за різними підрахунками від 50 до 150, у Чернівецькій – близько 40.

Замість річки труба

Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже безпосередньо потік греблею не перекривається.

Але у Карпатах більшість малих ГЕС проектується у верхів’ях річок. Тут ухил русла найбільший, отже, падаюча вода дає найбільшу енергетичну віддачу. У верхів’ях ріки мають невисоку водність, тому для того, щоб виробити якомога більше електроенергії, з рік забирають великі об’єми води – часто-густо із річки забирають практично всю воду, залишаючи замість живого потоку сухе русло, вкрите камінням. Замість кількох кілометрів ріки отримуємо кілька кілометрів труб. І проблема не лише у спотворенні природних краєвидів. Забір основної частини води із ріки спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних проблем:

Наприклад річка Чорний Черемош може опинитися в трубі в кількох місцях. Малі ГЕС вважаються альтернативною, або «зеленою» енергетикою. Причиною цьому є їх незначна потужність. Проте, як побачимо далі, окрім цього показника, карпатські малі ГЕС не мають жодних ознак екологічно-дружніх якостей. В деяких місцях сільські ради вже дозволили будівництво "зелених" електростанцій, проте швидко зрозуміли свою помилку. Тепер на місці майбутніх ГЕС – спотворені гірські ландшафти, будівельна техніка і протести селян.

Гірські риби

Будівництво міні-ГЕС перешкодить рухові на нерест форелі і інших гірських видів риби. Місцеві чиновники заспокоюють екологів, мовляв, рибу від потрапляння в конструкції гідроелектростанцій убезпечать спеціальними гратами, а сама риба оминатиме ГЕС по спеціально обладнаному рибоходу.

"На річці Пробійна Верховинського району, де вже побудована перша дериваційна ГЕС, заходи рибоохорони — це ґрати такої величини, що від потрапляння в трубу зможуть убезпечити хіба що людину. Натомість риба, мальок та інші живі організми, що потрапляють туди, будуть буквально перемелені турбінами» , — говорить Анатолій Павелко з ГО "Бюро екологічних розслідувань".

На водозаборі малої ГЕС у с. Пробійнівка, куди я поїхав, щоб побачити наслідки такої «зеленої енергетики», встановлений жолобок приблизно 1/20 ширини русла і кілька метрів завдовжки, по якому стікає невеличкий потік води. Це і є міфічний рибохід, яким риба має підніматися, оминаючи ГЕС. Київські фахівці-іхтіологи, яким я показав фото цього «рибоходу» гірко сміються.

Розхвалений власниками електростанції рибохід

В гірських річках мешкає багато видів риб, 14 з яких занесені до Червоної книги України. Хто вивчав які саме види є на цій ділянці Пробійної? Відповідно питання інвестору: для яких видів створено цей "рибохід"? Звісно, ніякого наукового обґрунтування для такої споруди нема. В інституті зоології НАН України, розповідають, що "нормальні" рибоходи повинні мати кілька "сходинок", в яких риба може перепочити, а не долати кількаметровий крутий жолоб.

Дамби з ефектом доміно

"Великі ризики можуть проявити себе при будівництві каскаду греблевих ГЕС, розміщений одна за одною: якщо під час чергового паводку, котрі відбуваються щороку в гірському регіоні верхня дамба не витримає, існує ризик, що решта зруйнуються, як складене в ряд доміно. Масштаби такої катастрофи, руйнування та людські жертви, до яких це призведе, годі й уявити", – додає Анатолій Павелко.

Внаслідок будівництва та функціонування МГЕС можуть підсилюватись зсуви. Уздовж гірських річок такі процеси є характерними, а земляні роботи, які будуть проводитись під час будівництва МГЕС, зміна гідрологічного режиму річок, на яких побудовано МГЕС, можуть провокувати утворення нових місць зсувів та призводити до посилення їхньої активності.

Спорудження та експлуатація сотень водосховищ на карпатських річках може викликати регіональне підвищення рівнів підземних вод та підтоплення земель в районі водосховищ, що, разом із додатковим накопиченням мільярдів тон води, однозначно призведе до збільшення сейсмічної інтенсивності території. А Закарпаття відноситься до сейсмічно небезпечних регіонів.

«Зелений тариф»

Україна прийняла рішення про підтримку «зелених» джерел енергії (у квітні 2009 року. статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» до 1 січня 2030 року було запроваджено стимулюючий «зелений» тариф на електроенергію, яка виробляється з альтернативних джерел). Підтримка виявляється у стимулюванні виробництва електроенергії сонячними, вітровими електростанціями, а також гідроелектростанціями, потужністю до 10 МВт (стаття 1 Закону України «Про електроенергетику»).

Це називається «Зеленим тарифом». «Зелений тариф» виявився достатньо потужним стимулом для підприємців, адже держава гарантує виплату власникам ГЕС за кожен вироблений кіловат-годин електроенергії суму (близько 85 коп.), яка у кілька разів перевищує вартість енергії, що постачається споживачам в Україні (близько 28 коп.).

Ідея полягає у тому, що держава стимулює тих, хто виробляє енергію без шкоди або з незначною шкодою для довкілля. Інвестор будує «зелену» електростанцію і держава купує в нього електроенергію втричі дорожче звичайного. За існуючої ситуації «зелений тариф» став для інвесторів лише економічним стимулом, способом заробляння легких грошей, тоді як охороною довкілля відверто нехтують.

Турист не приїде, електроенергія не подешевшає

Туризм і рекреація сьогодні є однією з провідних статей доходів місцевого населення. Карпатська конвенція, яка зорієнтована на збалансований розвиток Карпатського регіону, передбачає пріоритетний розвиток туризму як основи зайнятості місцевого населення. Мережа дериваційних МГЕС, яка супроводжуватиметься трубопроводами всіма Карпатами, негативно впливатиме на туристичну привабливість регіону. Може зникнути ціла туристична галузь - рафтинг річками.

Разом з тим місцеве населення не отримуватиме преференцій у ціні на електроенергію. Згідно із законодавством ДП «Енергоринок» до 2030 року купуватиме від об'єктів малої гідроенергетики електроенергію за ціною 84,14 коп. за 1 кВт/год. без ПДВ, в той час як ціна на оптовому ринку становить 56 коп. за 1 кВт/год. без ПДВ; а собівартість електроенергії від міні-електростанцій коливається у межах 12-17 коп. за 1 кВт/год. без ПДВ. Тобто, «зеленим тарифом» скористається винятково власник МГЕС. Місцеве населення отримає втрату власних доходів за рахунок відтоку туристів, а також додаткове джерело небезпеки під час паводків у випадку розташування над своїм житлом гірського водосховища.

Навіщо це? Електроенергії і так достатньо

Не зрозуміло навіщо нарощувати виробництво електроенергії. Ми її і так експортуємо. (тільки за перші місяці цього року на 50% зросли продажі енергії за кордон). При цьому приблизно 50% електроенергії виробляється на АЕС. Беручи курс на збільшення частки отримання електроенергії з відновлювальних та відносно екологічно безпечних джерел (сонячна, вітрова, біо- та мала гідроенергетика), в Україні не йдеться про скорочення потужностей АЕС, навпаки, такі потужності нарощуються, зокрема добудовується Хмельницька АЕС.

За даними Міненерговугілля у 2011 році Україна експортувала понад 6,3 млрд. кВт/год, в тому числі до сусідньої із Закарпаттям Угорщини близько 2,26 млрд. кВт/год. Отже дефіциту електроенергії в Закарпатській області немає. Проблема скоріше не в генерації, а у засобах доставки електроенергії до споживача.

Протести і відмазки

Після того, як навесні 2012 року вибухнув громадський рух проти малих ГЕС на гірських річках, поступ інвесторів трохи зменшив оберти. 14 березня, у Всесвітній день боротьби проти загат на річках, в багатьох містах по всій Україні відбулись акції протесту, круглі столи та прес-конференції, присвячені неприпустимості знищення Карпат ГЕСами.

Так, Мінприроди відкликало позитивні висновки державної екологічної експертизи, що дозволяли будівництво на Закарпатті. Після цього, 30 липня, Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на користь позивачів В.Феськова, В.Волошина, О.Станкевич, О.Солонтая, О.Лукші і скасував рішення Закарпатської обласної ради №310 «Про затвердження локальних та обласної схем розташування малих гідроелектростанцій», яке передбачало будівництво до 360 гідроелектростанцій на території Закарпатської області.

Знаково, що Міністерство регіонального розвитку та будівництва у свою чергу також підтримало позов громадських діячів, наголосивши на неприпустимості прийняття подібних рішень Закарпатською облрадою.

У Чернівецькій області також визнали будівництво ГЕСів на гірських річках неприпустимим. Про це йшлося на спеціальній прес-конференції начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області Бориса Баглея, що відбулася 18 квітня:

«Моя думка щодо будівництва малої гідроенергетики в гірських районах Буковини наступна – це економічно необґрунтовано, недоцільно і може заподіяти екологічної шкоди регіону», - підкреслив Борис Баглей.

В Івано-Франківській області голова облдержадміністрації Михайло Вишиванок окремим розпорядженням №152 призупинив усі будівництва малих ГЕС. При чому сталось це вже 16 березня – за 2 доби після акції протесту.

І врешті, 21 травня 2012 року питання будівництва малих ГЕС в Карпатах обговорили на окремому засіданні Комітету ВРУ з питань екологічної політики „Проблеми будівництва малих ГЕС у гірській місцевості”.

«Щоб зрозуміти масштаби загрози, необхідно оцінити екологічні наслідки від будівництва не однієї ГЕС, а всіх запланованих ГЕС разом узятих», – наголосив у своїй доповіді народний депутат Іван Заєць, який перед цим відвідав деякі будівництва ГЕС у Карпатах.

Протягом минулого року у карпатських селах пройшла хвиля громадських слухань. Горян агітують давати погодження на гідробудівництво біля їхніх сіл. Але - більшість сільських громад одноголосно висловились проти малих ГЕС. Першими проти будівнитва мініГЕС проголосували жителі сіл Красник, Бистрець, Дземброня, Довгопілля, Шибене і Зелене у Верховинському районі.

Втім, перечекавши певний час, лобісти малих ГЕС знову взялись за своє. Так, вже зовсім не розголошуючи це питання в ЗМІ, 18 грудня 2012 року новим розпорядженням № 908 губернатор Івано-Франківщини Вишиванюк скасував своє попереднє розпорядження про призупинення будівництва електростанцій, тим самим розв'язавши руки інвесторам і будівельникам.

«Те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея, за певних умов, може перетворитися на лихо», – підсумовує Ярослав Мовчан, голова Національного екологічного центру України.

Редакція ТЕКСТІВ не є ні противником будівництва дамб у Карпатах, ні прихильником. Цією статею ми лише доносимо до наших читачів думку екологів. Ми також готові опублікувати аргументовану статтю прихильників будівництва дамб.

екологія енергетика туризм карпати