ЄВРО-12 пройшло, досягнення нікому не потрібні. Як використовується збудована інфраструктура? Донецьк

Пустував Донецький аеропорт під час Євро-12, пустує і дотепер. Щоб хоч чимось зайняти ці порожнечі, компанія «Альтком», що будувала аеропорт, навіть вирішила розмістити в залах виставку сучасного мистецтва. Футуристичні скляні приміщення залізничного вокзалу обійшлися бюджету майже у 1,5 млрд гривень, та виявилися геть непотрібними - стоять порожні.

Автор: Денис Казанський

У столиці Донбасу в минулому році були відкриті нові вокзали, дороги та аеропорт. На підготовку до чемпіонату в одній тільки Донецької області було витрачено понад 7 мільярдів гривень. Амбіції влади, що оголосила про грандіозні будівництва напередодні Євро-2012, спочатку просто приголомшували, але трохи відійшовши від помпезних презентацій майбутніх об'єктів, громадськість стала потихеньку нарікати з приводу гігантоманії будівельників.

Розміри запланованих об'єктів інфраструктури та суми, що виділялися для їх будівництва, не відповідали реальним потребам Донецька. В умовах економічної кризи та зростаючого державного боргу, такі розтрати виглядали явно нелогічними, однак рішуче висловлюватися проти будівництва нової інфраструктури майже ніхто не наважився. Казали так: краще нехай будують хоч таким чином, ніж взагалі не будують нічого.

Тут в Донецьку на тих, хто намагався скромно критикувати очевидні прорахунки організаторів, кидалися мало не з кулаками. Мовляв, влада працює, готується, а ви тільки й можете, що лаятися. Між тим, підсумки масштабних будівництв ми можемо сьогодні бачити на власні очі. Безліч приміщень пустують і не виконують своїх функцій. Мільярди гривень у Донецьку виявилися витраченими якщо не марно, то явно необгрунтовано. Згадати хоча б нескінченні ламкі поїзда «Hyindai», які обговорювала в анекдотах вся країна.

Головна жертва організаторів Євро-12 у Донецьку, без сумніву - Путилівський автовокзал. Його досі згадують з ностальгією. Зручна і вдало розташована автостанція була знесена ще у 2011 році, нібито для розширення аеропорту. До початку чемпіонату чиновники обіцяли побудувати на місці старого вокзалу vip-термінал. Газета «Сегодня», традиційно лояльна до Партії регіонів і міській владі Донецька, ще в 2010 році повідомила, що Кабмін виділив на будівництво майже 3 млн. грн.

Коли до літа 2012 року на місці зруйнованої автостанції так і не з'явилося жодної споруди, стало ясно, що гроші пішли явно кудись не туди. Місто залишилося без терміналу та без вокзалу. Замість Путилівської автостанції у чорта на рогах побудували вкрай незручний вокзал Західний, який не лаяв досі хіба що німий ... Невідомо, чи з'явиться у Донецьку коли-небудь vip-термінал, або довгобуд поросте бур'янами.

Аеропорт 3,23 млрд. грн.

Викликає багато питань і непомірно величезна будівля нового аеропорту. Незрозуміло, для чого така громадина знадобилася Донецьку, бо місцевий пасажиропотік явно не потребує таких приміщень. Будівництво аеропорту обійшлося бюджету у 3,23 млрд. грн. Гігантський комплекс із самого початку виглядав незатишним та порожнім, що сильно впадало в очі журналістам, які знімали будівлі одразу після відкриття.

Зокрема, журналісти видання 62.ua описали свої враження від нового аеровокзалу так:

Терминал, не проработавший еще и неделю, поразил своей гигантоманией и пустотой. Огромные помещения, похожие на футбольные поля, были практически пусты. Несколько десятков пассажиров буквально растворялись в пятиэтажном здании, возведенном из стекла и бетона на 58 тыс. кв. метров

Пусті зали аеропорту

Тоді через комплекс кожного дня проходили традиційні для Донецька 400-500 пасажирів, але організатори обіцяли, що настане чемпіонат, і тоді вже нові зали густимуть, як вулики, від прибулих уболівальників. Як ми знаємо сьогодні, нічого такого не сталося. Пустував аеропорт під час Євро-12, пустує і дотепер, коли футбол давно вже скінчився. Щоб хоч чимось зайняти ці порожнечі, компанія «Альтком», що будувала аеропорт, навіть вирішила розмістити в залах виставку сучасного мистецтва.

Мильні бульбашки в роздутому аеропорту

Зрозуміло, мистецтво - це завжди приємно. Але для подібних виставок зовсім не обов'язково було будувати приміщення вартістю більш, ніж в 3 млрд. Аеропорт міг би бути набагато скромнішим та компактнішим. Будівельники аеровокзалу явно прорахувалися, і ці прорахунки дуже дорого обійшлися українським платникам податків.

Залізничний вокзал 1.5 млрд. грн.

Втім, є й більш сумний приклад бездарного проектування - новий комплекс донецького залізничного вокзалу. Футуристичні скляні приміщення, зведені до літа 2012 року, обійшлися бюджету майже у 1.5 млрд грн., та виявилися геть непотрібними. Відкриті ще у травні 2012, вони стоять порожні й сьогодні. Масштаби будівельних прорахунків добре видно на цій план-схемі.

План-схема залізничного вокзалу

Цифрою 1 на плані зазначено стару будівлю донецького вокзалу, що існувала до початку реконструкції. Фактично, вона так і залишилася єдиним завантаженим приміщенням нового комплексу. Усі інші споруди виявилися дорогими та ефектними потьомкінськими селами. Використовуються лише деякі з них.

Зазначений номером 2 триповерховий приміський вокзал стоїть порожній навіть у зимовий час, коли у такі приміщення заходять просто погрітися. Людей вдалося зустріти лише на одному поверсі, біля квиткових кас. На інших - гучна порожнеча, стерильна чистота нежитлових приміщень та гудіння ескалаторів, що даремно спалюють електрику.

Скляний вокзал стоїть порожній

Немає навіть звичайних для таких місць торгових точок. Лише одна млинцева, та й та закрита.

Усередині стерильна чистота

Цілком очевидно, що витрачати такі кошти на будівництво непотрібних приміщень не було жодного сенсу навіть з прицілом на перспективу. Приміський вокзал розраховано на пасажирів електричок, але їх кількість не тільки не збільшується, а й навпаки, зменшується. Щорічно «Укрзалiзниця» скасовує збиткові маршрути, а населення маленьких міст Донецької області неухильно знижується, що ніяк не сприяє зростанню пасажиропотоку. Якщо новий вокзал і був потрібен, то вистачило б цілком скромного приміщення в один поверх. Тепер величезні кошти витрачаються лише на те, щоб опалювати триповерхову скляну споруду без людей.

... і пустота

Цифра 3 на плані - транзитний вокзал. Як заявлялося при відкритті, там повинні були розташовуватися каси для пасажирів дальнього та приміського сполучень, а також бюро інформації. На дворі вже березень 2013 року, але транзитний вокзал досі не пропрацював ні дня.

Транзитний вокзал так і не запрацював.

Всі приміщення його на двох поверхах стоять абсолютно порожніми. Двері замкнені. Скляні стіни мають дзеркальне покриття, але воно все ж дозволяє зробити знімки крізь скло.

Цифрою 7 зазначено приміщення приміської автостанції. Воно використовується лише частково. Будівля автостанції займає перший поверх, другий поверх порожній і закритий.

І самий грандіозний провал - приміщення торгового комплексу, що призначалися для здачі в оренду. З якоїсь причини вони не були відзначені на початковому плані вокзалу, тому я сам зазначив їх цифрою 8. Тисячі квадратних метрів так і залишилися невикористаними з моменту відкриття. Ніякі орендарі сюди не прийшли.

Навіть всюдисущим дрібним торговцям не цікаві ці вокзальні приміщення.

Приміщення стоять закритими з травня 2012 року. Дійсний розмір збитків, що понесла держава у зв'язку з їх будівництвом, відомий хіба що чиновникам та співробітникам української залізниці. Від кричущої безгосподарності улаштовувачів усього цього комплексу голова йде обертом. Як казав свого часу Жванецький: модернізували, підхопили, перебудувалися, впровадили новий коефіцієнт, вмикаєш - не працює.

Єдиною корисною спорудою, що дійсно стала в нагоді людям, став великий конкорс для пасажирів, зазначений на схемі номером 4. Розташовані у ньому зал очікування та кафе заповнені практично в будь-який час.

Єдине корисне людям приміщення постійно заповнене

Як бачимо, у випадку із залізничним вокзалом, як і з аеропортом, можна було обійтися більш скромними витратами, і побудувати набагато менше нових приміщень.

Але відповідати за грандіозні прорахунки та марні розтрати мільярдів гривень з бюджету, як завжди, ніхто не збирається. Більш того, уряд вважає будівництво велетенських скляних коробок - великою власної заслугою. У програші залишилися тільки ми - громадяни та платники податків, що наповнюють український бюджет. Нас не шкода, адже ми покірно наповнимо його і знову.

Як з користю можна було б витратити гроші, що пішли на підготовку до Євро-12 читайте тут

*******

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти