Як Ющенко, Тимошенко і Богатирьова Мистецький арсенал відкривали (ФОТО)
Один з амбіційних проектів Ющенка, сучасний музей "Мистецький арсенал", таки відкрився. Хоча і частково. Експозиція скомпонована з експонатів, наданих різними регіональними музеями України. Таким чином «Мистецький арсенал» вперше продемонстрував свою консолідуючу спрямованість. І такий підхід абсолютно правильний. Відвідувачі музею можуть відразу побачити найкращі зразки української культури і скласти про них загальне уявлення. Це набагато важче зробити, коли експонати порозпихувані по різних куточках України.
АВТОР: Олександра Коваленко
«Одне з основний приміщень венеційської бієнале» - очевидно, саме такі асоціації виникають в більшості людей, небайдужих до сучасного мистецтва, при слові «Арсенал». Територія цього колишнього заводу військових кораблів, заснованого в Венеції ще в 1104 році, є зараз одним з найвідоміших в світі мистецьких експозиційних майданчиків, що стабільно раз на два роки притягує до себе мільйони відвідувачів з різних країн.
Проте, скоро цей асоціативний ряд має дещо розширитися: 23 серпня 2009 року президент Віктор Ющенко урочисто проголосив офіційний початок повноцінного функціонування культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» у Києві. І хоч, на даний момент порівняння з венеційським «Арсеналом» не більше, ніж жарт, амбіції у вітчизняного однойменного проекту досить-таки серйозні. Як зазначив президент у своїй промові, цей музейний комплекс, що наразі за площею перевищує Лувр та Ермітаж, має всі шанси для того, щоб змусити про себе заговорити світову спільноту. Якщо звичайно держава не скупитиметься на фінансування нашого Арсеналу.
Насправді «Мистецький арсенал» відкритий не вчора й існує на вітчизняній культурній арені вже кілька років, точніше два. Першим проектом, реалізованим у цьому приміщення була виставка робіт фіналістів конкурсу «Музей сучасного мистецтва – лабораторія-імпровізація», організованого 2007 року Благодійним фондом «Ейдос» на підтримку молодих митців. Широкого розголосу цей виставковий простір набув завдяки проведенню там протягом 2007-2008 років міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «ГОГОЛЬfest».
Як обіцяють організатори, цей фестиваль відбуватиметься тут і в вересні цього року. Але тепер вже, так би мовити, в іншому контексті. – З 23 серпня «Мистецький Арсенал» офіційно почав функціонувати в реставрованому вигляді і вже не просто як галерейне приміщення, але і як музей. Більше того, як «головний музей країни», відвідувачі якого матимуть змогу побачити всі історію української культури – від найдавніших часів і до сучасності. Згідно проекту, в підвальних приміщеннях Старого Арсеналу (основного і, власне, єдиного до цього часу діючого приміщення комплексу) буде розташовано археологічні експозиції; на першому поверсі – експозиції, що включатимуть мистецькі твори різних періодів; на другом – тематичні музейні виставки; на третьому – стародруки з фондів бібліотек.
Ідею цього музейного комплексу покликана відобразити виставка «De profundis» (з лат. – «з глибин»), з якої він офіційно почав свою роботу (триватиме до 27 вересня). Її концепція полягає в тому, щоб в концентрованому вигляді представити найвагоміші надбання української культури, цього разу, в галузі пластичного мистецтва. Відповідно, експозиція ділиться на такі розділи, як трипільська пластика (V - III тис. до н.е); древня скульптура (II тис. до н.е. - початок н.е); народна дерев’яна скульптура (ХVII - XІХ ст.); барокова скульптура: Іван Пінзель і його школа (ХVII - XVIII ст.); Олександр Архипенко: класичний авангард (ХХ ст.); Сучасна скульптура (ХХІ ст.). Експозиція була скомпонована з експонатів, наданих різними регіональними музеями України.
Таким чином «Мистецький арсенал» вперше продемонстрував свою консолідуючу спрямованість. І такий підхід абсолютно правильний.
Відвідувачі музею можуть відразу побачити найкращі зразки української культури і скласти про них загальне уявлення. Це набагато важче зробити, коли експонати були порозпихувані по різних куточках України.
Відкритість проекту до сучасних тенденцій та нових медіа відображає мультимедійні інсталяції Олександра Дірдовського, орієнтацію на висвітлення різних сфер вітчизняної культури – музична концертна програма у виконанні Євгенія Громова „Дмитро Бортнянський та українська музика XX ст.” та постійний віртуальний концерт „Антологія української хорової музики”, а інтерактивність та освітню місію – ряд майстер класів з пластичних мистецтв, що відбуваються в межах виставки.
Добудови чекати 15 років
Але все найцікавіше, звісно, попереду. Точніше – в проекті (який, до речі, так само був представлений на виставці і який розробило японське архітектурне бюро Арата Ізозакі «Arata Isozaki & Associates Co ., Ltd.»)
А проект «Мистецького арсеналу» виходить навіть значно далі за межі «головного музею країни». Окрім головного музейного приміщення, до складу комплексу мають також входити: центр української музики, український центр екранних мистецтв, музей сучасного мистецтва, центр творчих індустрій, та інформаційний центр. При цьому, якщо вірити проекту, всі ці «центри» становитимуть собою не просто приміщення для проведення відповідних заходів, а окремі розгалужені інфраструктури.
Приміром, музей сучасного мистецтва, як запевняє керівництво Арсеналу він «працюватиме в режимі музею-лабораторії, що складатиметься з кількох експериментальних майданчиків, на яких кілька груп продюсерів, кураторів і художників зможуть представити альтернативні точки зору на розвиток сучасного мистецтва в Україні та формування національної колекції сучасного мистецтва. Музей має стати базою для підготовки кваліфікованих кураторів у сфері сучасного мистецтва та підготовки молодих художників, а також здійснюватиме промоцію українських митців за кордоном, популяризацію актуальних світових тенденцій і явищ у сфері сучасного мистецтва для української аудиторії». При цьому, він відповідатиме «ультрасучасним стандартам», матиме приміщення для навчання, медіа-лабораторію та невеличкі майстерні.
До «центру української музики», окрім концертних залів, мають входити концертна агенція, продюсерський центр, інформаційно-аналітична лабораторія, студія звукозапису, студія електронної та комп’ютерної музики, музичне видавництво та віртуальний музичний музей. А «центр екранних мистецтв» складатиметься з кінотеатру (1 прем’єрний зал, 7 кінозалів на 100 – 150 місць та VIP кінозал), музею кіно, медіацентру (конференц-зал; прес-центр) та учбової студії. Загальний термін реконструкції, згідно плану, складає п'ятнадцять років.
Проект "Арсенал" багато критикували, мовляв фінансування культури, а особливо музейної справи і так обмежене, а тут такі гроші витрачаються на забаганку президента. Насправді українські музеї вкрай нудні і відсталі в порівнянні із західними, охорона погана, відвідувачів мало, експонати розпорошені і єдиної колекції немає. А цінність колекції набагато більша ніж сумарна цінність усіх окремо взятих експонатів.
Вартість Мистецького Арсеналу
Орієнтовна вартість зведення усіх 15 запланованих об'єктів комплексу — 3 млрд грн. По нинішньому курсу це близько $ 359 млн 280 тис.
Державний бюджет на 2009 рік за наполяганням президента включав 200 млн гривень на облаштування Мистецького арсеналу
Для порівняння
Державна залізнична компанія - "Укрзалізниця" реконструювала залізничний вокзал у Києві, витративши на це 495 млн. гривень. За курсом 2001 року це становило близько $103млн. 125 тис.
Тобто вартість всього комплексу Мистецького арсеналу лише в три з половиною рази перевищує вартість київського залізничного вокзалу. Але музей це не тільки будівництво і реставрація приміщень, а й дороге обладнання для зберігання і охорони експонатів.
Статус культурної нації вимагає серйозних капіталовкладень
