Відпочиваємо в Україні: 5 причин їздити на Шацькі озера
Україна часто здається туристично непривабливою своїм же громадянам через стереотипи: в Карпатах були, в Криму теж – що ми ще не бачили. Коли нагадуєш про Світязь і Шацькі озера, то нерідко чуєш у відповідь: а де це, хіба то Україна. Нерозкручене не означає «погане». Річки й озера є чи не в кожній області, однак каскад Шацьких озер – місце унікальне, про це розповість будь-який довідник.
На озера їздив: Костянтин Воздвиженський
Але при тому на відміну від багатьох інших не надто широко знаних визначних місць Світязь і прилеглі території вже не перший рік мають цілком прийнятну туристичну інфраструктуру, однак оцінити її змогли здебільшого мешканці західних регіонів і сусідньої Білорусі. До Києва «мода» чомусь не дійшла, що підстав відвідати Волинь у пересічної київської сім’ї більш, ніж достатньо. Особливо, якщо ви перехотіли(не змогли), не встигли поїхати у традиційний Крим.
1. Тур вихідного дня, а можна й довше
Напрямок не надто дефіцитний. Можна доїхати потягом до Ковеля, а далі маршрутка або таксі на свій смак і можливості(менше 100 км), автобуси і маршрутки з Києва туди теж ходять. Власним авто – окреме задоволення, 570 км в один бік(з «караванним» рухом у південному напрямку не зрівняти).
На Шацькі озера ведуть два шляхи: відома усім Житомирська траса: через Новоград-Волинський-Рівне-Луцьк і менш популярна Варшавська, через Коростень і Сарни. Різниця в кілометражі і якості покритті мінімальна, обидві дороги ремонтували до Євро-2012. Я би радив другий варіант.
В ньому є кілька але: по-перше, траса менш завантажена, по-друге, трапляється небагато населених пунктів, можна просто з вікна милуватися Поліссям і не скидати швидкість у селах, які трапляються тут значно рідше ніж на Житомирські трасі(Київ-Чоп).
Подорожуючи цим шляхом можна зробити кілька цікавих поворотів довжиною 30-40 км в один бік – місто Овруч, де є монастир і церква св. Василя XI ст., любителів містики і езотерики очевидно зацікавить «український Стоунхендж» - Камінне село поблизу Олевська, любителі індастріала і абандона можуть заїхати до Чорнобильської зони(її Житомирської частини), побувати на руїнах дивізії ракетних військ стратегічного призначення у Нових Білокоровичах, побачити здалеку Рівненську АЕС(місто-супутник Кузнецовськ знаходиться на трасі, але сама станція для відвідувачів закрита).
2. Екологічна оаза. Хай не лякає згадка про Чорнобиль кількома рядками вище – він значно далі від Шацьких озер, аніж, наприклад Київ чи навіть Рівне.
Захованих у лісах озер, на щастя, не надто торкнулася рука «господаря природи», то ж і вона, природа тут демонструє свої краще прояви. На Світязі є дві речі, здатні замилувати мабуть найзатятіших циніків: це прозора і чиста вода в озері - подивіться на неї і подумайте, яку воду ви досі називали «чистою» і захід сонця на березі Світязя(він є у фотоальбомі кожного,хто там побував).
Шацькі озера. Озеро Пісочне.
Досить пройтися берегом озера чи лісовою стежкою, щоб переконатися, що ти опинився у величезному ареалі дикої природи. На відміну від традиційних курортів тут завжди, навіть у розпал сезону можна знайти затишний куточок і послухати тишу. Варіанти для прогулянок тут розмаїті: можна власним авто(хоча не кожна міська легковушка проїде піщаними лісовими дорогами), кіньми(є кілька баз, що організовують такі прогулянки), човнами чи навіть яхтою, велосипедами(здають в оренду чи не в кожному готелі).
Лазні, спа та подібні задоволення тут вже давно не є екзотикою. Режим харчування, так само як і умови проживання тут можна підібрати залежно від своїх вподобань і фінансових можливостей. Пропозицій достатньо: від комфортабельних великих готелів до радянського штибу пансіонатів із класичними недорогими їдальнями. Кращий вибір, як на мене – це невеличкий готель сімейного типу із харчуванням там же, місцеві господині готують смачно і вигадливо, за якість продуктів можна на переживати.
3. Місцевий делікатес. До речі, про їжу. Гурманам на Волині є чим потішитись: тут продають унікальну рибу – вугря, який в Україні водиться лише в цих широтах. Як і де придбати – скаже кожен місцевий, можуть привезти хоч до готелю, хоча для вибору і масштабної закупівлі варто таки відвідати базар у Шацьку. Делікатес мало кого залишає байдужим, а місцеві рибалку одразу ж пропонують налагодити канал постачання дефіцитної риби потягом Ковель-Київ.
4. Цікаві сусіди. Шацькі озера – це українсько-білорусько-польське прикордоння. Якщо за кілька днів вам уже здається, що ви все побачили, то є куди рушати далі. То польського Любліна тут якихось 150 км, місто старовинне і цікаве, за наявності віз, гріх не поїхати. А без віз, просто з українським паспортом можна до Білорусі – до Бреста менше 100 км.
Якщо ви не маєте великого піїтету до радянської минувшини з її культом фортеці-героя, не поспішайте відмахуватись від подорожі до північного сусіда, адже Шацькі озера знаходяться зовсім неподалік від Біловезької пущі – відомого на весь світ заповідника із зубрами та іншими рідкісними тваринами. Потрапити у пущу можна як на власному авто, так і замовивши тур у місцевих фірм, які досить часто організовують поїздки до Білорусі.
До речі локальні турфірми варті уваги, вони пропонують чимало цікавих маршрутів, особливо для дитячої аудиторії: екологічні походи, «стежками партизанів УПА» тощо.
5. Відпочинок без понтів. У приватних сімейних готелях на березі Світязя кімната у сезон коштує близько 600 грн. За бажання можна зняти кімнати у господарів чи в пансіонати удвічі-тричі дешевше. Загалом, Шацькі озера – місце для більш затишного відпочинку: рибалка, барбекю, прогулянки.
Дискотек, нічних клубів у традиційному курортному розумінні тут немає, за насиченим нічним життям сюди їхати не варто. А от за здоровим і не пафосним відпочинком – будь ласка. На Світязь приїздять здебільшого сім’ї та великі дружні компанії, налаштовані розважати самі себе, а не вимагати цього від місцевого населення, яке ,на відміну від кримського, досить ввічливе і привітне, але водночас і не нав’ язливе.
Ще один плюс Шацький озер: тут немає великих пляжів, де самиці і самки годинами демонструють свої тілесні принади і загалом влітку тут зазвичай тепло, але не спекотно. А це ще один плюс для тих, хто хоче відпочивати, а не смажитись.
