9 фактів про естетику відпочинку у Криму (і на морі взагалі)

Факт перший. Людей до Криму приїжджає багато, принаймні якщо оцінювати на око. А отже, незважаючи ані на доступність поїздок закордон, як у візовому, так і в матеріальному плані, ані на відсутність сервісу і неадекватність поєднання ціни і якості у Криму, багатьом важко відмовитися від звичного, хоч багато в чому і некомфортного відпочинку. А ми ще дивуємося, чому у нас не змінюється ситуація з владою. Той же принцип!

Факт другий. Завдяки кримському сервісу я дізналася, що функція Т9 в моєму телефоні розумніша за мене, адже коли я набирала слово "сервіс" в смсці, про свої перші враження від цьогорічної поїздки, телефон сам послужливо підставив замість нього слово "теракт". Кримський сервіс (а радше його відсутність) дійсно дуже нагадує терористичні дії, ви в цьому преконаєтесь, прочитавши нижче про деякі його аспекти.

Почнемо з розповіді про таксі. Факт третій. Абсурдність кримського сервісу часом сягає таких вершин, що навіть нашій Верховній Раді таке не снилося. От, наприклад, якщо з Сімферопольського аеропорту спробувати викликати таксі сполученням Сімферополь-Алушта, то вас запросто можуть попросити заплатити наперед. Причому гроші треба віддати в Алушті, ще до того як машина звідти виїде. А якщо ви в Сімферополі, то нехай хтось інший прийде в Алушті і за вас заплатить і тільки після цього за вами виїдуть.

А ще кримські таксі мають дуже естетично привабливу рекламу з напівголими дівчатами на капоті. Після такої реклами навіть здається, що якась з таких дівчат буде причеплена і до вашого таксі як та лялька на весільних машинах радянських часів.

Факт четвертий. Житло в Алушті дає непоганий шанс покращити обізнаність на справжній естетиці. І головне, незалежно від вартості житла. У якості ілюстрацій фото житла подаю одразу з цінами чинними на даний момент, щоб ви осягнули не лише красу, але й глибину трагедії кримської оренди.

Факт п'ятий. Навіть якщо ви зупинилися у дорогому готелі, це ще нічого не гарантує. Візьмемо Алуштинський Radisson. Триповерхова будівля без прилеглої території знаходиться у самому серці Алушти і це має свої тяжкі наслідки для потенційних і реальних гостей готелю. По-перше, алуштинська естетика відпочинку, з кожного прилеглого ресторану лунає гучна музика накшталт "100 улюблених хітів водія маршрутки", звідти ж долинають аромати, які своєю апетитністю повністю перекривають враження від музики. Завдяки цим "принадам" міста ті, хто проживають у номерах, що вікнами виходять не на море, фактично приречені не відкривати вікна у номерах інакше навколишній світ увірветься у їхню реальність. Чи багато людей готові платити за номер 200 євро на день і не мати змоги відкрити вікна? Окрім того, міф про "фешенебельність" готелю легко зруйнувати навіть при побіжному ознайомленні, просто глянувши на прилеглу територію.

Факт шостий. Головне правило алуштинських "рестораторів": "Запах - найкраща реклама". Переважна більшість закладів громадського харчування у Криму пахне задовго до того, як ви до них дійдете. І надзвичайно довго після того як повз них пройти. Окрім того, о сьомій ранку шаленою популярністю користуються чебуреки і супутні продукти, інакше той факт, що торгівці шикуються з ними на набережній з раннього ранку, я пояснити не можу. Хоча, можливо, це такий особливий кримський гумор, а гумор у кримчан стосовно закладів громадського харчування неабиякий. Ось, наприклад, фото однієї з забігайлівок. На фото не дуже видно, але на дверях написано "чоловічий" і "жіночий".

Втім, можливо це така форма відвертості перед потенційними клієнтами.

Факт сьомий. Складається враження, що відпочинок у багатьох асоціюється з обов'язком максимально обмежити рух. Замість того, щоб залишити машину поза пішохідною зоною (а при під'їзді до набережної і прилеглих до моря територій в Алушті стоять знаки "пішохідна зона") і пройти пішки, шалена кількість дуже "розумних" і "активних" людей демонструє рівень поваги до пішоходів і загальної культури. Все це виливається у те, що набережна перетворюється на щось на зразок віртуальної гри, у якій треба вижити ухиляючись від авто-кіборгів. Для ілюстрації хочу показати вам відео, яке я відзняла на мобільний і змонтувала так, що вам було веселіше дивитися. На відео ви побачите ілюстрацію сьомого факту і кількох красивих чоловіків, які просто дуже гарно вписалися. Ну і щоб ви розуміли, це вся ширина однієї з ділянок набережної, тож пішоходам треба йти саме там де їдуть машини.

Ще одним прикладом того, наскільки відпочиваючі уникають необхідності рухатися можуть бути оці дві картинки. На першій фото пляжу, до якого йти на 10 хвилин довше ніж до другого пляжу. Час зйомки приблизно один і той самий.

Факт восьмий. Вид більшості людей у натовпі шалено засмучує. Небажання рухатися, нездорове харчування і відсутність адекватності при підборі одягу призводить до того, що люди виглядають як мінімум просто смішно.

А як максимум дуже страшно.

А ще дивує манера українців відпочивати з такою мукою на обличчі, ніби це не відпочинок, а, як мінімум, виправні роботи. Виснаженість і дратівливість - саме ці два прояви людської природи я так часто зустрічала в умовах, коли варто розслабитися і відпочивати.

Факт дев'ятий. Приємних речей у Криму теж набереться чимало. Головне настрій і люди, які поруч, і тоді вас буде радувати безліч речей:

- краєвид з вікна, хаотичний і такий цікавий для споглядання;