Чужі проти людей. Вірус «свинячого» грипу йде в атаку - як оборонитися?
Паніка щодо несезонного сплеску захворювання, викликаного новим штамом так званого «свинячого» грипу, набуває оберти. Всесвітня організація здоров’я б’є в набат. Так що – ми всі помремо, чи y людства все ж таки є шанси?
Озброєний та вкрай небезпечний
Недарма слово "вірус" з латини означає «отрута». Пандемії (великомасштабні епідемії із масовою смертністю), викликані представниками цієї неклітинної форми життя, відомі з давних давен.
Автор: Олена Горбенко, кандидат біологічних наук, Інститут молекулярної біології і генетики НАНУ
Особливо небезпечним серед вірусів справедливо вважають віруси грипу, які легко розповсюджуються від однієї людини до іншої через повітря, мають короткий (2-5 днів) інкубаційний період і швидко мутують, набуваючи просто жахливих властивостей.
Людство вже пережило кілька пандемій, викликаних саме вірусами грипу, найжорстокіша з яких – іспанка 1918-1920 років – унесла за самим скромним підрахунком 20 мільйонів жіттів. Вважають, що на всіх земній кулі від 20 до 40% людей було інфіковано іспанкою.
Вірусів грипу, як і наприклад вірусів гепатиту - декілька типів. У грипа розрізняють три типи - А, В і С. Дві останні групи уражають виключно людину, але не є причиною великих епідемій. Максимальне розповсюдження вірусу В – декілька країн, розташованих по сусідству.
Вірус А – ось основний винуватець усіх бід. На відміну від грипу В і С, грипом, спричиненим вірусом А хворіють не тільки люди, але й тварини й птахи. Віруси мають підтипи (субтипи), які зазвичай розрізняються високою видовою специфічністю, тобто інфікують тварин або птахів та не уражають людину.
Хоча поодинокі випадки захворювання на грип людини, що контактувала із хворими тваринами чи птахами, відомі, але зазвичай тваринний грип не загрозливий для людей.
Чистота – запорука здоров’я
Грип передається найпростішим шляхом, що робить його вкрай небезпечним ворогом – через повітря, заражене хворою людиною через кашель та чхання.
Мікробіологи підрахували, що з кашлем хворого у повітря виділяється у середньому 50 000 мікроорганізмів, а якщо хворий чхне із відкритим ротом – кількість збудників зростає до 800 000!
Крім того, підхопити вірус грипу легко на побутовому рівні - достатньо тільки взятися за ручку дверей чи рушника, до яких торкався хворий, що кашляв чи чхав прикриваючи рот рукою, а потім протерти собі око чи почухати носа, щоб дати шанс вірусу потрапити у дихальні шляхи – адже ми торкаємося очей й носа приблизно 300 разів на день і майже не контролюємо наші дії.
На жаль, важко визначити чи людина, що стоїть біля вас у черзі, на пошті чи їде у транспорті – заразна. Як свідчать дослідження, заразитися легко не тільки від людини, що вже отримала повний симптоматичний набір, але й від такої, симптоми у якої зявляться лише наступного дня.
Взірець для Чужого
Віруси – це внутрішньоклітинні паразити, що нездатні розмножуватися поза клітиною. Вірус грипу, наприклад, це коротка, оточена білковою оболонкою молекула РНК, що кодує усього декілька генів.
Для того, щоб розмножитися, вірусу необхідні ресурси клітини-хазяїна, так само як багатьом глистам, що майже позбавлені системи травлення, потрібний кишківник людини - щоб харчуватися вже перетравленою їжою.
Для того, щоб проникнути у клітину, вірус грипу має хитру систему відмичок.
Спочатку, щоб прикріпитися до клітини, вірус шукає спеціальні рецептори на її поверхні, які різні у різних тварин й людини. Саме тому вірус грипу зазвичай видоспецифічний, тобто не інфікує одразу тварин і людину, або людину й птахів - його "набір грабіжника" підходить далеко не до кожної двері.
Далі за допомогою фермента білкової оболонки нейрамінідази вірус руйнує мембрану клітини й проникає всередину, прямуючи до її координуючого центру – ядра.
Вбудовуючись у генетичний апарат клітини, він перепрограмовує її на синтез собі подібних вірусних часточок, а потім руйнує саму клітину - тисячі його копій потрапляють у кров та йдуть у атаку на інші клітини.
Враховуючи абсолютну відмінність вірусів від решти форм життя на земній кулі, їхній спосіб існування можна порівняти із життєвим циклом Чужих із славносвісного фільму Стівена Спілберга (чи не вони надихнули його на це?), якщо всіх героїв фільму спростити до одноклітинного розміру.
Смертельна мозаїка
Завдяки відсутності системи виправлення помилок при розмноженні вірус грипу постійно мутує, що дозволяє йому кожний раз пробивати захист нашої імунної системи. Та ж причина робить створення універсальної противірусної вакцини неможливим.
Більше того, завдяки хитрій властивості - фрагментації генетичного апарату (генів) – різні підтипи вірусів грипу вільно обмінюються генами один з одним.
Птахи й свині, в яких можуть циркулювати одночасно віруси грипу птахів, тварин й людини, слугують прекрасним резервуаром для видозмінення вірусів, їхньої гібридизації одне з одним.
Мікробіологами доведено, що три відомі пандемії у минулому - 1918, 1957 та 1968-го роках – були викликані пташиними вірусами, що обмінялися генетичним матеріалом із вірусами людини й набули здатності „відмикати” двері людських клітин та розмножуватися в них.
Отже, в результаті обміну генів між вірусами різної видоспецифічності й нарождується новий штам - більше агресивний. І навіть смертельний - адже у людини немає ані природного імунітету, ані годящої вакцини, щоб захиститись.
Всі відомі вакцини проти грипу – сезонні, тобто розроблені проти субтипів грипів, що діють саме цього року і самє на цій території. Саме тому новітній штам свинячого грипу набув такої прискіпливої уваги мікробіологів – було підтверждено, що це новий штам, який раніше не циркулював серед людей, а отже: пандемія може бути неминуча.
Антибіотики - найпотужніші лікі людства - не діють на віруси; на розробку навіть експериментальної вакцини потрібний час, а вірус уже пішов в атаку.
Розпізнати й знешкодити
Без сумніву, версія про те, що пташиний, свинячий та інші тваринні грипи вигадані змовою міжнародних фармакологічних корпорацій, мають право на життя. Іноді такі версії є дуже влучними, особливо у сфері вироблення і закупівлі вакцини. Бо універсальної вакцини, як ми вже зазначали вище, немає.
Але це не привід впадати у відчай. Як не банально це звучить, але вберегтися від свинячого грипу можна, виконуючи елементарні правила гігієни.
Незважаючи на відсутність суто специфічних засобів боротьби, є низка порад для того, щоб запобігти інфекції чи перенести її з найменшими наслідками.
Для профілактики свинячого грипу якнайчастіше мийте руки, бажано розчинами, що містять спирт. Іжте часник й цибулю, та овочі багаті на вітамін С (картоплю, капусту, томати, цитрусові), пийте багато води, уникайте стресів й повноцінно висипайтеся.
Якщо ж вам таки не пощастило й ви підхопили хворобу – не панікуйте. Але в жодному разі не намагайтеся перенести хворобу на ногах. Будь-який грип необхідно вилежати.
Основною ознакою саме грипозної інфекції є те, що у переважній більшості випадків інфікована людина може чітко визначити час, коли вона відчула, що хвора (на відміну від інших ГРЗ, коли хвороба насуває поступово).
Температура швидко зростає (38-39°С) i тримається кілька днів, запаморочення у голові, лихоманка, слабкість, біль у м’язах й очах на фоні майже відсутньої закладеності носа – такими є класичні симптоми грипу.
Для підсилення захистних здатностей організму під час хвороби рекомендують багато пити - зокрема чай з малиною та настоянки ехінацеї. Варто зазначити, що ехінацею не можна вживати ДО того, як заразилися, адже вона не зміцнює здантість до спротиву проти вірусів, а лише на короткий термін мобілізує наявні захисні сили організму для останього ривка.
Не збивайте температуру за допомогою ацетилсаліцилової кислоти (аспірину), особливо у дітей до 16-ти років і в жодному разі не приймайте антибіотиків, які не діють на віруси!
Краще обтирати хворого слабким розчином оцету, намагаючить не збивати температуру нижче 37.5 градусів: температура є важливою захисною реакцією організму на вірусну інфекцію.
Антибіотики мають сенс, якщо на фоні грипу розвиваються бактеріальні інфекції, що можуть призвести до ускладнень (наприклад, пневмонії), але вживати їх можна лише за вказівкою лікаря.
