Дежавю-2010: лідери підприємців нагадують лідерів Руху кінця 80-х.

А якщо врахувати те, що приміщення, де все проходило, напевно, не ремонтувалося з дев'яностих, то аналогії більш ніж очевидні. Саме так свого часу збиралися «неформали»-ідеалісти, дії яких визначили розвиток України на найближчі роки. І якщо Народний Рух України саме як політичний рух виростав з культурних та екологічних організацій, то зараз він народжується з бізнес-структур.

Найголовніше дежавю - відносини між владою і опозицією. Смішно, що і сьогодні влада веде себе, як двадцять років тому. Завтра - велика акція, а ранкові електрички з Вінниці скасовані, у Прилуках ДАІ перегородило дороги, не пускаючи машини в столицю. Саме так було наприкінці 80-их – на початку 90-их. Однак є одне «але», яке не йде владі на користь: сьогодні є «мобілки» та Інтернет, тому ми можемо відразу дізнатися про будь-який «бєспрєдєл».

Як і двадцять років тому, опозиція неоднорідна в своїх думках.

Кожен учасник заходу висуває своє пропозиції, і в кожному з них - навіть самих протилежних, є своє раціональне зерно. Одні наполягають на тому, що не можна співпрацювати з жодними партіями і ставлять питання: як зробити так, щоб БЮТ не примазувався до акцій протесту. Інші говорять, що співпрацювати можна з ким завгодно, хоч з Партією регіонів, лише би був толк. Одні закликають до штурму парламенту, інші називають подібні дії провокацією.

До речі, незважаючи на те, що тут не люблять діячів парламентських партій, думаю, поява якого-небудь народного депутата на заході була би зустрінута позитивна. Але ніхто з них не прийшов.

Лідія Кривенко, яка представляє Запорізький міський союз підприємців «Ніка», поділилися своїм досвідом боротьби:

- Представники нашої організації ще у вересні провели голодування в Києві, закликавши всі регіони виступити проти Кодексу. А взагалі ми почали виступати ще в серпні. Вважаю, що зараз не треба голодувати, але необхідно провести референдум по недовірі влади.

На Асамблеї видно, що в русі утворюється як свій мейнстрім, так і люди, незадоволені їм.

Горлянки рвуться, сиплються звинувачення. Також, як і тоді, знаходиться безліч персонажів, які точно знають, що і як треба робити. Вони лише критикують і радять, а коли не бачать бажаного результату, зміцнюють своє зарозумілість фразою: «я ж казав ...»

І, тим не менш, ця машина, хоч і зі скрипом, але їде. Підприємці приймають загальні рішення, створюють свої структури, готуються до подальшого бою, а головне - народжують революцію. У даному випадку створювати революцію – значить, переходить від економічних вимог до політичних. У порядку денному Асамблеї - вручення вимог Президента України щодо накладення вето на проект податкового кодексу, прийняття звернення до ПАРЄ та МВФ.

У принципі учасників заходу було не дуже багато, близько шістдесяти чоловік. Але за кожним з них - сотні, тисячі, десятки тисяч «бійців» з усією України, незадоволених владою. Поняття «малий і середній бізнес» є настільки розтяжним, що деякі делегати приїхали на захід на солідних джипах, інші прийшли в кросівках без шкарпеток.

А що ви хочете, пенсіонер-швець в крихітній лавочці-вагончику, що стоїть на околиці Херсона, з доходом у триста гривень - теж бізнесмен. Цей бізнесмен не ностальгує за радянськими часами, а годує себе сам, та ще платить в казну. Але, згідно з новим податковим Кодексом, він повинен тепер віддавати митарям вдвічі більше свого доходу. Тому він сьогодні їде до Києва, а якщо не їде, то делегує когось.

На заході представлені всі - від простих приватних підприємців до керівників організацій таксистів.

Але найбільш екзотичне - Асоціація жителів гуртожитків. Багато хто вже добре знають один одного і звертаються не за прізвищами, а просто: Сергій, Коля, Іра. Видно, що вони співпрацюють вже не перший рік.

В'ячеслав Соколовський, який представляє Товариство підприємців «Край» з Хмельницького, відповідає за господарські питання в наметовому містечку, яке стоїть у Верховної Ради:

- Я член туристичного клубу, тому в день початку акції (4, а не 16 листопада - ред.) ми добре підготовилися. У нас були намети, спальні мішки, газова плитка і так далі. Але, оскільки все готувалося в телефонному режимі, виявилося, що організація слабка. У той же час у багатьох спрацював синдром «помаранчевого майдану» - це коли люди приїжджають на все готове. Я сам був одним з його організаторів, тому знаю, що коли люди приїжджали до Києва, їм тут вже все видавали - від наметів до гарячих обідів.

Делегати Асамблеї довго не засиджуються: завтра важкий день. Приймають документи - звернення до ПАРЄ та МВФ, створюють юридичну службу, яка повинна оскаржити Кодекс в судовому порядку. Формують Громадянський Рух «Вільний простір», розробляють план дій зі створення та реєстрації ініціативних груп з проведення референдуму з питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України і відставки Кабінету Міністрів. Коротше, все як і двадцять років тому.

До речі, якщо пам’ятаєте, комуністів тоді прибрали. Чи зроблять зараз подібне з «регіонами»?

самоорганізація КАТ протест влада