Hi - резерваціям для сліпих. Незряча молодь вчиться у вишах, ходить у походи і видає книги
Вони працюють програмістами, вчителями, перекладачами, масажистами, операторами комп'ютерного набору... Вчаться в університетах. Дехто з них незрячий від народження. Інші - внаслідок родової травми. Хтось втратив зір вже під час життя. Є й слабозорі. Всіх їх єднає бажання жити на повну. Жити, як усі інші. Бути корисними суспільству. Не замикатися "поміж своїми".
Місток між незрячими і зрячими налагоджував: Євген ЛАКІНСЬКИЙ
- Сліпі є такі самі люди, як і зрячі, - каже Віталій Ткачук, лідер Волинського осередку Всеукраїнської молодіжної організації інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії».
Сам він закінчив Львівський університет імені Івана Франка.
- Я, до речі, був один незрячий на п'ятиповерховий гуртожиток, - пригадує Віталій.
Але не єдиний на університет. Всі більше незрячих йде до вишів.
Але тут виникає проблема - немає книжок.
- Якщо шрифтом Брайля погано видають підручники (для шкіл), - каже Віталій, - То про наукову літературу і говорити нічого. Коли я вчився, була взагалі лажа. Зараз вже трохи ліпше...
У деяких університетських бібліотеках є відділення для незрячих. На замовлення студентів, бібліотекар шукає в Інтернеті електронні книжки. Є спеціальна програма, яка переводить текст в mp3. Текст читається голосом синтезатора...
Навіть iз вищою освітою сліпому важко знайти кваліфіковану роботу.
У суспільстві поширені стереотипи щодо безпорадності сліпих.
Зокрема, роботодавцям важко уявити, що сліпий може ефективно працювати за комп'ютером.
Насправді ж, йдеться про повністю автономних людей. Не менш талановитих і відповідальних, ніж всі інші.
Щодо комп'ютерів - є спеціальне програмне забезпечення для незрячих. На приклад, JAWS - програма для читання з екрану. Текст переводиться у шрифт Брайля, або ж читається уголос. Сліпі вільно користуються і комп'ютером, й інтернетом.
Віталій, на приклад, майже щодня у мережі. Людині, що спілкується з ним у чаті чи електронною поштою, важко повірити, що він незрячий. Працює він, до речі, вчителем. Паралельно отримує другу вищу освіту.
Але що ж ми тільки про працю? Є й соціальне життя.
Мало хто знає, на приклад, що незряча молодь ходить у походи. Справжні, пішохідні. З марш-кидками лісом і ночівлями на берегах озер. Рюкзаки, намети, пісні біля вогнища...
Незрячі спілкуються зі зрячими. Дружать, тусуються. Інколи й закохуються одні в одних...
«Генерації успішної дії» намагається, щоб спілкування було більше. Влаштовує тренінги, конкурси... Та й просто вечірки. Зрячі і сліпі "бачать" одні одних. І переконуються: жодної різниці немає. Ті самі люди - зі всіма людськими якостями і слабкостями.
Колись з інтеграцією було гірше. Багато хто зі сліпих "старшої генерації" звик триматися виключно "своїх". Після інтернатів, влаштовувались на підприємства УТОС (Українського товариства сліпих). Працювали, здебільшого, фізично.
За радянських часів була негласна політика - селити незрячих у тому самому районі. Бажано - у тому самому будинку. Люди замикалися у своєму колі...
- Вони живуть, так би мовити, в консервації, - каже Віталій, - Незрячих нової генерації ситуація консервної банки не влаштовує і тому ми інтегруємося в суспільство.
Звідси, мабуть, й назва молодіжної організації.
«Генерація» працює на багатьох "фронтах". На приклад, допомога у працевлаштуванні незрячих (зокрема, у сільській місцевості).
А ще є "книжковий фронт".
В Україні - всього два видавництва, що публікують книжки шрифтом Брайля. Одне у Києві, інше - у Харкові. Обладнання там старе, частково ще довоєнне.
- Що вони друкують? - питаю я.
- Друкують те, шо їм замовлять, - каже Віталій. - Тобто, даєш гроші і вони друкують. Грошей ніхто не дає і вони не друкують практично нічого, за винятком кількох підручників на рік і Біблій, які замовляють певні християнські місії... Художні книги фактично відсутні.
Про сучасну літературу не йдеться. Про науково-популярну - також.
Щоправда, ще залишилися книги з 1950х-1970х років, але вони старі і крапочки практично позатирались.
Саме тому «Генерація успішної дії» збирає гроші на видання дитячої літератури.
Книжки будуть передані дитячим інтернатам для сліпих. Таких в Україні шість...
На початку збираються видати "Гаррі Поттера" - бо саме це дітям найцікавіше. Усі книжки видадуть українською.
За друк першої партії книжок харківське видавництво просить 17 тисяч гривень. Вже зібрано коло 14 тисяч.
Долучитися до акції можна, перевівши гроші на наступний рахунок:
ЄДРПОУ 34935692, р/р 26009011608501 у Філії «Центральне регіональне управління»
АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 300937
У графі «Призначення платежу» позначайте:
«Благодійна пожертва — марафон «Незрячій дитині — тактильну книгу».
Проте можна допомогти й нематеріально.
Навіть звичайне поширення інформації про життя незрячих - походи, свята, навчання, працю - це вже моральна підтримка. Інколи вона цінніша за гроші.
P.S.: Детальніше про «Генерацію успішної дії» та її заходи, а також - про проект видачі книжок для дітей, можете дізнатися: 8-050-223-22-64, 8-096-781-30-32 (Віталій Ткачук). E-mail: kvaakv SOBAKA gmail.com
