Новий закон дозволяє забирати квартири у боржників-мільйонерів
Курс гривні залишатиметься стабільним, якщо не втрутяться політики. Коли у банк прийшла тимчасова адміністрація – йому гаплик. На відновлення кредитування сподіватися не доводиться.
Про це та інше читайте в інтерв’ю ZaUA.org із Станіславом Аржевітіним - першим заступником голови парламентського комітету з фінансів і банківської діяльності та головою ради Асоціації українських банків.
РОЗМОВЛЯВ: Юрій Палійчук
- Верховна Рада прийняла два закони, які регулюють процедуру виселення боржника з квартири. Ці закони протирічать один одному. Як вони виконуватимуться на практиці?
Попередній законопроект не підписаний президентом - очевидно, на нього буде накладено вето. Бо він фактично позбавляє банк права отримати свою власність, що призвело б до повного колапсу фінансової системи.
В тому законі, який на днях прийняла Верховна Рада, мораторій на виселення з житла прописаний професійно. Враховано інтереси всіх: позичальника, банку і держави.
Мораторій на виселення діє у випадку, якщо в позичальника немає заборгованості з погашення реструктуризованого боргу перед банком протягом трьох місяців. І під мораторій втрапляють кредити простих людей, тобто вартістю не більше одного мільйона гривень.
Станіслав Аржевітін вважає, що депутати слабо розбираються у функціонуванні банківської системи
До того ж реструктуризація боргу передбачає собою складення такого графіку погашення, щоб позичальник спрямовував на виплату кредиту не більше 25% свого сімейного бюджету.
Далі банку надається право віднести частину боргів з неповернення кредитів на валові витрати, що додатково мотивує банкірів.
Логічний підхід, коли на банки, на державу і на люду покладена рівна відповідальність – це і є врегулювання питання.
Курс гривні залежатиме від політичної ситуації
- ЗМІ пишуть, що на сьогодні вже шість відсотків кредитів не повертається. Наскільки це тривожний показник?
- Він означає, що негативну тенденцію не зупинено. Поки буде економічний спад – доти буде відбуватись погіршення кредитного портфелю.
- Як вплине нещодавня емісія у розмірі майже 4 млрд грн, котра була здійснена для розрахунків з «Газпромом», на курс гривні? Адже ще до емісії деякі незалежні експерти прогнозували подальше здешевлення гривні.
Звичайно, емісія впливатиме на інфляційний процес. Проте в травневих розрахунках з «Газпромом» урядовці вибирали з двох зол: адже і емісія, і накопичення боргів за газ – погано для нашої економіки.
Важливим чинником стабільності банківської системи (а, отже, і курсу) є те, що в бюджеті на капіталізацію банківської системи передбачено 44 млрд грн. Отже, про різку дестабілізацію не йдеться.
Загалом усе залежатиме від політичної ситуації. Якщо великим політичним силам потрібно буде знайти «громовідвід» у випадку виникнення якихось проблем, і якщо ним стане Національний банк, то обвал гривні буде, звісно, легко спровокувати.
Але якщо політичний фактор не втрутиться, жодних різких коливань курсу валюти не буде.
Останні місяці ВР не надто втручалась у процес регулювання банківської діяльності – не проводили гучні пленарні засідання навколо конкретних банків, навколо Національного банку. Оцей політичний спокій дав можливість Нацбанку врегулювати курс.
Прийшла тимчасова адміністрація? Банк або продадуть, або ліквідують
- Одна з причин того, що криза боляче вдарила по Україні - банки мінімально кредитували вітчизняне виробництво, а натомість проводили масштабні рекламні кампанії, щоб люди брали кредити для купівлі товарів, зазвичай імпортних. Як змусити банки кредитувати виробництво, а не споживання?
Змушувати банки щось робити не можна. У банків повинна бути економічна мотивація – їх можна заохочувати такими інструментами, як, приміром, компенсація частини кредитної ставки.
Такі мотивації можуть бути, але не силовим чином, як це було за часів Кучми. Я тоді був головою правління комерційного банку - і коли банкіри приходили на нараду до влади, там вже було розписано, скільки вони мають укласти коштів у цінні папери уряду.
- Преса пише, що вже не один десяток банків перебуває під управлінням тимчасової адміністрації НБУ. Чи є якась перспектива в цих фінустанов?
- Наскільки я знаю, в 15 банках введені тимчасові адміністрації. І в деяких із них, коли акціонери зрозуміли, що можуть втратити частину своєї частки, вони вже починають самі знаходити кошти, щоб капіталізувати свої банки.
А якщо вже в банку працює тимчасова адміністрація, то це - свідчення того, що реальні важелі вже не спрацьовують. Такі банки можна порівняти з хворою людиною, яку привезли в лікарню і з нею вже повинні працювати лікарі.
А профілактика – це пруденційний нагляд Національного банку, який був до того. Але він працює вдало, якщо треба моніторити 1-2 банки. а не більше десятка.
Тимчасова адміністрація вводиться, щоб вивчити ситуацію і прийняти стратегічне рішення – чи банк потрібно ліквідовувати, чи є можливість його комусь продати.
В умовах кризи тимчасова адміністрація не здатна вивести банк на той рівень, на якому він працював до серйозних негараздів. Тому що мова йде не про ризики, які виникли з вини самого менеджменту банку, а привнесені ззовні, а з ними боротися неможливо.
Банкірам зараз не до іпотеки
- В банківських колах є підозри, що банки, які в результаті кризи опинилися у держвласності, згодом за безцінь можуть перейти до інших власників. Такий розвиток подій реальний?
- Дійсно, є люди, які мають бажання, щоб держава в цій складній ситуації скупила банки за безцінь, а через деякий час продала їх своїм людям. Але фактів немає, тільки розмови - тому прізвищ називати не буду.
Пригадую приклад з Промінвестбанком - тоді йшлося про те, щоб купити його за один млрд грн, тобто за безцінь, як для такого банку. І ця спроба прикривалася гаслом: «Давайте ми врятуємо негайно Промінвестбанк».
Це мені нагадує часи приватизації, коли треба було завод «добити до ручки», щоб купити за безцінь, бо за ним закріплена і земля, і певне майно.
- Коли в Україні можна очікувати відновлення іпотечного кредитування?
- Банкірам потрібен час, адже на сьогодні не зрозуміло, згідно з якими нормами потрібно діяти.
Наприклад, сьогодні в порядку денному стоїть законопроект, поданий бютівцем про введення кримінальної відповідальності за неповернення банком депозиту. Коли з’являються такі законодавчі ініціативи, керівники банків перш за все думають, як повернути депозити і не сісти в тюрму, а не над тим, як видавати іпотеку.
В ситуації, коли всі думають про захистити позичальника, а не кредитора – банки будуть думати як повернути депозит, а не як видати кредит.
- Вас розцінюють як одного з ймовірних кандидатів на посаду губернатора Закарпатської області. Ви вже отримували якісь конкретні пропозиції з цього приводу?
- Нещодавно 12 партій Закарпаття підписали лист Президенту, де мене висунули на посаду губернатора.
Але більш відповідальною мені здається робота тут, у Києві. У парламенті можна спостерігати страшенне нерозуміння проблем банківської системи, тому тут я буду набагато корисніший у нашому комітеті, ніж на посаді керівника області. До того ж я 25 років відпрацював у банківській системі – це моя основна професія.
Губернаторство – це не зовсім моє. Тому такі пропозиції я відкидаю.
Довідка:
Станіслав Аржевітін
1982 - pакінчив Київський інститут народного господарства (тепер — Національний економічний університет) i почав працювати у системі Будбанку СРСР (пізніше — Промінвестбанку).
1991-2004 — голова правління Акціонерного банку «АЖІО» (тепер "СЕБ Банк").
1992 року закінчив курс банківського менеджменту у Німеччині, 1993 року навчався у США, 1994-го — у Чехії, 1996-го — знов у Німеччині.
Втретє поспіль обраний головою Ради Асоціації українських банків.
З 1996 року — Генеральний Скарбник Українського Козацтва, заступник Гетьмана України, генерал-осавул.
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., депутатська група "За Україну!".
