Поляки п'ють, українці працюють

Про це тижневику "Wprost" розповів керівник Агенції тимчасової праці InterKadra з Кракова Марцін Сморонь.

"І не тільки ми маємо намір подовжити їхні контакти в Польщі, - додав Сморонь. - Самі працедавці хочуть запропонувати їм вищу ставку".

Позитивно про працівників зі Сходу відгукуються і виробники сільгосппродукції.

Виробник фруктів із господарства в кількасот гектарів у Мазовецькім воєводстві хоче винайняти у 2009 році на кілька місяців 800 осіб з України, В'єтнаму й Китаю.

"З поляками не хочу більше мати справу, - поскаржився для Wprost анонімний фруктовик. - Минулого року, хоч ми й пропонували ставку 7 злотих (16 гривень - ZaUA.org) за годину збирання й малини, безробітні з довколишніх сіл вирішили за краще пити дешеве вино біля гастрономів. Більшість фруктів погнила на полях".

Такі позитивні відгуки про наших заробітчан досі не зустрічалися в польській масовій пресі.

Незважаючи на кризу в Європі, українські робітники додому не поспішають

Після цієї публікації Українська служба Польського радіо зателефонувала до фірми InterKadra, щоб детальніше поговорити з Марціном Сморонем:

Марцін Сморонь:

- Взагалі ми займаємося двома головними справами. Перша справа – тимчасова праця здебільшого або за договором, або на замовлення у Польщі. А друга ділянка – це висилання людей з Польщі на роботу за кордон, до Франції, Німеччини, Португалії, Великої Британії і до Чехії. А у Польщі ми маємо працівників з України.

- А як Вам вдалося зайнятися саме працівниками з України?

- Я вже два роки намагався почати співпрацю. Спершу я двічі був у Львові, розмовляв з українськими агентствами. Але наші перемовини завжди закінчувалися тим, що в агентствах казали, що братимуть гроші від тих людей, які за нашим посередництвом їхатимуть на роботу до Польщі.

Ми цього не хотіли. Адже все одно ми платитимемо українському агентству за пошук працівників, і самим працівникам не треба додатково платити. У Польщі так робити не можна.

Але колеги зі Львова нам казали, що, мовляв, ми ж допоможемо, зберемо папери, перекладемо, візьмемо з клієнтів по 100 доларів, а потім, при поверненні додому, – ще 150.

Я кажу: "Е, ні, я Вам буду платити за пошук людей, бо мені платить клієнт-роботодавець, а Ви з тих працівників грошей не беріть. Тим більше, коли щось з людьми станеться, – наприклад, захворіють".

"То ми їх замінимо" – мені кажуть. Словом, на таких умовах ми не змогли домовитися.

- Ви не змогли домовитися. І що було далі?

- Сталося так, що у листопаді одне польське агентство, також через якесь бюро зі Львова, залучило працівників з України. Ті працівники у кількості 25 осіб проживали у невеличкому будинку, у 5 кімнатах. Я, коли це побачив, то мене це дуже схвилювало. Їм не доплачували грошей, запізнювали зарплати.

Ці люди працювали для торговельної мережі Auchan Polska. ("Ашан" - світова мережа гіпермаркетів, яка має два магазини і в Україні - у Києві і Донецьку - ZaUA.org) І їхнє керівництво звернулося до нас, щоб ми перейняли цих працівників і надали їм гідні умови. І ми прийняли до себе 35 працівників.

І з того часу ми діємо за принципом: люди, які у нас працюють, рекомендують інших своїх колег з України. Ми висилаємо запрошення, вони оформляють необхідні документи і приїжджають до нас на роботу.

- Тобто, вони оформляють документи через консульство?

- Так, через консульство, у Львові чи деінде, залежить звідки вони походять. Тобто, ми не співпрацюємо з жодною фірмою в Україні, ми там на місці не маємо ніякого офісу, просто – людина рекомендує людину.

Справою ми займаємося порядно, це доцінили наші працівники з України і тепер вони рекомендують нам також хороших людей, здебільшого своїх знайомих.

Нам у даному випадку посередники не потрібні.

- Але якщо справді щось станеться з працівником з України у Польщі?

- Вони, звичайно, у нас застраховані, зареєстровані у ZUS (ДСК - Державна Страхова Компанія) і платять страховий внесок, мають страхувальні книжечки. Так, що вони можуть звертатися до лікаря, бо мають нормальне страхування.

У Польщі такий закон, що коли маєш угоду на тимчасову роботу, або роботу на замовлення, то необхідно зголоситися до ДСК і платити щомісячний внесок.

- Чи плануєте Ви набирати більше українців на роботу?

- Зараз працюючих менше, бо маємо такий мертвий період усілякої торгівлі. Але надходить літній час, багато постійно працюючих поляків підуть у відпустки і ми, як агентство, повинні надолужити прогалини з відсутністю працівників.

Нам треба буде приблизно 40 осіб. Але на відсутність кандидатів з України ми нині не нарікаємо. Ось буквально учора я ставив печатку на запрошеннях для трьох осіб.

- Ви кажете, що висилаєте польських працівників у західні країни – Францію, Німеччину, Португалію, Чехію...

- Зараз невеличка перерва, там проблеми з економікою. Але все одно, на сьогодні ми, наприклад, у Чехії маємо 100 наших робітників. Але був час, коли там від нас працювало і 600 осіб.

У Франції, Німеччині і в Чехії у нас є партнерські агенції, з якими ми підписали угоду.

Сайт "ІнтерКадри" можна переглянути двома мовами - польською і англійською. Очевидно, це якийсь тест для наших заробітчан )

- У тижневику "Wprost" ви хвалите українських працівників. Pідко почуєш такі компліменти на адресу українців-заробітчан у популярному виданні.

- Я не знаю, з чого це виникає. Ті, хто у нас працює, легко акліматизуються, з ними немає таких проблем, як я читав минулого року (працівники з України дружили з алкоголем), – у нас цього нема.

Наші люди працюють з більшим заангажуванням, ніж поляки. Вони, наприклад, роблять на касі у 5-10 разів менше помилок, ніж місцеві працівники. Причому, українські працівники часто, коли мають вільні дні, то все одно десь підробляють, – прибирають, доглядають дітей, чи ще щось роблять, – вони встигають все.

Взагалі українці працюють не лише у нас, їх багато також в інших крамницях чи гуртовнях, – вони інколи приїжджають самостійно і самі працевлаштовуються.

- Тобто, йдеться про нелегальну роботу?

- Ні, легальну. В таких гіпермаркетах як TESCO, REAL, AUCHAN чи CARREFOUR немає можливості працювати нелегально. Треба мати угоду, страхування, бо все перевіряється на вході – книжка здоров‘я, довідка з санепідемстанції, лікарські аналізи і так далі.

- Чи можна казати, що українці роблять у Польщі те, що поляки – на Заході?

- Я, коли навчався, то в Америці і в Англії також фарбував кімнати, відновлював будинки. Це була фізична робота, і я думаю, нічого в цьому поганого нема, – жодна робота людину не ганьбить.

У нас, наприклад, працює стоматолог з України. Я йому кажу – йдіть оформіть документи, зробіть нострифікацію диплома і працюйте лікарем, у Польщі таких фахівців не вистачає. Але він якось не поспішає.

Я скажу одне – українці працюють краще. Нашим людям не дуже хочеться сидіти на касах, переставляти товари і так далі, вони вважають, що можуть знайти кращу роботу.

- Якщо в Україні закінчиться криза, то знайти працівників Вам буде нелегко?

- Я пам‘ятаю, як у 2007-2008 роках, коли людям з України полегшили в‘їзд до Польщі, – був такий своєрідний бум. Усі тоді кричали – о, прийдуть, нарешті, зварювальники з України, це будуть добрі і дешеві робітники... Але так не сталося.

Приїжджає, наприклад, до Польщі працівник з України, знає мову, знає, що роботу отримати йому тут легко, бо закони у нас ліберальні. Він бачить, що добрий зварювальник заробляє 4-5 тисяч злотих, а йому пропонують тисячу-півтори тисячі... То він попрацює три тижні, потім прочитає в польській газеті, де потрібні працівники за його спеціальністю і знайде собі добре оплачувальну роботу.

Автор: Володимир Прядко

Послухати повний запис розмови з Марцінем Сморонєм можна тут (3,9 Mb)

Дізнатися більше про розцінки і умови роботи в Польщі можна в матеріалі "Газети по-українськи" з провокаційним заголовком "Заробітчанам у Польщі стали платити удвічі менше"

InterKadra - солідна польська фірма, лишень один раз вона втрапила (і то дотично) у скандал, коли підрядник чеської "Шкоди", для якого пан Сморонь найняв поляків, вимагав від них працювати понаднормово. Схоже, порядні і вмілі робітники з України цінуються в Польщі все більше - і ставлення до наших заробітчан у Польщі як до випивох і гультяїв потроху відходить у минуле.

заробітчани польща