Українці і росіяни готуються до Полтавської битви (розклад заходів)

Правда, підготовка з їхнього боку, на диво, обійшлася без традиційної в подібних випадках істерії. Може, через те, що мають справу не з Кримом, а з Центральною Україною? Хоча, найімовірніше, через участь у заходах шведської сторони.

Проте варто зазначити, що російське посольство посприяло реставрації могили російських вояків біля церкви Петра і Павла та Музею Полтавської битви. А екс-посол РФ Черномирдін декілька раз приїздив до Полтави, аби обговорити з нинішнім мером міста Матковським, як відзначати цю дату.

Втім, якщо на офіційному рівні панує майже олімпійський спокій, то поближче до реального життя не все так однозначно. Скажімо, МВС України вже оголосило, що побоюється провокацій.

УНІАН передало 8 червня слова начальника Головного управління МВС у Полтавській області Михайла Цимбалюка про те, що має оперативну інформацію про те, що „До нас приїдуть козаки з Києва і Кубані, які можуть влаштувати провокації. Деякі політичні сили запросили ультраугруповання. Ми сьогодні працюємо з лідерами деяких подібних організацій і намагаємося запобігти провокаціям під час святкування”.

Шабля Мазепи

Мерська позиція: ні вашим ні нашим

А вже 18 червня на своїй прес-конференції про можливі провокації говорив міський голова Полтави бютівець Андрій Матковський. Ось що можна прочитати на сайті міськради:

„Голова Полтавського обласного відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта», народний депутат Микола Кульчинський листовно заявив про бажання провести акції, присвячені 300-літтю воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи.

Міський голова нагадав: історики заперечують факт участі козацтва безпосередньо у Полтавській битві. Наміри «Просвіти» мерія розцінює як провокацію, вияв неповаги до полтавців, туристів і навіть до самої історії.

Майже в той самий час і тим же маршрутом хочуть пройти і представники Православного братства Олександра Невського. Але ці, навпаки, хочуть гучно святкувати ювілей перемоги. Всім, хто буде звертатися з подібними листами, щодо проведення заходів, які розпалюватимуть протистояння, мерія відповідатиме «ні».

Заява - публічне свідчення конфлікту між бютівцем Андрієм Матковським та націонал-демократичними силами. Жорсткі дискусії виникали вже й з приводу пам’ятника Івану Мазепі, котрий встановлять лише після ювілею, і з приводу сценарію урочистостей.

Голова облдержадміністрації Валерій Асадчев з УНП наполягає на виконанні сценарію, затвердженого урядовим оргкомітетом (слідів якого - принаймі в інтернеті - знайти не вдалося), а Андрій Матковський наполягає на сценарії міського оргкомітету, за його словами він більш урочистий

Цікава деталь - позиція міського голови на кшталт «ні вашим ні нашим» узгоджена з російською стороною під час спільних консультацій. Проте Андрій Матковський відкидає обвинувачення в „проросійськості”, а стверджує, що лише прагне примирення і того, щоб до Полтави приїхало побільше туристів.

Портрет Мазепи.

Опозиційні праві не приховують свого роздратування мером. „Мені здається, що Андрій Матковський – це сучасний Багговут”, - говорить депутат міськради, нашоукраїнець В’ячеслав Скрябін.

Нагадаємо, що фон Багговут був полтавським губернатором, котрий 1914 року написав знамениту доповідну записку про те, як краще здійснювати русифікацію України та боротися проти її потенційного сепаратизму.

Проросійські активісти готуються до агітації

Поруч з позірно поміркованою риторикою полтавської влади, деякі організації відверто налаштовані зробити ювілей полем політичної агітації „за слов’янську єдність”. Скажімо, такий собі сайт „Антиоранж” провадить активну підготовку активістів до участі в ювілеї на спеціальному розділі форуму, модерованому відомою проросійською інтернет-активісткою Ольгою Київською.

Там – ідеї локальних акцій, гасел для скандування, й інший креатив.

Ось зразки:

- Мазепе - презренье, иудам - забвенье!

- Врагов славянский единый народ - украинский и русский бил и побьёт!

- Мазепа - предатель, Бандера - подлец! Скажи это сыну каждый отец!

- Бандерам-бандитам - народное ФАК! Победы Великой поднимем мы флаг!

- Мазепам-иудам - позор и ганьба! Презренье народа - вот их судьба!

Сайт міжнародної громадської організації „Верное Казачество” пропонує свій план «урочистих заходів» на 27 червня. А, скажімо, одеське відділення ПСПУ так само через інтернет організувало кампанію: писати на 10-гривневих купюрах біля портрета Івана Мазепи слова „зрадник”, „Юда”.

Можна сміливо припустити, що 27 червня у Полтаві буде купа проросійських активістів і відповідних інформаційних приводів для ЗМІ.

А офіційна програма міськради якщо й не стане відвертою агітацією за „слов’янське братерство”, то принаймні буде максимально лояльною до російської сторони.

Українські заходи 27 червня

Натомість проукраїнські громадські організації не поспішають проводити свої акції у Полтаві.

Через те, що мерія відмовилася надати "Співоче поле" було фестиваль "Мазепа Фест" котрий планувався на 27 червня було розбито на дві частини.

Перша проходить у Полтаві 24 - 26 червня, друга запланована на 5-6 вересня. Причому на відміну від попередніх років більшість витрат на фестиваль покриває держава.

Цей пам'ятник Мазепі встановлять у Полтаві на день незалежності. Гроші на нього збирає вся Україна

Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ проведе свої поминальні вшанування 4 липня. Деякі активісти обговорюють не те, кому і як приїхати до Полтави, а, навпаки, як би на 27 червня кудись виїхати з міста яке „заполонять росіяни і малороси”.

Головний український захід – громадська панахида за полеглими в Полтавській битві козаками за волю України. Вона почнеться об 11 годині біля пам’ятника українським козакам у районі Сонячного парку.

Організатори: місцева «Просвіта” та Громадський рух „За Україну!”. Участь у панахиді має взяти духовенство УПЦ КП, кобзарі, представники національно-демократичних сил, українських козацьких організацій та влади. Потім планується провести ходу через центр міста, а після цього охочі зможуть з’їздити до села Жуки, де закладено музей козацької слави.

На панахиду організатори акції запрошують приїжджати патріотично налаштованих громадян з інших міст.

Також планується:

- на території музею-заповідника „Поле полтавської битви” відкриють Ротонду вшанування пам'яті її полеглих учасників;

- у музеї історії Полтавської битви відбудеться відкриття оновленої зали "Козацька держава до подій Великої Північної війни (1648-1700 рр.)";

- встановлено та освячено хрест на капличці Меморіального комплексу українського козацтва в с. Жуки Полтавського району.

Представники козацтва вирушать у великий автопробіг „Козацькими шляхами” територією Чернігівської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської областей та Молдови, аж до м. Бендери в Придністров’ї, де спочив великий гетьман.

В часи перебудови російські активісти не наважилися приїхати до Полтави

Про те, як українська громадськість вперше відзначила дату Полтавської битви розповідає народний депутат Микола Кульчинський,(група «За Україну!»), безпосередній учасник тих подій.

Вперше патріотичні сили відзначили Полтавської битви 1988 року.

У радянські часи по місту їздив відкритий автомобіль, на ньому стояв чоловік, одягнений у російський військовий стрій петрівської епохи, та запрошував у мегафон усіх на „празднование русской виктории”. Та ось у 1988 році ми вирішили зламати таку традицію.

На той момент ми вже заснували першу в Полтаві легальну українську організацію – клуб „Рідне слово”. І саме в ній почали готувати свої альтернативні заходи. Ми надрукували в Тернополі листівки, де роз’яснювали свою позицію, розуміння Полтавської битви не як радісної події, а як трагедії для України, та роздали ці листівки серед полтавчан.

Вони спричинили величезні дискусії, адже на багатьох людей тиснув кількасот літній культ Петра І. Цей культ часом доходив до смішного – багато хто й посьогодні вважає, що головна річка Полтави Ворскла має таку назву через те, що нею колись плив у човні Петро І, впустив зорову трубу та обізвав річку „вором скла”.

Потім я попросив „прорекламувати” нас Івана Драча – і він на київському з’їзді Руху запросив усіх до Полтави. Отже, до нас зібралося дуже багато активістів. Коли влада зрозуміла, що діється, вона дуже злякалася. Почались відверті провокації.

Напередодні ми зібралися з однодумцями в мене на квартирі, а вони оголосили, що це Кульчинський нібито готує теракт, хоче підірвати водонапірну вежу. Приїхали кілька автобусів міліції, всіх, хто виходив з моєї квартири, затримували.

В день акції міліція перекривала дороги, блокувала вокзали, людей арештовували, людей, які їхали з чимось схожим на держак до прапора - обшуковували, шукали українську символіку.

Їхали до нас і представники російських організацій. Вони планували провести реконструкцію битви. Їх прибуло людей сорок. Ми перестріли їх на вокзалі, зробили живий коридор та запропонували провести дискусію в Музеї Полтавської битви. Звичайно, ми не перешкоджали їм покласти рідної землі до пам’ятника загиблим російським воякам. Дискусія теж пройшла мирно. А от реконструкції битви так і не відбулося.

Зате ми провели панахиду біля пам’ятника Шевченку. Люди йшли до нього, ховаючи під одягом українські прапори. Багатьох знов арештовували й били, але панахида відбулася. Якимось дивом до нас зумів прорватися греко-католицький священик. Ми загородили його – й він одягнув церковне вбрання.

Тут же підбігли міліціонери, але не наважилися чіпати священика з хрестом. Після панахиди відбулася хода. Потім, правда, були депутатські запити з приводу свавілля міліції під час мирних громадських акцій, і нібито навіть когось покарали.

В 1990 році на живий ланцюг "Від ката до ката", котрий тягнувся через усе місто і був приурочений до річниці Полтавської битви, вийшли тисячі полтавці і сотні гостей

А вже 1990 року влада не чинила спротиву – приїхало просто море людей. Російські активісти злякалися і не приїздили. А ми тоді зробили живий ланцюг „від ката до ката”: від поля Полавської битви до урочища Триби, де при Сталіні проводилися масові розстріли.

Всі ці акції, а згодом і наш фестиваль „Мазепа-фест” зробили свою справу, і багато років не було серйозних спроб відсвяткувати річницю битви в імперському стилі. Аж ось тепер новий міський голова Андрій Матковський знову почав насаджувати „свято російської вікторії”.

полтавщина історія полтавська битва краєзнавство мазепа