Який корвет нам потрібен?

Що за звір морський?

Корвет – це військовий корабель, більший за катер, але менший за фрегат, головними завданнями якого вважається виконання завдань у ближній морській зоні держави.

Корвет повинен мати змогу відбити атаку як надводних, так і підводних суден, а також містити на борту комплекс протиповітряної оборони. Такі «човни» можуть використовуватися i для підтримки морського десанту при виконанні ним операцій, і для патрулювання територіальних вод країни.

Подібний проект виконано в Росії. Там корвети мають базову назву «Стерегущий».

В українського флоту вже є два корвети – "Луцьк" і "Тернопіль", проте зведені вони ще за старими, радянськими зразками, і з огляду на шалений темп оновлення озброєнь в світі вже не відповідають сучасним завданням оборонки.

Спочатку, в 2005-6 роках українському корветові - точніше, його розробникам - якраз і ставили завдання, що вписувалися в описані вище параметри. Проте вже сьогодні йдеться про значно збільшені показники, бо українському командуванню кортить також використовувати корвети в «океанських» операціях в рамках виконання міжнародних місій.

І це при тому, що 10 корветів навіть на 3 тис. кілометрів морського кордону України замало (1 на 300 км, з урахуванням того, що 3-4 кораблі весь час будуть на базах).

До підняття шуму довкола конкурсу у Міноборони через конфлікт учасників (див. далі) в Україні проект корвета розглядали як можливість «підняти» вітчизняне суднобудування і забезпечити оборону від можливих нападів з боку Росії у Чорному морі.

Ідея відправляти його в дальні плавання виникла протягом останнього року. Не в останню чергу і завдяки тому, що - за визнанням самих військових - чіткого визначення, яким має бути корвет і які завдання на нього покладає держава, в законодавстві немає.

Відтак є ризик, що проект корвета матиме долю флагмана ВМФ України – крейсера «Україна», який задумували для великих військових операцій (яких з огляду на нинішню геополітичну позицію Києва найближчими роками не намічається в найближчі роки).

Такі операції провадяться зазвичай кількома кораблями, а «братів» «Україні» будувати ніхто й не збирався. Відтак поки судно стоїть недобудоване на верфях заводу ім. 61 комунара в Миколаєві.

Таблиця 1. Як змінилися деякі вимоги до українського корвета з роками:

У листопаді 2009 року казенне підприємство «Дослідницько-проектний центр кораблебудування» (КП «ДПЦКБ») здало в Міноборони попередню розробку проекту корвета.

Як відбуватиметься будівництво?

На цьому слід особливо наголосити: розробка - як стверджують і військові, і конструктори - дозволяє, так би мовити, підлаштовувати фінальний варіант до поточних потреб.

Ризики, які тут закладені, особливо не потребують роз’яснення: на виході можемо отримати зовсім не той корабель, на який чекали. А це, на хвилинку, не самокат дитячий, і навіть не вантажівка. Це військовий корабель, який – не дай Боже – колись може мати вирішальний вплив на обороноздатність країни.

Із невизначеності кінцевого результату випливає і невизначеність кінцевої вартості «човника». Фіксована ціна будівництва одного корвета визначатиметься через місяць після здачі першого корабля, - кажуть в оборонному відомстві. Відтак заявлені 250 млн. євро можуть зрости в процесі (згадаймо НСК «Олімпійський»!) до астрономічних сум.

А що на 2010 рік на корвет планують виділити не більше 200 млн. грн. (близько 7% потрібної суми), і ще остаточно не розрахувалися із проектувальниками, то взагалі не зрозуміло, як іще 3 кораблі звести до 2017 року, коли тільки на підготовчі роботи потрібно 10-20% загальних видатків.

Всього ж корветів до 2026 р. має бути десять, але замовлення, яке виграв Чорноморський суднобудівний завод (ЧСЗ), стосується лише перших чотирьох суден.

До речі, у багатьох експертів виникають дуже великі сумніви, що за роки, коли після головного корабля будуватимуться наступні, мало що зміниться в оборонних технологіях. Навпаки, є великий ризик, що через п’ять-сім років після спуску на воду наші корвети доведеться списувати на лом через невідповідність поточним задачам.

Крім того, «паралельне» зведення кількох корветів могло б значно здешевити процес. Щонайменше інфляція не збільшуватиме вартості кожного наступного корвета.

Хто хотів державних грошей?

Та це вже питання швидше державного фінансування.

Вочевидь, саме через те, що в Міноборони реально оцінили перспективи великих вливань у проекти, які не принесуть миттєвої користі (коли бюджетних коштів ледь вистачає на їжу і світло), і обрали саме послідовний спосіб корабельного «довгобудівництва».

Виглядає, що саме готовність оплачувати проект власним коштом при перебоях із державним фінансуванням протягом шести місяців, вочевидь, і стало головною – з небагатьох – перевагою Чорноморського суднобудівного заводу. (див. табл. 2).

Таблиця 2. Хто збирався будувати корвети:

Теоретично, за базовими параметрами, ЧЗС може виготовити корабель такого типу. Якщо брати за базу сучасний корвет «Стерегущий» російської розробки із приблизно тими ж технічними характеристиками, що їх закладають в проект українського судна, то його довжина, ширина і вага, в принципі, посильні для верфей ЧСЗ.

За словами представника заводу "Океан" (не брав участі в тендері, хоча був запрошений) Геннадія Манжоса, більшість ключових фахівців з миколаївських заводів, в тому числі і «куратори» військового напрямку, працюють на "Океані", а не на ЧСЗ. Відтак одна з перших проблем, із якими стикнеться виконавець державного замовлення, буде кадровий голод.

Втім, не виключено, що сам ЧСЗ займатися безпосереднім виробництвом не стане, а виступить у ролі такого собі розподільника державних коштів серед субпідрядників. У компанії вже заявили, що мають намір підписати щонайменше 30 таких контрактів із вітчизняними заводами і ще стільки ж – з іноземними.

За словами військових, за кордоном треба буде купити артилерію, торпедне і ракетне озброєння.

До речі, від російських озброєнь принципово відмовилися ще 2005-го. А от корабельні двигуни, системи енергетики і життєзабезпечення, радіолокаційні і гідроакустичні станції закуповуватимуть в українських виробників.

Проте чи обмежиться аутсорсинг лише обладнанням, невідомо.

Думку представників ЧСЗ читайте тут

армія миколаївщина флот