Статті

Енергетика на боргах: чому українцям доведеться платити ринкову ціну за газ, тепло й світло

Звичайна родина в Республіці Молдова цієї зими платитиме за кубометр газу близько 66 грн (26,24 молдовського лея). Це реальна ціна. Звичайна родина в Україні платить увосьмеро менше — 7,96 грн. Це штучно встановлена ціна. Розрив між реальною ціною і встановленою в Україні покривають наші державні компанії, накопичуючи борги. Ці борги лягають на державний бюджет, тобто на всіх українців. Наступного року тарифи на газ, тепло та електрику, найімовірніше, піднімуть. Та реформа має полягати не в зміні ціни, а в переході до ринкового ціноутворення й незалежного регулювання. Розповідаємо, як це працює в Європі й навіть у Молдові.

Повітряні лінії високовольтної електричної підстанції

На початку листопада Європейська комісія (уряд Євросоюзу) оприлюднила щорічний звіт про розширення ЄС. Молдові радять тримати темп реформ, щоб завершити переговори про вступ на початку 2028 року. Україні — пришвидшитися, щоб устигнути бодай до кінця 2028-го. Хоча раніше Молдову називали «причепом» України. Тепер її локомотив іде попереду й окремо від нас. Що ж відбувається?

Рівняння на Молдову

Формально дві країни в рівних умовах. Кожна відкрила чотири переговірні кластери щодо вступу до Євросоюзу. Але Молдова майже виконала проміжні критерії з верховенства права, після яких можна завершувати переговірні розділи, а Україна — ні. Єврокомісія пише прямо: корупція лишається українською проблемою в енергетиці, обороні та будівництві.

Зауважимо, першою в корупційному списку стоїть енергетика.

Того самого дня Національне антикорупційне бюро України завершило розслідування в справі «Мідас». За версією слідства, з контрактів Енергоатома та підприємств Міністерства енергетики посадовці брали 10–15% відкату. Серед підозрюваних колишній міністр енергетики Герман Галущенко.

Завжди знайдуться ті, хто на цьому заробить

Ціни на енергію, корупція, а отже, і наш шлях до Євросоюзу взаємопов’язані. Коли держава роками тримає тарифи нижчі від ринкових, різницю покривають державні компанії й великими грошима керують у ручному режимі, завжди знайдуться ті, хто на цьому заробить.

Молдова корупційний вузол розв’язала. Окрім газу за ринковою ціною кіловат-година електроенергії там коштує 9–10 грн, у нас — 4,32 грн. Молдовська державна компанія Energocom закупила газ на зиму на 40% дорожче, ніж торік, і регулятор одразу заклав це в ціну для споживачів.

У Кишинева не було альтернативи реформам. Країна не має ні власного газовидобутку, ні атомних станцій, ні партнерів, які платять за спожите. У нас все це є. Але Україні цей вузол ще доведеться розв’язати.

Молдова запустила лінію електропередачі між містами Вулканешти й Кишинів, що усуває залежність від постачання електроенергії з контрольованого Росією сепаратистського анклаву в Придністров’ї. За словами президентки Маї Санду (на фото четверта ліворуч), невдовзі вони матимуть ще дві лінії електропередачі, що з’єднають Молдову з Румунією

Молдова запустила лінію електропередачі між містами Вулканешти й Кишинів, що усуває енергетичну залежність країни від проросійського анклаву в Придністров’ї

«Енергетичний заповідник»

Механізм утримання в Україні низьких цін на газ та електрику бюрократично називають «покладанням спеціальних обов’язків». Держава зобов’язує Енергоатом і Нафтогаз продавати населенню енергію дешевше, ніж на ринку. Не дивно, що нині група «Нафтогаз» заборгувала своїм акціонерам і позичальникам 222 млрд грн. Після наступної зими сума зросте.

Якою ж є ринкова ціна? У жовтні середня біржова ціна електроенергії становила 4,91 грн за кіловат-годину без податку на додану вартість і доставки. Після ударів по електростанціях та початку холодів вона злетіла в перших числах листопада до понад 9 грн.

З газом схожа історія. На біржі в жовтні кубометр коштував 22–26 грн. А населенню й тепловикам його продають по 7,96 грн і 7,42 грн. При цьому тепловики також у боргах: газ вони отримують дешево, але й тепло мусять продавати задарма.

Дотації отримують і пенсіонери в хрущовках, і власники маєтків

Чому тотальні дотації на світло, газ і тепло — зло?

По-перше, їх отримують усі без розбору: і пенсіонери в хрущовках, і власники маєтків із басейнами. По-друге, енергетичні компанії не мають заробітку, не платять належних податків, не отримують грошей на модернізацію. По-третє, на енергоринку накопичуються борги, і закривати їх зрештою доведеться з кишені платників податків.

Найприкріше, що альтернатива «халявній зрівнялівці» є: адресна допомога тим, хто її справді потребує, і ринкова ціна для решти. Механізм відомий — субсидії. Але вони розраховані на нинішні штучно занижені ціни, тож за ринкових цін систему доведеться розширити. Гроші знайдуться. Державні енергокомпанії, які зараз продають населенню енергію собі на збиток, матимуть прибутки. Частина з них через податки й дивіденди піде в бюджет — на тих, хто без допомоги не впорається.

Перетікання цін

Україна під’єднана до європейської електричної енергомережі. Наступний крок — об’єднати ринки. Це одна з умов нашого вступу до Євросоюзу. Тоді електроенергія тектиме туди, де її куплять дорожче, ціни вирівнюватимуться, як вода в сполучених посудинах.

Такий поворот євроінтеграції українцям навряд чи сподобається. Ціни в нас зростуть, хоч і не сягнуть рівня Молдови чи Польщі.

Підвищення тарифів — питання часу. Міжнародний валютний фонд (МВФ) уже порахував два сценарії. Жорсткий: 9,7 грн за кіловат-годину і 22 грн за кубометр газу (без доставки). М’який: 6 грн і 17,2 грн.

Київ пообіцяв МВФ і Євросоюзу перейти на ринкові ціни

Уряд традиційно повторює, що тарифи на зиму не підніматиме. Але дорожню карту переходу до ринкових цін Київ уже пообіцяв МВФ і Євросоюзу. Зазвичай це відбувається наприкінці весни — на початку літа, коли рівень споживання енергоресурсів низький.

На мій погляд, Кабмін обере м’який сценарій зростання з травня 2027-го, принаймні для газу. Але глибинні проблеми енергоринку це не вирішить. Урядовці перекладуть їх вирішення на тих, хто керуватиме країною після них.

Стимул економити та виробляти

Слабкість ринкових механізмів та ціноутворення на вже наявних енергоринках має дві вади. Перша — вона дезорієнтує виробників енергії. Ринок має показувати виробникам електрики, де й коли потрібна генерація, і платити там більше. Із цим Україна досі погано дає раду.

Візьмімо умовну невелику газову станцію. Вона виробляє електроенергію, спалюючи газ, який купує за ринковою ціною. Найкраще її роль видно на балансуючому сегменті ринку, який працює в режимі реального часу. Саме тут Укренерго в останню мить купує електроенергію, коли споживачам із різних причин її бракує. Теоретично за таку послугу платять найдорожче. Але в Україні цей сегмент ринку загруз у боргах.

Укренерго не має коштів, щоб розрахуватися з виробниками електрики

Державні підприємства, які не можна відключити від електропостачання, і далі споживають електроенергію, але не платять за неї. Значна частина їхнього споживання зрештою покривається закупівлями на балансуючому ринку. У результаті Укренерго не має коштів на те, щоб розрахуватися з виробниками.

Для невеликої газової станції це означає парадоксальну ситуацію: вона спалює дорогий газ, часом рятує енергосистему, а тоді може чекати на оплату за вироблену електроенергію до 14 місяців. Тим часом кредити, потреба купувати новий газ і платити зарплати працівникам нікуди не зникають.

Тобто що частіше станція допомагає балансувати енергосистему, то більшими стають її фінансові проблеми. Тому малі газові станції або уникають балансуючого ринку, хоча теоретично саме там могли б добре заробляти, або взагалі не будуються: банки не хочуть кредитувати бізнес, який не може вчасно отримувати гроші за свою роботу.

Основні сегменти оптового ринку

Ринок двосторонніх договорів (РДД). Тут виробники й покупці укладають прямі контракти на купівлю-продаж електроенергії строком від кількох днів до кількох років. Ціна та обсяги фіксуються заздалегідь.
Ринок «на добу наперед» (РДН). Торги відбуваються за один день до фактичного постачання електроенергії. Учасники подають заявки на кожну годину наступної доби, а оператор ринку визначає рівноважну ціну.
Внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж відбувається безпосередньо в день постачання, але не пізніше ніж за одну годину до фактичного відпуску енергії. Цей сегмент дає змогу учасникам скоригувати свої обсяги, якщо їхні прогнози змінилися протягом дня.
Балансуючий ринок (БР). Працює в режимі реального часу. Тут оператор системи передачі (НЕК «Укренерго») купує або продає електроенергію для миттєвого вирівнювання виробництва та споживання в енергосистемі.
Ринок допоміжних послуг (РДП). НЕК «Укренерго» закуповує у виробників та власників систем накопичення енергії послуги з підтримки частоти та напруги в мережі (резерви потужності).

Друга вада — у нинішніх умовах людям немає сенсу економити. Найкраще це помітно не так по світлу, як по теплопостачанню. Навіщо утеплювати свій будинок, якщо тепло дешеве?

«Питання в мотивації, — пояснює голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин. — За опалення квартири домогосподарство платить на місяць 1500–2000 гривень. Це лише третина реальної вартості. Якщо помешкання утеплити, економія становитиме 300 гривень на місяць. Чи варто цим займатися? Люди починають думати про утеплення, коли рахунок за тепло сягає 3000 гривень і вище».

Реальні ціни не означають, що ринок «сам порішає»

Реальні ціни не означають, що вільний ринок «сам порішає». Навпаки, державні інституції мусять встановити чесні правила й пильнувати за ринком. Наприклад, якщо хтось, дізнавшись, що завтра великий енергоблок стане на ремонт, а отже, ціна на електрику зросте, скуповує її задешево, щоб завтра перепродати дорожче, то за таке треба карати. Бо електроенергію продають за контрактами на тижні й місяці вперед, на біржі — за добу до постачання. А вже в день постачання її можна перепродати на внутрішньодобовому ринку, де ціна реагує на кожну аварію чи зупинку. Хто знає про дефіцит раніше за інших, купує дешево сьогодні й продає дорого завтра. Інсайдерська інформація тут головний актив.

Чому регулятор важливий

Розбиратися з маніпуляціями має державний регулятор — Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Тому Єврокомісія та МВФ буквально зациклені на незалежності українського регулятора від політиків. Його завдання — пильнувати правила ринку, а не виконувати забаганки уряду та Офісу президента.

Гравці на цьому ринку — своєрідна публіка. Трейдери здебільшого мають технічну чи юридичну освіту, не обділені нестандартним способом мислення. Вони знають теперішню модель ринку від її запуску в 2019 році й росли разом із нею. Тому розуміються на ринку краще за будь-кого в країні.

Наглядова рада Укренерго, листопад 2018 року. Тоді її склад уперше сформували з представників держави та незалежних членів, яких відібрали на конкурсі

Ці люди далекі від кіношних образів торгівців чи бандитів 1990-х. Але це не означає, що зловживань тут не може бути. Вони бувають великими й дуже витонченими. Енергоринок складний, тож і корупція тут «інтелектуальна». Довести її важко, а часом узагалі неможливо. Тому стерегти такий ринок має регулятор із людей того самого рівня. І, що дуже важливо, незалежний від політичної влади.

Згідно з програмою МВФ закон про незалежність регулятора мали ухвалити до кінця жовтня 2026 року. Головне в ньому — хто відбиратиме його членів. МВФ хоче, щоб це робила конкурсна комісія з шести осіб, трьох із яких мають подавати міжнародні партнери. Тобто влада в Україні не зможе безроздільно контролювати регулятора. Термін сплив, а Верховна Рада ухвалила законопроєкт лише в першому читанні.

Енергетика як концентрована політика

Підвищення тарифів обвалить рейтинг будь-якої влади. Це удар і по Володимирові Зеленському, і по його парті. Українцям буде легше змиритися з ринковими тарифами, якщо вони розумітимуть, що влада встановлює їх не під себе. Одна справа — платити за здорову енергетику, інша — за відкати, які ми бачимо в операції «Мідас». Та й узагалі корупція підриває віру в державу. І коли випливає новий «Карфаген» чи щось подібне, то це автоматично посилює переконання людей, що весь прибуток від підвищення цін піде якомусь чиновникові прямо в кишеню.

Президент повинен максимально уважно призначати людей на посади

Щоб непопулярні реформи проходили відносно гладко, президент повинен максимально уважно призначати людей на посади (а він призначає і в Кабміні, бо має більшість у Раді), відбирати тих, хто має моральний стрижень не вплутуватися в корупційні історії.

Перехід до ринкових цін неминучий. І що раніше, то легше буде країні й людям. У 1990-х Україна вже мала «дармовий» російський газ. Розрахувалася за нього стратегічними бомбардувальниками й крилатими ракетами, які тепер падають на наші голови.

Сьогоднішні борги — це завтрашні податки

Шлях домогосподарств до ринкових цін на тепло, газ та світло непростий, як і вирішення проблем боржників на балансуючому ринку. Найімовірніше, ми остаточно подолаємо його тільки після закінчення бойових дій. Та подальше відкладання коштуватиме ще дорожче. Консервативні економісти недарма застерігають: сьогоднішні борги — це завтрашні податки. Або, як жартують працівники супермаркетів, наприкінці на вас завжди чекає каса!

газ електроенергія енергетика енергоринок опалення тарифи