Статті

Енергетика на боргах: чому українцям доведеться платити ринкову ціну за газ, тепло й світло

Пересічна родина в Республіці Молдова цієї зими платитиме за кубометр газу близько 66 грн (26,24 молдавського лея). Це реальна ціна. Пересічна родина в Україні платить увосьмеро менше — 7,96 грн. Це штучно встановлена ціна. Ціновий розрив між реальним та встановленим в Україні покривають наші державні компанії, накопичуючи борги. Ці борги лягають на державний бюджет, тобто всіх українців. Наступного року тарифи на газ, тепло та електрику, найімовірніше, піднімуть. Та реформа має полягати не в зміні цін, а в переході до ринкового ціноутворення й незалежного регулювання. Розповідаємо, як це працює в Європі й навіть у Молдові.

Повітряні лінії високовольтної електричної підстанції

На початку листопада Європейська комісія (уряд Євросоюзу) оприлюднила щорічний звіт про розширення ЄС. Молдові радять тримати темп реформ, щоб завершити переговори про вступ на початку 2028 року. Україні — прискоритися, щоб устигнути бодай до кінця 2028-го. Хоча раніше Молдову називали «причепом» України. Тепер її локомотив іде попереду й окремо від нас. Що ж відбувається?

Рівняння на Молдову

Формально дві країни в рівних умовах. Кожна відкрила чотири переговорні кластери щодо вступу в Євросоюз. Але Молдова майже виконала проміжні критерії з верховенства права, після яких можна завершувати переговорні розділи, а Україна — ні. Єврокомісія пише прямо: корупція лишається українською проблемою в енергетиці, обороні та будівництві.

Зауважимо, першою в корупційному списку стоїть енергетика.

Того ж дня Національне антикорупційне бюро України завершило розслідування у справі «Мідас». За версією слідства, з контрактів «Енергоатома» та підприємств Міністерства енергетики посадовці брали 10–15% «відкату». Серед підозрюваних — колишній міністр енергетики Герман Галущенко.

Завжди знайдуться ті, хто на цьому заробить

Ціни на енергію, корупція, а отже й наш шлях до Євросоюзу, пов'язані. Коли держава роками тримає тарифи нижче ринкових, різницю покривають державні компанії й великими грошима керують у ручному режимі — завжди знайдуться ті, хто на цьому заробить.

Молдова корупційний вузол розв'язала. Окрім газу за ринковою ціною, кіловат-година електроенергії в Молдові коштує 9–10 грн, в Україні — 4,32 грн. Молдовська державна компанія Energocom закупила газ на зиму на 40% дорожче, ніж торік, і регулятор одразу заклав це в ціну для споживачів.

У Кишеніва не було альтернативи реформам. Країна не має ні власного газовидобутку, ні атомних станцій, ні партнерів, які платять за спожите. В України все це є. Але Україні цей вузол ще доведеться розв'язати.

Молдова запустила лінію електропередач між містами Вулканешти й Кишинів. Таким чином країна усунула залежність від постачання електроенергії з контрольованого Росією сепаратистського анклаву в Придністров’ї. За словами президентки Маї Санду (на фото четверта ліворуч), країна невдовзі матиме ще дві лінії електропередач, що з’єднають Молдову з Румунією

Молдова запустила лінію електропередач між містами Вулканешти й Кишинів, що усуває енергетичну залежність країни від проросійського анклаву в Придністров’ї

«Енергетичний заповідник»

Механізм утримання в Україні низькі ціни на газ і електрику бюрократично називають «покладанням спеціальних обов'язків». Держава зобов'язує «Енергоатом» і «Нафтогаз» продавати населенню енергію дешевше, ніж на ринку. Не дивно, що нині група «Нафтогаз» боргує своїм позичальникам й акціонерам 222 млрд грн. Після наступної зими сума зросте.

Якою ж є ринкова ціна? У жовтні середня біржова ціна електроенергії становила 4,91 грн за кіловат-годину без податку на додану вартість і доставки. Після ударів по електростанціях та початку холодів вона злетіла до понад 9 грн на початку листопада.

Із газом історія подібна. На біржі в жовтні кубометр коштував 22–26 грн. А населенню й тепловикам його продають по 7,96 і 7,42 грн. При цьому тепловики теж у боргах: газ вони отримують дешево, але й тепло мусять продавати задарма.

Дотації отримують і пенсіонери в хрущовках, і власники маєтків

Чому тотальні дотації на світло, газ і тепло — зло?

По-перше, їх отримують усі без розбору, і пенсіонери в хрущовках, і власники маєтків із басейнами.

По-друге, енергетичні компанії не мають заробітку, не платять належних податків, не отримують грошей на модернізацію.

По-третє, на енергоринку накопичуються борги, і закривати їх зрештою доведеться з кишені платників податків.

Найприкріше, що альтернатива «халявній зрівнялівці» існує: адресна допомога тим, хто справді потребує, і ринкова ціна для решти. Механізм відомий — субсидії. Але їх розраховано на нинішні, штучно низькі ціни, тож за ринкових цін систему доведеться розширити. Гроші знайдуться. Державні енергокомпанії, які зараз продають населенню енергію собі у збиток, матимуть прибутки. Частина з них через податки й дивіденди піде до бюджету — на тих, хто без допомоги не впорається.

Перетікання цін

Україна під'єднана до європейської електричної енергомережі. Наступний крок — об'єднати ринки. Це одна з умов нашого вступу до Євросоюзу. Тоді електроенергія тектиме туди, де її куплять дорожче, ціни вирівнюватимуться, як вода в сполучених посудинах.

Такий поворот євроінтеграції українцям навряд сподобається. Ціни у нас зростуть, хоч і не сягнуть рівня Молдови чи Польщі.

Підвищення тарифів питання часу. Міжнародний валютний фонд уже порахував два сценарії. Жорсткий: 9,7 грн за кіловат-годину і 22 грн за кубометр газу (без доставки). М'який: 6 грн і 17,2 грн.

Київ пообіцяв МВФ і Євросоюзу перейти на ринкові ціни

Уряд традиційно повторює, що тарифи на зиму піднімати не буде. Але дорожню карту переходу до ринкових цін Київ уже пообіцяв Міжнародному валютному фонду (МВФ) і Євросоюзу. Зазвичай це відбувається наприкінці весни–початку літа, коли рівень споживання енергоресурсів низький.

На мій погляд, Кабінет міністрів обере м'який сценарій зростання з травня 2027-го, принаймні для газу. Але глибинних проблем енергоринку це не розв'яже, урядовці перекладуть їх вирішення на тих, хто керуватиме країною після них.

Стимул економити та виробляти

Слабкість ринкових механізмів та ціноутворення на вже існуючих енергоринках має дві довгограючі вади. Перша — вона дезорієнтує виробників енергії. Ринок має показувати виробникам електрики, де й коли потрібна генерація, і платити там більше. З цим Україна досі погано дає раду.

Візьмімо умовну невелику газову станцію. Вона виробляє електроенергію, спалюючи газ, який купує за ринковою ціною. Найкраще її роль видно на балансуючому сегменті ринку електроенергії, який працює в режимі реального часу. Саме тут «Укренерго» в останню мить купує електроенергію, коли споживачам із різних причин її бракує. Теоретично за таку послугу платять найдорожче. Але в Україні цей сегмент ринку загруз у боргах.

«Укренерго» не має коштів, щоб розрахуватися з виробниками електрики

Державні підприємства, які не можна відключити від електропостачання, продовжують споживати електроенергію, але не платять за неї. Значна частина їхнього споживання зрештою покривається закупівлями на балансуючому ринку. У результаті «Укренерго» не має коштів, щоб розрахуватися з виробниками.

Для невеликої газової станції це означає парадоксальну ситуацію: вона спалює дорогий газ, часом рятує енергосистему, але потім може чекати на оплату за вироблену електроенергію до 14 місяців. А кредити, потреба купувати новий газ і платити зарплати працівникам нікуди не зникають.

Виходить, що частіше станція допомагає балансувати енергосистему, то більшими стають її фінансові проблеми. Тому малі газові станції або уникають балансуючого ринку, хоча теоретично саме там могли б добре заробляти, або взагалі не будуються: банки не хочуть кредитувати бізнес, який не може вчасно отримувати гроші за свою роботу.

Основні сегменти оптового ринку

Ринок двосторонніх договорів (РДД): Тут виробники та покупці укладають прямі контракти на купівлю-продаж електроенергії на термінвід кількох днів до кількох років. Ціна та обсяги фіксуються заздалегідь.
Ринок «на добу наперед» (РДН): Торги відбуваються за один день до фактичного постачання електроенергії. Учасники подають заявки на кожну годину наступної доби, а Оператор ринку визначає рівноважну ціну.
Внутрішньодобовий ринок (ВДР): Купівля-продаж відбувається безпосередньо в день постачання, але не пізніше ніж за 1 годину до фактичного відпуску енергії. Цей сегмент дозволяє учасникам скоригувати свої обсяги, якщо їхні прогнози змінилися протягом дня.
Балансуючий ринок (БР): Працює в режимі реального часу. Тут Оператор системи передачі (НЕК «Укренерго») купує або продає електроенергію для миттєвого вирівнювання виробництва та споживання в енергосистемі.
Ринок допоміжних послуг (РДП): На цьому ринку НЕК «Укренерго» закуповує у виробників та власників систем накопичення енергії послуги з підтримки частоти та напруги в мережі (резерви потужності).

Друга вада — в ниншніх умовах людям немає сенсу економити. Найкраще це помітно не так по світлу, як в теплопостачанні. Навіщо утеплювати свій будинок, якщо тепло дешеве?

«Питання в мотивації, — пояснює голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин. — За опалення квартири домогосподарство платить на місяць 1500–2000 гривень. Це лише третина реальної вартості. Якщо зробити утеплення помешкання, економія складе 300 гривень на місяць. Чи варто займатися цим? Люди починають думати про утеплення, коли рахунок за тепло сягне 3000 гривень і вище».

Реальні ціни не означають, що ринок «сам порішає»

Реальні ціни не означають, що вільний ринок «сам порішає». Навпаки, державні інституції мусять встановити чесні правила і стежити за ринком пильно, а часом жорстоко. Наприклад, якщо хтось таємно дізнався, що завтра великий енергоблок стане на ремонт, а отже ціна електрики зросте й скуповує її задешево, щоби завтра перепродати дорожче — за таке треба карати. Бо електроенергію продають за контрактами на тижні й місяці вперед, на біржі — за добу до постачання. А вже в день постачання її можна перепродати на внутрішньодобовому ринку, де ціна реагує на кожну аварію чи зупинку. Хто знає про дефіцит раніше за інших, купує дешево сьогодні й продає дорого завтра. Інсайдерська інформація тут головний актив.

Чому регулятор важливий

Розбиратися з маніпуляціями має державний регулятор — Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Тому Єврокомісія та МВФ буквально «зациклені» на незалежності українського регулятора від політиків. Його задача стерегти правила ринку, а не виконувати забаганки уряду та Офісу президента.

Гравці на цьому ринку — своєрідна публіка. Рейдери здебільшого мають технічну чи юридичну освіту, не обділені нестандартним способом мислення. Вони знають теперішню модель ринку від її запуску в 2019 році й росли разом із нею. Відтак розуміються на ринку краще за будь-кого в країні.

Наглядова рада Укренерго, листопад 2018 року. Тоді її склад уперше сформували з представників держави та незалежних членів, яких відібрали на конкурсі

Це люди далекі від кіношних образів торгівців чи бандитів 1990-х. Але це не означає, що зловживань тут не може бути. Вони бувають великими — і дуже витонченими. Енергоринок складний, тож і корупція тут «інтелектуальна». Довести її важко, а часом і взагалі неможливо. Тому стерегти такий ринок має регулятор із людей того ж рівня. І дуже важливо — незалежний від політичної влади.

За програмою з Міжнародним валютним фондом закон про незалежність регулятора мали ухвалити до кінця жовтня 2026 року. Головне в ньому — хто відбиратиме членів регулятора. Фонд хоче, щоб це робила конкурсна комісія з шести осіб, трьох із яких подавали міжнародні партнери. Тобто влада в Україні не зможе безроздільно контролювати регулятора. Строк минув, а Рада ухвалила законопроєкт лише в першому читанні.

Енергетика як концентрована політика

Підвищення тарифів обвалить рейтинг будь-якої влади. Це удар і по Володимиру Зеленському, і його парті. Українцям буде легше змиритися з ринковими тарифами, якщо вони бачитимуть, що влада встановлює їх не під себе. Одна справа — платити за здорову енергетику, інша — за відкати, які ми бачимо у справі «Мідас». Та й взагалі корупція підриває віру в державу і коли випливає новий «Карфаген» чи ще щось подібне, то це автоматично посилює переконання людей, що весь прибуток від підвищення цін піде якомусь чиновнику прямо в кишеню.

Президент має максимально уважно призначати людей на посади

Тому, щоб непопулярні реформи проходили відносно гладко, Президент має максимально уважно призначати людей на посади (а він призначає і в Кабміні, бо має більшість у Раді), відбирати тих хто має моральний стрижень не вплутуватися в корупційні історії.

Перехід до ринкових цін неминучий. І що раніше, то легше буде країні й людям. У 1990-х Україна вже мала «дармовий» російський газ. Розрахувалася за нього стратегічними бомбардувальниками і крилатими ракетами, які тепер падають на наші голови.

Сьогоднішні борги — це завтрашні податки

Шлях домогосподарств до ринкових цін на тепло, газ та світло важкий, як і непростим є вирішення проблем боржників на балансуючому ринку. Найімовірніше, ми остаточно подолаємо його тільки після завершення бойових дій. Та подальше відкладання коштуватиме ще дорожче. Консервативні економісти недарма застерігають: сьогоднішні борги — це завтрашні податки. Або, як простіше жартують працівники супермаркетів, наприкінці вас завжди чекає одне — каса!

газ електроенергія енергетика енергоринок опалення тарифи