Статті

Скорочення квот на бронювання може запустити ланцюгову втрату працівників в оборонці та енергетиці. Як зробити правильно

Не секрет, що Україна переживає гостру кризу з мобілізацією: ЗСУ потребують поповнення, але людей для війська бракує. Як один із можливих способів вирішення проблеми уряд розглядає зміну правил бронювання працівників від мобілізації. Зокрема, для оборонних та енергетичних підприємств частку заброньованих можуть зменшити зі 100% до 85%, а для підприємств тепло- і водопостачання, вивезення сміття — із 75% до 60%. Це може покласти і оборонку, і енергетику. Пояснюємо, як зробити розумніше.

Чому це дуже небезпечна ідея?

Ці підприємства так само, як і ЗСУ, стикаються з дефіцитом людей. Причини схожі: небезпечні умови праці.

Пріоритетність енергетичних та оборонних цілей для ворога, постійні повітряні тривоги, обстріли, неможливість змінити локацію призводять до того, що працювати на таких підприємствах іноді небезпечніше, ніж служити в тилу. Зарплати хоч і вищі за тилові армійські, але все одно не надто високі. Тому й важко знайти працівників.

Бронювання в таких умовах стає єдиним дієвим способом заманити на роботу фахівця. І тільки завдяки цьому підприємства оборонки та енергетичного сектору повноцінно працюють.

Скасування 100% квоти для бронювання призведе до того, що підприємства будуть вимушені розбронювати певний відсоток працівників. Неважко передбачити, що розброньований працівник просто звільниться.

Розброньований працівник звільниться і запустить ланцюг звільнень

Тут потрібно пояснити. Якщо квота бронювання становитиме 85%, то на кожні 17 заброньованих працівників має припадати щонайменше 3 незаброньованих. Здається, не так і багато, але запускається ланцюг звільнень.

Коли розброньований працівник звільняється, підприємству знову треба когось розбронювати, щоб зберігати пропорцію. І так до фіналу, коли залишиться один заброньований працівник, а оскільки іншого незаброньованого не буде, то й він втратить право на бронь. За ланцюговою реакцією з’являється ризик втрати всіх військовозобов’язаних працівників.

Чи можливо замінити їх на жінок, ветеранів або тих, хто має відстрочку? Частково так, але ця частка буде мізерна.

По-перше, на таких підприємствах потрібен здебільшого кваліфікований персонал, а навчити людину без досвіду швидко не вийде.

По-друге, не всі захочуть іти на цю ризиковану й часто фізично важку роботу, адже є інші організації з вищою зарплатою і меншим ризиком. Всі, хто хоче працювати, вже там.

Останнім часом уряд заявляє, що відмовився від планів виключити з бази розрахунку квоти працівників, які мають відстрочку. Повіримо урядовцям на слово, адже включення таких працівників до квоти ще більше ускладнило б ситуацію на ринку праці.

Відсутність персоналу для виробництва, експлуатації, відновлення, ремонту чи будівництва в паливно-енергетичному комплексі та оборонному секторі призведе до затримки або невиконання замовлень, а відтак до катастрофічних наслідків для енергетики й фронту.

Який вихід?

Серед підприємств енергетичного та оборонного сектору є такі, що отримали статус критичного, але частково виконують роботи й на інших об’єктах, не таких небезпечних і важливих для країни в теперішній ситуації.

З огляду на це було б доречно запровадити різну відсоткову квоту на бронювання військовозобов’язаних працівників залежно від відсотка виконання підприємством робіт на об’єктах енергетичного та оборонного комплексу.

Наприклад, для підприємств, де відсоток виконання робіт, надання послуг або постачання продукції для ПЕК та СОУ становить від 80% до 100%, залишити квоту 100%. Для підприємств із рівнем від 65% до 80% зробити квоту 85%. Для підприємств із рівнем від 50% до 65% — 70%.

Таким чином збережеться можливість для підприємств, які максимально задіяні на критично важливих напрямах, продовжувати свою діяльність. І водночас буде виправлена ситуація, коли в інших секторах економіки два підприємства надають свої послуги в різних умовах: одні або взагалі не можуть бронювати своїх працівників, або бронюють максимум 50% військовозобов’язаних, а інші мають 100% бронювання через паралельну, але не масштабну співпрацю з підприємствами паливно-енергетичного комплексу та силами оборони.

Як визначити відсоток співпраці?

Кожне зацікавлене підприємство має надати інформацію про дохід за останній календарний рік та суму виконаних робіт, послуг чи поставок і визначити відсоток співпраці.

Висновок

У часи російської збройної агресії максимально важливо до кожного рішення, яке може вплинути на стан економіки чи критичної інфраструктури, підходити максимально виважено та обдумано. Інакше неправильні рішення можуть призвести до катастрофічних наслідків.

бронювання економіка енергетика оборонка робота уряд