Десятки знайомих прізвищ на одному сайті. Як «перероджуються» ведучі й експерти каналів Медведчука

Вісімдесят прізвищ під однією вивіскою

Про сайт golos.eu, або просто «Голос», дослідники дезінформації писали ще у 2024 році як про проросійський проєкт, що маскувався під незалежне медіа. У грудні 2025-го Велика Британія внесла його до санкційного списку за участь у дестабілізації України.

Проєкт після цього не зник. Уже в січні 2026 року він повернувся під назвою «Говорит Европа» з адресою govorit.eu, а коли 11 травня британці запровадили санкції й проти нової адреси, наступного дня переїхав на govorit.tv. Зазирнувши на цей сайт, ми побачили знайомі обличчя: там зібрані майже всі, хто роками виступав на каналах Медведчука. На сайті є рубрика «Активность»: вона показує 80 авторів і скільки матеріалів підписано кожним із них.

Список очолює Микола Азаров — прем’єр-міністр часів Януковича, який утік до Росії у 2014 році. На govorit.tv під його прізвищем 2171 публікація. Другим іде російський політолог Володимир Корнілов, постійний учасник пропагандистських програм на російському телебаченні (1315 матеріалів). Третя Олена Маркосян, речниця медведчуківської організації «Український вибір», яку рух «Чесно» вніс до «Реєстру зрадників» (1155 публікацій). У день повномасштабного вторгнення вона заявила, що на Донбасі почалася воєнна операція і почала її Україна. Четвертий у списку Михайло Чаплига, колишній держслужбовець. До 2021 року він був постійним гостем каналів Медведчука, а після їх закриття перебрався на ютуб-канали колишніх ведучих (1059 публікацій).

Далі йдуть ті, хто вів програми на каналах Медведчука або регулярно приходив туди коментувати: ведучі Діана Панченко, Надія Сасс, Олександр Шелест і Василь Апасов, політики Спиридон Кілінкаров (був одним із ключових діячів Компартії України), Максим Гольдарб (був лідером політичної партії «Союз лівих сил»). Сам Медведчук значиться автором 246 матеріалів. Є тут і чинні нардепи, яких обвинувачують у державній зраді: Олександр Дубінський має на сайті 394 публікації, Нестор Шуфрич — 91. Ведучих та експертів із цього переліку ми показали на графіку.

Вісімдесят прізвищ — це чимало, ціла рота. Одні вели програми на телеканалах Медведчука, інші приходили туди коментувати, треті обслуговували його політичні проєкти або йшли з ним у парламент. Кум Путіна, якого Україна обміняла з Росією у вересні 2022 року, зібрав цих людей у себе ще до великої війни. І, попри різні заборони, вони тримаються купи, просуваючи вигідні РФ наративи.

Частину з них ми вже описували в нашій базі псевдосоціологів та прихованих піарників — туди Texty.org.ua вносять тих, хто оприлюднював сумнівні опитування або приховано піарив політиків. Найбільшою когортою прихованих піарників у ній виявилися саме люди Медведчука. Із 80 авторів govorit.tv у нашій базі є 18.

Дві хвилі санкцій

У розділі «Про проєкт» govorit.tv описує себе як «відкриту мережу, що об’єднує незалежні медіа, громадські організації та експертні інститути по всій Європі», а своєю місією називає нібито подолання роз’єднаності й поляризації. У контактах вказана адреса в Будапешті на вулиці Паулаї Еде, на сайті є перемикач на майже 40 мов, серед яких українська, а внизу сторінки написано: «Издание “Говорит Европа” (2014–2026)». Попередник govorit.tv — golos.eu — з’явився ще у 2014 році під назвою «Голос правди», звідси й 2014 у даних сайту.

Реєстраційні дані, які ми перевірили через сервіс who.is, показують, що домен govorit.tv зареєстрували лише 12 травня 2026 року. Дані власника приховані за сервісом приватності Withheld for Privacy, який реєстратор Namecheap надає своїм клієнтам, тож ісландська адреса в записі належить цьому сервісу.

Це масове явище: ту саму компанію як власника показують майже 300 млн доменів по всьому світу. У 2024 році The New York Times з’ясувала, що за цією самою адресою в Рейк’явіку ховаються, зокрема, сайти, пов’язані з крадіжками особистих даних і дезінформацією.

Сервер сайту перенесли до Казахстану: IP-адреса govorit.tv належить мережі казахстанського хостинг-провайдера Hoster.KZ. Це редакція визнає сама й подає як доказ власної принциповості: мовляв, у 2026 році вона «была вынуждена отказаться от размещения сайта в ЕС и перенести его в Казахстан» через «систематическое давление со стороны европейских властей». Водночас, як зазначено на самому сайті, «редакция и ключевые журналисты приняли решение переехать в Будапешт».

Що насправді стоїть за цим «тиском»? Пояснення дають санкційні рішення британського уряду й історія телеграм-каналу сайту: до 13 січня 2026 року він називався @golos_eu і належав golos.eu.

Як і нинішній «Говорит Европа», golos.eu видавав себе за європейське медіа: називав себе «опозиційним» проєктом із редакцією в Брюсселі. Але він так само був розрахований передусім на прихильників Росії в Україні й прихильників війни в самій Росії. За даними VoxCheck і «Детектора медіа», на golos.eu публікувалися Медведчук, Панченко, Маркосян, Лазарєв, Монтян, Деркач, Молчанов, Чаплига, Сасс — ті самі люди, що тепер на govorit.tv.

Запроваджуючи санкції проти golos.eu 9 грудня 2025 року, британський уряд пояснив це участю сайту в дестабілізації України і послався на злиті документи, згідно з якими гроші на сайт заводив «Правфонд» — фонд «підтримки співвітчизників», створений і фінансований РФ, який Естонія вважає прикриттям ГРУ.

За пів року проєкт двічі змінив адресу й переніс сервер до Казахстану, але зміст лишився тим самим. На govorit.tv переїхав архів golos.eu: в авторських стрічках є матеріали попередніх років. Із ЄС сайт відкривається без проблем, ми перевірили це у вересні 2026 року через румунський VPN.

Зв’язок проєкту з Медведчуком не обмежується авторами, матеріали golos.eu поширював телеграм-канал «Другой Украины» — руху, який контролює Медведчук. За даними СБУ, матеріали «Другой Украины» поширювали й через інший медійний проєкт Медведчука — празький Voice of Europe. Чеські спецслужби встановили, що декому з тих, хто давав інтерв’ю чи публікувався на Voice of Europe, за це платили. Йшлося про політиків із шести країн ЄС напередодні виборів до Європарламенту.

У березні 2024 року Чехія запровадила санкції проти сайту, Медведчука й керівника Voice of Europe — колишнього генерального продюсера «112» Артема Марчевського, згодом санкції наклав і ЄС. Після цього Voice of Europe, як і перероджений golos.eu, продовжив роботу з Казахстану. Проєкти виходять за межі ЄС, проте сайти і далі відкриваються з Європи, а наповнюють їх ті самі люди.

«Консерви» відкрилися

З людьми, які наповнюють сайт, відбувається те саме, що й із самим сайтом. Проти багатьох із них запроваджені санкції, оголошені підозри й порушені справи в суді. Однак чимало й тих, хто встиг виїхати з України й працює на Росію так само, як і до великої війни, а дехто навіть з-під арешту.

Ведучий каналу «112» Денис Жарких перетнув українсько-словацький кордон у вересні 2022 року, писали «Схеми». Ведуча NewsOne, «112» і ZIK Надія Сасс переїхала до Білорусі за 11 днів до вторгнення. Руслан Коцаба, який вів на NewsOne програму «Я так думаю», у 2023-му виїхав до США як політичний біженець і не з’явився на засідання у справі про державну зраду.

14 серпня 2025 року СБУ й Офіс генпрокурора заочно повідомили про підозру Медведчуку та ще 12 учасникам «Другой Украины». Серед них Денис Жарких, Артем Марчевський, Ян Таксюр, Руслан Коцаба, Юрій Дудкін, Олег Ясинський, Олександр Лазарєв і Роман Коваленко. За даними слідства, організація працює на військово-політичне керівництво РФ і виконувала завдання ФСБ та зовнішньої розвідки.

Підозру отримав і Кирило Молчанов, політтехнолог із медійного пулу Медведчука. Його затримали в Польщі навесні 2025 року після запрошення до Німеччини нібито для вручення гранту. За даними СБУ, у серпні 2025-го він перебував під вартою в Києві й співпрацював зі слідством, а до того працював одночасно на ФСБ і Службу зовнішньої розвідки Росії.

Навіть арешт цієї роботи не зупиняє. Дубінський, який із листопада 2023 року перебуває під вартою, у травні 2026-го отримав нову підозру в держзраді: ДБР встановило, що він продовжував антиукраїнську пропаганду навіть із СІЗО.

Що вони засівають

Заголовки на govorit.tv, як правило, побудовані так, щоб винною виявлялася українська влада, Захід або самі українці. З публікацій останніх кількох місяців ми виокремили чотири основні лінії.

Україна нібито не хоче миру. У червні на сайті вийшов матеріал під заголовком «Путин назвал единственное условие, при котором конфликт в Украине завершится немедленно», автором якого вказаний сам Медведчук. Народний депутат Артем Дмитрук, який у серпні 2024 року нелегально виїхав з України і перебуває в міжнародному розшуку, 17 вересня опублікував текст «Чиновники пугают зимой, забыв про переговоры с Россией». Конструкція стала: Росія нібито завжди готова домовлятися, а війна триває лише тому, що цього хочуть у Києві та Брюсселі.

Нелегітимність влади. Ексдепутат і власник заблокованого у 2022 році телеканалу «Наш» Євгеній Мураєв у липні доводив, що «выборы без миллионов уехавших — это не демократия, а оформление колонии». Артем Дмитрук писав, що «мир без отстранения Зеленского — это только отсрочка руины». Для українців ця лінія знецінює будь-які майбутні вибори ще до їх оголошення, а зовнішній аудиторії доводить, що з Києвом не можна домовлятися.

Мобілізація і ТЦК. Колишній ведучий NewsOne і ZIK Василь Апасов у серпні лякав зниженням мобілізаційного віку до 21 року. Ще один ексведучий NewsOne Руслан Коцаба в липні писав, що «бородатые патриоты в тылу призывают умирать тех, кого поймали на улице». Політолог Олександр Дудчак у червні робив вкиди у формі запитання: «Брюссель готовит облавы на украинцев ради пополнения армии Киева?».

Зима, борги і корупція. Олена Маркосян залякувала, що «Украина вступает в осень без АЗС, света и поддержки Запада». Олександр Дудчак прогнозував, що держборг до кінця 2027 року може перевищити 12,3 трлн грн. Очільник громадської організації «Дорожній контроль» Ростислав Шапошніков, проти якого з травня 2025 року діють санкції РНБО, просував тезу, що «война до победы — лучшая лицензия на воровство».

Спільне для цих ліній те, що приводи для них здебільшого реальні. Проблеми з мобілізацією існують, корупційні скандали справжні, зима буде важкою тощо. Автори govorit.tv оперативно включаються в кожну таку тему, щойно вона з’являється в українських медіа, і працюють із нею за однією схемою: беруть справжню проблему, підсилюють її перебільшенням або дрібкою вигадки й доводять до найтяжчого з можливих сценаріїв.

І зупиняються на цьому: альтернативних сценаріїв, способів вирішити проблему чи згадок про те, хто розпочав війну, у цих текстах немає. Українська влада в них завжди діє зловмисно. Читач, який споживає лише такий контент, отримує картину, де все вже програно, а єдиним раціональним виходом лишається припинити спротив.

Часто ці матеріали створюють на основі ютуб-ефірів тих самих людей Медведчука, які щодня розжовують болючі теми на власних майданчиках. На сайті їх публікують як авторські колонки.

Один із таких майданчиків — канал колишнього ведучого NewsOne Олександра Шелеста. З квітня 2025 року проти Шелеста діють санкції РНБО, тоді ж Ютуб заблокував його канал для глядачів в Україні. Але канал працює далі: 972 тис. підписників і 6,4 тис. відео, окремі ефіри набирають від 400 тис. до 900 тис. переглядів.

Склад гостей там часто повторює перелік із govorit.tv: Олександр Лазарєв, Юрій Дудкін, Євгеній Мураєв, Микола Азаров, Максим Гольдарб, Сніжана Єгорова, ексдепутат від КПУ Спиридон Кілінкаров, Кость Бондаренко, Андрій Золотарьов, ексдепутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук, проти якого з травня 2025 року також діють санкції РНБО, штабний соціолог Партії регіонів Євген Копатько.

Ми переглянули назви ефірів за останні кілька місяців. У цей період канал повертається до двох тем частіше, ніж до решти. Перша — заміна влади: «Зеленский не отдаст власть даже после поражения на выборах»; «Фёдоров прошёл кастинг на замену Зеленскому»; «Зеленского сменит военная хунта в Киеве». Друга — мобілізація з окремим наголосом на жінках: «Келлогу заплатили за женскую мобилизацию»; «Женская бусификация». Теми збігаються з тим, що ми фіксуємо в щомісячних і щотижневих моніторингах проросійських і деструктивних телеграм-каналів.

Також на Ютубі активний політолог Олександр Лазарєв, який до 2022 року був частим гостем на «112», NewsOne і ZIK, а після вторгнення виїхав до окупованого Криму. На його каналі 143 тис. підписників, а заголовки побудовані на деструктивних новинах, що покликані залякувати: «Сентябрь в огне. После складов атака по энергетике. Киев будут брать? Бегство власти» (331 тис. переглядів); «Покушение на Зеленского»; «Новый вождь Украины — Билецкий. Как задвинули Фёдорова».

Василь Апасов у дуеті з Михайлом Чаплигою веде канал «Катарсис» із 83 тис. підписників. Звідси govorit.tv також часто бере матеріали. Теми, які дует розганяє в останні місяці, ті самі, що й на решті майданчиків: «Ялта-2 уже в декабре?»; «Украина никогда не вступит в ЕС»; «Выборы не спасут».

Михайло Чаплига також постійно з’являється в ефірах каналу Politeka Online, що має 1,33 млн підписників. «Детектор медіа» ще у 2024 році описував цей канал як «живу картотеку СБУ». Для Чаплиги там навіть завели окремий список відтворення на 263 випуски, найдавніші з них опубліковані п’ять років тому. На цьому каналі також виступають Руслан Бортник, Дмитро Співак, Андрій Золотарьов і Андрій Єрмолаєв — усі вони є серед авторів govorit.tv. Приходять і чинні народні депутати Дмитро Разумков, Максим Бужанський, Анна Скороход, про риторику якої ми писали окремо.

Як бачимо, від 2021 року поле й інструменти для засівання російських наративів суттєво трансформувалися, але серед зловмисних діячів чимало тих самих облич.

Схема, яку ми простежили, складається з двох рівнів. Спершу пропагандисти наповнюють ютуб-канали, де ті самі люди щодня емоційно і хибно інтерпретують реальні проблеми, підводячи аудиторію до катастрофічних висновків.

Після цього сайти на кшталт «Говорит Европа» розбирають їхні відео на тексти й підписують прізвищами впізнаваних українців. Так один ефір перетворюється на десятки одиниць контенту. Така сама схемі діяла й під час роботи в Україні медведчуківських телеканалів: ефіри переводили в тексти і розкидали по своїх лайно-сайтах. Український бекграунд цих персон потрібний для того, щоб пропаганду, яку вони продукують, видавати за внутрішньоукраїнську дискусію.

Санкції й кримінальні справи мають ефект, але це не зупиняє пропагандистську машину повністю. Сайт змінює назви й адреси, його автори змінюють країну проживання, а тези й обличчя лишаються майже незмінними.

Цей матеріал створено в межах навчального курсу “Disinformation Booster Academy”, організованого ГО Common Sense Communications у співпраці з Deutsche Gesellschaft e. V. за сприяння Міністерства закордонних справ Німеччини. #civilsocietycooperation

дезінформація медведчук пропаганда псевдоексперти псевдосоціологи русскій мір

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитися свіжий випуск