Статті

Росіяни готують танкові прориви фронту. Що не так із нашою «бронею»?

Українські танки через зміну технологій зараз не відіграють такої важливої ролі на фронті, як раніше. Російські теж, але ворог попри все адаптує бронетехніку до дронової війни, продовжує виробляти й накопичувати її, готуючись до танкових проривів й оточення наших частин. Якщо на початку повномасштабної ми вміли нищити російські танки й було чим, то нині українські танкові війська стикнулися з кадровою, технологічною та логістичною кризою.

Російським військам відправляють нову партію основних бойових танків Т-90М «Прорив». «Державне оборонне замовлення-2025 виконано», — прозвітував наприкінці минулого року російський концерн «Уралвагонзавод»

Спочатку оцінимо, що у нас із танками, а потім глянемо на дії Росії в цьому напрямку.

На початку повномасштабного вторгнення українські танкові війська мали все, каже діючий офіцер-танкіст із позивним Сапран: підготовлені екіпажі з навичками стрільби з відкритих і закритих позицій, існували свої тактичні прийоми, були механіки-водії, які знали можливості техніки й грамотно її використовували. Сьогодні ситуація змінилася.

За роки війни танкові війська пройшли низку пертурбацій, кожна з яких коштувала втрат у людях і дефіцитних машинах.

Класичним прикладом правильного використання танків на початку великої війни стала робота 2-го батальйону 17-ї окремої танкової бригади під командуванням тоді ще підполковника, а нині полковника, Героя України Олега Грудзевича. Його танкісти не йшли у лобові атаки. Він вибудовував свої порядки так, щоби ворог наступав на вузьких напрямках і потрапляв у засідки добре замаскованих українських екіпажів.

Серйозною загрозою стали російські ударні вертольоти

Та ця тактика мала свою межу. Через довгі маневрені переходи танки ламалася. Серйозною загрозою стали російські ударні вертольоти Ка-52 і Мі-28, озброєнні далекобійними протитанковими ракетами.

На фоні окремих успіхів українські танкові війська не мали централізованої програми технічного розвитку, вимушено використовували різнотипне озброєння й відчували гострий дефіцит фінансування.

Танк Leopard 2A4 в 155-й окремій механізованій бригаді ім. Анни Київської. Окрім видатної точності гармати, машина має передову систему керування вогнем, що дозволяє нищити цілі вночі та за складних метеоумов

Крізь мінні поля

Після українських перемог під Києвом і Харковом 2022 року ситуація з бронетехнікою, як не парадоксально, ускладнилася. Українці захопили чимало трофейних танків, почали надходити машини від західних партнерів — армія отримала досить велику кількість необхідних машин, але це був строкатий «зоопарк». Та найгірше, що техніку стали розглядати як банальну «затичку для дірок».

Під час контрнаступу на півдні влітку 2023-го без достатньої розвідки, під тиском не надто гнучкого командування, танкові сили сточувалися в лобових штурмах, намагаючись прорватися крізь мінні поля сумнозвісної «лінії Суровікіна».

Тоді добре укомплектована і мотивована 47-ма бригада «Маґура» разом із приданими частинами втрачала американські M1 Abrams, німецькі Leopard 2 та бойові машини піхоти M2 Bradley. У тих штурмах горіли й дефіцитні тягачі (наприклад, M88 Hercules), розраховані на евакуацію 70-тонних машин.

Невдалий наступ підірвав довіру західних союзників

Курська операція 2024 року остаточно закріпила цю танкову кризу: потужний і водночас невдалий наступ підірвав довіру західних союзників, оголив фронт, а чимало отриманих від Заходу танків опинилися у ворога. Росіяни їх детально вивчили і в наступні роки врахували у модернізації своєї техніки (на цьому ми зупинимося нижче). Використовували трофеї і для пропаганди.

Броньована ремонтно-евакуаційна машина M88A2 Hercules в українських військах. Січень 2023-го

Кадри

Коли росіяни тисли й наші війська охопив лютий кадровий голод, а це у часі приблизно збіглося з Курською операцією (яка по задуму мала відтягнути російські сиди з Донбасу) навчених, елітних танкістів і ремонтників з досвідом навчання за кордоном почали… відправляти в піхоту.

Робити з вузького фахівця звичайного піхотинця — що забивати цвяхи мікроскопом. При новому Головкомі, на щастя, таку практику припинили, але час і кадри були втрачені. Підготовка якісного екіпажу займає місяці й вимагає унікальних навичок. Але танки зараз не у пріоритеті, танкова школа рядового й сержантського складу, на жаль, у руїнах.

Спритніші давно перевелися в тилові служби

Ті нинішні екіпажі, які в змозі виконувати бойові задачі з щосекундним ризиком згоріти, сьогодні виснажені до краю.

Спритніші давно перевелися в ремонтні підрозділи чи інші тилові служби. Як наслідок, на фронті майже не залишилося людей, які здатні по-справжньому осмислити, що таке сучасний танк і як його правильно застосовувати.

Танк Т-72Б3М в 127-й окремій важкій механізованій Харківській бригаді

У навчальному центрі «Десна» до 2022-го року проводилася підготовка танкових підрозділів. Нині тамтешня школа танкістів перетворилася в школу базової підготовки танкістів без злагодження підрозділів. Йдеться про вправи від танкової двійки до роти.

Офіцери навчальних відділень не мають сучасного бойового досвіду, адже ситуація на фронті змінюється дуже динамічно. Ті, хто сидять на посадах багато років, стають на думку фронтових офіцерів, баластом. Ми втратили кращих інструкторів, іноді через помилки та недбалість командування.

Інша грань проблеми в ремонтних полках і рембатах — фахівців з ремонту бронетехніки одиниці, їх теж не готують централізовано.

Сюди сплавляють мобілізованих, які в інших підрозділах не потрібні

Оскільки танкові війська не в фокусі, сюди часто сплавляють мобілізованих, які в інших підрозділах не потрібні. Серед танкістів усе частіше зустрічаються не просто випадкові люди, а хронічні алкоголіки.

Технологічний тиск довершив цей розвал. Спочатку в росіян з'явилися розвідувальні безпілотники «Орлан» і «Зала», які в значній мірі позбавили танки можливості висуватися непомітно. Потім ворог масово наситив поле бою ударними «Ланцетами». Згодом — дешевими FPV-дронами. Поява оптоволокна остаточно нейтралізувала звичні засоби захисту бронетехніки — «мангали» були розраховані на захист верхньої напівсфери, а сучасні дрони здатні бити в будь-яку частину танка.

Екіпаж танка M1 Abrams 160-ї окремої механізованої бригади

Логістична неміч

Окремим болем залишається стан західного озброєння. Воно приходить на фронт без адаптації до реалій війни. Той же Leopard 1 із гарматою 105 мм міг би бути чудовою мобільною «снайперською гвинтівкою», яка вночі бачить ціль за 3 км і б'є без промаху. Але бельгійські Leopard 1 надійшли із відмінною від німецької системою управління вогнем, без додаткового бронювання і, головне, без елементарних ремонтних комплектів, електричних схем-інструкцій, контрольно-вимірювальної апаратури та звичних нашим екіпажам уламково-фугасних снарядів.

Переговорні групи комплектують людьми, які не знають специфіки машин

Переговорні групи для спілкування із західними партнерами комплектують людьми, які часто не знають специфіки машин, норм витрати боєприпасів і не спроможні грамотно сформувати замовлення виходячи з потреб військ. Ніхто централізовано не збирає статистику застосування танків і не думає про банальну підготовку техніки до зими (обігрів, запчастини), покладаючись на фірми, якім старі зразки озброєння, що нам передають, давно не цікаві.

Ремонт та обслуговуванням танків типу Leopard 1 і 2, Abrams інколи триває місяцями, адже машини, як правило, відправляють за кордон.

Що робить ворог

Хоча танки зараз і не використовуються активно, противник не відмовляється від ідеї танкових проривів і оточень наших угрупувань. Для цього він вибудовує чітку, безжально ефективну систему.

Для тих танкових атак, над якими ми сміємося і які відбуваються зрідка, росіяни масово використовують старі машини (Т-62, Т-72А, старі Т-80). Їх відновлюють не на великих заводах, а прямо в польових рембатах та ремполках силами відібраних спеціалістів.

На думку багатьох офіцерів-танкістів, це своєрідна розвідка боєм — росіяни промацують оборону й рахують, скільки дронов виводить із ладу техніку. Тих танкістів, хто виживає після таких атак, продовжують навчати на новішій техніці.

Трофейний російський Т-90 «Владімір» в ЗСУ

Усередині нових бойових машин росіяни провели технічну уніфікацію: на базі вивчених трофеїв впровадили нові розробки. Позбувшись «зоопарку» прицілів, поставили надійний комбінований денно-нічний прилад. Розширили баштові люки для безпечнішої евакуації. Командирам встановили повноцінні приціли-панорамники.

Танки Т-90М «Прорив», бойові машина піхоти (БМП-3), десантні (БМД-4) ворогом випускаються, але на фронті їх не видно. Тим не менше екіпажі до них готують, репортажі з полігонів регулярно з’являються у російських ЗМІ.

Тилове забезпечення танків теж поставлене на конвеєр: замість хаосу різношерстого транспорту росіяни штампують уніфіковані броньовані «Урали» на кшталт «Ахмату» та БТР-82, підтягуючи важке обладнання та станції РЕБ прямо до кілзони.

Воїни 92 окремої штурмової бригади затрофеїли у росіян танк Т-80

Воїни 92 окремої штурмової бригади затрофеїли російський танк Т-80

Танк у війні дронів

Сучасні російські бронемашини масово насичуються вбудованими станціями радіоелектронної боротьби (РЕБ), щоби глушити дрони. Паралельно на техніці розгортаються складні комплекси з вбудованими радіолокаційними станціями. Вони фіксують загрозу на підльоті (гранату, кумулятивний елемент або частину ударного дрона) й миттєво відстрілюють захисний контрбоєприпас, знищуючи ціль у безпосередній близькості від броні.

Судячи з цього можна припустити, що росіяни відпрацьовують досить просту й прагматичну тактику: зробити стрімкий ривок, пройти кілзону, придушити або знищити українських операторів безпілотників і вийти в тил — військовою мовою «на оперативний простір».

У першій хвилі російського наступу мають згоріти їхні застарілі Т-62 і Т-55, а далі в прорив піде резерв із нових танків та БМП. Так, це ризик, але прорахований. Бо за спиною смертників стоять злагоджені екіпажі, а військова промисловість активно працює, оснащуючи машини компонентами, про які українська оборонка може лише мріяти.

Невтішний висновок

Маємо тривожну реальність. Поки противник модернізує, масштабує та накопичує танковий парк, готує його до умов дронової війни, наші танкові війська на периферії уваги. Про нові танкові постачання від союзників ми не чуємо. Свої нові танки Україна не випускає, обмежуючись ремонтом підбитих машин і модернізацією старих моделей.

Україна вже не має достатнього оперативного кадрового резерву

Якщо не готуватися до ймовірних ворожих проривів, Росія зповторить наступ зразка лютого-березня 2022-го. Але на відміну від 2022-го року Україна вже не має ані спеціалізованих протитанкових засобів, ані достатнього оперативного кадрового резерву.

Мода на танки пройшла, втім списувати їх надто необачно. Залишки наших танкових військ — єдиний засіб протистояти потенційним масованим проривам ворога. Бо коли танковий клин пройде через кілзону, зупинятимуть його наші танкісти знайомими танковими боями, авіації з протитанковими засобами в нас не так багато.

Війна жорстоко вимагає прагматизму й системних рішень. Якщо не підготуємося, противник неминуче довершить те, до чого готувався всі ці роки.

Танкіст 66 Окремої механізованої бригади ім. князя Мстислава Хороброго