Статті

Дірка в 27 мільярдів. Чому війна дорожчає швидше, ніж надходять гроші

Наприкінці серпня Володимир Зеленський назвав цифру, яка приголомшила всіх: до кінця року в оборонному бюджеті бракує 27 млрд доларів, тобто понад 1 трлн грн. У європейських столицях ще вивчають цю інформацію. Проте є висока ймовірність того, що дірка істотно більша від озвученої. Звідки взялася ця нестача і чи готова Європа її закривати? Коротка відповідь на це питання заблукала в кулуарах Верховної Ради. Довга перебуває в Європі десь між Лісабоном і Варшавою. Розповідаємо, у чому суть.

Парад дронів у небі над Києвом до Дня Незалежності України, серпень 2026 року

Позиції сторін

Зеленський пояснив коротко: на початку року Міністерство оборони витратило кошти, заплановані на другу половину року. Вони пішли здебільшого на придбання дронів. Тепер нічим платити військовим заробітні плати і нізащо купувати нове озброєння.

Звільнений у липні міністр оборони Михайло Федоров відповів через Reuters, що не знає, звідки взялася така цифра. За його інформацією, бракувало близько 5 млрд доларів, і йому було зрозуміло, звідки їх узяти.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев назвав дві причини. Перша системна: видатки на війну зростають загалом. Друга ситуативна: попереднє керівництво Міноборони перекинуло гроші із зарплат військових на дрони й вичерпало бюджет достроково.

«Тимчасово залучали» гроші й за міністра оборони Умєрова

Гетманцев і Федоров конфліктували ще до відставки міністра. Самого переспрямування коштів Федоров не заперечує. Але це не його винахід. Так само «тимчасово залучали» гроші й за міністра оборони Рустема Умєрова, а восени Рада «повертала» їх, збільшуючи оборонний бюджет.

Питання не в механізмі, а в тому, що війна дорожчає. За словами нашого співрозмовника у Верховній Раді, який попросив не називати його імені, заявлена фінансова дірка — нижня межа від реальних потреб.

«27 мільярдів — це необхідний мінімум, який порахував новий уряд. Насправді потреба в коштах більша, ніж озвучено», — каже він.

Інфляція війни

Наполеону приписують вислів: «Для ведення війни мені потрібні три речі. Гроші, гроші і ще раз гроші».

У сучасних війнах гроші потрібні не взагалі, а саме в тому місці, де їх потребує поле бою. Перші два роки на фронті домінували гармати, міномети, танки. Потім ми побачили, як усе це знищується. Тепер основні кошти спрямовують на наземні роботизовані комплекси (НРК), дрони, ракети й системи дистанційного керування. Артилерія має ставати далекобійнішою, танки осучаснюватись електронними засобами, а піхота закопуватися глибше.

FPV-дрони для Сил оборони. Україна виробляє 10 млн БпЛА на рік і планує збільшити цю цифру вдвічі, заявив президент Зеленський минулого липня

Разом із війною має змінюватися і її кошторис. Спершу цьогорічний бюджет оборони й безпеки становив 2,8 трлн грн. У червні Рада додала ще 1,56 трлн грн, і вийшло рекордних 4,4 трлн грн (додаткові гроші мають надійти переважно з Євросоюзу). Тобто понад 1 трлн грн нестачі — це близько чверті вже й без того збільшеного бюджету.

Дірка в оборонному бюджеті посеред року не новина. Бюджет складають наперед, коли ніхто не знає, якою буде війна майбутнього. Восени 2024-го Рада докидала на армію близько 500 млрд грн, у 2025-му — понад 700 млрд грн. Винних у цьому немає, бо Міноборони витрачає кошти не за планами, а відповідно до потреб фронту.

Усе для оборони

Цьогорічні потреби України мають ще низку причин для збільшення. Одна ракета-перехоплювач до системи Patriot коштує до 4 млн доларів. Таких засобів потрібно дедалі більше. По-друге, Росія системно руйнує наші порти, металургійні підприємства, зернові термінали. Прем’єр Сергій Корецький оцінив, що через удари по бізнесу державний бюджет недоотримає 70 млрд грн податків. До кінця року сума може суттєво зрости.

Росія постійно нарощує спроможності

«Росія постійно нарощує спроможності: більше реактивних дронів, більше балістики. Тому ці 27 мільярдів доларів потрібні Україні лише для того, щоб витримати нинішній темп війни», — пояснює наш співрозмовник у Раді.

Інше питання — чому про дірку заговорили саме тепер? Нардеп пов’язує це зі зміною уряду та його підходів.

«У попередні роки держава балансувала між обороною, соціальними видатками та програмами підтримки і сектор безпеки часто недоотримував ресурси. Зараз пріоритети звужуються: війна, енергетика, критична інфраструктура», — вважає він.

Гроші є, але не ті

Найбільше джерело зовнішнього фінансування — кредит Євросоюзу на підтримку України (Ukraine Support Loan) до 90 млрд євро на 2026–2027-й. Цього року Україна може отримати 45 млрд євро, переважно на оборону. Гроші надходять траншами за умови, що ми виконуємо погоджені реформи.

Прохання Києва про додаткові 27 млрд Брюссель зустрів із подивом. Потрібне «чітке розуміння фінансового стану України», кажуть у Єврокомісії. Утім, на вересневій зустрічі в межах Ялтинської європейської стратегії в Києві радник канцлера Німеччини Гюнтер Зауттер уперше визнав, що партнери мають покрити зростання оборонних витрат України.

Кошти ЄС дозволено витрачати зазвичай на європейське озброєння

Наступна перепона ховалася в правилах Євросоюзу. Кошти ЄС дозволено витрачати зазвичай на європейське озброєння, тоді як протиракетна система Patriot здебільшого американського походження. Тож 8 вересня країни ЄС змушені були зробити виняток: можна купувати комплектуючі до Patriot у США.

Кожну таку поступку доводиться вигризати, а це втрачений час і можливості на фронті.

Пускова установка зенітно-ракетного комплексу MIM-104 Patriot

Де шукати

Та головна проблема — де взяти гроші вже зараз. Закрити дірку можна двома способами. Перший — перенести частину коштів 2027 року на нинішній. Це швидко, але наступного року фінансова прогалина стане ще більшою. Другий — конфіскувати російські активи, які лежать переважно в Бельгії. Однак Бельгія блокує таку ініціативу вже кілька років.

Наш співрозмовник у Раді вважає, що з цього кола треба виходити інакше: домогтися окремого безпекового рядка для України в багаторічному бюджеті ЄС. Великі видатки Євросоюз планує одразу на сім років. Наступний бюджет ухвалюватимуть на 2028–2034-й. Рядок у ньому не гарантуватиме грошей, однак закладе фундамент для стабільності та розуміння перспективи.

Логіка така: Україна стала щитом Європи

Логіка така: Україна стала щитом Європи, яка не ризикує життям своїх військових. «Тому в багаторічному бюджеті ЄС має з’явитися окрема стаття на захист Європи через підтримку України. Це фінансування безпеки самого Євросоюзу», — пояснює наш співрозмовник.

Схожу ідею «нової конфігурації безпеки та ролі України» висловив під час Ялтинської європейської стратегії й керівник Офісу президента Кирило Буданов.

«Наскільки мені відомо, такі дискусії в Європі вже ведуться. Йдеться про приблизно 60 мільярдів євро на рік», — каже наше джерело у Верховній Раді.

Ідея семирічного бюджету логічна, але і вона має свої ще суворіші вимоги: проведення Україною реформи, європейські аудити та надання звітності. Крім того, великі фінанси потребують довіри. Саме тут починається українська частина проблеми.

Дійшли до межі

ЄС і МВФ місяцями повторюють Києву: гроші прив’язані до зобов’язань, які треба втілити в законах. Уже прострочені 36 зобов’язань за різними програмами підтримки. Через це Україна може недоотримати 30 млрд міжнародної допомоги, вважає Данило Гетманцев. Разом із діркою Міноборони в 27 млрд виходить 57 млрд доларів дефіциту.

Міністр фінансів Сергій Марченко говорив без дипломатії: «Ми дійшли до межі». Уряд переносить другорядні видатки на грудень. У пріоритеті оборона. У разі затримки коштів від партнерів Мінфін розглядає можливість запустити друкарський верстат — грошову емісію.

Наша країна й сама створює собі перешкоди

Наша країна й сама створює собі перешкоди. Про провалений Верховною Радою обов’язковий для ЄС податок на посилки з китайських маркетплейсів ми писали тут.

Другий приклад ще промовистіший. Парламент ухвалив закон про оподаткування доходів із цифрових платформ («податок на OLX»), але депутати тихцем вписали для себе лазівку. Посилений нагляд за їхніми статками може припинятися через рік після звільнення з посади, хоча нині він пожиттєвий.

Суворий фінмоніторинг справді тримає українських чиновників під небаченим контролем, коли підозру викликає навіть дрібний переказ. Але вирішувати цю проблему треба інакше — за згодою головного кредитора й спонсора України.

Зараз така самодіяльність заблокувала б допомогу ЄС. Зеленський не підписав закон. Уряд вніс новий документ, але час втрачений, надходження допомоги підвисає.

Зустрічний рух

Цьогорічні потреби України, ймовірно, більші за 27 млрд. Безпека потребуватиме фінансів навіть після припинення бойових дій, якщо в Росії збережеться нинішній режим.

Закріпити гроші на Україну в довгому бюджеті ЄС реально. Вихід у зустрічному русі. З одного боку, інтеграція Києва в архітектуру безпеки ЄС, з другого — наближення до європейських стандартів і правил без спроб відкотити до звичних українських практик.

Такий курс не заміняє євроінтеграції та не суперечить їй. Зате знімає іншу проблему — безкінечно зависати на коротких траншах у «передпокої» Євросоюзу.

бюджет війна оборона фінанси