Деза шкідлива для вашого здоровʼя. Як в Україні продають псевдоліки за російськими шахрайськими схемами

Клініки «Нутерамед», звісно, не існує. Завдання операторки кол-центру — продати мені шість упаковок капсул дієтичної добавки Optilix за 6 тис. грн. Чи хоча б за 5 тис.

— Треба брати курс, — наполягає вона.
— Я подумаю, — кажу.
— Про що ви зібралися думати?! — різко реагує операторка. — Будете сліпа!

Читача клікбейтної псевдопатріотичної фейсбук-сторінки «Кохаю свою батьківщину» (чи будь-якої іншої подібної) від такої розмови відділяє три кліки: перейти у Фейсбуці на новину за лінком під дописом, тицьнути там на блок «Вам також буде цікаво», залишити свій номер телефону.

В Україні таким чином продають щонайменше пів сотні різновидів харчових добавок як «диво-ліки», поєднуючи дезінформацію, інтернет-маркетинг і шахрайські прийоми.

Ми виявили це, досліджуючи разом із європейськими колегами зміст реклами на клікбейтних сайтах у різних країнах. Розібрали шлях українського користувача в цій схемі й пояснюємо, де на різних її етапах стирчать «російські вуха».

Ключові тези

• В Україні діє розгалужена система продажу дієтичних добавок і косметичних засобів під виглядом ліків через дезінформаційні сайти.
• Потенційних покупців знаходять через клікбейтні фейсбук-сторінки.
• Оператори кол-центрів залякують потенційних покупців, переконують за великі гроші купити «інноваційні ліки».
• Українські дезінформаційні сайти з продажу псевдоліків створені за російськими шаблонами.
• Псевдоліки в Україні просуваються за допомогою російських інструментів інтернет-маркетингу, які можуть накопичувати дані про уразливих до дезінформації українців.

До речі, нещодавно Нацполіція заявила, що пов’язані зі спецслужбами РФ шахраї використовують дані українців, які купували БАДи (біологічно активні добавки, те саме, що дієтичні або харчові добавки) онлайн, щоб залякувати їх нібито кримінальною відповідальністю за придбання російських товарів і схиляти до диверсій та терактів.

Крок перший. Клійкбейтні фейсбук-сторінки

«Лінійка продажів» починається з анонімних сторінок, про які ми докладно розповідали в торішньому дослідженні «Як працює фабрика дези і клікбейту у Фейсбуці».

Вони маніпулюють новинами про обстріли міст, події на фронті, повідомленнями про загиблих поміж рецептів і ШІ-генерованих історій про злу невістку й нещасну свекруху. Кожна новина прокручується багато разів упродовж року, щоб забезпечити якомога більше кліків на сайт.

Ми знайшли близько сотні таких сторінок в українському Фейсбуці, кожна з яких має сотні тисяч підписників. Їх може бути й більше — системно відстежити всі неможливо, ідентифікувати адмінів також. Одна з найактивніших мереж в українському Фейсбуці — сторінки з адміністраторами у Вірменії, які просувають однотипні сайти, створені восени 2022 року.

Сторінки з примітивним клікбейтом у Фейсбуці — явище глобальне. Їх створюють по всьому світу різними мовами для залучення аудиторії на клікбейтні сайти, заповнені рекламою. У Румунії, наприклад, у 2025 році цю схему використовували для поширення російської пропаганди напередодні президентських виборів.

Компанія МЕТА, якій належить Фейсбук, або не може, або не хоче побороти цю біду. Принаймні на українські сторінки ми не раз безрезультатно скаржилися.

Нижче кілька прикладів типових фейсбук-дописів, які ведуть користувачів на псевдоновинні сайти.

Крок другий. Псевдоновинний сайт

Клікнувши на лінк у Фейсбуці, читач потрапляє на примітивний сайт, схожий на новинний. Такі сайти ми бачили чеською, румунською, польською, англійською, вірменською, російською мовами. Вони створені автоматично за однаковими шаблонами і з дубльованим контентом.

Якщо читач не має блокувальника реклами в браузері, то бачить кілька речень новини й численні блоки з нативною рекламою різних препаратів.

Нативна реклама — це інформаційні блоки з пропозиціями, адаптованими до інтересів читача.

Фейсбук з аудиторією старшого віку є привабливим джерелом трафіку для продавців «нутри» (від слова «нутрицевтики»). Так на професійному сленгу інтернет-маркетологи називають товари з категорії «краса і здоровʼя».

Торгівля «нутрою» онлайн — величезна індустрія. Зазвичай це засоби, які в найкращому разі мають статус дієтичних добавок, але часто продаються з перебільшеними обіцянками як інноваційні ліки від тяжких хвороб.

Докладніше про російський слід на псевдоновинних сайтах читайте тут

Сайти на кшталт timezones24.biz.ua використовують російськомовну локалізацію шаблону на Wordpress, де залишилися написи «Перейти к содержимому», «Добавить комментарий», «Навигация по сообщениям», «Следующие» тощо.

Поміж різного клікбейтного шлаку на таких сайтах можна побачити й антиукраїнські наративи

4 липня 2026 року на сайті timezones24.biz.ua опубліковано новину про «поділ України», у якій цитується заява румунського політика Келіна Джорджеску, зроблена в січні 2025-го.

У тексті згадується про президентські вибори, які нібито «відбудуться в травні цього року», хоча вони завершилися в травні 2025-го, а самого Джорджеску до них не допустили.

На таких сайтах є й «мандрівні» клікбейтні сюжети, часто скопійовані з російських аналогів.

Наприклад, новина «Якщо ви їдете вночі й бачите дитячий візочок… не виходьте з машини» від 15 вересня 2024 року на timezones24.biz.ua є дослівним перекладом новини, опублікованої кількома днями раніше спершу на польськомовному сайті з доменом .ru, а потім на російському сайті really-cool.ru.

Реклама на псевдоновинних сайтах MGID і Adskeeper

Майже всі рекламні блоки з-поміж тих, які ми дослідили за три місяці на сайтах «вірменського» букета (загалом 7,5 тис. оголошень), належать до мереж нативної реклами MGID або Adskeeper. Це споріднені між собою міжнародні компанії українського походження, які заробляють гроші на нативній рекламі.

MGID в Україні позиціонує себе як компанія, що працює у сфері рекламних технологій і має патріотичну позицію.

В обвинувальному акті румунської прокуратури від 2025 року (с. 10) проти проросійського кандидата в президенти Келіна Джорджеску згадується, що реклама MGID з’являлася на сайтах, куди вела мережа фейсбук-сторінок із ультранаціоналістичними та євроскептичними дописами на підтримку Джорджеску. У документі також ідеться про те, що через цю рекламну платформу в Румунії просували харчові добавки російського походження.

В обвинувальному акті зазначено, що торговельну марку MGID зареєструвала панамська компанія, якою керував суб’єкт господарювання зі штаб-квартирою в Москві, заснований громадянином Росії. Цей громадянин також керував десятьма компаніями, заснованими московським фінансовим холдингом Finam — Information Technologies. Розгляд справи, у матеріалах якої згадується про це, у Румунії ще триває.

Представник MGID Микола Рекеда в розмові з кореспонденткою Texty.org.ua заперечив будь-які звʼязки з Росією і запевнив, що компанія працює в різних країнах світу й нею керує український ветеран.

Рекламні блоки мережі MGID, які ми досліджували, справді не просувають російську пропаганду в Україні, але просувають дезінформаційні сайти з продажу дієтичних добавок, створені за російськими шаблонами.

У червні цього року авторка повідомила про це явище представникові MGID, але станом на початок серпня нічого не змінилося.

Крок третій. Вкрай примітивна деза

Сайти з продажу «чудодійних» засобів маскуються під сайти державних медичних установ, інформаційних агенцій чи відомих медіа (Центр громадського здоровʼя, УНІАН, програма «Факти» від ICTV, «ТСН», «1+1», «24 канал», «Суспільне Культура», «Трибуна», Державний центр урології МОЗ України тощо). Ми виявили більше ніж пів сотні схожих сайтів, що належать до трьох різних мереж.

Від пошуку в Google ці сайти приховані — вони доступні лише за кліком у рекламних блоках MGID та Adskeeper, таргетованих на певну аудиторію.

Кожен із сайтів, наче конструктор, складається з однотипних елементів:

• вигадані інтерв’ю відомих журналістів із лікарями;
• псевдокоментарі вдячних покупців;
• «розіграш» безплатних упаковок і заклики терміново замовляти;
• вигадки про державні «соціальні програми» з автоматичною «сьогоднішньою» датою;
• форми для збору номерів телефонів.

Зазвичай дезінформатори у своїх статтях комбінують елементи різних «мандрівних» сюжетів:

— відомий лікар «розкриває всю правду» про аптечну мафію і радить те, що «дійсно працює»;

— студент винайшов «диво-ліки», але аптечна мафія не пускає їх в аптеки й приховує від народу;

— відома особа розповідає, як одужала завдяки «диво-лікам».

Політ фантазії та деталізація вигадок у публікаціях вражають.

Наприклад, на сайті, що просуває краплі для очей «Офтальмізол», є стаття про те, що їх нібито винайшов український студент Денис Грінчук.

Повідомляється купа подробиць про «винахідника»: і про начебто осліплу бабусю, і про успішні випробування в Національному фармацевтичному університеті (там про це, звісно, нічого не чули), і про американських інвесторів, які начебто пропонували студентові пів мільйона доларів за його «метод». Але він не продав, «бо патріот».

У соцмережах ви його не знайдете, бо він переховується від інвесторів, які хочуть дати йому грошей. А купити цей препарат, звісно, можна лише на цьому сайті й тільки зараз. Поспішайте, бо закінчується!

На іншому сайті цей самий препарат просувається через вигадане інтерв’ю журналістки «1+1» Наталії Мосейчук із головлікарем із Дніпра Сергієм Риженком.

Інше інтерв’ю Риженка вигадали для реклами очних крапель Optilix — його начебто бере інша відома журналістка Алла Мазур.

Пані Алла в коментарі кореспондентці Texty.org.ua категорично заперечила причетність до цієї публікації та зауважила, що її імʼя не вперше використовують таким чином. А спроби забанити зловмисників безуспішні.

Серед тих, кого використовують для просування псевдоліків, Ольга Сумська, Андрій Шевченко, Святослав Вакарчук, Наталія Могилевська, лідер гурту «ТіК» Віктор Бронюк, Ольга Богомолець, нейрохірург Антон Шкіряк. Є також ШІ-генеровані персонажі, як-от «лікар Ігор Бергман», який начебто пересувався на колісному кріслі й став на ноги після вживання засобу Hondrolix.

Усе це заради того, щоб отримати номер телефону.

Потенційним покупцям одразу дзвонять із кол-центрів. Ми поспілкувалися з операторами, які продавали краплі Optilix для покращення зору (начебто «рятують від сліпоти») та засіб від грибка «Мікореліф» («гарантія» від грибка на наступні пʼять років).

Обоє енергійно представлялися лікарями, спочатку цікавилися скаргами на здоровʼя, потім пояснювали, що до обіцяної на сайті «безкоштовної програми» потрібно купити кілька упаковок ліків для «повного курсу», щоб була «гарантія на пʼять (сім) років».

Ціна питання — 5–6 тис. грн за 5–7 упаковок. Але якщо клієнт не хоче купувати, ціна знижується.

Запитання «Хто виробник? Де ви працюєте? Який склад препарату?» змушують операторів імітувати проблеми зі звʼязком, потім вони повертаються з поспіхом вигаданими відповідями.

Один раз відмовитися від покупки недостатньо — оператори зателефонують щонайменше ще тричі впродовж кількох днів і спробують дотиснути потенційного клієнта.

Авторці статті більше не дзвонили лише після фрази «Я пораджуся про це з дочкою». Очевидно, система продажів розрахована на довірливих літніх людей, які після спілкування з дітьми нічого в них не купують. Шахраї спершу пропонують ненадовго «вільні вуха» для їхніх скарг на здоровʼя, а потім «впарюють» їм свої товари.

«Зір лише погіршувався»

«Я клюнув на препарат “Офтальмізол”, — розповів нам пан Олександр із Нікополя (прізвище Олександра та інших співрозмовників не вказуємо з етичних міркувань). — У мене тоді саме почалися проблеми з оком. Зателефонувала жінка і почала вмовляти купити. Вона така, що й мертвого вмовить. Спочатку купив вісім упаковок за 6 тисяч. Гарантію на око обіцяла до семи років. Я замовив. Потім мені знову подзвонили й запропонували ще чотири упаковки за 2400 гривень післяплатою. А коли поїхав забирати товар на пошту, мені працівник каже: “Не відкривайте і не забирайте, там не ліки”. “Звідки ви знаєте?” — спитав у нього. “Та вас тут таких сотні ходить”».

Олександр ту посилку не забрав. Розповідає, що йому ще потім довго дзвонили, вимагали забрати, навіть погрожували подати на нього в суд.

Пані Надія з Миколаївської області розповідає, що її чоловік купив капсули Optilix за кілька тисяч гривень, два місяці приймав їх, але зір погіршувався. Тому й припинив. Але продавці препарату не залишали їх у спокої.

«Чоловікові почали дзвонити якісь люди з різних номерів, вимагати, щоб він забрав ще якусь посилку. Хоча він нічого їм більше не замовляв і казав, що їхні ліки не допомогли. Але вони і далі дзвонили, навіть погрожували, що подадуть у суд! Ми були в шоці від такого нахабства. Вони відчепилися, коли ми сказали, що підемо до поліції. Але врешті ми нікуди не зверталися», — розповідає Надія.

Пані Ірина з Дніпра також розповіла про те, що її стан погіршився після того, як вона почала крапати очі «Офтальмізолом», на який витратила більше ніж 5 тис. грн (за шість упаковок). Врешті вона звернулася до лікаря, їй зробили операцію, замінили кришталик, лише після того зір покращився.

«Але продавці “Офтальмізолу” ще довго надокучали мені дзвінками. Вимагали, щоб я купувала ще якісь препарати, хоча я їм казала, що вже зробила операцію і вони мені не потрібні», — додає пані Ірина.

Ми знайшли у Фейсбуці ще десятки відгуків про ці препарати від інших людей, які розповідають схожі історії: купили 6–8 упаковок за кілька тисяч гривень, зір не покращився або й погіршився; отримували десятки дзвінків із різних номерів від різних людей із навʼязливими аж до погроз пропозиціями замовити ще.

Харківські бізнеси

Звідки беруться ці «ліки»? Зʼясуємо на прикладі крапель «Офтальмізол» і капсул Optilix, яких немає в аптеках, але можна знайти в інтернет-магазинах, причому значно дешевше, ніж через кол-центри.

Як бачимо на упаковках, насправді це «бальзам косметичний» і «дієтична добавка», отже, жодних «гарантій на око» бути не може: ефективність харчових добавок у нас не визначають.

Обидва засоби, які продали оператори кол-центрів, випускають харківські підприємства для інших замовників, які потім їх просувають і реалізують: ФОП Іванченко Антон Володимирович замовив «Офтальмізол» у компанії-виробника «Фіторія», дієтичну добавку Optilix випускає «Фармаком» на замовлення ТОВ «Шарк Фарм».

Виробники та один із замовників на наші запити не відповіли. Юристка з харківського ТОВ «Шарк Фарм» (не представилась, у Whatsapp має нік Ксюша) стверджує, що вони не продають свій препарат через кол-центри. Як продають натомість, говорити відмовилася.

Optilix від ТОВ «Шарк Фарм» на фото вище нам надіслала жінка, яка замовила його саме через кол-центр.

Окрім того, у лютому цього року харківське ТОВ «Шарк Фарм» розмістило оголошення на сайті jobs.ua про пошук операторів кол-центрів для продажу БАДів.

Півтора десятка доменів дезінформаційних сайтів зареєстровані також у Харкові на користувача Mark Naum за адресою вулиця Сумська, 25. Там розташований Харківський театр опери та балету.

Одна з контактних електронних адрес на цих сайтах sharktech1001@gmail.com перегукується з назвою «Шарк Фарм».

Підприємець, який розмістив рекламу дезінформаційних сайтів на платформі MGID, — Владислав Юрійович Ярко. 24-річний київський підприємець із таким самим іменем, прізвищем і по батькові відмовився від коментарів.

Гінеколог із Улан-Уде і кардіолог із Москви

Зміст багатьох дезінформаційних сайтів скопійований із російських аналогів і адаптований для українського споживача. Використовуються ті самі сюжети та ілюстрації.

Наприклад, фото російського лікаря Михайла Іванцова з Новосибірська, опубліковане в місцевій пресі у 2019 році, спершу використали російські шахраї для продажу препарату «СуставПРО». А потім скопіювали українські для продажу препарату ProstEro на сайті, що маскується під сайт Державного центру Урології МОЗ України. Тут Іванцова вже називають головним урологом України.

Російська інфраструктура продажів

Поясненням появи російських шаблонів в Україні може бути російська маркетингова інфраструктура, яка просуває дієтичні добавки харківських виробників.

За даними російського сервісу CPA Daily (CPA — Cost per action, тобто плата за дію), дієтичну добавку Optilix і краплі «Офтальмізол» в Україні просували дві мережі: російська KMA.BIZ та офшорна Traffic Light, що працює на російському ринку.

У самому алгоритмі продажу немає «зради». Мабуть, кожен із нас хоча б раз клікав на якусь рекламу в соцмережах і потрапляв на окремий сайт про товар чи послугу, де можна або одразу щось придбати, або залишити свій номер телефону для звʼязку з продавцем.

Але в нашому випадку йдеться, по-перше, про дезінформаційні сайти, по-друге, про шахрайські прийоми в кол-центрах, по-третє, про можливу передачу даних користувачів російським компаніям.

Серед препаратів, які продаються в Україні через російських посередників і водночас фігурують на дезінформаційних сайтах, ми також знайшли PotenUP, Menolid та OsteoFix. Окрім них російські платформи просувають ще сотні різних дієтичних добавок як в Україні, так і по всьому світу.

Від клікбейту до «нутри» і дези

Налагоджені схеми поширення клікбейту та накопичені масиви даних про користувачів, які «клюють» на низькопробний контент і дезінформацію в різних країнах, — побічний, але вкрай цінний продукт діяльності для російських маркетингових мереж. Про це свідчать і згадана вище заява Національної поліції України, і торішня історія з Румунією, коли проросійський кандидат завдяки маркетинговій кампанії несподівано став лідером президентських перегонів.

Дослідницька організація Reset Tech у торішній публікації Clickbait Cures («Клікбейтні ліки») зафіксувала у Facebook і Google понад 352 тис. оголошень про продаж нутрицевтиків («нутри») з російським слідом, розрахованих на громадян ЄС. Дослідники виявили, що для просування цих товарів використовувалися ті самі координовані мережі одноразових профілів, які були задіяні в кремлівській операції політичного впливу Doppelganger.

Докладніше про це читайте тут.

Отже, у результаті маємо такий ланцюжок:

фейсбук-допис → псевдоновинний шаблонний сайт → нативна реклама → дезінформаційний сайт із формою замовлення псевдоліків → оператор кол-центру → доставка поштою, іноді курʼєром з оплатою готівкою (щоб замести цифрові сліди).

Клікбейтні фейсбук-сторінки відіграють у цій системі роль «пилососа» для трафіку на псевдоновинні сайти.

Нативна реклама веде читача далі — на дезінформаційні сайти з «чудодійними» ліками.

Логічно припустити, що всі ці складові пов’язані між собою, оскільки вони злагоджено працюють як ланцюжки єдиної «лінійки продажів» за однаковою схемою в різних країнах світу.

Але довести це неможливо: адміни фейсбук-сторінок приховані; власники псевдоновинних і псевдомедичних сайтів також; реальні засновники і власники CPA-мереж і мереж нативної реклами зазвичай заховані в офшорах; українські продавці, які використовують цю схему, усе заперечують.

Ми виявили кілька десятків різних засобів від усіх хвороб, які таким чином продаються в Україні. Нижче в галереї кілька з них (їхні назви постійно змінюються). Повну інформацію ми передали до кіберполіції.

Описаний вище ланцюжок — це лише одна з багатьох «лінійок продажу» такої продукції в Україні.

Запобігти процвітанню і поширенню цієї примітивної пошесті просто: ігнорувати клікбейт і дезу, стежити за медіагігієною близьких, які можуть на таке повестися.
Як написав один користувач на російському форумі продавців «нутри» через CPA-мережі та кол-центри: «Пока есть тупые люди, умные будут зарабатывать на нутре».

У дослідженні нативної реклами в межах цього проєкту також брали участь Євгенія Дроздова, Наталія Романишин, Олег Гебура, Денис Губашов, Сергій Міхальков, Артем Король, Олександра Тимошенко, Нікіта Головінський.

Обкладинка: Володимир Литвинов

Це розслідування підготовлене за підтримки гранту від Journalism Science Alliance.

дезінформація клікбейт медицина фейсбук

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск