Статті

Кризовий менеджер: чому Сергій Корецький — це про наступну зиму та рейтинги Зеленського

Прем'єрку Юлію Свириденко змінює на посту Сергій Корецький — донедавна очільник «Нафтогазу», а раніше — «Укрнафти». На перший погляд, це чергова ротація влади в стилі «переставляння ліжок». Та за нею стоїть не так політика маневру, як розрахунок майбутніх виборів: попереду зима, яка може стати найважчою за всю війну й найзагрозливішою для рейтингів Володимира Зеленського. Прем'єра, схоже, підбирали саме під вирішення цієї проблеми.

Від редакції: справжня інтрига дня - чи залишиться Федоров міністром оборони. Навколо цього циркулюють десятки взаємовиключних чуток і "придворні обставини" змінюється щогодини, детально це все описати немає сенсу. Ми вважаємо, що відставка, точніше повторне непризначення, Федорова шкодитиме обороноздатності. І ми дамо цьому оцінку, як тільки ситуація проясниться. В сьому ж матеріали ми пишемо про технічну персону, яка все ж керуватиме країною - майже нового прем'єра Корецького.

Сергій Корецький. Найімовірніше він буде новим премʼєром українського уряду. Про свою відставку Юлія Свириденко (на фото ліворуч) повідомила 14 липня, за два дні після розмови з президентом

Ставка на результат

Рік тому Денис Шмигаль поступився кріслом Юлії Свириденко. Це виглядало банальною політтехнологією — втомленому суспільству показали «оновлення». Насправді це була більше імітація — пастка-обманка, що відводить ворожу ракету від справжньої цілі. А ціль — рейтинг Володимира Зеленського. Курс і люди лишалися ті самі.

Очевидної політичної потреби міняти прем'єра зараз немає. Так, є скандали з мобілізацією, але суспільні настрої радше оптимістичніші за торішні: людей підбадьорюють удари по нафтовому сектору й логістиці поблизу фронту. Останнє стало можливе в тому числі і завдяки міністру оборони Михайлу Федорову.

Звісно, є чутки. Свириденко називали людиною Андрія Єрмака. У 2020—2021 роках вона була його заступницею в Офісі президента, а прем'єркою стала на піку впливу Єрмака. Минулої осені, після обшуків Національного антикорупційного бюро, Єрмак пішов у відставку. Звідси будують просте пояснення: за ним ідуть його люди.

Усе життя мав справу з бензином, газом і кавою

Але це спрощення, яке применшує роль самого Володимира Зеленського. За великим рахунком, уся команда — його люди. І президенту потрібні зараз не апаратні розстановки, а результат, який можна показати. Прийдешня зима — один із таких результатів і водночас один із головних викликів.

На перший погляд Корецький — дивний вибір, такий собі Шмигаль 2.0: менеджер із енергокомпаній, який усе життя мав справу з бензином, газом і кавою. Але подивімося на календар. До опалювального сезону лишається три місяці.

«Генерал автозаправок»

Корецький народився 1978 року в Луцьку. Там само здобув дві освіти — інженерну й економічну. Уже топменеджером закінчив бізнес-школу.

Кар'єру почав ще студентом — у луцькій групі «Континіум» нині покійного Ігоря Єремєєва та Степана Івахіва. Пройшов усі щаблі: від рядового аналітика до директора керівної компанії всієї групи.

2013 року безпосередньо очолив головний актив «Континіуму» — мережу заправок WOG, одну з найбільших у країні. Це був час, коли українські автозаправні станції (АЗС) почали мінятися: з пострадянських бензоколонок вони перетворювалися на сервісні комплекси. Мережа зробила ставку на каву й ресторанний формат.

Кав'ярня «Ідеаліст» у Луцьку. Мережа Сергія Корецького налічує близько 12-13 закладів, більшість — у Києві

2018-го пішов з WOG у власний бізнес — заснував кавову компанію повного циклу IDEALIST Coffee Co., яку за кілька років передав менеджменту. Також співзаснував і певний час очолював швейцарський енерготрейдер Centurion Group SA, який має “дочку” в Україні — ТОВ «Сентуріон Груп», що торгує пальним, переважно імпортним. Із трейдера Корецький вийшов, коли очолив “Укрнафту”.

Формальних порушень тут немає. Але Корецький очолював державні енергокомпанії, а тепер і уряд. Тож питання про конфлікт інтересів залишається відкритим — і напевно ще стане темою окремих журналістських розслідувань.

Словом, на державну службу він прийшов із рідкісним набором: великий паливний ритейл, власний бізнес, енерготрейдинг. І майже без політичного багажу — зате з готовністю братися за складні завдання.

Монобільшість дала Зеленському владу, яку не мав жоден президент

Загалом, це наслідки парламентських виборів 2019 року і хвилі популізму, яка накрила країну. Тоді партія Зеленського «Слуга народу» здобула монобільшість та дала Зеленському владу, яку не мав до нього жоден інший президент. Це все обнулило політиків зі значним досвідом державного управління і тому ми в уряді постійно бачимо калейдоскоп нікому невідомих персон.

Один із них Корецький. Великий мінус цієї системи в тому, що ці ноунейми не мають своєї ваги й повністю залежні від примх Зеленського.

«Укрнафта»: розібрати спадок Коломойського

Восени 2022-го держава передала в управління Міністерства оборони кілька стратегічних підприємств, серед них «Укрнафту» та «Укртатнафту». Спадок був специфічний: формально контрольний пакет належав державі, але роками компанією фактично керувала група Ігоря Коломойського. Наступного дня після націоналізації головний офіс блокували озброєні люди. Директором обох компаній тоді й призначили Корецького.

Тоді ж профільні видання наводили відгук колег про Корецького: «Трудоголік… Завжди був сам по собі». Імовірно, саме ця незалежність і допомогла йому розірвати «пуповину» з акціонерами від Коломойського. А стати на шлях «зачистки» групи «Приват» — це вже свідчення характеру Корецького.

«Укрнафта» заробила більше, ніж за весь мирний 2021-й

Результат не забарився. Уже за перший рік «Укрнафта» заробила більше, ніж за весь мирний 2021-й, а потім сплатила десятки мільярдів гривень податків і дивідендів. Хронічно проблемне підприємство стало донором бюджету і ключовим постачальником пального для армії.

Але не все так безхмарно. Критики вказують на головну ваду: видобуток нафти не зростає й помітно відстає від планів самого менеджменту.

Утім навіть критики визнають головне: компанію, яку десятиліттями «доїли», Корецький перетворив на працюючий держактив. На цьому тлі він і став очевидним кандидатом на підвищення.

30 червня цього року. Свириденко й Корецький на прийомі в президента. «Продовжуємо підготовку до зимового періоду», — написав Володимир Зеленський у своєму телеграм-каналі

«Нафтогаз»: жорстка рука

2025 року Корецький виграв відкритий міжнародний конкурс на голову правління «Нафтогазу» і в травні очолив компанію.

Стиль нового керівника проявився швидко — він жорсткий. Показовий приклад наводить директор «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась. «Нафтогаз» через суди почав блокувати рахунки теплопостачальних підприємств за газові борги. За словами Карася, «при заблокованих рахунках ніхто нічого не робить» — тобто підготовка до зими фактично зупинилася.

Тут потрібне уточнення. Це методологічний борг: він виникає не з вини теплопостачальників чи “Нафтогазу”, а через штучно занижений тариф. Різницю мала б покривати держава, але вона дедалі більше перекладає цей тягар на місцеві громади.

«Нафтогаз» вичавлює з боржників кожну гривню

Чому «Нафтогаз» вичавлює з боржників кожну гривню? Пояснення просте: компанія затиснута в лещатах. Із одного боку — ціна газу для населення, яку штучно тримають низькою (схоже, аби зберегти рейтинг Зеленського). А з іншого — щороку доводиться купувати за кордоном мільярди кубометрів блакитного палива. Світові ціни різко зросли після блокади Ормузької протоки та іранських ударів по катарських заводах скрапленого газу.

Суть цієї пастки добре сформулював Сергій Макогон, колишній керівник Оператора газотранспортної системи (ГТС). В інтерв'ю Texty.org.ua він сказав: «Головна проблема не в інфраструктурі для імпорту, а в наявності грошей». І ця проблема грошей для Нафтогазу хронічна, поки відсутнє вільне ціноутворення.

Водночас є позитивний бік. Саме за Корецького «Нафтогаз» вийшов із минулого опалювального сезону із запасом близько 9,5 млрд кубометрів у сховищах проти приблизно 6 млрд кубів роком раніше. Газу нині помітно більше. Учасники ринку прямо пов'язують це зі зміною керівництва: планувати роботу стало значно легше.

Сергій Корецький і президент США Дональд Трамп на саміті НАТО у Туреччині, липень 2026

Люди Корецького

Про команду Корецького найдокладніше писав Володимир Дольник — військовослужбовець і журналіст ринку нафтопродуктів. Його висновок: кістяк команди — вихідці з WOG, але Корецький охоче бере й людей зі сторони. Навіть учорашніх конкурентів — якщо ті дають результат.

Хоча в логіці працюючої демократії команда мала б формуватися із політичних однодумців, як поділяють погляди на те, як керувати економікою та не пов'язані з бізнесом. Попри поширені уявлення бізнес-логіка часто є хибною у державних рішеннях. Яскравим прикладом є похід у владу успішного мільярдера Ілона Маска. Такі провали, як у нього на держслужбі не дивні, адже логіка бізнесу - заробити якомога більше грошей акціонерам, логіка держави - створити рівні правила і забезпечити права для всіх, підвищити якість життя громадян.

Приклади промовисті. Мережу АЗС «Укрнафти» розвиває Василь Бікус — виходець із «БРСМ-Нафти», який колись конкурував і з ОККО, і з самим WOG. Саму «Укрнафту» після Корецького очолив Богдан Кукура — технар, стриманий у словах, якому доведеться долати падіння видобутку. За комерцію в групі «Нафтогаз» відповідає Сергій Федоренко — працював в «Укргазвидобуванні» ще за Андрія Коболєва, але, на відміну від багатьох, вийшов без репутаційних плям.

Не революціонер, обережно вбудовує власні кадри

Загалом Дольник описує стиль Корецького так: не революціонер, обережно вбудовує власні кадри в наявні системи і не боїться брати «чужих».

Від себе додам, що всіх цих людей об'єднує спільна риса. Це не політики й не партійні висуванці, а управлінці з енергетики: паливний ритейл, видобуток, трейдинг. У медіа вони з'являються рідко, а якщо так — то переважно на профільних ресурсах.

Корецький, найімовірніше, спиратиметься саме на галузеву команду.

Все ж логіка війни у його призначенні проглядається.

Пошкоджена російським ударом АЗС на Дніпропетровщині. Людей закликають на перебувати на автозаправках

Енерговійна та рейтинги

Війна між Росією та Україною має чіткий енергетичний вимір. Обидві країни знайшли слабкі місця одна одної. Для Росії це літній пік споживання нафтопродуктів, для України — зимовий пік споживання електрики та газу, а по суті — теплоенергії.

Ось де справжня причина прем'єрства Корецького. Соцмережі, депутати й політологи можуть скільки завгодно множити версії, чому Юлію Свириденко міняють на Сергія Корецького. Головне інше: попереду в України зима. Більше додати нічого.

Росія, точніше — Володимир Путін, війну зупиняти принаймні до зими не збирається. І це попри те, що сама РФ переживає найбільшу паливну кризу у своїй історії: українські удари вивели з ладу суттєву частку її нафтопереробки. Кремль заборонив експорт пального і, схоже, муситиме перейти на постійний імпорт нафтопродуктів. А черги на АЗС б'ють по рейтингу Путіна помітніше, ніж сама війна.

Відповідь Путіна передбачувана: зробити наступний опалювальний сезон для України нестерпним. За перше півріччя 2026-го ворог наростив атаки на об'єкти «Нафтогазу». Б'ють системно по видобутку газу, компресорних станціях, електростанціях, мережах і навіть заправках. Криза в одній системі підсилюватиме кризу в іншій, сподіваються росіяни.

Проходження опалювального сезону впливає на рейтинг влади

Офіс Зеленського розуміє загрозу. Як і те, що проходження опалювального сезону прямо впливає на рейтинг влади. Перекласти медійну провину на місцеву владу чи ставити всім за приклад Харків можна і будуть, але цього замало.

Виходить, що саме Корецький із доступних Зеленському людей найкраще готовий прийняти виклик. Він знає газовий баланс і особисто веде переговори про кредити на газ з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та урядами інших країн. Його мандат уміщується в одне речення: зробити так, щоби наступна зима була легшою за торішню, або бодай не гіршою.

Об'єктивно, це буде дуже важко. РФ готує свої «домашні заготовки» Україні «під ялинку».

Нафтогаз Сергій Корецький енергетика зеленський зима уряд