Крим «на плаву», а всі проблеми — українська пропаганда. Моніторинг українських соцмереж за 22–28 червня 2026 року

Завантаження...

Наративи на Ютубі

Поки в інформаційному просторі поширювалися новини про дефіцит пального, логістичні труднощі та інші негаразди на півострові, російська пропаганда в українському сегменті Ютубу намагалася змінити не факти, а кут зору на них.

Завантаження...

Ми проаналізували понад 313 тис. коментарів під 5,2 тис. відео, які 68 популярних українських ютуб-каналів опублікували з 22 по 28 червня. Понад 1,6 тис. цих коментарів стосувалося ударів по Криму та їхніх наслідків. Більшість авторів (52%) удари підтримують: глузують з окупаційної влади і зловтішаються з черг за пальним. 39% удари засуджують або знецінюють, і саме серед них ми виділили наративи, співзвучні з російською пропагандою.

Російська пропаганда відповідала на ці новини набором відомих тез: дефіцит бензину — вигадка України, труднощі тимчасові, а удари по Криму не мають жодного військового сенсу. І водночас залякувала українців можливою жорстокою відповіддю Росії та просувала тезу, що після цього кримчани вже ніколи не захочуть повернутися до України.

Імітація під реального користувача

«Хватит нагнетать. В Крым идет энергомост, у нас все хорошо, электричество есть. Нас не поставить на колени!» — ось один із коментарів під новиною про дефіцит пального в Криму. Наратив зрозумілий: хай там що ви кажете, а в Криму насправді казка, а не «бензинова пустеля». І таких меседжів найбільше.

Деякі коментатори пишуть, що проблема є, але її вирішують: «А нам, настоящим крымчанам, похер, выживем, много кипиша, много брехни, но есть и правда на счёт топлива, это факт»; «В Крыму никакой паники нет, свет есть, продукты есть, с бензином сложнее, ну да всё это временные трудности».

Інший поширений наратив — Україна тероризує кримчан: «Вы же показали всю низость и гадость вашего характера — нагадить пiд паркан соседу. Лишить воды, электричества, сейчас стали бить по фурам с продовольствием, т. е. чтобы люди без еды остались».

У цьому контексті коментатори намагаються переконати, що ось тепер усі бачать, як Україна ставиться до кримчан, що українці не вважають їх своїми, тому Крим і пішов до Росії: «Даже если Зеля обратится к крымчанам, кто ж ему поверит. После призывов “Крым или украинский, или безлюдный”».

Ще одна група аргументів — такі атаки надто дорогі, до того ж від них немає користі: «Ми взірвемо кілька заводів чи бочок із паливом, витрачаючи кілька сотень дронів на одну бочку». І Україні варто займатися своїми проблемами, а не Кримом: «Головна небезпека, шо нинішній наш Верховний зайнятий піаром на фоні ударів по Криму, а фронт — це так, другочергове»; «Шо ти стогнеш, шо Київ палає. Головне, шо у Криму бензину нема, та в один цех заводу у Волгограді фламінго влучив».

Поширені також тези із залякуваннями, що тепер Росія має право відповісти й знищити Україну. І тут обов’язково додається, що відповіддю може бути ядерний удар: «Реально больные, Крым они хотят отрезать дронами… Да вы добъетесь, что Россия ядерным ударом ударит по Украине, потом уже не будет весело вам… Лучше о мире пытаться договориться»; «За каждый удар по Крыму будут в ответ десятки ударов по Киеву и другим городам Украины!!!». Усе це для того, щоб не лише зменшити українську ейфорію, а й переконати в тому, що успіхи України тимчасові й що росіяни відплатять.

Таку риторику пропаганда використовувала й після операції «Павутина», коли на території Росії була атакована стратегічна авіація. Росіяни так само погрожували посилити удари, однак дані свідчать про те, що інтенсивність атак, навпаки, на шість тижнів зменшилася.

До цього додаються наративи про те, що удари по Криму нічого не змінять, адже Росія перемагає на фронті. Коментатори, які таке поширюють, часто маскуються під стурбованих українських громадян: «Удари по криму и по россии к фронту не имеют никакого отношения, враг приближается к харькову, мы теряем константиновку и лиман, крамоторск обстреливают уже из артилерий. Какие гандоны пишут ваши заголовки. Почему ты не на фронте, умник».

Є навіть коментатори, які прямо говорять, що Україні не варто воювати за Крим не лише через значні потенційні втрати («загине ще кілька мільйонів людей із обох сторін»), а й через нездатність прогодувати півострів у разі його звільнення: «Взять Крым можно, ну а как удержать. там же люди. это, по сути, голодовка. а кроме продуктов ну как это нужно было делать раньше, сейчас это будет Геноцид. воды нет. электричества нет. продукты откуда завозить, а нефтепродукты».

ТікТок про «каву в Криму»

У ТікТоці в цей період також активізувалася тема Криму. З 50 акаунтів «балакучих голів» ми викачали 899 відео. Наративи на тему Криму, вигідні російській пропаганді, просували в дев’яти роликах, які сукупно мають 434 278 переглядів, зібрали 17 616 лайків, 832 коментарі й 1794 репости.

Кримські меседжі, які лунають у відео «балакучих голів», можна звести до кількох простих тез.

Завантаження...

Найпоширенішою за переглядами є класична теза із залякуванням.

Тут ми фіксуємо повернення до давнього наративу російської пропаганди «Путін ударить ядеркою за Крим», який стали поширювати чи не одразу після анексії півострова. Російська влада всіляко його підтримує — як для внутрішнього споживача, так і на міжнародній арені. Наратив поширювався так стабільно і методично, що західні політологи на офіційному рівні вважають спроби повернення Криму «червоною лінією» для Путіна.

Так, не відходячи від класичних тез із залякуванням, serhii.sukhanov, лідер Партії Сергія Суханова, у відео розмірковує: «Якщо Путіну доведеться обирати, віддати Крим чи вдарити ядеркою, то тут аби Україна не програла…». Підводячи під це обґрунтування, що Зеленський свідомо провокує Росію, адже намагається такими діями «здати» країну. Він нібито має на меті якомога швидше виїхати за кордон — там у нього статки більші, ніж у трильйонера Ілона Маска. Доєднується до лякалок та чималих охоплень і блогер free.country4, який наголошує: «Нічим хорошим удари по Криму не закінчаться. І наступна зима не обіцяє нічого хорошого. Навіть страшно уявити, що може бути…». І додає, що відповідь Росії буде «страшною».

Наступний за поширеністю пропагандистський прийом — знецінення успіхів. Аудиторію намагаються переконати, що успіхів насправді або не існує, або вони мізерні й нічого не змінюють, тобто не мають жодного значення.

Блогерка PravDA katerynabg, яка ще на початку 2026 року розповідала про особливості роботи покоївки в Болгарії, у червні вже розмірковує про те, як мають відбуватися «масштабні воєнні операції». Жінка переконує глядачів, що нинішні проблеми в Криму з пальним і світлом — це лише ілюзія, про яку говорять тільки заради збільшення фінансової допомоги від Заходу. А заяви Володимира Зеленського в її інтерпретації є не чим іншим, як блогерством і випрошуванням коштів.

Блогер futureon_us наголошує, що удари України по Криму чи Москві — це лише «пил в очі», протиставляючи воєнні операції внутрішнім проблемам, мовляв, воєнні успіхи не мають значення, адже корупціонери, попри гучні справи, залишаються на волі, натомість тих, хто каже правду, гноблять. А під кінець блогер вдається до класичного маніпулятивного прийому, апелюючи до очевидності: «Ви ж самі все бачите».

Спекуляція на темі втрат і підбурювання до відмови від територій спрямовані на те, щоб перетворити тему деокупації Криму на джерело внутрішнього розколу й агресії в українському суспільстві.

Так, блогерка lichmpro, відео якої озвучені штучним чоловічим голосом, вдається до прямого емоційного тиску, закликаючи відмовитися від територій заради збереження життів: «Хвате знищувати наших чоловіків, синів та дочок. Помирайте ви (Зеленський. — Ред.) за Крим».

Також вона знецінює заяви керівництва держави. Зокрема, зневажливо називає Зеленського «препиздентом», а його позицію (яку, до речі, він давно вже не озвучує, а Україна офіційно готова до заморозки війни по лінії фронту) щодо неможливості завершення війни без повернення Криму подає як «заїжджену платівку з 2023 року».

У межах цього наративу інша блогерка yuliya.lyushina прирівнює нинішні заяви про деокупацію Криму до колишніх заяв про Донбас, щоб переконати аудиторію в тому, що маємо справу лише з порожніми обіцянками.

Цю тезу просував і блогер telegrammne_na_ch, який згадав давню тему про «каву в Криму». Звертаючись до аудиторії, він використовує маніпулятивну риторику деморалізації: «Від територій, які зараз належать Україні, до кримського перешийка, якщо взяти вже навпростець, близько 100 кілометрів. Це не просто по трасі проїхати машиною. Це там десятки тисяч окупантів, яких треба звідти вибити. Це там десятки ліній оборони. Це заміновані поля. За рахунок чого, а точніше кого, все це пройти? Як їх звідти вигнати? Про яку каву в Криму ви розказуєте?».

Також у його відео, що набрало понад 20 тис. переглядів, вкотре порушується улюблена для пропаганди тема про «договорняк», коли аудиторію намагаються переконати, що реальні бойові дії за звільнення територій нібито не ведуться, а вся війна — це заздалегідь узгоджений сценарій.

У спічі блогера TelegrammNe_Na_Chasi ця теза реалізується через питання до аудиторії, мовляв, чому українські дрони і ракети не б’ють по Кремлю, а російські — по Банковій чи ТЦК?

Отже, аналіз відео в ТікТоці показує, що тему Криму використовують для маніпуляцій і розхитування українського суспільства через чотири ключові тези: залякування, знецінення воєнних успіхів, підбурювання до відмови від територій та поширення теорії про «договорняк». Усі ці наративи зводяться до однієї мети — переконати глядача, що плани з деокупації півострова відірвані від реальності, а ціна, яку доведеться заплатити за його звільнення, неприйнятна.

дезінфомонітор дезінформація крим наративи соцмережі

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск