Крим «на плаву», а всі проблеми — українська пропаганда. Моніторинг українських соцмереж за 22–28 червня 2026 року

Завантаження...

Наративи в Ютубі

Поки в інформаційному просторі поширювалися новини про дефіцит пального, логістичні труднощі та інші негаразди на півострові, російська пропаганда в українському сегменті Ютубу намагалася змінити не факти, а кут зору на них.

Завантаження...

Ми проаналізували понад 313 тис. коментарів під 5,2 тис. відео, які 68 популярних українських ютуб-каналів опублікували з 22 по 28 червня. Понад 1,6 тис. цих коментарів стосувалися ударів по Криму та їхніх наслідків. Більшість авторів (52%) удари підтримують: глузують з окупаційної влади і зловтішаються з черг за пальним. Але майже чотири з десяти коментарів (39%) удари засуджують або знецінюють, і саме серед них ми виділили наративи, співзвучні з російською пропагандою.

Російська пропаганда відповідала на ці новини набором знайомих наративів: дефіцит бензину — вигадка України, труднощі тимчасові, а удари по Криму не мають жодного військового сенсу. Водночас вона залякувала українців можливою жорсткою відповіддю Росії та просувала тезу, що після цього кримчани вже ніколи не захочуть повернутися до України.

Імітація під реального користувача

«Хватит нагнетать. В Крым идет энергомост, у нас все хорошо, электричество есть. Нас не поставить на колени!» — це коментар від одного із ютуб-каналів під новинами про дефіцит пального в Криму. Наратив зрозумілий: хай там що ви казали, а в Криму насправді казка. Таких меседжів про те, що в Криму казка, а не «бензинова пустеля», найбільше.

Деякі повідомлення містять фрази, що, мовляв, так, проблема є, але її вирішують: «А нам настоящим крымчанам похер, выживем, много кипиша, много брехни, но есть и правда на счёт топлива, это факт»; «В Крыму никакой паники нет, свет есть, продукты есть, с бензином сложнее , ну да всё это временные трудности».

Друга численна категорія наративів — Україна тероризує кримчан: «Вы же показали всю низость и гадость вашего характера — нагадить пiд паркан сосiду. Лишить воды, электричества, сейчас стали бить по турам с продовольствием. Т. Е. Чтобы люди без еды остались».

У цьому контексті коментатори намагаються переконати, що ось тепер усі бачать, як Україна ставиться до кримчан, що українці не вважають їх своїми, тому Крим і пішов до Росії: «Даже если Зеля обратится к крымчанам, кто ж ему поверит. После призывов “Крым або украинский, або безлюдный”».

Також значна група аргументів про те, що такі атаки надто дорогі й не приносять користі: «Ми взірвемо кілька заводів чи бочок із паливом, витрачаючи кілька сотень дронів на одну бочку». І що Україні варто займатися своїми проблемами, а не Кримом: «Головна небезпека, шо нинішній наш Верховний зайнятий піаром на фоні ударів по Криму, а фронт це так другочергове»; «Шо ти стогнеш, шо Киив палае. Головне, шо у Криму бензину нема, та в один цех заводу у Волгогради фламинго влучив».

Популярними є тези із залякуваннями, що тепер Росія має право відповісти й знищити Україну. І тут обов’язково додають фрази, що відповіддю може бути ядерний удар: «Реально больные, Крым они хотят отрезать дронами… Да вы добъетесь, что Россия ядерным ударом ударит по Украине, потом уже не будет весело вам… Лучше о мире пытаться договориться», «За каждый удар по Крыму будут в ответ десятки ударов по Киеву и другим городам Украины!!!». Це прийом залякування, щоб не лише знизити українську ейфорію, а й переконати, що успіхи України тимчасові і росіяни відплатять.

Таку риторику пропаганда використовувала й після операції «Павутина», коли на території Росії була атакована стратегічна авіація. Росіяни так само погрожували посилити удари, однак дані свідчать про те, що інтенсивність атак, навпаки, зменшилася на шість тижнів.

До цього додаються наративи про те, що удари по Криму нічого не змінять, адже Росія перемагає на фронті. Часто коментатори, які таке поширюють, маскуються під українських стурбованих громадян: «Удари по криму и по россии к фронту не имеют некокого отношения, враг приближаеться к харькову, мы теряем константиновку и лиман, кромоторск обстреляеть уже из артилерий. Кокие гондоны пишуть ваши зоголовкы. Почему ты не на фронте умник».

Є навіть тези, які прямо говорять, що Україні не варто воювати за Крим не лише через значні потенційні втрати («загине ще кілька мільйонів людей із двох сторін»), а й через нездатність прогодувати півострів у разі звільнення: «Взять Крым можно, ну а как удержать. там же люди. это по сути голодовка. а кроме продуктов ну как это нужно было делать раньше, сейчас это будет Геноцид. воды нет. электричества нет. продукты откуда завозить, а нефтепродукты».

ТікТок про «каву в Криму»

У ТікТоці в цей період також активізувалася тема Криму. З 50 акаунтів «балакучих голів» ми викачали 899 відео. Наративи на тему Криму, вигідні російській пропаганді, просували в дев’яти роликах, які сукупно мають 434 278 переглядів. Вони також зібрали 17 616 лайків, 832 коментарі та 1794 репости.

Кримські меседжі, що лунають у відео «балакучих голів», можна звести до кількох простих тез.

Завантаження...

Найпоширенішою за переглядами є класична теза «залякування».

Тут ми фіксуємо повернення до давнього наративу російської пропаганди — «Путін ударить ядеркою за Крим», що лунає чи не одразу після анексії півострова. Російська влада всіляко його підтримує, як для на внутрішнього споживача, так і на міжнародній арені. Наратив так стабільно і методично поширювався, що західні політологи на офіційному рівні вважають спроби повернення Криму «червоною лінією» для Путіна.

Так, перебуваючи в межах класичних тез із залякування, serhii.sukhanov, лідер Партії Сергія Суханова, у відео розмірковує: «Якщо Путіну доведеться обирати — віддати Крим чи вдарити ядеркою, то тут аби Україна не програла…». Підводячи під це обґрунтування, що Зеленський свідомо провокує Росію, адже намагається такими діями «здати» країну. Зеленський нібито має на меті якомога швидший виїзд за кордон, де він має статки більші, ніж трильйонер Ілон Маск. Доєднується до лякалок та чималих охоплень і блогер free.country4, який наголошує: «Нічим хорошим удари по Криму не закінчаться, а наступна зима не обіцяє нічого хорошого. Навіть страшно уявити, що може бути…». І додає, що відповідь Росії буде «страшною».

Наступним за поширенням є не менш класичний прийом російської пропаганди зі знецінення успіхів. Таким чином аудиторію намагаються переконати, що успіхів насправді або не існує, або вони мізерні, їх наявність нічого не змінить і не має жодного значення

Блогерка PravDA katerynabg, яка ще на початку 2026 року розповідала про особливості роботи покоївки в Болгарії, у червні вже розуміється на тому, як мають відбуватися «масштабні воєнні операції». Жінка переконує глядачів, що нинішні проблеми в Криму з пальним, світлом та іншими — це лише ілюзія, про яку говорять виключно заради збільшення фінансової допомоги від Заходу. А заяви Володимира Зеленського в її інтерпретації є не чим іншим, як блогерством і випрошуванням коштів.

До неї доєднується і блогер futureon_us, який наголошує, що удари України по Криму чи Москві є не чим іншим, як «пилом в очі». Базується це твердження на нелогічному протиставленні воєнних операцій внутрішнім проблемам: мовляв, військові успіхи не мають значення, адже корупціонери, попри гучні справи, залишаються на волі, натомість тих, хто каже правду, «гноблять». Наприкінці використовує і класичний маніпулятивний прийом апеляції до очевидності: «Ви ж самі все бачите».

Спекуляція на темі втрат і підбурювання до відмови від територій спрямовані на те, щоб перетворити тему деокупації Криму на джерело внутрішнього розколу та агресії в українському суспільстві.

Так, блогерка lichmpro, відеоякої озвучені штучним чоловічим голосом, вдається до прямого емоційного тиску, закликаючи відмовитися від територій заради збереження життів: «Хвате знищувати наших чоловіків, синів та дочок. Помирайте ви (Зеленський. — Ред.) за Крим».

Вона також вдається до знецінення заяв керівництва держави. Зокрема, зневажливо називає Зеленського «препиздентом», а його позицію (яку, до речі, він давно вже не озвучує, а Україна офіційно готова до заморозки війни по лінії фронту) щодо неможливості завершення війни без повернення Криму подає як «заїжджену платівку з 2023 року».

У межах цієї тези інша блогерка yuliya.lyushina прирівнює нинішні заяви про деокупацію Криму до колишніх заяв про Донбас, щоб переконати аудиторію, що маємо справу виключно з порожніми обіцянками.

До просування цієї тези доєднався і блогер telegrammne_na_ch, який згадав тему кількарічної давності про «каву в Криму». Звертаючись до аудиторії, він використовує маніпулятивну риторику деморалізації: «Від територій, які зараз належать Україні, до Кримського перешийка, якщо взяти вже навпростець, близько 100 кілометрів. Це не просто по трасі проїхати машиною. Це там десятки тисяч окупантів, яких треба звідти вибити. Це там десятки ліній оборони. Це заміновані поля. За рахунок чого, а точніше кого, все це пройти? Як їх звідти вигнати? Про яку каву в Криму ви розказуєте?».

Також у його відео, що набрало понад 20 тисяч переглядів, вкотре порушується одна з найулюбленіших тем пропаганди — «договорняк», коли аудиторію намагаються переконати, що реальних бойових дій за звільнення територій нібито не ведеться, а вся війна — це заздалегідь узгоджений сценарій.

У спічі блогера TelegrammNe_Na_Chasi ця теза реалізується через питання аудиторії, чому українські дрони чи ракети не летять «по Кремлю», а російські — «по Банковій чи ТЦК»?.

Отже, аналіз відео в ТікТоці показує, що тему Криму використовують для маніпуляцій і розхитування українського суспільства через чотири ключові тези: залякування, знецінення військових успіхів, підбурювання до відмови від територій та поширення теорії «договорняка». Усі ці наративи зводяться до однієї мети — переконати глядача, що плани з деокупації півострова відірвані від реальності, а ціна його звільнення неприйнятна.

дезінфомонітор дезінформація крим наративи соцмережі

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск