Карта терору. Як Росія змінювала тактику ударів по Києву (інфографіка)

Росія роками б’є по тих самих цілях

Якщо дивитися на карту обстрілів української столиці, може скластися враження, що удари розподілені хаотично. Але якщо накласти всі зафіксовані ураження одне на одне, проступає зовсім інша картина. Росія знову й знову повертається до тих самих зон міста.

Найщільніший осередок уражень сформувався на правому березі — від Лук’янівки через Шулявку до Солом’янки. Тут за чотири роки війни накопичилася найбільша кількість зафіксованих влучань і падінь уламків. Другий великий осередок сформувався на лівому березі навколо дарницького промислового вузла. Саме ці дві зони найчіткіше проступають на карті, якщо дивитися на неї не через адміністративні межі районів, а через щільність ударів.

Такий розподіл навряд чи можна пояснити випадковістю. Це багато в чому пояснюється розташуванням великих промислових підприємств та інфраструктурних об’єктів. Завод «Артем», інші підприємства оборонної галузі, великі виробничі майданчики, логістичні комплекси та енергетичні об’єкти залишаються серед цілей, які росіяни вважають пріоритетними. Окрема категорія — енергооб’єкти, які не раз потрапляли під удари під час кампаній зі знищення української енергетики.

Водночас географія атак змінюється залежно від характеру бойових дій. У 2022-му значна частина уражень була пов’язана з боями на підступах до Києва. У наступні роки дедалі чіткіше проявляється інша закономірність: російські удари концентруються навколо кількох стійких вузлів, про які йшлося вище. Відповідно змінювалися і київські райони — «рекордсмени» за кількістю влучань.

Якщо на початку вторгнення серед найбільш уражених були Шевченківський, Святошинський та Подільський райони, то за останні два роки різко зросла кількість ударів по Дарницькому та Солом’янському. Найпомітніше це на прикладі Дарниці. У 2022 році тут було зафіксовано лише 8 уражень, а в 2025-му вже 51, найбільше серед усіх районів столиці.

Водночас карта показує, що з часом географія атак стала значно ширшою. Пошкодження регулярно фіксуються майже по всьому місту, а кількість мікрорайонів, які хоча б раз потрапляли під удар, постійно зростає.

Як змінювалася повітряна війна над Києвом

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія кілька разів змінювала тактику ударів по українській столиці.

Згадки на інфографіці про снаряди і мінометні міни стосуються перших днів війни, коли ворог підійшов до столиці.

У 2023 році головною загрозою стали масовані ракетні атаки, коли за одну ніч по місту могли запускати десятки крилатих і балістичних ракет.

У 2025-му повітряна кампанія перейшла в нову фазу. Саме тоді різко побільшало ударних безпілотників, які стали основним засобом ураження. Якщо в попередні роки кількість ракетних і дронових ударів була зіставною, то у 2025-му кількість зафіксованих уражень від безпілотників у кілька разів перевищила ракетні. Переломним став липень 2025 року — після нього масовані атаки безпілотниками уже не були винятком, а стали майже постійним явищем.

2026 рік показав ще одну зміну. Якщо у 2025-му головним інструментом ворожих атак були численні дрони, то вже в першій половині 2026-го Росія різко наростила застосування балістичних ракет. Лише за шість місяців у Києві було зафіксовано майже стільки само ракетних уражень, скільки за весь 2025 рік.

Росіяни перейшли до тактики комбінованих ударів, нової моделі атак. Протягом ночі місто виснажують хвилями безпілотників, змушуючи ППО постійно реагувати на нові загрози. А після цього або паралельно завдаються удари балістичними та крилатими ракетами. Розрахунок простий: максимально перевантажити систему протиповітряної оборони і збільшити ймовірність прориву окремих засобів ураження до цілі.

Саме поєднання масованих дронових атак із концентрованими ударами балістичними ракетами стало головною особливістю кампанії проти Києва цього року.

Терор і ще раз терор

Хоча на карті ми бачили концентрацію ударів по районах, де розташована промисловість, але якщо проаналізувати тип об’єктів, які потерпають від російських атак, то на першому місці з великим відривом буде саме житлова забудова.

За чотири роки війни пошкоджень зазнали 290 житлових будинків — це мінімум удвічі більше від будь-якої іншої категорії об’єктів. Для порівняння: на другому місці нежитлові приміщення та об’єкти, які не вдалося точно ідентифікувати (122 випадки). Далі йдуть автомобілі, дороги, транспортна інфраструктура та АЗС (111).

Особливо помітною ця закономірність стала у 2025–2026 роках, коли кількість масованих атак різко зросла.

Якщо протягом 2022–2024-го житлова забудова Києва зазнавала близько 30 влучань щороку, то у 2025-му стався різкий перелом. Кількість ударів по житлових будинках підскочила до 130 — це більше, ніж за три попередні роки разом узяті. А вже за перші шість місяців 2026-го Росія додала ще 72 таких влучання. Це вже не поступове зростання, а зміна масштабу повітряного терору проти міста.

Нібито основні цілі для росіян — київські промзони і заводи — займають велетенські площі. Проте ворожі ракети і дрони із завидною регулярністю влучають саме в житлові будинки, що призводить до численних жертв.

Якби йшлося про одне чи два влучання, можливо, було б доречно говорити про певну помилку, тим більше що точність російських ракет на початках повномасштабного вторгнення була доволі низькою. Але влучання в мирні будівлі з часом не лише не припинилися, а стали ще масштабнішими. Після сотень ударів по Києву Росія вже не може прикриватися розмовами про «помилки» чи «неточність» зброї. Якщо ракети і дрони знову й знову прилітають у житлові квартали, це означає, що саме так і було заплановано російським командуванням. Терор проти мирного українського населення став одним із методів ведення цієї війни.

київ війна обстріл Києва обстріли обстріли міст обстріли інфраструктури

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск