Статті

Пілот зенітного дрона. Як із відстані 500 кілометрів збивають російські безпілотники

Ще пів року тому Халк зізнавався, що не збив жодного дрона. Тепер він рекордсмен. 23 російських безпілотники за добу і щонайменше два — на відстані пів тисячі кілометрів. Загалом 200 знищених цілей. Як працює дистанційна система збиття дронів, хто нею керує і коли українці за кордоном зможуть збивати ворожі БпЛА над територією України, розповідає повний кавалер ордена «За мужність», кавалер «Золотого хреста» пілот із позивним Халк. Поки ми готували текст до публікації, Халк отримав від президента зірку Героя України.

Герой України із позивним Халк під час бойової роботи

Халку 29 років. Він служить командиром взводу БпЛА «Булава» Окремої президентської бригади ЗСУ. Його часто запитують, як збив дрон за 500 км? Чи летів дроном-перехоплювачем увесь цей час? Ні. Пілот перехоплювача і той, хто його запускає, перебувають у різних місцях.

«Я не витримав би п’ять годин летіти до цілі. Навіть якби технічно така можливість була», — зізнається Халк.

Зенітні дрони-перехоплювачі «Стінг» розробила українська компанія «Дикі Шершні». А згодом і систему дистанційного керування ними Hornet Vision Ctrl. Спочатку можна було збивати ворожі безпілотники на відстані 36 км, потім 500. А нещодавно побили рекорд у 2000 км — пілот зенітного дрона перебував узагалі за межами нашої країни.

Приставний стільчик

Коли почалося російське вторгнення, Халк вивіз родину з Києва і пішов до військкомату. Його не хотіли брати. Казали, що молодий, «треба ще пожити». Із третього разу таки потрапив на медкомісію, а потім дістав наказ «прибути на 10-ту ранку з речами». Але вранці знову відмовили.

«Прочитали список, мене там не було. Сказали, що я залишаюся в резерві й нікуди не їду», — згадує Халк.

Довелося «здійняти паніку», каже військовий. Врешті комісар виніс додатковий стільчик, поставив його в машину і відправив бійця воювати.

«У мене дід танкіст, батько штурмовик. Думки були тільки про те, щоб відігнати ворога від дому», — згадує.

На третій день військова частина Халка потрапила під ракетний обстріл.

«Ми були птуристи (оператори протитанкових керованих ракет), стояли з “Мавіками”, “Джавелінами”, автоматами, кулеметами і тримали вхід у населений пункт», — розповідає Халк.

А потім навесні 2023 року командир показав птуристам відео, як працюють FPV-дрони. Халк зацікавився. Їм привезли ноутбук-симулятор. Близько місяця хлопці замість відпочинку після бойових виїздів вчилися літати на FPV. Пробували літати й справжнім дроном (на той час вони були в дефіциті). Вчилися працювати зі скидами — боєприпасами, які скидають із дронів на противника.

«Тоді ніхто так не робив. FPV було мало, і треба було берегти їх», — згадує Халк.

Приблизно через два місяці волонтери почали підвозити дрони. Їх можна використовувати як камікадзе — маршрут в один кінець.

Чипси й кола

Одного ранку Халк знищив російський зенітно-артилерійський комплекс С-60. Розвідка доповіла, що ворог ховає десь ще один такий самий. Халк полетів шукати. А знайшов не тільки його, а й цілий склад російської техніки.

За півтори години він знищив два ангари (11 одиниць техніки) і склад боєприпасів. На все пішло 13–15 дронів. Спалив і машину комісії російських офіцерів, які приїхали з перевіркою.

«Командир купив мені три пачки чипсів і дві пляшки коли», — сміється Халк.

А всерйоз нагородили пізніше — орденом «За мужність» другого ступеня.

Загалом за час служби на рахунку Халка понад 100 одиниць ворожої техніки. Дуже хотів збити російський вертоліт. Одного разу йому це майже вдалося, але потужності дрона було замало. Просив «Диких Шершнів» (контактував із представниками компанії від початку її створення) розробити якісь швидкісні дрони, які могли б діставати авіацію.

Навесні 2025 року Халк був важко поранений. Поки лікувався й відновлювався, «Шершні» випустили «Стінг».

Перехоплювачі

«Стінг» — це безпілотник-камікадзе, який розганяється до шалених 300 км/год й уражає цілі в результаті підриву власної бойової частини. Коштує дрон від 51 тис. грн за «денну» версію на аналоговому зв’язку й до 98 тис. грн за апарат із тепловізором на цифровому зв’язку.

Зрештою, коли БпЛА почали загрожувати нашим містам масовими атаками, підрозділ Халка взявся за антишахедний напрям. Керував усім побратим Скіф.

«Коли я повернувся після поранення, командир сказав, що я на ЛБЗ (лінія бойового зіткнення) не повертаюся, йду вивчати антишахедну тему», — згадує Халк.

Шахеди

Близько місяця Халк навчався в Скіфа. Не все вдавалося. Складно було знаходити російські дрони.

«Коли я зрозумів, як це все робиться, переніс свій досвід роботи з FPV на перехоплювачі, вивчив деякі речі, про які не можу говорити. Стало легше шукати цілі й знищувати їх у великій кількості», — розповідає пілот.

Зараз він працює удвох із напарником Шустрим. Той встановлює перехоплювачі на місце злету, а Халк безпосередньо керує ними. Каже, цього цілком достатньо. Вчотирьох, звісно, зручніше, але й удвох справляються. Були випадки, коли Халк працював узагалі сам, хоч і було важко.

«Вмикаєш свою апаратуру, вмикаєш дрон, підготовлюєш бойову частину дрона до вильоту, вибігаєш, виставляєш на зліт. Прибігаєш назад, злітаєш, знищуєш і робиш цей цикл повторно. Якщо їх багато летить, то треба побігати. Причому чимало», — описує процес.

Ворог постійно змінює маршрути, шукає дірки в українській протиповітряній обороні. Нашим пілотам потрібно передбачати дії росіян: враховувати, пристосовуватися і перекривати напрямки.

Збільшилася кількість керованих дронів

Збільшилася кількість керованих дронів. Ворожі пілоти бачать, куди летять і в що влучають, можуть змінювати напрямок. Коли наш перехоплювач летить назустріч керованому БпЛА, то відбувається двобій пілотів, які сидять перед монітором і керують апаратами за допомогою джойстиків.

«У 90% випадків двобій виграю я», — каже Халк.

Буває так, що наш зенітний дрон не підривається в контакті з безпілотником: або погодні умови несприятливі, або з електронікою негаразди. Халк каже, що завжди намагаються повертати борти назад.

Рекорд Халка — 23 «Шахеди» за зміну. Вдалося навіть одного реактивного збити (летить зі швидкістю 500–600 км/год). Халк каже, що пілот іншого підрозділу збив 28 «Шахедів» і 2 «Гербери» за одне чергування. Над ними йшов цілий табун російських безпілотників.

500 км

Дистанційне керування перехоплювачами відбувається таким чином, що пілот перебуває в одному місці, а той, хто запускає дрон, — в іншому. Умовно кажучи, один у Києві, а інший у Сумах. Коли починають летіти БпЛА, у Сумах готують «Стінги». У Києві Халк підключається до перехоплювача й керує ним.

Спробувати збити БпЛА за 500 км від пілота Халкові запропонував Скіф. На думку Халка, збивати на двох напрямках — десь поблизу і віддалено — цілком реалістично.

Найбільша проблема — затримка сигналу. Коли оператор далеко, він бачить реальність на секунду чи дві пізніше, ніж дрон, і на великих швидкостях це має значення. Тому особливе мистецтво — передбачати, що станеться в повітрі за ті кілька секунд. Як тільки цю технічну проблему вирішать, керувати дистанційно зможе значно більше пілотів.

«Буває, що і там летять, і тут. Доводиться швиденько знищити на тому напрямку й переключиться на свій або навпаки», — пояснює.

У перспективі планують узагалі мінімізувати участь людини в запуску перехоплювачів. У квітні цього року «Шахеда» вперше збили дроном-перехоплювачем, який запустили з безпілотного катера.

Пілоти

Крім основної роботи Халк готує молодих пілотів. За скільки можна навчити з нуля, не може сказати — усе залежить від людини. Потрібні кмітливість, мотивація, бажання. Пілот має поводитися спокійно і розслаблено, досконально знати свою роботу. Халк каже, що вчитися на симуляторі й працювати в бойових умовах — це різні речі. Важливі практика й аналіз помилок.

«Якщо екіпаж толковий, він після відпрацювання сяде і думатиме, що зробили не так. Треба аналізувати свої дії: як би ти міг зробити інакше», — ділиться він.

А тим часом Халк працює без вихідних.

«Війна триває. Треба продовжувати свою справу, доки є сили», — каже він.

ППО дрони хід війни шахеди інновації