Статті

Війна, засуха і міни: чому горять Чорнобильська зона та прикордоння Сумщини (КАРТА)

Останніми днями кияни відчували запах гару і диму. Знову горять ліси в північній частині Київської області та в межах Чорнобильської зони відчуження. На карті нижче бачимо, що на початку травня горіли три ділянки лісу: район неподалік Чорнобиля, лісові масиви Лісківщини та зона поблизу Гути-Студенецької. Пожежі спалахнули приблизно одночасно й поширювалися залежно від вітру та сухості лісової підстилки.

Перші осередки вогню з’явилися 7 травня в Чорнобильській зоні. Через суху погоду, легкозаймисті соснові ліси та залишки вибухонебезпечних предметів пожежа швидко перейшла в низову й почала розростатися, утворюючи окремі фронти.

Дізнатися більше про типи лісових пожеж та швидкість їх поширення можна тут (інфографіка).

Уже 8 травня в районі Лісківщини та Гути-Студенецької виникло три осередки пожеж.

9 травня ситуація була найгіршою: одночасно горіло і в Чорнобильській зоні, і в лісах на півночі Київщини. Вогонь рухався в бік Лісківщини, де постійно спалахували нові ділянки лісу. А біля Гути-Студенецької зайнялися переважно торф’яники, які важко загасити.

У перші дні вітер дув на північ, туди ж несло й дим. 9–10 травня вітер став змінним, пожежі почали перекидалися на нові ділянки. Дим став поширюватися над північною частиною Київської області, потрапляючи на територію Києва, хоча й не пішов на місто постійним потоком.

Радіація

Під час пожеж у повітря можуть підніматися радіонукліди, що залишилися в зоні відчуження після аварії на ЧАЕС у 1986 році.

Втім, як зазначають офіцери служби РХБЗ (військові спеціалісти підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту), аномального зростання радіації (гамма-фону) у селах і містах за межами зони відчуження не зафіксовано.

Державні пости спостереження і системи радіаційного моніторингу, зокрема SaveEcoBot (єдина в Україні екологічна система, що поєднує дані про забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля), показували стабільні значення природного фону. У Києві приблизно 0,07–0,12 мкЗв/год, у північних районах області дещо вище, що типово для регіону, а в межах самої зони відчуження підвищені, але стабільні значення без ознак аварійних змін.

Радіаційний фон стабільний

Тобто навіть якщо частина радіонуклідів і піднімалася в повітря разом із димом, то це не був масовий радіаційний викид. Йдеться радше про локальне підняття вже наявного забруднення, яке швидко розсіюється в атмосфері.

Як поводяться радіонукліди під час лісової пожежі

Найбільший ризик становлять цезій-137 і стронцій-90.

Цезій-137 накопичується у хвої, моху, корі дерев і верхньому шарі лісової підстилки. Під час пожежі частково переходить у золу та дрібнодисперсні аерозолі, які можуть підніматися з димом і переноситися на значні відстані.

Під час лісових пожеж у Чорнобильській зоні фахівці моніторять ризик поширення радіонуклідів.

Стронцій-90 акумулюється в ґрунтах і деревині, менш леткий і гірше переходить у повітря під час горіння. Може потрапляти в організм разом із димом і пилом під час дихання.

Цезій-137 і стронцій-90 небезпечні, якщо потрапляють в організм із їжею, водою або пилом, оскільки втручаються в природні біологічні процеси і починають опромінювати тканини зсередини.

Цезій-137 накопичується переважно в м’яких тканинах (м’язи, серце) і може спричиняти хронічне внутрішнє опромінення, підвищувати ризик онкологічних захворювань.

Стронцій-90 поводиться як кальцій, відкладається в кістках і кістковому мозку, може ушкоджувати систему кровотворення, підвищувати ризик лейкемії та інших захворювань крові.

Ці ізотопи можуть надовго залишатися в організмі й опромінювати його зсередини, навіть якщо в довкіллі їх рівень низький.

Також у локальних «гарячих плямах» можуть бути плутонієві ізотопи. Вони переносяться лише з важкими частинками пилу поблизу осередку пожежі, а також із пожежною технікою.

Війна, вітер і суха погода

Прикордоння Сумщини та сусідні регіони перетворилися на одну з найбільш пожежонебезпечних зон. На графіці видно численні пожежі з обох боків уздовж кордону. Горять ліси, поля, покинуті села, склади, техніка.

Більшість пожеж пов’язана з війною: артилерійськими обстрілами, вибухами авіабомб, атаками FPV-дронів та падінням уламків БпЛА. Ліси й «зеленка» перетворилися на укриття для диверсійних груп, розрахунків дронів і пересування військ. Обстріли з обох боків у лісових масивах стали регулярними.

Навмисні підпали або диверсійні дії росіян не виключені, однак наразі таких доказів офіційно не оприлюднено.

У повідомленнях ДСНС також йдеться про сукупність природних факторів: суха погода, сильний вітер, висока горючість лісів, складна логістика гасіння через мінну небезпеку та обмежений доступ до частини територій.

Навесні й улітку суха трава і лісова підстилка займаються за лічені секунди. Один вибух у лісі чи посадці — і вогонь уже розповзається на десятки гектарів.

Прикордоння Сумщини стало зоною хронічних пожеж

Такі пожежі часто просто неможливо швидко загасити. Техніка не може заїхати на важкодоступні ділянки і подолати мінні поля. У результаті вогонь може горіти годинами чи навіть днями, особливо в болотистих районах, де пожежа і без війни здатна швидко поширюватися через сухий мох, торф і хвойні ліси.

Гасити пожежі на Поліссі було складно і до війни. Сосна добре горить, у ній багато смоли, а на землі суха хвоя, мох і органічний «килим», який швидко займається.

Рятувальники працюють майже безперервно: локалізують вогонь, роблять протипожежні розриви, «збивають» край пожежі й захищають села поруч, щоб до них не дійшов вогонь.

Але вони постійно ризикують натрапити на міни, касетні елементи чи нерозірвані снаряди, які можуть детонувати під час пожеж. А ще їх повсякчас атакують ворожі дрони.

Горить і в Росії

У Курській, Бєлгородській та Брянській областях Росії також вирують пожежі в прикордонних районах. Після атак дронів, роботи ППО, ударів по складах із пальним чи військових об’єктах у росіян горять нафтобази, промислові зони, лісосмуги та поля.

війна пожежа прикордоння радіація