Статті

«Це ж просто енергетик». Як алкоголь маскується під молодіжний «двіж»

Алкоенергетики в Україні давно стали частиною молодіжного «двіжу». Настільки звичною, що їх часто сприймають не як алкоголь, а як елемент вечірок і нічного життя. Поки США й частина Європи фактично згорнули епоху класичних алкоенергетиків після скандалів і втручання регуляторів, в Україні кожне нове покоління молоді знову відкриває їх для себе.

Коли 16-річний Денис прийшов додому, ніхто не запідозрив, що він пив алкоголь. Добре поставленою мовою він розповів про події в школі й пішов до себе в кімнату. Але вже через 15 хвилин ситуація різко змінилася. Стало зрозуміло, що Денисові недобре, він невпопад відповідав на запитання батьків і зрештою в якийсь момент просто ліг на підлогу.

Перелякані батьки викликали швидку. Але, тільки зателефонувавши його друзям, дізналися, що через «розбите серце» він купив і випив пляшку алкоенергетика REVO. Саме вмістом цього напою можна пояснити його дивну поведінку.

Чому мова йде саме про алкоенергетики і REVO? Річ у тім, що їх не зовсім коректно називати слабоалкогольними. У цьому випадку йдеться про поєднання одразу кількох складових: алкоголю, вміст якого в тому самому REVO не такий уже й малий, і кофеїну як стимулятора.

Алкоголь, звісно, призводить до сп’яніння, а кофеїн тимчасово маскує його ефект. От саме маскування алкоголю кофеїном може робити цей напій справді підступним.

Якщо розглядати іншу слабоалкоголку, відсутність у складі кофеїну робить її більш передбачуваною. Але з REVO і подібними алкоенергетиками все не так.

Тут може бути ефект маскування сп’яніння. За даними Центру з контролю та профілактики захворювань у США (CDC), кофеїн у поєднанні з алкоголем не зменшує його впливу на організм, але може створювати відчуття, що алкоголь діє слабше. У результаті людина може недооцінити власний стан і випити більше, ніж планувала.

І тут виникає ще одна проблема. За словами наших співрозмовників і за власними спостереженнями, однією з груп поціновувачів цього напою є найменш досвідчені споживачі — підлітки.

Не маючи достатнього досвіду вживання алкоголю, вони отримують продукт із менш прогнозованим ефектом. Це те саме, що людину, яка щойно здала на права, посадити за кермо гоночного боліда.

Але й це ще не всі проблеми. Річ у тім, що REVO й подібні алкоенергетики були і залишаються популярними серед молоді. І це може мати свої пояснення. У суспільстві, навіть такому, як українське, існує чітка установка: алкоголь для дітей — це погано.

Коли, наприклад, когось зі школярів ловлять за вживанням міцних напоїв, це справжня надзвичайна подія, викликають батьків, у школу може приїхати поліція.

Але з REVO і подібними напоями все зовсім не так. Саме слово «енергетик» переносить їх у звичний для підлітків асоціативний ряд: бадьорість, драйв, вечірки, нічне життя. Це не скасовує того, що продукт алкогольний, але пом’якшує його сприйняття. Напій сприймається не як міцний алкоголь, а як частина культури енергетиків.

Навіть реклама напою працює саме так. У відкритому доступі майже немає класичних телевізійних або ютуб-роликів, де прямо рекламують саме алковерсію REVO.

Натомість там панує атмосфера «двіжу» і свободи, робиться акцент не на напої, а на стилі життя: вечірки, драйв, компанія, лише в кінці, якщо придивитися, можна побачити, що на банці REVO написано 8,5% алкоголю, а це приблизно удвічі більше, ніж зазвичай у пиві.

Скриншот із ютуб-ролика «Генератор шаленого двіжу». Ютуб-канал revoenergydrink

Напій подається як такий, що дає енергію для туси, драйву, знайомств. І це може розмивати сприйняття його як алкогольного продукту.

У компанії, поза сумнівом, пишаються своїм продуктом. Ось, наприклад, реліз за 2024 рік щодо повернення історичного зображення револьвера на банку напою.

Звісно ж, текст написаний в агресивному, як зазначають у самій компанії, «розбишацькому» стилі, характерному для всієї світової субкультури енергетичних напоїв, щоправда, з чітким акцентом на зброї (а це, здається, вже «напрацювання» українських майстрів піару):

«Протягом багатьох років прихильники REVO просили нас повернути зображення револьвера на банку. “Де пушка? Поверніть пушку!” — писали вони. <...> Найпалкіші шанувальники зможуть “вполювати” свою банку на полицях українських супермаркетів і зануритися в історію бренда».

Певно, щоб зрозуміти, чому ми сьогодні перебуваємо саме в цій точці, нам теж варто «зануритися в історію бренда».

«Енергетична» потуга

Так сталося, що в Україні сформувався один із найпотужніших національних виробників не лише алкоенергетиків, а й просто енергетиків та різної слабоалкоголки. Це компанія «Нові продукти». Як зазначає на своєму сайті сама компанія, вона є одним із найбільших виробників напоїв та снеків в Україні.

Компанія працює понад 23 роки і є великим платником податків. Випускає низку алкогольних та безалкогольних напоїв під такими брендами, як NON STOP, SHAKE, PIT BULL, REVO, EatMe, APPS, «Природне джерело», KING’S BRIDGE і навіть пиво «Жашківське» та «Жашківський кабан».

У 2007 році компанія представила REVO ALCO ENERGY — перший алкоенергетик в Україні.

Що цікаво, в англомовній Вікіпедії зазначено, що напій виробляється за ліцензією американської компанії Red & Blue Beverages. Але що це за компанія (з дещо співзвучною з тією самою Red Bull назвою), достеменно незрозуміло.

У компанії немає публічної історії чи прозорої структури. Лише згадки, пов’язані з REVO та кількома іншими напоями «Нових продуктів». Зокрема, торгову марку Red & Blue Beverages було зареєстровано в Росії у 2007 році, що може свідчити про зв’язок із пострадянським ринком.

Хай там як, але в основі REVO та інших алкоенергетиків лежить дуже проста ідея: взяти наявний у різних пропорціях клубний коктейль «алкоголь плюс енергетик» і розтиражувати його по максимуму як масовий продукт в алюмінієвих банках. Досвід, який масштабували в багатьох країнах, проте з різною успішністю.

Історія з Four Loko

Звісно, Україна не єдина у світі країна, де індустрія алкоенергетиків розцвіла пишним цвітом. До того схожа ситуація була в США. І тут можна чітко простежити, як мають діяти суспільство та контролюючі органи, коли ринок вирішує, що можна робити що завгодно.

Отже, трохи історії. У 2005 році трьом американським студентам спала на думку геніальна ідея масштабувати напій, який до того робили в барах. Four, тобто чотири, походить від кількості складників напою: алкоголь, кофеїн, таурин і гуарана. Виробники Four Loko підійшли до завдання з розмахом.

Four Loko став дуже популярним у студентському середовищі й частиною модної тоді субкультури. Відомі репери присвячували цьому напою свої пісні.

Але потім почалися історії з масовим отруєнням студентів цією чарівною сумішшю. Кофеїн маскував ефект алкоголю, і люди пили більше, ніж усвідомлювали. З огляду на вміст алкоголю і розмір стандартної банки Four Loko дійти до повної «відключки» можна було досить швидко.

Як наслідок — адміністрація багатьох коледжів заборонила в себе вживання цього напою, а потім за справу взявся і державний регулятор.

У листопаді 2010 року FDA, федеральне агентство США, яке контролює безпеку харчових продуктів, напоїв і ліків, попередило чотири компанії, що кофеїн, який вони додають до алкогольних солодових напоїв, є «небезпечною харчовою добавкою». А також заявило, що згідно з федеральним законодавством можливі подальші дії, зокрема конфіскація їхньої продукції.

Після цього ера алкоенергетиків швидко пішла на спад. Виробники самі вилучили з Four Loko кофеїн, і тепер це просто слабоалкогольний напій. Фактично це стало кінцем класичних алкоенергетиків у США.

А як щодо Європи? Журналіст Texty.org.ua Володимир Литвинов зараз живе у Франції, і, за його словами, на полицях звичайних французьких магазинів алкоенергетиків не знайти. Каже, що Франція доволі вільна в поводженні з алкоголем країна, але такого масштабування алкоенергетиків, як в Україні, там немає.

«Коли я казав своїм французьким друзям, що в нас є така штука, вони були трошки шоковані, — розповідає Володимир. — Для них це досить дивно, що ти можеш купити такі напої в магазині. Я не чув про пряму заборону, але алкоенергетиків, принаймні у звичайних магазинах, просто немає».

Український алкоцикл

Формально REVO — це локальна версія глобального продукту, який у США вже пройшов цикл «бум — шкода — обмеження». От тільки проблема: майже за два десятки років присутності таких продуктів на полицях українських магазинів ми так і не дійшли до якихось їх обмежень.

Фактично ситуація з алкоенергетиками в Україні увійшла в такий повторюваний часовий цикл, коли кожне нове покоління тинейджерів у якийсь момент просто підсідає на них. Для когось це просто цікавий досвід, як то кажуть, буде потім що згадати, для інших він більш травматичний.

На жаль, коли ми говоримо за вікову групу поціновувачів алкоенергетиків, дуже часто мова йде саме про неповнолітніх. Як раніше, так і тепер.

Розповідає Володимир Литвинов, сьогодні йому 20 років, а свій перший REVO він скуштував у 2021-му, коли ще жив у Ніжині:

Усі мої однолітки купували REVO, тому що, по-перше, воно найбільше «вставляє», а також виходило найдешевше. Не було такої ілюзії, що ми діти і не знаємо, що це таке. Всі знали, що у складі REVO, знали, що це не дуже безпечно.

Швидкий ефект за мінімальні гроші, яких у підлітків і так завжди бракує. Купуєш одну банку, й однієї банки на людину вистачало повністю. Усі знали, що, наприклад, коли ти п’єш алкоголь, то плюс-мінус розумієш, який буде ефект. А з REVO не було такого.

Єдиний раз, коли після алкоголю я не пам’ятав, що відбувалося, це було після REVO, у 10-му класі, перед війною.

Якихось особливих проблем із його придбанням теж не було. Просили, щоб хтось старший купив. Або я не знаю, як у Києві, а в Ніжині були точки, де напій продавали 14–15-річним. Такі собі звичайні ларки, приходиш, і тут вже яким боком до тебе фортуна повернеться: у 90% випадків тобі спокійно продадуть, а в 10% можуть спитати паспорт.

Але, думаю, ті поодинокі випадки, коли питали про паспорт, були пов’язані з тим, що ці точки періодично «накривали» правоохоронці. Потім минало кілька тижнів — і там знову спокійно продавали алкоголь дітям.

REVO однозначно було доступнішим, ніж міцний алкоголь. Та сама горілка була дорожча, плюс її важче було купити. Бо коли тобі 15 років і ти приходиш у ларьок купити горілки, тебе, швидше за все, попросять показати паспорт. А з REVO таких проблем не було. Тобі скажуть «окей, давай 30 гривень і йди швидше».

У Телеграмі також можна заплатити й скачати собі фейкову «Дію» — застосунок, який на вигляд такий самий, як «Дія», з твоїми документами, паспортом. Нічого, звісно, у ньому не працює, але там можна змінити дату, зробити себе старшим, повнолітнім. І відповідно показати в магазині, коли купуєш алкоголь.

Я не знаю, що зараз п’ють 15-річні, але мені здається, що в оцій культурі REVO ніколи не було революції, але в ній завжди був ренесанс.

Кожне покоління знову приходить до REVO на рік, на два, а потім, коли починають працювати, вчитися, з’являється більше грошей, відповідно можливість купити нормальний алкоголь, нормальні люди від нього відмовляються.

Для більшості це залишається смішними спогадами: перший алкоголь, перший раз, коли тебе «вставило». І це стало великою частиною субкультури. Тобто якщо я пожартую про REVO з моєю сестрою, якій 35, то вона теж посміється. Тому що це було і тоді, і тепер. І я не знаю, як довго ще буде. Тобто це дуже довга історія, яка закарбувалася в українську попкультуру.

До цих слів хочеться додати лише одне: «смішними спогадами» такий досвід залишається не для всіх. Для частини це історії про втрату контролю, провали в пам’яті й ситуації, які могли закінчитися значно гірше. І таких випадків, за словами самих споживачів, достатньо, просто вони майже не стають публічними.

Проблема в тому, що такі випадки в Україні рідко доходять до публічних судових процесів чи набувають широкого розголосу. Здебільшого вони залишаються на рівні особистого досвіду, який не узагальнюється і не розглядається як системна проблема.

Як наслідок — маємо безкінечний цикл: нові споживачі знову відкривають для себе ці напої й проходять через схожий досвід, для когось смішний, а для когось травматичний.

Texty.org.ua звернулася також до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, поки що чекаємо відповіді.

алкоголь здоров’я молодь субкультури