Статті

Замість 30 поверхів сміття. Як львів'яни перетворюють гігантське сміттєзвалище на парк

Коли завітаєте до Львова, вас, скоріше за все, напоять фірмовою кавою й поведуть на Високий Замок. Звідси місто, як на долоні. Вдалині видно мальовничі пагорби, а в хорошу погоду — й Карпати. Однак на монструзній горі на горизонті в північному напрямку акцентувати увагу гостей не поспішали. Це був терикон сумнозвісного Грибовицького сміттєзвалища. Texty.org.ua розповідають, як львів'янам вдалося із прокляття безгосподарності вирулити на вражаючий екологічний проєкт і скільки це коштувало.

Гора колишнього Грибовецького сміттєзвалища, яку зараз перетворюють на парк

Сміття на полігон у Грибовичі возили майже 60 років. Накопичили 14,3 млн тонн. Якби ці відходи завантажити в сміттєвози-вантажівки MAN, то колона розтяглася б від Львова до Австралії.

Возили б і далі, якби у 2016-му на звалищі не сталася пожежа й гігантський зсув, — під його завалами загинули троє пожежників і працівник комунального підприємства. Трагедія спонукала місто поставити крапку з Грибовичами. Пам'ятаєте, як сміття зі Львова почало мандрувати до звалищ по всій Україні?

У 2017 році французька компанія Egis розробила план рекультивації полігону, сортування відходів й будівництва сміттєпереробного заводу. Щоб втілити проєкт, Львів скористався кредитною програмою «Підтримка розвитку муніципальної інфраструктури» від Міністерства розвитку громад і територій України.

Роботи стартували восени 2020-го після міжнародного тендеру на майданчику Європейського банку реконструкції та розвитку. Стометрова гора сміття поступово почала перетворюватися в простір із новими сенсами.

Сміттєвий полігон під Грибовичами. Фото: львівське комунальне підприємство «Зелене місто»

Як звалище «здулося»

Нині колишнє Грибовицьке сміттєзвалище нагадує щойно закладений парк.

Директор комунального підприємства «Зелене місто» Олександр Єгоров пояснює, що першу фазу проєкту — рекультивацію полігону — завершили 2024 року. Стабілізували схили, що могли обвалитися. Проклали систему відведення дощової води і забору отруйних фільтратів.

«Купол» полігону розрівняли й накрили геотекстилем, щоб туди не потрапляли опади, а полігонні гази не виходили в повітря. Мембрана абсолютно стійка до вологи, не гниє, не боїться грибків і комах.

Запустили генераторну установку: викачують зі сміття газ

Усі роботи першої фази виконала турецька компанія «JV Goksin – Hayat Group», яка реалізувала близько 100 подібних проєктів у 15 країнах світу.

До речі, трьома роками раніше на полігоні запустили генераторну установку: викачують зі сміття біогаз, а з нього виробляють тепло та електрику («зеленої» енергії вистачає на 735 домогосподарств). У результаті, пустот у товщі звалища стало менше, воно «здулося», а ризик пожеж — знизився. Встановлення та експлуатацію цієї системи взяли на себе, за підсумками конкурсу, приватні інвестори.

«Природний ландшафт»

Роботи другої фази розпочали в 2025-му. Облаштували резервуари для очищення вод і пожежогасіння, відновили й модернізували мережу свердловин, з яких беруть зразки води для виявлення особливо токсичних забруднень.

«Купол полігону застелили дренажним шаром пісковика, а затим — 30-сантиметровим земляним покривом. Схили укладаються дренажним геокомпозитом — багатошаровим синтетичним матеріалом, що спрощує висадку рослин, — пояснює Назар Кирилейза, керівник відділу проєктів «Зеленого міста». — Малокореневі рослини допоможуть укріпити ґрунт і зменшити виділення пилу».

«Купол» звалища виглядає зараз так. Вирішують, можливо тут і буде поле для гри в гольф. Фото: КП «Зелене місто»

Зрештою родючий шар засіяли багаторічними травами. Ті сприятимуть відновленню природного ландшафту.

Другий етап рекультивації — найбільш місткий. Його планували завершити торік, але через дощі змістили графік на півроку. Загалом, перша фаза проєкту обійшлася в 17,8 млн євро, друга — 8,4 млн євро.

Голландські тюльпани

У 2026 році починається найцікавіше — трансформація колишнього сміттєвого полігону в рекреаційну зону. Міський голова Львова Андрій Садовий обіцяє, що тут буде мистецький центр, парк скульптур і поле для гри у гольф. Обрали цей вид спорту через те, що гольф «сприяє заспокоєнню і допомагає підтримувати рівновагу». Планують запрошувати сюди ветеранів, особливо на етапі реабілітації.

На початку грудня мер і представники Мінрозвитку урочисто висадили на колишньому полігоні перші дерева — польові клени та граби. На той час тут вже були висадили сотні кущів: аронія, деревій, декоративний виноград вічі, кілька видів міскантуса, котовник, куничник та плющ.

Тюльпани на території колишнього сміттєзвалища під Грибовичами

Зараз під Грибовичами можна помилуватися цвітінням голландських тюльпанів. Чотири роки тому цибулинки цих квітів подарували Львову підприємці з Нідерландів.

«Це має бути місце, куди можна просто приїхати і відпочити», — каже про колишнє сміттєзвалище Андрій Садовий.

Від сміття до цінностей

Львів'янка Христина після різдвяних свят має нову традицію — відвезти новорічну ялинку на міську компостувальну станцію, яку запустили п'ять років тому. Тут органічні відходи подрібнюють і перетворюють на добриво для рослин. Приймають сухе листя, зрізані гілки дерев, скошену траву, харчові відходи тощо.

«Ніби багато мороки з ялинкою, але якщо правильно скласти маршрут перед роботою, то не така аж громіздка процедура», — пояснює жінка.

У Львові добудовують сміттєпереробний завод

На думку експертів компанії Egis, що розробила план рекультивації Грибовицького звалища, Львову потрібен комплексна система поводження з відходами. Нині в місті запроваджують роздільний збір сміття й добудовують сучасний сміттєпереробний завод.

Та ж сама компостувальна станція торік переробила 8,8 тисячі тонн органічних відходів. Вони стали добривом для міських зелених просторів. Та й будь-хто може купити тут підживку для саду всього за 309 грн/тонна.

До речі, пункти здачі ялинок легко знайти у міських пабліках й обрати найближчий до дому. Те саме зі здачею відпрацьованих батарейок, ртутних ламп, термометрів.

Колишнє звалище під Грибовичами на перших етапах перетворення. Фото: КП «Зелене місто»

Навіть під час війни

Приклад Львова може мотивувати інші міста змінювати підходи в поводженні зі сміттям. Львів готовий поділитися робочими сценаріями.

«Програма є, вона фінансується Європейським інвестиційним банком та ЄС, можна подавати заявки, — каже Альона Шкрум, перша заступниця міністра Міністерства розвитку громад та територій України. — Маємо вже п'ять міст, які звернулись з різними питаннями — від сміттєвого полігону до водовідведення, електромереж, відбудови місцевих об’єктів. Це дуже важливо під час війни, під час обстрілів, блекаутів».

«Коли ми починали цю роботу у Львові, тут сталася трагедія, були втрачені життя. Зараз замість 30 поверхів сміття, алеї й парк. Це дуже надихає. Ми вже бачимо майбутнє», — каже Крістіна Мікулова, очільниця регіонального представництва Європейського інвестиційного банку у країнах Східної Європи.

Нещодавно представництво банку отримало запит від Львова на фінансування наступного проєкту — майданчику реабілітації ветеранів.

Львів екологія сміття