Статті
Замість 30 поверхів сміття. Як львів'яни перетворюють гігантське сміттєзвалище на парк
Коли завітаєте до Львова, вас, скоріше за все, напоять фірмовою кавою й поведуть на Високий Замок. Звідси місто, як на долоні. Вдалині видно мальовничі пагорби, а в хорошу погоду — й Карпати. Однак на монструзній горі на горизонті в північному напрямку акцентувати увагу гостей не поспішали. Це був терикон сумнозвісного Грибовицького сміттєзвалища. Texty.org.ua розповідають, як львів'янам вдалося із прокляття безгосподарності вирулити на вражаючий екологічний проєкт і скільки це коштувало.
Сміття на полігон у Грибовичі возили майже 60 років. Накопичили 14,3 млн тонн. Якби ці відходи завантажити в сміттєвози-вантажівки MAN, то колона розтяглася б від Львова до Австралії.
Возили б і далі, якби у 2016-му на звалищі не сталася пожежа й гігантський зсув, — під його завалами загинули троє пожежників і працівник комунального підприємства. Трагедія спонукала місто поставити крапку з Грибовичами. Пам'ятаєте, як сміття зі Львова почало мандрувати до звалищ по всій Україні?
У 2017 році французька компанія Egis розробила план рекультивації полігону, сортування відходів й будівництва сміттєпереробного заводу. Щоб втілити проєкт, Львів скористався кредитною програмою «Підтримка розвитку муніципальної інфраструктури» від Міністерства розвитку громад і територій України.
Роботи стартували восени 2020-го після міжнародного тендеру на майданчику Європейського банку реконструкції та розвитку. Стометрова гора сміття поступово почала перетворюватися в простір із новими сенсами.
Як звалище «здулося»
Нині колишнє Грибовицьке сміттєзвалище нагадує щойно закладений парк.
Директор комунального підприємства «Зелене місто» Олександр Єгоров пояснює, що першу фазу проєкту — рекультивацію полігону — завершили 2024 року. Стабілізували схили, що могли обвалитися. Проклали систему відведення дощової води і забору отруйних фільтратів.
«Купол» полігону розрівняли й накрили геотекстилем, щоб туди не потрапляли опади, а полігонні гази не виходили в повітря. Мембрана абсолютно стійка до вологи, не гниє, не боїться грибків і комах.
Запустили генераторну установку: викачують зі сміття газ
Усі роботи першої фази виконала турецька компанія «JV Goksin – Hayat Group», яка реалізувала близько 100 подібних проєктів у 15 країнах світу.
До речі, трьома роками раніше на полігоні запустили генераторну установку: викачують зі сміття біогаз, а з нього виробляють тепло та електрику («зеленої» енергії вистачає на 735 домогосподарств). У результаті, пустот у товщі звалища стало менше, воно «здулося», а ризик пожеж — знизився. Встановлення та експлуатацію цієї системи взяли на себе, за підсумками конкурсу, приватні інвестори.
«Природний ландшафт»
Роботи другої фази розпочали в 2025-му. Облаштували резервуари для очищення вод і пожежогасіння, відновили й модернізували мережу свердловин, з яких беруть зразки води для виявлення особливо токсичних забруднень.
«Купол полігону застелили дренажним шаром пісковика, а затим — 30-сантиметровим земляним покривом. Схили укладаються дренажним геокомпозитом — багатошаровим синтетичним матеріалом, що спрощує висадку рослин, — пояснює Назар Кирилейза, керівник відділу проєктів «Зеленого міста». — Малокореневі рослини допоможуть укріпити ґрунт і зменшити виділення пилу».
Зрештою родючий шар засіяли багаторічними травами. Ті сприятимуть відновленню природного ландшафту.
Другий етап рекультивації — найбільш місткий. Його планували завершити торік, але через дощі змістили графік на півроку. Загалом, перша фаза проєкту обійшлася в 17,8 млн євро, друга — 8,4 млн євро.
Голландські тюльпани
У 2026 році починається найцікавіше — трансформація колишнього сміттєвого полігону в рекреаційну зону. Міський голова Львова Андрій Садовий обіцяє, що тут буде мистецький центр, парк скульптур і поле для гри у гольф. Обрали цей вид спорту через те, що гольф «сприяє заспокоєнню і допомагає підтримувати рівновагу». Планують запрошувати сюди ветеранів, особливо на етапі реабілітації.
На початку грудня мер і представники Мінрозвитку урочисто висадили на колишньому полігоні перші дерева — польові клени та граби. На той час тут вже були висадили сотні кущів: аронія, деревій, декоративний виноград вічі, кілька видів міскантуса, котовник, куничник та плющ.
Зараз під Грибовичами можна помилуватися цвітінням голландських тюльпанів. Чотири роки тому цибулинки цих квітів подарували Львову підприємці з Нідерландів.
«Це має бути місце, куди можна просто приїхати і відпочити», — каже про колишнє сміттєзвалище Андрій Садовий.
Від сміття до цінностей
Львів'янка Христина після різдвяних свят має нову традицію — відвезти новорічну ялинку на міську компостувальну станцію, яку запустили п'ять років тому. Тут органічні відходи подрібнюють і перетворюють на добриво для рослин. Приймають сухе листя, зрізані гілки дерев, скошену траву, харчові відходи тощо.
«Ніби багато мороки з ялинкою, але якщо правильно скласти маршрут перед роботою, то не така аж громіздка процедура», — пояснює жінка.
У Львові добудовують сміттєпереробний завод
На думку експертів компанії Egis, що розробила план рекультивації Грибовицького звалища, Львову потрібен комплексна система поводження з відходами. Нині в місті запроваджують роздільний збір сміття й добудовують сучасний сміттєпереробний завод.
Та ж сама компостувальна станція торік переробила 8,8 тисячі тонн органічних відходів. Вони стали добривом для міських зелених просторів. Та й будь-хто може купити тут підживку для саду всього за 309 грн/тонна.
До речі, пункти здачі ялинок легко знайти у міських пабліках й обрати найближчий до дому. Те саме зі здачею відпрацьованих батарейок, ртутних ламп, термометрів.
Навіть під час війни
Приклад Львова може мотивувати інші міста змінювати підходи в поводженні зі сміттям. Львів готовий поділитися робочими сценаріями.
«Програма є, вона фінансується Європейським інвестиційним банком та ЄС, можна подавати заявки, — каже Альона Шкрум, перша заступниця міністра Міністерства розвитку громад та територій України. — Маємо вже п'ять міст, які звернулись з різними питаннями — від сміттєвого полігону до водовідведення, електромереж, відбудови місцевих об’єктів. Це дуже важливо під час війни, під час обстрілів, блекаутів».
«Коли ми починали цю роботу у Львові, тут сталася трагедія, були втрачені життя. Зараз замість 30 поверхів сміття, алеї й парк. Це дуже надихає. Ми вже бачимо майбутнє», — каже Крістіна Мікулова, очільниця регіонального представництва Європейського інвестиційного банку у країнах Східної Європи.
Нещодавно представництво банку отримало запит від Львова на фінансування наступного проєкту — майданчику реабілітації ветеранів.