Статті

Замість 30 поверхів сміття. Як львів’яни перетворюють гігантське сміттєзвалище на парк

Коли завітаєте до Львова, вас, швидше за все, напоять фірмовою кавою і поведуть на Високий Замок. Звідси місто як на долоні. Вдалині видно мальовничі пагорби, а в хорошу погоду й Карпати. Однак акцентувати увагу гостей на монструозній горі на горизонті в північному напрямку львів’яни не поспішали. Це був терикон горезвісного Грибовицького сміттєзвалища. Texty.org.ua розповідають, як львів’янам вдалося з прокляття безгосподарності вирулити на вражаючий екологічний проєкт і скільки це коштувало.

Гора колишнього Грибовецького сміттєзвалища, яку зараз перетворюють на парк

Сміття на полігон у Грибовичі возили майже 60 років. Накопичили 14,3 млн тонн. Якби ці відходи завантажити в сміттєвози-вантажівки MAN, то колона розтяглася б від Львова до Австралії.

Сміття возили б і далі, якби у 2016-му на звалищі не сталися пожежа й гігантський зсув, під завалами якого загинули троє пожежників і працівник комунального підприємства. Трагедія спонукала місто поставити крапку з Грибовичами. Пам’ятаєте, як сміття зі Львова почало мандрувати до звалищ по всій Україні?

У 2017 році французька компанія Egis розробила план рекультивації полігона, сортування відходів і будівництва сміттєпереробного заводу. Щоб реалізувати проєкт, Львів скористався кредитною програмою «Підтримка розвитку муніципальної інфраструктури» від Міністерства розвитку громад та територій України.

Роботи стартували восени 2020-го після міжнародного тендеру, проведеного на майданчику Європейського банку реконструкції та розвитку. Стометрова гора сміття поступово почала перетворюватися на простір із новими сенсами.

Колишній сміттєвий полігон під Грибовичами. Фото: львівське комунальне підприємство «Зелене місто»

Як звалище «здулося»

Колишнє Грибовицьке сміттєзвалище нагадує нині щойно закладений парк.

Директор комунального підприємства «Зелене місто» Олександр Єгоров пояснює, що першу фазу проєкту — рекультивацію полігона — завершили у 2024 році. Стабілізували схили, які могли обвалитися. Проклали систему відведення дощової води і забору отруйних фільтратів.

Купол полігона розрівняли й накрили геотекстилем, щоб туди не потрапляли опади, а полігонні гази не виходили в повітря. Мембрана абсолютно стійка до вологи, не гниє, не боїться грибків і комах.

Запустили генераторну установку: викачують зі сміття газ

Усі роботи першої фази виконала турецька компанія JV Goksin – Hayat Group, яка реалізувала близько 100 таких проєктів у 15 країнах світу.

До речі, трьома роками раніше на полігоні запустили генераторну установку: викачують зі сміття біогаз, а з нього виробляють тепло та електрику («зеленої» енергії вистачає на 735 домогосподарств). У результаті пустот у товщі звалища стало менше, воно «здулося», а ризик пожеж знизився. Встановлення та експлуатацію цієї системи взяли на себе за підсумками конкурсу приватні інвестори.

«Природний ландшафт»

Роботи другої фази розпочали у 2025-му. Облаштували резервуари для очищення вод і пожежогасіння, відновили й модернізували мережу свердловин, із яких беруть зразки води для виявлення особливо токсичних забруднень.

«Купол полігона застелили дренажним шаром пісковика, а потім 30-сантиметровим земляним покривом. Схили укладаються дренажним геокомпозитом — багатошаровим синтетичним матеріалом, що спрощує висадку рослин, — пояснює Назар Кирилейза, керівник відділу проєктів КП «Зелене місто». — Малокореневі рослини допоможуть укріпити ґрунт і зменшити виділення пилу».

«Купол колишнього звалища має сьогодні такий вигляд. Можливо, тут буде й поле для гри в гольф. Фото: КП «Зелене місто»

Родючий шар засіяли багаторічними травами, які сприятимуть відновленню природного ландшафту.

Другий етап рекультивації найбільш місткий. Його планували завершити у 2025-му, але через дощі змістили графік на пів року. Загалом перша фаза проєкту обійшлася в 17,8 млн євро, друга — у 8,4 млн євро.

Голландські тюльпани

У 2026 році починається найцікавіше — трансформація колишнього сміттєвого полігона в рекреаційну зону. Міський голова Львова Андрій Садовий обіцяє, що тут буде мистецький центр, парк скульптур і поле для гри в гольф. Обрали цей вид спорту через те, що гольф сприяє заспокоєнню і допомагає підтримувати рівновагу. Планують запрошувати сюди ветеранів, особливо на етапі реабілітації.

На початку грудня мер і представники Мінрозвитку урочисто висадили на колишньому полігоні перші дерева — польові клени й граби. На той час тут уже були висаджені сотні кущів: аронія, деревій, декоративний виноград вічі, міскантус, котовник, куничник і плющ.

Тюльпани на території колишнього сміттєзвалища під Грибовичами

Зараз під Грибовичами можна помилуватися цвітінням голландських тюльпанів. Чотири роки тому цибулинки цих квітів подарували Львову підприємці з Нідерландів.

«Це має бути місце, куди можна просто приїхати і відпочити», — каже про колишнє сміттєзвалище Андрій Садовий.

Від сміття до цінностей

Львів’янка Христина після Різдвяних свят має нову традицію — відвезти новорічну ялинку на міську компостувальну станцію, яку запустили п’ять років тому. Тут органічні відходи подрібнюють і перетворюють на добриво для рослин. Приймають сухе листя, зрізані гілки дерев, скошену траву, харчові відходи тощо.

«Ніби багато мороки з ялинкою, але якщо правильно скласти маршрут перед роботою, то процедура не така й громіздка», — пояснює жінка.

У Львові добудовують сміттєпереробний завод

На думку експертів компанії Egis, що розробила план рекультивації Грибовицького звалища, Львову потрібна комплексна система поводження з відходами. Нині в місті запроваджують роздільний збір сміття і добудовують сучасний сміттєпереробний завод.

Та сама компостувальна станція торік переробила 8,8 тис. тонн органічних відходів. Вони стали добривом для міського зеленого простору. Та й будь-хто може купити тут підживлення для саду лише за 309 грн/тонна.

До речі, пункти здачі ялинок легко знайти в міських пабліках й обрати найближчий до дому. Те саме зі здачею відпрацьованих батарейок, ртутних ламп, термометрів.

Колишнє звалище під Грибовичами на перших етапах перетворення. Фото: КП «Зелене місто»

Навіть під час війни

Приклад Львова може мотивувати інші міста змінювати підходи в поводженні зі сміттям. Львів готовий поділитися робочими сценаріями.

«Програма є, її фінансують Європейський інвестиційний банк і ЄС, можна подавати заявки, — каже Альона Шкрум, перша заступниця міністра розвитку громад та територій України. — Маємо вже п’ять міст, які звернулися з різними питаннями — від сміттєвого полігона до водовідведення, електромереж, відбудови місцевих об’єктів. Це дуже важливо під час війни, під час обстрілів, блекаутів».

«Коли ми починали цю роботу у Львові, тут сталася трагедія, були втрачені життя. Зараз замість 30 поверхів сміття алеї й парк. Це дуже надихає. Ми вже бачимо майбутнє», — каже Крістіна Мікулова, очільниця регіонального представництва Європейського інвестиційного банку в країнах Східної Європи.

Нещодавно представництво банку отримало запит від Львова на фінансування наступного проєкту — майданчика для реабілітації ветеранів.

Львів екологія сміття