Статті

Замість 30 поверхів сміття. Як львів’яни перетворюють гігантське сміттєзвалище на парк

Коли завітаєте до Львова, вас, швидше за все, напоять фірмовою кавою і поведуть на Високий Замок. Звідси місто як на долоні. Вдалині видно мальовничі пагорби, а в хорошу погоду й Карпати. Однак акцентувати увагу гостей на монструозній горі на горизонті в північному напрямку львів’яни не поспішали. Це був терикон горезвісного Грибовицького сміттєзвалища. Texty.org.ua розповідають, як львів’янам вдалося з прокляття безгосподарності вирулити на вражаючий екологічний проєкт і скільки це коштувало.

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Колишнє Грибовицьке сміттєзвалище, яке зараз перетворюють на парк

Сміття на полігон під Великими Грибовичами возили майже 60 років. Накопичили 14,3 млн тонн. Якби ці відходи завантажити в сміттєвози MAN, то колона розтяглася б від Львова до Австралії.

Сміття возили б сюди і далі, якби у 2016-му на звалищі не сталися пожежа й гігантський зсув, під завалами якого загинули троє пожежників і працівник комунального підприємства. Трагедія спонукала місто поставити крапку з полігоном під Великими Грибовичами. Пам’ятаєте, як сміття зі Львова почало мандрувати до звалищ по всій Україні?

У 2017 році французька компанія Egis розробила план рекультивації полігона, сортування відходів і будівництва сміттєпереробного заводу. Щоб реалізувати проєкт, Львів скористався кредитною програмою «Підтримка розвитку муніципальної інфраструктури» від Міністерства розвитку громад та територій України.

Роботи стартували восени 2020-го після міжнародного тендера, проведеного на майданчику Європейського банку реконструкції та розвитку. Стометрова гора сміття поступово почала перетворюватися на простір із новими сенсами.

Колишній сміттєвий полігон під Великими Грибовичами. Фото: львівське комунальне підприємство «Зелене місто»

Як звалище «здулося»

Колишнє Грибовицьке сміттєзвалище нині нагадує щойно закладений парк.

Директор комунального підприємства «Зелене місто» Олександр Єгоров пояснює, що першу фазу проєкту — рекультивацію полігона — завершили у 2024 році. Стабілізували схили, які могли обвалитися. Проклали систему відведення дощової води і забору отруйних фільтратів.

Купол полігона розрівняли й накрили геотекстилем, щоб туди не потрапляли опади, а полігонні гази не піднімалися в повітря. Мембрана абсолютно стійка до вологи, не гниє, не боїться грибків і комах.

Запустили генераторну установку: викачують зі сміття газ

Усі роботи першої фази виконала турецька компанія JV Goksin — Hayat Group, яка реалізувала близько 100 таких проєктів у 15 країнах світу.

До речі, трьома роками раніше на полігоні запустили генераторну установку: викачують зі сміття біогаз, а з нього виробляють тепло та електрику («зеленої» енергії вистачає на 735 домогосподарств). У результаті пустот у товщі звалища стало менше, воно «здулося», а ризик пожеж знизився. Встановлення та експлуатацію цієї системи за підсумками конкурсу взяли на себе приватні інвестори.

«Природний ландшафт»

Роботи другої фази розпочали у 2025-му. Облаштували резервуари для очищення вод і пожежогасіння, відновили й модернізували мережу свердловин, із яких беруть зразки води для виявлення особливо токсичних забруднень.

«Купол полігона застелили дренажним шаром пісковика, а потім 30-сантиметровим земляним покривом. На схилах укладається дренажний геокомпозит — багатошаровий синтетичний матеріал, що спрощує висадку рослин, — пояснює Назар Кирилейза, начальник відділу реалізації проєктів КП «Зелене місто». — Малокореневі рослини допоможуть укріпити ґрунт і зменшити виділення пилу».

Такий вигляд сьогодні має купол колишнього Грибовицького сміттєзвалища. Можливо, тут буде й поле для гри в гольф. Фото: КП «Зелене місто»

Родючий шар засіяли багаторічними травами, які сприятимуть відновленню природного ландшафту.

Другий етап рекультивації найбільш місткий. Його планували завершити у 2025-му, але через дощі змістили графік на пів року. Загалом перша фаза проєкту обійшлася в 17,8 млн євро, друга — у 8,4 млн євро.

Голландські тюльпани

У 2026 році починається найцікавіше — трансформація колишнього сміттєвого полігона в рекреаційну зону. Міський голова Львова Андрій Садовий обіцяє, що тут буде мистецький центр, парк скульптур і поле для гри в гольф. Обрали цей вид спорту через те, що гольф сприяє заспокоєнню і допомагає підтримувати рівновагу. Планують запрошувати сюди ветеранів, особливо на етапі реабілітації.

На початку грудня мер Львова і представники Мінрозвитку урочисто висадили на колишньому полігоні перші дерева — польові клени й граби. На той час тут уже були висаджені сотні кущів: аронія, деревій, декоративний виноград вічі, міскантус, куничник, котяча м’ята і плющ.

Тюльпани на території колишнього сміттєзвалища під Великими Грибовичами

Зараз під Великими Грибовичами можна помилуватися цвітінням голландських тюльпанів. Чотири роки тому цибулинки цих квітів подарували Львову підприємці з Нідерландів.

«Це має бути місце, куди можна просто приїхати і відпочити», — каже Андрій Садовий.

Від сміття до цінностей

Львів’янка Христина після Різдвяних свят має нову традицію — відвезти новорічну ялинку на міську компостувальну станцію, яку запустили п’ять років тому. Тут органічні відходи подрібнюють і перетворюють на добриво для рослин. Приймають сухе листя, зрізані гілки дерев, скошену траву, харчові відходи тощо.

«Ніби багато мороки з ялинкою, але якщо правильно скласти маршрут перед роботою, то процедура не така й складна», — пояснює жінка.

У Львові добудовують сміттєпереробний завод

На думку експертів компанії Egis, що розробила план рекультивації Грибовицького звалища, Львову потрібна комплексна система поводження з відходами. Нині в місті запроваджують роздільний збір сміття і добудовують сучасний сміттєпереробний завод.

Та сама компостувальна станція торік переробила 8,8 тис. тонн органічних відходів. Вони стали добривом для міського зеленого простору. Та й будь-хто може купити тут підживлення для саду лише за 309 грн/тонна.

До речі, пункти прийому ялинок легко знайти в міських пабліках й обрати найближчий до дому. Те саме з відпрацьованими батарейками, ртутними лампами, термометрами.

Колишнє звалище під Великими Грибовичами на перших етапах перетворення. Фото: КП «Зелене місто»

Навіть під час війни

Приклад Львова може мотивувати інші міста змінювати підходи в поводженні зі сміттям. Львів готовий поділитися робочими сценаріями.

«Програма є, її фінансують Європейський інвестиційний банк і ЄС, можна подавати заявки, — каже Альона Шкрум, перша заступниця міністра розвитку громад та територій України. — Маємо вже п’ять міст, які звернулися з різними питаннями — від сміттєвого полігона до водовідведення, електромереж, відбудови місцевих об’єктів. Це дуже важливо під час війни, під час обстрілів, блекаутів».

«Коли ми починали цю роботу у Львові, тут сталася трагедія, були втрачені життя. Тепер у нас замість 30 поверхів сміття алеї й парк. Це дуже надихає. Ми вже бачимо майбутнє», — каже Крістіна Мікулова, очільниця регіонального представництва Європейського інвестиційного банку в країнах Східної Європи.

Нещодавно представництво банку отримало запит від Львова на фінансування наступного проєкту — майданчика для реабілітації ветеранів.

Львів екологія сміття