Статті

Куди б’є Україна по Росії: географія, логіка та пріоритети ударів

Безсонні ночі й стогін росіян на кшталт «а нас-то за что?!» стають для багатьох регіонів РФ системою. Удари по нафтових терміналах РФ свідчать про перехід до нової фази кампанії — системного впливу на експортну інфраструктуру. Під прицілом опинилися ключові порти на Балтиці та Чорному морі, і їх синхронне ураження створює ефект «вузького горла» для всієї системи постачань. У підсумку йдеться вже не просто про пошкодження окремих об’єктів, а про цілеспрямоване обмеження здатності Росії експортувати нафту, а отже, й отримувати ресурси для ведення війни.

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Ми вивантажили й проаналізували повідомлення з російського телеграм-каналу «Радар по всей России» (@radarrussiia), який сповіщає про повітряні тривоги, щоб побачити, як війна повертається на територію агресора. Офіційного централізованого ресурсу для оголошення повітряних тривог у Росії немає, тому справжні цифри й тривалість загроз можуть бути ще більшими, проте навіть ці дані чітко демонструють: спокійні ночі для багатьох росіян залишилися в минулому.

Можна зробити висновок, що завдяки роботі української оборонки і допомозі партнерів 2025–2026 роки перетворили удари по енергетиці та нафтовій галузі Росії на системну кампанію, яка має чітку географію і не менш чітку логіку. Основні напрямки ударів — прикордонні області, центральна частина РФ, а також глибокий тил із критичною та промисловою інфраструктурою.

Росія не спить

Тривог не просто побільшало — атаки працюють на виснаження. Небезпеку переважно оголошують ближче до опівночі, й триває вона до 5–6-ї години ранку. Якщо восени 2023 року тривоги в середньому тривали 40 хвилин, то тепер, у 2026-му, три-чотири години на добу.

Повітряні тривоги в Росії

Що насиченіший колір, то в більшій кількості областей було оголошено повітряну тривогу

Побільшало й самих атак. Навесні 2026 року кількість повідомлень про дронові атаки різко зросла і може сягати 150 за добу.

Кількість повідомлень про повітряні тривоги за типами загроз

Динаміка попереджень про атаки в російських регіонах за місяцями

Натомість ракетних атак відчутно поменшало після початку 2025 року — невдовзі після інавгурації Дональда Трампа. Цікаво, що в цей час Росія збільшила кількість ударів по Україні (докладніше про це читайте в нашій статті тут).

Кількість повідомлень про атаки

Середня кількість попереджень про БпЛА і ракети (семиденне ковзне середнє)

БпЛА

Ракети

Найчастіше тривоги оголошують у Волгоградській, Калузькій і Саратовській областях. Там вони в середньому тривають понад чотири години. Наприклад, у Московській області середня тривалість тривог — понад дві години.

Прикордоння: зона тактичного впливу

Найінтенсивніше українські дрони працюють по областях, які безпосередньо межують з Україною: Бєлгородській, Курській та Брянській. Останнім часом до них додалися Воронезька та Ростовська області, а також Краснодарський край (звідти працюють пускові установки дронів, там розміщені аеродроми, де базується авіація противника, і зосереджені нафтобази й склади БК).

Це досить очевидно: мінімальна відстань — максимальна частота, менше часу на перехоплення наших засобів ураження — ракет і дронів. Тут ми б’ємо регулярно, і це впливає на тактичні й частково оперативні спроможності агресора. Цілями стають склади боєприпасів, позиції протиповітряної оборони, логістичні вузли та об’єкти, які забезпечують угруповання військ біля фронту. По суті, це перенесення бойових дій у глиб російської території і, можна сказати, розширення кілзони.

Середня тривалість повітряних тривог за регіонами

15 регіонів із найдовшими тривогами

Центр Росії: демонстрація уразливості

Другий важливий напрям ударів — центральні регіони, зокрема Москва та Московська область. Також під ударами опиняються Калузька, Тульська, Тверська та Смоленська області.

Якщо раніше атаки на столицю РФ мали радше символічний характер, щось схоже на удари по Берліну влітку 1941 року, то останнім часом вони стали регулярними. Мета — не так фізично знищити об’єкти, як створити системний тиск: порушити роботу аеропортів із нескінченними «коврами», коли жоден літак нікуди не летить, що виливається в мільйонні збитки, перевантаження сил і витрати боєприпасів ППО.

Також дуже важливий фактор — психологічний вплив на те, що в адекватних людей зветься мізками. Росіяни бачать, що навіть найбільш захищені райони виявляються уразливими.

Глибокий тил: удари по економіці

Окремий і стратегічно найважливіший напрям — удари по промислових регіонах у глибині Росії. Йдеться про Рязанську, Нижньогородську, Самарську, Саратовську та Волгоградську області, а також Татарстан.

Саме в цих регіонах містяться ключові нафтопереробні заводи, хімічні підприємства та об’єкти енергетики. Удари по них мають довгострокову мету. Це зменшення виробництва пального, сировини для пороху і власне самого пороху, вибухівки, ускладнення логістики й створення економічного тиску на військову машину РФ та економіку загалом.

Хоча зазначимо, що росіяни відновлюють нафтопереробні заводи досить швидко й споруджують на них захисні елементи. Тому останнім часом із новин зникли повідомлення про ураження НПЗ.

Характерно, що багато таких об’єктів атакується не раз і не два. Це свідчить про системність і пріоритетність цього напрямку, а також про неспроможність росіян їх захистити.

Обмеження експорту

Окремо варто виділити ще один напрямок ударів, який поступово призводить до критичних наслідків. Це удари по нафтових терміналах, що впливає на експортні можливості російської нафти.

Окрім самих НПЗ під українськими дроновими ударами опинилися важливі елементи інфраструктури транспортування й експорту нафти: нафтобази, перевалочні вузли, насосні станції та об’єкти, пов’язані з магістральними нафтопроводами. Навіть якщо пошкодження таких вузлів не паралізують систему повністю, удари суттєво зменшують пропускну спроможність і змушують перерозподіляти експортні потоки.

Це має кілька наслідків: ускладнюється стабільний експорт через порти, зростають витрати на логістику та відновлення, виникають затримки в постачанні сировини та нафтопродуктів, знижується загальна ефективність енергетичного сектору.

У результаті навіть без повного знищення великих об’єктів досягається системний ефект — часткове обмеження експортного потенціалу, що безпосередньо впливає на валютні надходження РФ.

Південь і Кавказ: інфраструктура і порти

Менш інтенсивні, але регулярні удари фіксуються також у південних регіонах, зокрема в Краснодарському краї, Астраханській області, на Північному Кавказі. Тут у фокусі нафтобази, транспортна інфраструктура та об’єкти, пов’язані з експортом ресурсів. Подеколи мішенями стають і військові об’єкти, зокрема аеродроми.

Далекі удари: ефект досяжності

Періодично українські дрони досягають і значно віддаленіших регіонів — від Ленінградської області до районів поблизу Каспійського моря. Такі атаки трапляються рідше, але мають важливий ефект.

Йдеться про демонстрацію дальності й здатності уражати об’єкти на великій глибині. Часто це унікальні або особливо важливі цілі — великі нафтогазові об’єкти чи підприємства військово-промислового комплексу.

Логіка кампанії

Попри широку географію, удари не хаотичні. Простежується чітка структура пріоритетів:

прикордоння — для впливу на хід бойових дій;

паливно-енергетична інфраструктура — для економічного виснаження;

логістика експорту — для зменшення валютних надходжень;

військові об’єкти (аеродроми, ППО) — для зменшення бойових можливостей;

Москва — як політична та психологічна ціль.

Удари по нафтових терміналах РФ: БпЛА б’ють по експорту, а не лише по об’єктах

Нещодавні удари українських безпілотників по території Росії показують принципово нову логіку кампанії. Якщо раніше били переважно по військових цілях або прикордонній інфраструктурі, то нині в центрі уваги нафтові термінали та інші ключові вузли, на яких агресор заробляє, експортуючи енергоносії.

Йдеться про серію скоординованих ударів по кількох критично важливих портах, передусім на Балтиці та Чорному морі.

Балтійський напрям став одним із основних. Наприкінці березня і на початку квітня безпілотники не раз атакували порт Усть-Луга — один із найбільших нафтових хабів Росії. Удари супроводжувалися пожежами на території терміналів, пошкодженням резервуарів та інфраструктури перевалки. Паралельно під атаки потрапив ще один ключовий балтійський порт — Приморськ, через який іде експорт сирої нафти.

Наслідки таких ударів виходять далеко за межі локальних пошкоджень. Навіть часткове виведення з ладу резервуарів або наливних вузлів одразу зменшує обсяги відвантаження. Виникають затримки, змінюються маршрути, накопичуються обмеження, у результаті падає загальний експорт. Фактично достатньо уразити кілька ключових точок, щоб уся система почала працювати гірше.

Так, після удару по чорноморському напрямку експорту в росіян виникло чимало проблем. На початку квітня наші БпЛА вкотре атакували нафтовий термінал «Шесхарис» у Новоросійську. Це один із ключових портів Росії на Чорному морі, саме там ховаються залишки ЧФ, які втекли з «города русской славы» Севастополя. Пошкодження причальної інфраструктури, перебої в роботі систем перекачування та пожежі призвели до тимчасових обмежень у функціонуванні терміналу. А з огляду на його роль в експорті навіть короткострокові збої одразу позначаються на загальних обсягах поставок.

Важливо не лише те, куди саме завдаються удари, а й те, як вони поєднуються. Балтійський і чорноморський напрямки опинилися під ударом одночасно, атаки на Усть-Лугу, Приморськ і Новоросійськ відбувалися майже синхронно, що створило ефект синергетичного тиску на всю експортну систему. І це різко звузило можливості для маневру.

У результаті проблема вже не в окремих пошкоджених об’єктах, а в зменшенні пропускної спроможності всієї системи.

Середня тривалість повітряних тривог за місяцями

Саме в цьому й полягає головна зміна тактики дронових ударів — вони дедалі менше спрямовані на «ефектні» знищення й дедалі більше на створення системного економічного тиску. Нафтові термінали в цьому сенсі ідеальна ціль, бо поєднують у собі логістику, експорт і фінансові надходження. На відміну від нафтопереробних заводів чи родовищ морські термінали мають критичну особливість — вони є кінцевою точкою всієї системи. Саме тут нафта перетворюється з ресурсу на гроші.

Якщо завод можна частково обійти, а потоки переспрямувати, то з портами ситуація значно складніша: їх мало, кожен має свою спеціалізацію та пропускну спроможність, кожен із них унікальний.

Це означає, що навіть локальне пошкодження створює ефект, який складно компенсувати. Інші порти швидко перевантажуються, логістика ускладнюється, внаслідок чого експортні графіки «пливуть», а тіньові танкери дедалі частіше перехоплюють союзники. Характерна риса останніх атак — це не повне руйнування об’єктів. Достатньо вивести з ладу один-два резервуари, створити пожежу, пошкодити насосну станцію або систему електроживлення — і термінал уже працює в обмеженому режимі або зупиняється на певний час. Саме ця «економіка удару» робить кампанію ефективною: відносно невеликими засобами досягається непропорційно великий результат.

дрони ракети України удари по РФ хід війни інфографіка