Статті
Квітневий дефіцит: чому повернулися відключення світла
Знову повернулися знеструмлення. Офіційне пояснення зводиться до наслідків російських ракетно-дронових атак на енергетичні об’єкти. Проте за цією формулою стоїть складніша картина — одночасний збіг кількох чинників. Розповідаємо, яких саме.
Знову АЕС
Атомні електростанції — основа енергосистеми України — працюють цілодобово й рівномірно незалежно від погоди чи пори року. Вони забезпечують так зване базове навантаження.
Але навесні традиційно почався плановий ремонт АЕС. На сьогодні виведено з роботи два енергоблоки, що створює дефіцит електрики, особливо у вечірні години. Цей обсяг потрібно чимось компенсувати: імпортом електроенергії, роботою гідроелектростанцій, сонячних, вітрових станцій. І саме в цей момент додалися інші проблеми.
Дорегулювалися до дефіциту
Ми докуповуємо електрику за кордоном. Граничні ціни продажу цієї енергії на внутрішньому ринку України встановлює Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), або просто регулятор. Це називається прайскеп — закупівельна ціна, вище за яку не можна купити.
Якщо електроенергія в країнах-сусідах коштує дорожче за цю стелю, українські трейдери просто не можуть купити її там і продати українцям без збитків — імпорт зупиняється.
Взимку, коли через обстріли і морози дефіцит електроенергії став критичним, регулятор підвищив ліміт закупівельної ціни удвічі-втричі. Імпорт зріс майже удвічі. А з квітня ліміт знизили до попереднього рівня. У результаті ціни на електрику стали такими низькими, що її невигідно купувати за кордоном.
Електроенергію стало невигідно виробляти
Крім того, електроенергію стало невигідно виробляти українськими газовими електростанціями.
На думку колишнього голови Укренерго Володимира Кудрицького, саме це спричинило нову хвилю знеструмлень, попри відсутність морозів і масованих ворожих атак.
Інакше кажучи, класична ситуація з підручника: регулювання цін завершилося дефіцитом. Звична картина для людей, які пам’ятають СРСР. Без цих обмежень від держави електроенергії було б більше, а знеструмлень менше.
Коли сонце не світить
Проблем додала погода. В Україну прийшли холод і хмари. Для більшості людей це лише неприємність, а для енергосистеми це навантаження. Люди частіше вмикають електричні обігрівачі, адже опалювальний сезон закінчився (урядовці ніяк не пояснюють своє рішення).
Ще одна проблема полягає в тому, що негода гасить сонячні електростанції. Їхня потенційна потужність в Україні перевищує 7 ГВт — майже дорівнює сукупності наших атомних реакторів. Але без сонця панелі не працюють. Тому річний показник їх використання становить лише 15% можливостей. Показник вітрових станцій — 35%, проте їх надто мало.
Свій внесок у дефіцит електрики, хоч як дивно, зробило й весняне потепління. Опалювальний сезон завершився — теплоелектроцентралі, що виробляють тепло й електроенергію, напівзупинені. Ось і маємо результат.
Збіг, але не випадковість
Жоден із цих чинників сам по собі не вирішальний. Ремонти АЕС, прайскепи, хмари — звична квітнева норма. Але все збіглося одночасно.
Тепер людей просять ощадливо споживати електрику в ті години, коли вона є. Це розумна порада, і знеструмлення зараз тимчасові. Зміна погоди відкоригує ситуацію. Але хотілося б, щоб внутрішніх рукотворних причин нестачі ставало менше й система не опинялася в точці темряви так часто.
При цьому головна відповідальність залишається на тому, хто б’є по нашій інфраструктурі. Російські атаки позбавляють енергосистему резервів і запасу міцності. Вона стала уразливою до будь-яких коливань: виробництва, погоди, адміністративних рішень. І коли ці коливання збігаються, єдиним доступним інструментом порятунку залишаються знеструмлення.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися