Статті

Танки в сучасній війні: як змінюється їхня роль і чи є в них майбутнє

Перспективи танків активно обговорюються через появу нових засобів ураження — FPV-дронів, баражуючих у повітрі боєприпасів, високоточних протитанкових ракетних комплексів. Однак висновок більшості аналітиків залишається спільним: танки не зникнуть, але їхня роль і конструкція зазнають істотних трансформацій. Український досвід у цьому процесі задає тренди й диктує нові вимоги. Розбираємося, у чому наша місія і що буде далі.

Танк Т-72Б із гарматою 125 мм і динамічним захистом «Контакт-1»

Слабкі й сильні сторони

Особливу небезпеку для танків становлять удари згори, адже товщина броні верхньої частини башти лише 3–5 см. Коли в одну точку прилітає 10 чи 30 дронів, результат передбачуваний. При цьому безпілотник коштує кількасот доларів, а танк — мільйони.

Водночас танкам немає заміни на полі бою. Тільки вони можуть потужно «крити» противника, захищати бронею екіпаж, мати високу прохідність, штурмувати укріплення й при цьому наводити жах на ворога, що також важливо. Танк може ще й дуже швидко вступати в бій: цілевказання — за кілька секунд постріл.

Тому зарубіжні країни так званого танкового клубу і далі працюють над модернізацією машин. Це ті, хто проєктує і випускає танки самостійно, а не просто купує ліцензії чужих моделей.

Яке місце України в цьому клубі?

Маємо своє конструкторське бюро й танкобудівну галузь. Свого часу випускали Т-64, Т-84 «Оплот», модернізували радянські Т-64, Т-72 і Т-80. Однак потужності наших заводів, м’яко кажучи, обмежені через війну — впливають постійні обстріли, пошкоджена енергетика, виснажені люди. Та й брак замовлень відчувається, адже без фінансування залишається тільки мріяти про перспективу. Але найважливіше — у нас є бойовий досвід. Фахівці переконані, що пауза в галузі — явище тимчасове.

Отже, Україна має шанс перевернути бачення майбутнього танків. Пригадаємо, що саме Харківське КБ О. Морозова першим у світі розробило концепцію основного бойового танка — універсальної машини. Не кажучи вже про харківську історію Т-34, який багатьма визнаний найкращим танком Другої світової.

Дрони диктують умови

Сучасна війна змінила концепцію застосування танків: танк не просто окрема машина, а домінуючий елемент системи ведення бою. Особлива увага приділяється підвищенню його живучості й захисту, що передбачає перехоплення ракет і гранат противника ще на підльоті.

Окремий напрям — захист від безпілотників. Уже зараз для протидії дронам використовуються ґрати-екрани, різні «козирки», «мангали» і сітчасті «капюшони».

«Капюшон» на Т-80. Фото: Сухопутні війська ЗСУ

Своє місце посідають засоби радіоелектронної боротьби, бойові модулі з автоматичними гарматами та мортирами.

Паралельно експериментують із лазерними системами збиття дронів. Їхні переваги — висока швидкість, точність і відсутність обмежень боєзапасу. Водночас лазери мають серйозні недоліки: промінь не може пробитися крізь дощ, туман, пил, дим. До речі, одним із варіантів протидії лазерній зброї розглядають дрон із димовою шашкою, винесеною вперед на кронштейні. Теоретично така схема може спрацювати.

Ще одна важлива тенденція — сучасний танк інтегрують у єдину цифрову систему управління боєм, де він має зв’язок із дронами-розвідниками, обмінюється даними з піхотою. Тобто танк може впевнено вести вогонь по цілях, які поза прямою видимістю.

Напрями розвитку

Аналітики прогнозують кілька можливих напрямів еволюції танків.

Перший — створення важких максимально захищених машин.

Другий — поява легких роботизованих танків без екіпажу. Попервах ними керуватимуть дистанційно, а з розвитком ШІ дедалі більше функцій членів екіпажу делегуватиметься електронним мізкам.

Третій — формування зв’язки «танк + рій дронів». У такій системі танк відіграє роль захищеної платформи з важким озброєнням, тоді як дрони ведуть розвідку й забезпечують прикриття від атак згори, шукають і знищують танконебезпечні цілі, прокладають шляхи через мінні поля та інженерні загородження.

Таким чином, майбутнє танка — елемент роботизованого бойового комплексу, ядро розгалуженої системи.

Основний бойовий танк Panther KF51 від німецької компанії Rheinmetall

Якою буде гармата

Броня танків і системи активного захисту стають дедалі ефективнішими, тому постає питання: чи потрібна танку ще потужніша гармата для виконання бойових завдань? Кілька країн уже розглядає перехід на більші калібри, ніж сучасні 120 мм i 125 мм.

Німецька компанія Rheinmetall розробила перспективну 130-мм гладкоствольну гармату, у якої наполовину зросла енергія пострілу, збільшилася дальність ураження, краще пробиття. Та є і недоліки: маса гармати зросла до 3 тонн, збільшилися її габарити — треба створювати нову башту, нові автомати заряджання.

Танки дедалі рідше вступають у прямі дуелі

І це ще не межа: франко-німецькі розробники вже працюють над 140-мм гарматою.

Водночас є і стратегічна проблема: танки дедалі рідше вступають у прямі дуелі. Поширення рейдової тактики «накат — постріл — відкат» різко знижує ймовірність бою «танк проти танка». За таких умов подальше збільшення калібру може втратити сенс.

Революція снарядів

Водночас досвід українсько-російської війни вказує на необхідність розробки високоефективних багатофункціональних боєприпасів. Справжня революція відбувається у створенні програмованих снарядів, які можна підривати під час польоту в потрібній точці: над окопом, біля дрона або всередині укриття після пробиття захисної стіни.

Іноді конструктори також повертаються до ідеї ракетного озброєння танків. Передбачається використання керованих ракет, які запускаються безпосередньо з каналу ствола гармати.

Переосмислюється й допоміжне озброєння танків, зокрема кулеметів. Через нову дронову загрозу обговорюють встановлення на танк 30-мм автоматичної гармати, що збиватиме БпЛА. Система захисту має працювати без втручання екіпажу, з елементами штучного інтелекту, який відповідатиме за пошук цілей, розрізнення їх на «свій — чужий» тощо.

Що далі?

Українським конструкторам слід звернути особливу увагу на цифровізацію системи управління вогнем, віддати перевагу гарматам натовського калібру 120 мм, а в перспективі 130–140 мм. А також забезпечити танк комплексним захистом від дронів і снарядів.

Ці рішення треба впроваджувати в перспективні розробки, не гаючи часу, щоб ефективно воювати, залишитися в танковому клубі й зберегти потенціал продажу озброєння за кордон.

Сучасні західні танки (Abrams, Leopard 2, K2, Merkava) використовують досконаліші системи управління вогнем, активного захисту та броні. Україна поки що не досягла такого рівня, тобто існує певний технологічний розрив.

Наші танки дешевші

Також українські танки не конкурують на світовому ринку з тими самими Leopard 2, Abrams або K2, що є «візитними картками» топових країн. Але в західних виробників бракує нашого досвіду, плюс наші танки дешевші.

Загалом для збереження панівної ролі на полі бою танк мусить змінити і конструкцію, і засоби застосування — перейти від схеми «одиниця протидіє системі» до «система протидіє системі». Той, хто перший зможе винайти, оптимізувати і втілити в металі вихід із глухого кута сучасної кілзони, отримає перевагу.

війна дрони зброя танки