Як влаштована російська «Лінія дронів»: ґрунтовний аналіз застосування БпЛА росіянами на фронті

Протягом 2025 року російські військові і далі експериментували з удосконаленням застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) для підтримки своїх маневрених підрозділів.

Росіяни активно ведуть статистику ефективності та успішності різних типів безпілотників у своїх частинах і розробляють рекомендації щодо підвищення їхньої продуктивності.

Російська «Лінія дронів»

Однією з таких ініціатив став проєкт під назвою «Лінія дронів» 2-ї загальновійськової армії РФ, започаткований минулого літа. Він був розроблений у відповідь на стрімке розширення ролі БпЛА у війні, а також на ініціативу України «Лінія дронів», яка була масштабована наприкінці 2024-го і на початку 2025-го.

Та, попри однакову назву, ці дві ініціативи різняться між собою. Українська «Лінія дронів» передбачала створення п’яти полків і бригад БпЛА, які мали посилити маневрені бригади, що утримують лінію фронту. Ці підрозділи спочатку були підпорядковані Сухопутним військам України, але згодом їх передали до новостворених Сил безпілотних систем. Вони мали діяти на більшій глибині за переднім краєм військ противника, ніж підрозділи БпЛА у складі звичайної маневреної бригади. Метою було розширити зону ураження з 10 км за переднім краєм до 15 км.

Тоді як російська «Лінія дронів» була методом організації завдань щодо застосування ударних підрозділів БпЛА у складі армії, яка відповідала за 32 км фронту. Ця концепція була спробою більш систематично організувати засоби ударних дронів для підтримки наступальних операцій замість того, щоб безпілотники кожного полку чи бригади зосереджувалися на власній зоні відповідальності.

У випадку 2-ї загальновійськової армії РФ система була розділена на два ешелони і 18 секторів, що охоплювали 32 км лінії фронту. Перший ешелон називався «зона повної зачистки» — від переднього краю до 5 км за ним. Її розділили на 10 секторів у середньому по 3 км кожен. Штатна чисельність для цього ешелону — 165 осіб.

Другий ешелон — зона виявлення сил логістики

Другий ешелон — зона виявлення сил логістики, призначена для ураження логістичних шляхів на відстані 5–10 км за переднім краєм. Її розділили на вісім секторів у середньому по 4 км кожен. Штатна чисельність цього угруповання становила 293 особи. Воно здебільшого складалося з персоналу БпЛА підрозділів спецпризначення, розвідки та артилерії. Групі виділяли 560 БпЛА на добу: 360 FPV коптерного типу, 111 FPV на оптоволоконному кабелі й 89 FPV літакового типу («Молнія»). Нарешті, загони центру «Рубікон» відповідали за ураження цілей на глибині понад 10 км за переднім краєм військ противника.

До кінця літа експеримент «Лінія дронів» у 2-й загальновійськовій армії РФ масштабували й згодом запровадили у всьому угрупованні військ «Центр». Для УВ «Центр» система спочатку охоплювала 60 секторів уздовж лінії фронту з двома ешелонами в глибину.

Ці сектори розподілили між підпорядкованими з’єднаннями угруповання: 15 секторів закріпили за 2-ю загальновійськовою армією, 12 — за 8-ю, 14 — за 41-ю, 14 — за 51-ю і 5 — за 90-ю танковою дивізією.

Як і в попередній схемі, зона повної зачистки охоплювала відстань від лінії фронту до 5 км за нею і налічувала 33 сектори. Другий ешелон — зона виявлення сил логістики в наступі — налічував 27 секторів у діапазоні 5–10 км за лінією фронту. Відповідальність за другу зону також покладалася на підрозділи спецпризначення, розвідки та артилерії, як це було в початковій схемі 2-ї загальновійськової армії.

Для третього ешелону (від 10 км і далі за переднім краєм) угруповання військ «Центр» модифікувало початкову концепцію 2-ї армії, призначивши конкретні сектори для підрозділів. 22 сектори «ізоляції» закріпили за окремими бригадами спецпризначення і загонами центру «Рубікон»: три сектори — за «Рубіконом-7», три — за «Рубіконом-Ц» (Центр), чотири — за «Рубіконом-Д» (Дніпро), два — за «Рубіконом-8» і два — за «Рубіконом-V» (Схід). Також по чотири сектори закріпили за батальйонами вогневої підтримки «Вега» 3-ї та 24-ї бригад спецпризначення.

Згодом росіяни розгорнули загін «Рубікон-ДМ» (дистанційне мінування), якому спочатку виділили дев’ять районів для дистанційного мінування за допомогою БпЛА, зокрема дронів «Молнія». Наприкінці літа угруповання військ «Центр» встановило ліміт на використання FPV-дронів у кількості 4000 одиниць на добу (як квадрокоптери, так і варіанти літакового типу).

Протягом осені командування УВ «Центр» вдосконалювало концепцію. Загальну кількість секторів у перших двох ешелонах зменшили із 60 до 54, кількість зон ізоляції — з 22 до 12, а кількість зон дистанційного мінування збільшили до 14.

Прикметно, що УВ «Центр» не включило до системи «Лінії дронів» підрозділи БпЛА 68-го армійського корпусу та угруповання морської піхоти (зокрема, 40-ї, 155-ї, 61-ї, 336-ї бригад морської піхоти та 177-го полку морської піхоти), коли вони були розгорнуті в зоні його відповідальності. До осені під командуванням російського УВ «Центр» перебувало приблизно 1700 екіпажів БпЛА разом із приданими підрозділами. Це було найщільніше покриття російськими засобами БпЛА вздовж усієї лінії фронту.

6-та загальновійськова армія РФ (частина угруповання військ «Захід», що діє на Куп’янському напрямку) минулого літа також експериментувала з концепцією «Лінії дронів», але сектори і зони розподіляла інакше. Перший ешелон пролягав від лінії фронту до 5 км за нею. Пріоритетними цілями були жива сила, техніка та озброєння, мета — паралізувати українські війська.

Для цієї зони призначили щонайменше 100 екіпажів БпЛА, зокрема й роту зі складу 16-ї бригади спецпризначення. Ці підрозділи були оснащені FPV-дронами з оптоволоконним кабелем, БпЛА типу «Вобла», бомберами типу R-18 і перехоплювачами.

До другого ешелону, який простягався від переднього краю до 25 км за ним, залучили до 60 екіпажів БпЛА. Пріоритетними цілями в цій зоні були антени, ретранслятори, системи супутникового зв’язку, засоби РЕБ, артилерія, маршрути постачання, а також скупчення сил і резервів. Серед призначених для цієї зони БпЛА були розвідувальні «Орлан-10», «Zala-16» і «Supercam», а також дрони-камікадзе «Молнія» і «Ланцет».

Третій ешелон охоплював відстань 25–35 км від переднього краю фронту. Пріоритетні цілі — місця запуску БпЛА, логістичні центри, маршрути постачання та зони зосередження підрозділів і резервів.

Для цієї зони виділили вісім екіпажів, оснащених розвідувальними дронами «Орлан-10», «Zala-16» і «Merlin», а також ударними БпЛА «Ланцет» і «Куб». Загалом для підтримки 6-ї загальновійськової армії в цей період призначили близько 170 екіпажів безпілотників. За даними українських підрозділів на цьому напрямку, система була ефективною, а застосування БпЛА росіянами ставало дедалі витонченішим.

Висновки

Як і Україна, Росія постійно переглядає свої методи застосування дронів, що передбачає, зокрема, розподіл відповідальності за використання розвідувальних та ударних БпЛА на різних глибинах. Більш спеціалізовані підрозділи, зокрема з окремих бригад спецпризначення і загонів «Рубікон», мають краще фінансування та підтримку і можуть діяти на більшій глибині за лінією фронту завдяки якіснішому обладнанню та краще підготовленим командам.

Схожі дискусії щодо розмежування відповідальності за глибиною та координації між різними з’єднаннями точилися і в українській армії. Це частково відображає систему управління та контролю для українських підрозділів БпЛА. Підрозділи Сил безпілотних систем можуть надавати безпосередню підтримку підрозділам Сухопутних військ, але зазвичай вони не підпорядковані командирам армійських корпусів, які відповідають за бойовий простір уздовж лінії фронту, що може створювати певні тертя і проблеми з координацією.

Прикметно, що російські експерименти з «Лінією дронів» відбуваються в різних військових округах та угрупованнях військ. УВ «Центр» одним із перших масштабувало систему. Проте 6-та загальновійськова армія угруповання «Захід» і 3-тя загальновійськова армія угруповання «Південь» також самостійно експериментували з цією концепцією. У кожному випадку кількість секторів була різна.

Протягом війни Україна зазвичай першою запроваджувала інновації з БпЛА, наземними роботизованими комплексами та іншими новими спроможностями. Російські військові вчаться на цих розробках, часто копіюють їх та ефективніше масштабують.

У 2025 році російська армія зменшила розрив з Україною у використанні дронів. Частково завдяки акценту на масштабуванні елітних підрозділів БпЛА, таких як «Рубікон» і «ГРОМ Каскад», а також завдяки новим концепціям застосування. Утім, ці розробки не були вирішальними, а розгортання елітних підрозділів БпЛА на напрямку УВ «Центр» не привело до прориву восени 2025 року.

війна війна дронів дрони лінія фронту стратегічна адаптація

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск