Статті

К

«Коробочка» вивезла двох. Як українських бійців урятував роботизований комплекс

«Були на позиції, коли надійшов наказ забрати пораненого з позивним Старий, — згадує Шустрий, боєць 1-го механізованого батальйону 63-ї бригади ЗСУ. — Він недалеко був, приблизно за кілометр. Мав відкритий перелом ноги. Треба було вивезти його на візку. Але коли я до нього наблизився, прилетіли ворожі дрони, довелося розділитися. Я дістав поранення. У мене паніка — до точки евакуації кілометрів 12. І тут передають по рації: «По вас приїде “коробочка”». Подумав, це якийсь броньовик…». Але це був не броньовик. Приїхав наземний роботизований комплекс «Терміт».

Loading the Elevenlabs Text to Speech AudioNative Player...

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Оператор із позивним Байрактар і його наземний роботизований комплекс «Терміт»
Оператор із позивним Байрактар і його наземний роботизований комплекс «Терміт»

Ворожі «ждуни»

«Термітом» дистанційно керував боєць із позивним Байрактар. Він лише нещодавно став оператором НРК, і це була його перша масштабна місія.

«Восьма вечора, дзвонить мені командир і каже: друже, у тебе сьогодні дуже відповідальна місія, будеш евакуйовувати наших трьохсотих із нуля. За 10 хвилин уже зібрались і почали рух. Часу вивчати маршрут не було: половину дороги я знав, а іншою ми взагалі ніколи не їздили», — згадує він.

Шлях був дуже складний, зізнається Байрактар. Активно літали ворожі дрони. Доводилося постійно ховати машину — заїжджати в кущі й посадки, щоб НРК не було видно з повітря.

«Їхали через високу траву, повалені дерева, кілька разів об’їжджали вирви від авіабомб, — розповідає Байрактар. — Двічі потрапляли на ворожі дрони-“ждуни” (стоять нерухомо й чекають, коли з’явиться ціль. — Ред.). Тоді вже ми чекали, коли прилетять наші “пташки” і знищать цих “ждунів”».

Живий чи ні?

Спершу Байрактар мав забрати важкопораненого з позивним Старий. Та коли НРК дістався до нього, виникла неочікувана проблема — боєць не подавав ознак життя.

«Він просто скрутився і лежав, — згадує Байрактар. — Я повідомив по рації, пілоти підняли “пташку” з тепловізійною камерою. Кажуть, теплова сигнатура є, значить живий. Може, знепритомнів чи заснув. Нам нічого не залишалось, як трішки його потаранити, поштовхати. Тільки тоді він почав рухатися, підняв руки. Мабуть, подумав, що це FPV. Ну уявіть: ти поранений, темна ніч, щось гуде поруч, а бачиш лише маленьку червону точку, яка горить на камері “коробочки”».

«Аж ноги тремтіли»

Старий зрозумів, що відбувається. Почав залазити на НРК. Це теж було складно. Виявилося, у нього одна нога зламана, а друга поранена. Нарешті заліз. Це врятувало і його, і роботизований комплекс, вважають українські пілоти. Російські дрони вже полювали на них.

«Дорога назад була ще складнішою, — додає Байрактар. — Розумієш, що везеш людину. Її життя залежить від тебе. Хвилювання й напруження такі, що в мене аж ноги тремтіли».

Уся операція з евакуації зайняла близько шести годин. НРК проїхав загалом понад 30 кілометрів. Це більше, ніж здатен витримати його акумулятор. Тому «Терміт» віз із собою запасні батареї — їх замінили наші бійці на нулі.

Але і це був не кінець. Ще один «рейс» знадобився, щоб витягнути другого пораненого — Шустрого.

Зустрінемося на каві

Байрактар не приховує радості від успіху: «Коли трьохсотих вдалося вивезти, я прям видихнув. Це емоції, які неможливо передати. Просив запитати в них про “якість доставки”. Сподіваюся, скоро зустрінемося і поп’ємо кави».

Шустрий також переказав вітання побратимам: «Хлопцям чи дівчатам, не знаю. Ви супер. Дуже поважаю вас. Слава Україні!».

Оператор «коробочки» з позивним Байрактар
Оператор «коробочки» з позивним Байрактар

Довідка

НРК «Терміт»

Виробник: Україна

Вантажопідйомність: до 300 кг

Швидкість: до 10 км/год

Запас ходу: до 20 км

Застосування: логістика, евакуація, розвідка, мінування, вогневе ураження (з бойовим модулем)

війна евакуація зсу роботи