Статті

Не лише гроші. Навіщо Україна відрядила в Перську затоку фахівців із ППО

Держави Перської затоки звернулися до Києва по допомогу в протидії нальотам з Ірану. Це перспективна пропозиція. Варто скористатися нею комплексно з користю для держави, а не тільки для виробників дронів. Пояснюємо детально, які проблеми вирішують у країнах Перської затоки експерти ЗСУ.

27-річний український військовий Михайло стверджує, що з липня минулого року збив 320 російських БпЛА за допомогою українського дрона-перехоплювача Sting. Фото: Луїс де Вега

Полковник Генерального штабу у відставці Олександр Сурков розповів для Texty.org.ua, чим для цих країн цінний український досвід. Сурков очолював перший в Україні спеціалізований підрозділ боротьби з ракетами і БпЛА.

Балістичні ракети

У 2023 році, коли накопичився великий обсяг досліджень російської техніки, на місцях падіння дронів та ударів балістичних ракет «Іскандер» і «Кинджал» почали знаходити незрозумілі предмети. Вони нагадували невеликі, але грубі пластикові циліндри завдовжки близько 20 см.

Спочатку багато хто забирав ці знахідки на сувеніри, розповідає полковник Сурков. Військові їх вивчили і з’ясували, що це постановники перешкод — пристрої, призначені для введення в оману радарів протиповітряної оборони (ППО), тих самих комплексів Patriot.

У хвостовій частині російської балістичної ракети шість таких пристроїв. При «опроміненні» ракети радіолокаційною станцією системи ППО циліндри вистрілюються i стають хибними цілями.

«Тому на початку використання комплексів Patriot виникала ситуація, коли система фіксувала кілька цілей. У пресі тоді повідомляли, що українська ППО збила шість ракет противника. Насправді шість ракет ППО могли бути випущені по одній справжній ракеті, одна влучала в реальну ціль, а решту зенітних ракет марно витрачали на цілі-обманки», — розповідає Олександр Сурков.

Цю інформацію довели до західних партнерів. Після цього скоригували програмне забезпечення протиповітряних комплексів і система навчилася розрізняти хибні цілі й справжню ракету.

«Повідомлення з Близького Сходу про те, що для перехоплення однієї балістичної ракети іноді витрачають до восьми протиракет, імовірно, пов’язані саме з такими системами перешкод. Схоже, зенітні комплекси, які зараз перебувають на озброєнні ППО країн Перської затоки, поки що не мають такої модернізації, і досвід України не врахований», — робить висновок полковник Сурков.

Іранський дрон-винищувач Karrar, який може запускати ракети по інших повітряних цілях

Крилаті ракети

Друге, що варте уваги, вважає колишній офіцер українського Генштабу, — крилаті ракети. До кінця 2022 року Росія переважно витратила старі запаси ракет Х-101 і «Калібр». Нові партії ракет запускали вже в модернізованому варіанті.

«У них виявлені оновлені системи наведення, системи постановки перешкод та інші зміни, які треба враховувати спеціалістам ППО», — зазначає Олександр Сурков.

«Шахеди»

Третє — «Шахеди». Їхні технічні характеристики українцям давно відомі й детально вивчені. На думку нашого фахівця, головне питання — тактика застосування.

У нас накопичений досвід того, як противник вибудовує атаки і як змінює тактику з розвитком засобів зв’язку і наведення включно з mesh-мережами (спосіб зв’язку, за якого дрони «спілкуються» не лише з базою, а й один із одним).

«Одна з типових схем: по об’єкту запускають до 20 безпілотників. Частину з них збиває ППО, але 5–6 можуть прорватися до цілі. Вони спрямовуються в одну точку, завдаючи серйозного удару по об’єкту. Такі атаки відбуваються нечасто, але регулярно», — каже Олександр Сурков.

За двома-трьома нальотами зробити висновки неможливо

Офіцер ще раз наголошує, що головний інтерес для фахівців із Близького Сходу — саме накопичений українцями бойовий досвід.

«Людям, які керують системами протиповітряної оборони, необхідно доводити вже узагальнені висновки щодо тактики противника. За двома-трьома нальотами такі висновки зробити неможливо. За чотири роки українці добре вивчили специфіку атак противника за всіма трьома категоріями: балістичні ракети, крилаті ракети і безпілотники», — додає Сурков.

Знищений Іраном американський літак далекого радіолокаційного виявлення E-3G Sentry. Таких літаків у США було 16, і лише 10 із них у строю

«Радарне поле»

Полковник Сурков каже, що на початку повномасштабного вторгнення Росії українська протиповітряна оборона мала лише «великі» радари виявлення повітряних цілей. Нині ж у нашої ППО повна лінійка засобів виявлення.

«Це і стаціонарні радари, і пересувні. Зʼявляється багато радарів ближньої дії українського виробництва. “Радарне поле” країни росте», — констатує офіцер запасу.

Також еволюціонує український арсенал систем ураження повітряних цілей. Це зенітні кулемети, зенітно-ракетні комплекси, переносні зенітно-ракетні комплекси, усі види дронів — від звичайних до зенітних коптерів, БпЛА літакового типу та інші.

«Новаторство української ППО саме в тому, що формується єдина мережа обміну інформацією та керування. Ми на чотири роки попереду всіх за досвідом», — пояснює Олександр Сурков.

Володимир Зеленський зустрічається зі спадковим принцом Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом у Джидді, березень 2025 року. Рівно через рік Україна і Саудівська Аравія уклали угоду про оборонну співпрацю

Союзники

У публічному просторі звучать звинувачення керівництва країни в тому, що Київ відрядив у Перську затоку фахівців, які потрібні вдома. Полковник Сурков вважає такі закиди безпідставними.

«Фахівців у нас вистачає. Ми збиваємо до 90 відсотків цілей. Це феноменальний результат, і ці показники не впали. Народу туди (у Перську затоку. — Ред.) поїхало не стільки, щоб це позначилося на нашій ефективності», — каже український офіцер у відставці.

Навіть якщо «десант» у Затоку є жестом доброї волі Києва, то українці в особі арабських країн отримають реальних союзників у складному регіоні, пояснює Сурков.

Ідея України — продавати весь комплекс послуг

Зазначимо, що це багаті країни з численними арсеналами сучасної зброї, зокрема й ракетами для комплексів Patriot.

Ідея України полягає в тому, щоб продавати не окремі дрони-перехоплювачі чи інші технології, а весь комплекс послуг і нашої експертизи щодо ППО. І брати за це не просто гроші, а ще й політичну підтримку, дозволи на купівлю тієї зброї, якої в нас не вистачає. А також отримувати інвестиції від багатих країн Перської затоки і мати довгострокове відкриття ринків для інших українських товарів. Цілком розумний підхід.

Наші в Перській затоці

Українські фахівці допомагають місцевим військовим адаптувати системи ППО до масованих атак безпілотників, адже в багатьох країнах регіону оборона орієнтована насамперед на балістичні ракети, але менш ефективна проти великої кількості дешевих дронів.

Ідеться про створення мобільних груп, використання дронів-перехоплювачів та інших дешевих засобів боротьби з безпілотниками. Є інформація, що українські оператори вже брали участь у реальному перехопленні іранських БпЛА.

Серед наших фахівців оператори радарних систем і систем спостереження, експерти з радіоелектронної боротьби, інструктори, які навчають місцеві підрозділи.

Ця картинка згенерована штучним інтелектом: українські вояки серед хмарочосів Дубая. Останніми днями зображення активно «гуляло» соцмережами країн Перської затоки

Іранські стратегії

За словами полковника Суркова, ключова риса іранських атак — масованість. Іранці одночасно можуть запускати десятки БпЛА-камікадзе, крилатих і балістичних ракет. Це дуже схоже на російську тактику, яку ми часто спостерігаємо в Україні. Масованість створює серйозні труднощі для ППО, бо перевантажує її можливості, частина дронів досягає цілі.

На відміну від нашої ситуації іранці можуть здійснювати атаки одночасно з кількох напрямків: зі своєї території, а також із Ємену, Лівану, Сирії або Іраку. Тобто з країн, де діють проіранські бойовики.

Іранці зуміли вибити частину американської системи виявлення повітряних цілей

Держави, що стають мішенню, зокрема Ізраїль і Саудівська Аравія, змушені розгортати багатошарову оборону на великих територіях. А одночасне застосування дронів, крилатих і балістичних ракет потребує використання різних ешелонів протиповітряної та протиракетної оборони, що значно ускладнює управління.

Іранці зуміли вибити частину американської системи виявлення повітряних цілей, і це знизило ефективність місцевої протиракетної оборони. Невеликі розміри й низька радіолокаційна помітність «Шахедів» також ускладнюють їх своєчасне виявлення.

Колективна ППО

Іноді «Шахед» можуть збити комплексами Patriot або ізраїльською системою Iron Dome, але в цьому випадку запуск перехоплювача коштує значно дорожче, ніж сам дрон. Це економічно виснажує оборону.

Держави Перської затоки, Ізраїль та США активно шукають нові способи протидії масованим атакам. Формується стратегія, яка поєднує різні типи комплексів, кожен із яких відповідає за свій клас загроз — від безпілотників до балістичних ракет.

Дані про повітряні загрози можуть передаватися в реальному часі

Ще один напрям — інтеграція радарів, супутників і центрів управління різних країн регіону й США для швидкого виявлення запусків ракет і дронів.

У межах такої моделі дані про повітряні загрози можуть передаватися між союзниками майже в реальному часі. Це дає змогу значно раніше виявляти запуски з території Ірану, Ємену, Іраку чи Сирії.

Фактично зараз формується регіональна система колективної протиповітряної оборони за участю США, Ізраїлю та арабських держав. І експертиза України дуже цінна в цих справді тектонічних зсувах.

ППО безпека війна дрони шахеди