Статті
«Фух, наче зміну відпрацювала». Як Пенсійний фонд вигрібає за всіх
Пенсійному фонду докинули роботи: з липня минулого року крім пенсій він надає 39 видів соціальних послуг. Фактично всі українці — від старого до малого — стали клієнтами Пенсійного фонду. Сюди йдуть по допомогу на немовлят і на купівлю дров, люди з інвалідністю, чорнобильці, переселенці та інші. «Реформа» начебто для цифровізації й прозорості. А що в результаті? Texty.org.ua пішли до відділення Пенсійного фонду в Деснянському районі Києва, куди щодня звертається 500–700 людей.
Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко
Соцбези, тобто відділення державної установи з оформлення різних соціальних допомог і пільг, ніколи не були взірцем сервісу. Але так-сяк справлялися з роботою. Як сніг на голову уряд Дениса Шмигаля передав їхні функції Пенсійному фонду. І відкрилося пекло.
Ніхто з чиновників, які просували цю реформу, жодного разу не пояснював, для чого вона. Ексміністр соціальної політики, віцепрем’єр-міністр (2016–2019) Павло Розенко каже, що зміни активно лобіювала тодішня очільниця Міністерства соцполітики Оксана Жолнович. Припускає, що таким чином намагалися зекономити на адмініструванні системи соцполітики. Натомість створили нові проблеми.
Україна пішла своїм шляхом
«Можливо, так хочуть відсіяти охочих звертатися по соціальну допомогу, — іронізує Розенко. — Бо народ бачить, який армагеддон у Пенсійному фонді, й думає: “Ні, не піду. Краще обійдуся своїми силами”».
Такої системи, де звалені докупи соціальні виплати, страхові, пенсії, немає в жодній країні. Всюди чітке розмежування: безробіття, охорона здоров’я і так далі. Й окремо державна система соціальних гарантій. Але Україна після 2019 року пішла своїм шляхом.
Що таке «мамочки»?
Відділення Пенсійного фонду на київській Троєщині. Жінка в червоному пуховику й окулярах однією рукою тримає семимісячну доньку в комбінезончику, а другою — папку з документами. Пальцем притискає папірчик із цифрою 132 — її номер у черзі. У коридорах і залах повно народу.
Жінка скаржиться, що в Пенсійний фонд неможливо додзвонитися. Вона прийшла сюди вдруге — оформляє 7 тис. грн щомісячної допомоги на дитину віком до одного року. Спеціалістка обіцяла прийняти поза чергою, але сьогодні вона на лікарняному. Тож мама з дитям змушена чекати, переживає, чи збереглися довідки, які віддавала під час минулого візиту.
«Як було незручно, так і є», — каже.
Вирішили мати дитину? Взяли талон і чекайте
Мам не пускають без черги. Пільговими категоріями вважаються учасники бойових дій (УБД), інваліди внаслідок бойових дій і матері-героїні. Одна з мам вголос каже, що ніби спеціально створюють такі умови, щоб «мамочки стояли в черзі довго».
«Що таке “мамочки”? — підвищує голос адміністраторка. — Що це за зменшувально-пестливе? Звичайна мама. Вирішили мати дитину? Хочете мати з державою справу? Взяли талон і чекайте. Мамочки, папочки… яка різниця?».
Жінка в червоному пуховику не витримує, каже, що мусить іти. Спробує подати документи онлайн. Передає свій номерок іншій жінці з черги — Яні Береговській, яка приїхала в Пенсійний фонд із Дарницького району на таксі й має номерок ближче до 200.
Програма зависла
Яна Береговська залишила семимісячну дитину вдома на чоловіка. Прийшла в Пенсійний фонд після того, як побувала в ЦНАПі, який надає аналогічні послуги. Там сказали, що програма зависла, електронна система не підтягує її лікарняний. Намагалася записатися онлайн — там черга на місяць уперед.
Із новим номерком Яна проходить на прийом швидше, ніж очікувала. А після цього віддає свій старий номерок мамі з візочком, яка сидить у черзі.
Це Віталіна Француз. Вона провела з шестимісячною Веронікою в Пенсійному фонді близько двох годин. З обережністю бере талончик, переживає, чи приймуть її за ним. Прямо з візочком заїжджає через високий поріг, на якому часто спотикаються, у кабінет. Потім так само назад.
Начальниця відділу обслуговування громадян № 3 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Києві Наталія Садчикова каже, що великих черг мам із дітьми в них не буває. Максимум 5–7 жінок. Коли більше, виділяють окремого спеціаліста, він приймає тільки їх.
Наталія Садчикова пояснює, що немає потреби йти до Пенсійного фонду особисто. Можна все зробити онлайн на вебпорталі або через мобільний застосунок. Ще варіант — роздрукувати бланк будь-якої заяви із сайту Пенсійного фонду, заповнити й надіслати поштою. Кінцевий результат не зміниться.
У Віталіни Француз подати документи через вебпортал не вийшло. Крім того, у ЦНАПі сказали, що чекати виплат доведеться до семи місяців (ЦНАП працює як посередник, а Пенсійний фонд напряму).
Універсалки Пенсійного фонду
Нелегко й працівницям Пенсійного фонду. Головна спеціалістка Євгенія Семенова має 12 років стажу. До обіду прийняла 15 людей. За день у неї 5–6 мам.
Сьогодні були на прийомі УБД і член сім’ї загиблого — оформляла виплати, сканувала трудові, подавала документи на перерахунок пенсії. Каже, було важко підлаштуватися до нових вимог, потім звикла. Керівництво надає інструкції, але нормативка швидко змінюється.
Спеціалісток у відділі 19, а на прийомі 17. Штат не збільшували, хоча обслуговують великий Деснянський район. Ходять по черзі у відпустки, на лікарняні. На обід також по черзі в різний час на 15–20 хв.
Дівчата всі універсалки, кажуть. Виділяти окремого фахівця на кожну послугу непрактично, бо ніким буде замінити в разі хвороби. Коли вимикають світло, мусять самі запускати генератор.
Чому не онлайн?
Пищить сканер, тріщить принтер, клікають мишки. «Біля кожної галочки підпис», — стандартно каже Євгенія Семенова.
До неї приходить 45-річна військовослужбовиця Людмила. Має вислугу 22 роки, УБД, двох дорослих дітей і десятимісячну доньку. У січні жінка подала документи на дитячі 7 тис. грн. Їй подзвонили, сказали, що щось не так зі спецрахунком, і попросили прийти. Спеціалістка Євгенія з’ясовує, що з документами все в порядку, треба очікувати виплати.
В інтернеті багато дезінформації, вважає Людмила
Людмила планує отримати допомогу «єЯсла» (нова державна програма, у межах якої доплачують батькам, які вирішили вийти на роботу на повний день, не чекаючи, поки дитині виповниться рік. — Ред.). Тож коли доньці виповниться рік, Людмилі знову в Пенсійний фонд. Подачі документів онлайн вона не довіряє.
«В інтернеті багато дезінформації, — вважає Людмила. — Наприклад, тільки сьогодні розібралася, що сім тисяч — це дитині лише до року, а допомога “єЯсла” нараховуватиметься на спецрахунок після року й до трьох. Краще напряму розмовляти зі спеціалістами. Вони керуються законом».
«Наступний по талончику»
Люди приходять і йдуть. Спеціалісткам треба вислухати всіх. Вусатий чоловік скаржиться, що його вигнали з роботи «як собаку». Сивий чоловік на запитання, чи не змінилося місце проживання, розповідає історію, що живе в братовій квартирі, доглядає його дружину. Хтось приходить просто поговорити, хтось шукає, на кого вилити злість.
«Найважче — це спілкування», — каже Євгенія.
Конвеєр із людей не зупиняється ні на хвилину.
«Хто наступний по талончику?» — запитує Євгенія.
Робота Євгенії та її колег після прийому не закінчується. Треба всі документи звести докупи й відправити в роботу. Це відбувається зазвичай уже після закінчення робочого дня. Доводиться затримуватися. Час на восьмирічну доньку в Євгенії з’являється хіба що у вихідні.
Судячи з оголошень в інтернеті, спеціалістки в Пенсійному фонді отримують від 16 тис. грн. Є премії, надбавки за стаж і ранг держслужбовця.
Крок назад
Із Пенсійного фонду люди виходять із різними емоціями. Хтось сердиться, бо не вдалося залагодити справи, хтось видихає з полегшенням.
«Фух, наче зміну відпрацювала», — каже одна з пенсіонерок.
Павло Розенко вважає, що в ідеалі варто дотримуватися системи, яка діє в Європейському Союзі. Пенсійний фонд займається пенсіями, а Управління соцзахисту — питаннями соцдопомоги.
Три роки тому Європейська комісія оцінила рівень українських реформ у соціальній політиці й адаптацію до європейського законодавства на один бал із п’яти. Але замість того, щоб покращити ситуацію, зробили ще гірше.
«Було не ідеально, — каже Розенко. — Але якщо бачите проблему, виправте її. Не робіть через коліно. Ще й наказним порядком, без обговорення в експертному середовищі».
Імпровізований пандус у відділенні Пенсійного фонду на Троєщині зроблений із деревостружкової плити
Пандус кріпиться ось таким чином
Розенко вважає, що через нерозумну реформу постраждали всі: «Як прості люди, так і працівники Пенсійних фондів. Ніхто не сказав, що ця реформа дала щось позитивне».
Подальші кроки він вбачає в тому, щоб Мінсоцполітики й уряд визнали, що рішення було невдалим.
«Усі роблять помилки. Але президент мовчить. Свириденко, як прем’єр-міністр, мовчить. Улютін (міністр соцполітики. — Ред.) також. Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики зайняв страусину позицію. Визнайте, що помилилися. Зробіть крок назад: Пенсійний нехай займається пенсіями, а місцеві органи влади — соціальними послугами», — закликає Розенко.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися