К

Каспійський «експрес». Морське сполучення Росії й Ірану триває (інфографіка)

Російські вантажні судна і далі курсують між портами Каспію, навіть під час американсько-ізраїльського бомбардування Ірану. Texty.org.ua відстежили десятки рейсів і зробили графіку. Закритий маршрут без міжнародного контролю, швидке розвантаження за добу. Що везуть, залишається таємницею.

Кораблі йдуть і далі

Трафік суден між Росією та Іраном по Каспію з початком війни в регіоні не лише не припинився, а навіть зріс після зимового затишшя.

За даними Global Fishing Watch, від початку бойових дій в іранські порти на Каспії зайшло 15 російських вантажних суден. Окрім того, іранське судно DELARAM прийшло в порт Анзалі з російського порту Астрахань.

Іранські та російські кораблі в іранських портах Каспію

Один квадрат — один захід корабля в порт. Прозорі квадрати означають, що дані менш надійні

OMSKIY-109

SIBIRSKIY-2129

STAROPOLYE

PETROTRANS-5902

ONERIVA 42

VIKING

POLA MARINA

POLA HARITA

SORMOVO 1

ALIKBER PASHAEV

OMSKIY 103

GENNADY EGOROV

PETROTRANS-5901

STK-1008

Цікаво, що в перші дні конфлікту кораблі зупинилися. Після затишшя в січні – лютому таку активність можна вважати пожвавленням. У січні цього року російського трафіку на Каспії майже не було, імовірно, через холодну зиму й замерзання північних ділянок моря.

Більшість суден покидають порт буквально через добу

Дані показують, що більшість суден покидають порт буквально через добу після заходу, проводячи в порту в середньому 30 годин. Хоч би що вони везли, вантаж максимально швидко розвантажується або завантажується.

Нагадаємо, водний маршрут по Каспію — один із найбільш закритих міжнародних водних шляхів. Тут немає міжнародного військового або санкційного контролю, як фактично немає й доступу до морських інспекцій третіх держав, тому реальний стан справ можуть знати лише Росія та Іран.

У трюми ніхто не заглядав

Виявлені судна — це суховантажі-універсали, які можуть перевозити фактично будь-який товар і плавати між річковими та морськими портами. Вони можуть брати на борт багато типів вантажів — від зерна до металу, лісу та великогабаритного обладнання.

Ми звернули увагу, що міжнародна агенція Reuters повідомила про збільшення Росією постачання зерна до Ірану. Але вона посилається на джерела, які, найімовірніше, пов’язані з російськими або іранськими експортерами, а також на дані декларування вантажів у портах Росії чи Ірану.

Ці дані відображають заявлений тип вантажу, але не дають прямого підтвердження фактичного вмісту трюмів. Справжній вміст трюмів кораблів без реального доступу до них залишається під питанням.

Саме тому версію постачання військових вантажів відкидати не варто.

Як стверджує низка західних медіа, Росія передає Ірану розвіддані й тактичний досвід використання безпілотників, допомагає розвивати виробництво ударних БпЛА, а також погодилася постачати системи ППО. За інформацією The Wall Street Journal, Росія розширює обмін розвідувальними даними та військову співпрацю з Іраном, надаючи супутникові знімки та вдосконалені технології безпілотників.

А за словами президента Зеленського, Росія передала Ірану дрони типу «Шахед», які Тегеран уже використав для ударів на Близькому Сході.

Іранські чиновники також відкрито говорять про військову співпрацю з Москвою. «Ми мали тісну співпрацю в минулому, яка триває й досі, і це включає також військову співпрацю», — зазначив іранський міністр. А міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Росія та Китай надають Ірану різну допомогу, зокрема військову.

Тож, хоч би яким був вміст трюмів кораблів, виявлений трафік свідчить про те, що каспійський маршрут залишається активним для Росії та Ірану навіть під час ведення бойових дій у регіоні.

Як ми рахували

Дані про морський трафік надає сервіс Global Fishing Watch, який відстежує рух суден за AIS-повідомленнями й супутниковими знімками. Але є важливе застереження: і російські, і іранські судна систематично ігнорують систему AIS: вимикають транспондери, приховують курс, пункт призначення і тип вантажу. Тому сервіс присвоює кожній виявленій події рівень достовірності залежно від того, які дані були доступні.

Додатковий фактор — провайдер супутникових знімків Planet після початку воєнних дій на Близькому Сході затримує публікацію свіжих знімків, що також впливає на повноту картини.

Знак гривні
Знак гривні