Ті, що ловлять «Шахеди». Як працюють дрони-перехоплювачі
Війна в Ірані й обстріли сусідніх країн іранськими «Шахедами» привернули увагу світу до українських дронів-перехоплювачів. Пояснюємо, як вони працюють і яка їх ефективність.
Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко
На сьогодні є кілька видів перехоплювачів ударних дронів типу «Шахед» як іноземного, так і українського виробництва, і вони постійно вдосконалюються.
Проста конструкція
Один із прикладів — апарат P1-SUN, або, як його напівжартома називають, «Пісюн». Це суто українська розробка. За словами фахівців, його конструкція досить проста: по суті, це головка з камерою і системою наведення, де частину роботи виконує елемент штучного інтелекту. Плюс чотири електромотори, батарея, бойовий заряд і польотний контролер.
Такі дрони запускають переважно над власною територією, де противник не використовує потужні засоби радіоелектронної боротьби.
Швидкість перехоплювача достатня, щоб наздоганяти більшість ударних безпілотників. Бійці, які керують антишахедними дронами, кажуть, що швидкість власне «Шахедів» зазвичай приблизно 150–200 км/год. «Тому це трохи нагадує авіацію часів Першої світової, — жартує один зі співрозмовників. — Фактично апарат іде на таран і підривається разом із “Шахедом”. Можна сказати, Нестерови XXI століття».
Система наведення базується насамперед на оптиці. Оператор знаходить ціль на екрані й фіксує її. «Він бачить ціль і “чіпляє” її на оптику. Далі система допомагає утримувати курс», — пояснює офіцер.
Варіанти перехоплення
Є кілька тактичних варіантів перехоплення. Якщо відомо, що ворожий дрон має пройти певним маршрутом, перехоплювач запускають заздалегідь у цей район. Найчастіше він виходить на ціль згори або ззаду, але інколи застосовується й випереджувальний курс. «Це вже залежить від тактики, яку використовує конкретний боєць у конкретній ситуації. Постійно шукають оптимальний кут зустрічі з ціллю», — пояснює оператор.
Ефективність таких апаратів оператори оцінюють досить високо. За словами військових, показник ураження «Шахедів» дронами-перехоплювачами може сягати 80%.
«До ста відсотків не доходить, але це дуже високий результат», — зазначає співрозмовник. Мається на увазі, що зі ста запущених перехоплювачів 80 уражають ціль.
Проте загальна картина інша.
За словами військового аналітика Миколи Бєлєскова, у загальному заліку збитих «Шахедів» дрони-перехоплювачі дають 30–33% усіх збиттів. Загалом, як свідчить аналіз Texty.org.ua, проведений на основі зведень Генштабу, ми збиваємо близько 80% запущених «Шахедів». Це результат роботи всіх сил протиповітряної оборони: зенітників, ракетників і ствольників, льотчиків на вертольотах і винищувачах, мобільних вогневих груп.
Дрони-перехоплювачі дають 30–33% усіх збиттів
Таким чином, за різними оцінками, частка уражених саме дронами-перехоплювачами в загальному обсязі збитих «Шахедів» сягає 30–40%.
Про весь український арсенал збиття «Шахедів» читайте в нашій статті тут.
Водночас дрони-перехоплювачі мають і свої обмеження. Оскільки вони працюють переважно через відеоканал та оптичне спостереження, серйозною проблемою стають туман, опади та інші складні погодні умови. У таких випадках операторові важче побачити ціль.
Виявити ціль
Найбільша ж складність — виявлення цілі. У камери відносно невеликий сектор огляду, тому оператор має приблизно знати, де з’явиться ворожий безпілотник. «Головна проблема — знайти ціль у небі. Але якщо її вже побачили в камері, то ймовірність ураження майже стовідсоткова», — пояснюють у підрозділі.
Ще одна перевага українського перехоплювача — можливість його повернення. Якщо перехоплення не відбулося, дрон іноді вдається посадити і використати повторно. Хоча все залежить від запасу батареї. «Якщо довго гнався за ціллю, заряд може закінчитися і він просто впаде. Тому тут дуже важливий людський фактор. Підготовка оператора — це фактично ключова складова успіху», — додає співрозмовник.
Саме відносна дешевизна привертає увагу до таких систем багатьох країн, зокрема держав Перської затоки.
Коли Іран почав бити по сусідах «Шахедами», ці країни стали більше цікавитися питанням економічної ефективності протиповітряної оборони. Сьогодні для знищення ударних безпілотників вони використовують, зокрема, і дорогі ракети зенітних комплексів.
Про всі антишахедні засоби, які використовують країни Перської затоки, читайте тут, їх немало.
Ракетами складно і дорого
До речі, у 2023 році, коли протидія «Шахедам» не була налагоджена, у критичних ситуаціях Україна також збивала їх зенітними ракетами Patriot.
Окрім високої вартості використання ракет, створених для знищення швидкісних цілей, проти повільних безпілотників має свої труднощі. Річ у тім, що алгоритми наведення часто розраховані на цілі з мінімальними швидкостями 300–400 км/год. Натомість дрони типу «Шахед» рухаються значно повільніше — зі швидкістю приблизно 160–170 км/год.
«Тому інколи виникає така ситуація: ракета буквально перелітає ціль, — пояснює наш співрозмовник. — Коли система наведення розуміє, що вона значно випереджає безпілотник, ракеті доводиться різко змінювати траєкторію і працювати з великими кутовими перевантаженнями, щоб повернутися на курс перехоплення, а це може призвести до втрати швидкості й падіння».
Додаткові труднощі створює й невелика ефективна площа розсіювання безпілотника. Порівняно з літаком такі апарати мають значно менший відбитий сигнал, що ускладнює їх виявлення та супровід радаром.
Саме поєднання цих факторів (висока вартість ракет і складність перехоплення повільних малорозмірних цілей) змушує багато країн шукати альтернативні, дешевші способи боротьби з ударними безпілотниками.
Інші дрони
Зараз на близькосхідному театрі воєнних дій з’явились американські дрони-перехоплювачі, зокрема дрон Coyote компанії RTX Corp і система Merops компанії Project Eagle. До речі, саме ця система проходила бойове випробування в Україні з червня 2024 року, і відбувалося це в режимі таємниці. Україна в цій схемі виступила як beta-тестер для калібрування алгоритмів штучного інтелекту в умовах масових атак. Торік систему Merops взяли на озброєння для захисту від дронів кілька країн НАТО, зокрема Польща, Румунія і Данія.
Американці наполягають на тому, що дрони-перехоплювачі Surveyor фактично змінили правила гри в боротьбі з іранськими «Шахедами», адже завдяки ШІ дрон орієнтується за теплом і радіочастотами навіть в умовах заглушеного сигналу GPS та радіозв’язку.
Вартість такого перехоплювача — 14–15 тис. доларів, що на порядок дешевше за класичні ракети ППО.
Швидкість перехоплювача — до 280–300 км/год. Також передбачена можливість повторного використання дрона завдяки спуску на парашуті в разі промаху.
Днями 10 000 одиниць Merops було відправлено на Близький Схід, і це свідчить про те, що американська оборонка працює досить швидко й здатна масштабувати вдалі зразки.
Дрони-перехоплювачі — найдешевший засіб збиття «Шахедів»
Ще одним суттєвим плюсом у використанні саме дронів-перехоплювачів є те, що іранські «Шахеди» обладнані російськими антенами типу «Комета», а це значно ускладнює протидію атакам засобами РЕБ. Тому країнам Перської затоки сьогодні потрібні фахівці, здатні оперувати дронами-перехоплювачами.
І найважливіший фактор: дрони-перехоплювачі залишаються найдешевшим засобом збиття «Шахедів».
Фахівці, які вміють із ними працювати, сьогодні є лише в одній країні світу — в Україні. Тому в нас з’явився шанс посісти пристойне місце серед країн — виробників збройних систем та інструкторських кадрів. Реальна перевага України в людях, які навчилися працювати з цими системами.
